Справа № 191/6900/26
Провадження № 2-о/191/139/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючої судді - Форощук С.А., за участю секретаря - Вехник С.А., згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Миргородський Вадим Петрович; заінтересована особа: Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України,
В С Т А Н О В И В :
заявник, в інтересах якого діє представник - адвокат Миргородський Вадим Петрович, звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження, заінтересована особа: Синельниківський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
В обґрунтування вимог представник заявника зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 на тимчасово окупованій території України, в м. Дебальцево Донецької області помер батько заявника - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 25 серпня 2026 року складено відповідний актовий запис про смерть, підтвердженням чого є Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 . Внаслідок смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина. Спадкове майно, після смерті ОСОБА_2 , окрім іншого, складається з житлового будинку та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку зі смертю батька заявника на тимчасово окупованій території України, в м. Дебальцево Донецької області, він не має можливості у інший спосіб ніж через отримання рішення суду про встановлення факту смерті особи на такій території, здійснити державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, отримати свідоцтво про смерть та оформити спадкові права.
У зв`язку з цим, представник заявника просить суд встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України в місті Дебальцево Донецької області у віці 72 роки, громадянина України ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Гірки Синельниківського району Дніпропетровської області, Україна, проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Представник заявника в судове засідання не з`явився, до його початку надав заяву про розгляд справи без його участі. Заявлені вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.
Представницею заінтересованої особи - Синельниківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Маковецька Н. до початку проведення судового засідання надано суду заяву про відсутність заперечень у справі та розгляд справи без участі представника відділу.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданого повторно 15 вересня 2026 року Синельниківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Синельниківському районі Дніпропетровської області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,копія якого долучена до матеріалів справи.
25 серпня 2026 року Дебальцевським міським відділом запису актів цивільного стану Управління РАЦС Донецької народної Республіки видано свідоцтво про смерть Серії НОМЕР_1 , згідно якого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дебальцево, ДНР РФ помер ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у с. Гірки Синельниківського району Дніпропетровської області.
Указом Президента України № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, було введено на території України воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, і станом на дату ухвалення рішення не припинений, є продовженим, тобто існує до теперішнього часу діє.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України 28.02.2025 року № 376, м. Дебальцево Донецької області (Дебальцівська міська територіальна громада) є окупованою територією України з 07.04.2014 року.
Статтею 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Заява про державну реєстрацію смерті подається не пізніше трьох днів з дня настання смерті або виявлення трупа, а в разі якщо неможливо одержати документ закладу охорони здоров`я або судово-медичної установи, - не пізніше п`яти днів. Державна реєстрація смерті за заявою, поданою у строки, визначені частиною другою цієї статті, та до закінчення одного року з дня настання смерті, проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання. Державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі встановлення у судовому порядку факту смерті.
Відповідно до положень частини 2 статті 49 ЦК України, актами цивільного стану є, серед іншого, смерть фізичної особи. А згідно з положеннями частини 3 і 4 цієї ж статті, смерть фізичної особи підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Вимогами пункту 8 частини 1 статті 315 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Згідно з частиною 2 статті 317 ЦПК України, справи про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду.
Відповідно до ч.4-6 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться за місцем проживання заявника у разі: якщо заява надійшла після закінчення одного року з дня настання смерті; встановлення у судовому порядку факту смерті; звернення для реєстрації смерті особи, оголошеної судом померлою. У разі настання смерті в дорозі (у поїзді, на судні, в літаку тощо) державна реєстрація смерті може бути проведена в найближчому органі державної реєстрації актів цивільного стану. Державна реєстрація смерті проводиться за заявою родичів померлого, представників органу опіки та піклування, працівників житлово-експлуатаційних організацій, адміністративного закладу охорони здоров`я, де настала смерть, та інших осіб.
Діюче законодавство України передбачає державну реєстрацію факту смерті або на підставі лікарського свідоцтва про смерть, або на підставі рішення суду. При цьому видача лікарського свідоцтва про смерть заочно, тобто без встановлення лікарем факту смерті, забороняється.
Враховуючи викладене, єдиною підставою для державної реєстрації смерті в даних випадках є рішення суду про встановлення факту смерті.
За ч.ч.3, 4 ст.49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Законом України від 21 квітня 2022 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» було внесені зміни до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зокрема, згідно із п.7 ст.1(1) Закону, тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.
Згідно статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України, а також на те, що відповідно до ч.2 ст. 26 цього Закону скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється.
Так, станом на дату смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у м. Дебальцево Донецької області, а також станом на дату звернення ОСОБА_1 до суду з заявою, яка є предметом даного судового розгляду, м. Дебальцево, Донецької області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
У справі «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016) Європейський суд з прав людини констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим [ЄСПЛ]. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10 травня 2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони [тобто є окупованою]» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23 лютого 2016, §142).
Таким чином, сформульовані в рішеннях Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документів про смерть особи, виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, як доказів, оскільки можливості збору доказів смерті особи на території, де ведуться активні бойові дії, істотно обмежені.
Порядок встановлення факту смерті та її причин, встановлений Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та Інструкцією щодо заповнення та видачі лікарського свідоцтва про смерть, затвердженою наказом МОЗ України від 08 серпня 2006 року № 545.
Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Неможливість отримати на території м. Дебальцево Донецької області необхідних документів для реєстрації факту смерті ОСОБА_2 , виникла у заявника ОСОБА_1 в зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Здійснити державну реєстрацію смерті та отримати відповідне свідоцтво заявник позбавлений можливості із-за відсутності документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; отже, здійснити державну реєстрацію смерті та отримати відповідне свідоцтво заявник може на підставі рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою, як передбачено ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Таким чином, оцінивши усі докази, що є у справі у їх сукупності, а також враховуючи те, що законом не передбачено іншого порядку встановлення даного факту, суд приходить до висновку про задоволення заяви про встановлення факту смерті на території, на якій введеної воєнний стан.
Відповідно до ч.4 ст.317, п. 8 ч. 1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.
Керуючись ст.ст. 317-319, 263-265, 430 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
заявлені вимоги задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 на тимчасово окупованій території України в місті Дебальцево Донецької області у віці 72 роки, громадянина України ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Гірки Синельниківського району Дніпропетровської області, Україна, проживав за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Оскарження рішення суду не зупиняє його виконання.
Суддя С. А. Форощук