Судові рішення

Рішення № 140046239 у справі № 644/10174/26 від 24.09.2026

Рішення від 24.09.2026 у цивільній справі № 644/10174/26 (категорія «Споживчого кредиту»). Суд: Індустріальний районний суд міста Харкова, суддя Баронін Д. Б.

Справа№ 644/10174/26
СудІндустріальний районний суд міста Харкова
СуддяБаронін Д. Б.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяСпоживчого кредиту
Дата ухвалення24.09.2026
Надійшло до реєстру25.09.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140046239

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Суддя Баронін Д. Б.

Справа № 644/10174/26

Провадження № 2/644/6115/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 р. м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Нестеренко А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

1.Позиції сторін, процесуальні дії

1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до Індустріального районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 про про стягнення заборгованості, посилаючись на наступне.

11.12.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 212997 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Після цього, 03.04.2026 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу №03042026, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за договором про надання споживчого кредиту № 212997.

Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед позивачем за договором про надання споживчого кредиту № 212997 від 11.12.2025 у зв`язку з чим, позивач звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з відповідача на його користь суму заборгованості, що становить 22556,99 грн. та складається з 13514 грн. заборгованості за тілом кредиту, 8441,99 грн. заборгованості за відсотками, 601 грн. заборгованості за комісією, а також судові витрати.

1.2. Відповідач надав до суду відзив, в якому вказав, що він заперечує факт подання ним заявки (анкети) на отримання кредиту у ТОВ «ФК «Кредіплюс», отримання одноразового ідентифікатора (смс-коду), його використання для підписання кредитного договору, а також загалом факт свого волевиявлення на укладення кредитного договору № 212997 від 11.12.2025 року. Жодних дій, спрямованих на укладення зазначеного договору та отримання кредитних коштів у ТОВ «ФК «Кредіплюс», Відповідач не вчиняв. Саме лише зазначення персональних даних Відповідача в електронній заявці та тексті кредитного договору не є самостійним і достатнім підтвердженням того, що відповідні електронні дії були вчинені ним особисто та за його волевиявленням. Позивачем не доведено факту перерахування коштів Відповідачу. Розмір заявлених до стягнення процентів, комісій та інших платежів підлягає окремій перевірці судом на предмет правильності їх нарахування та відповідності імперативним вимогам законодавства про споживче кредитування.

Стосовно клопотання відповідача про поновлення строку на подання відзиву суд зазначає, що відсутні докази отримання відповідачем ухвали про відкриття провадження у справі раніше ніж 19.09.2026, про що вказує відповідач у відзиві. Отже, станом на день подання відзиву 22.09.2026 15-денний строк подання відзиву, який обраховується з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, пропущений відповідачем не був. У зв`язку із цим відсутні підстави для поновлення відповідачу строку для подання відзиву, а тому у задоволенні клопотання про поновлення строку на подання відзиву слід відмовити.

1.3. У відповіді на відзив представник позивача вказав, що первісний кредитор перед прийняттям рішення щодо видачі кредитних коштів та укладання Договору перевірив не лише особисті дані Відповідача з метою ідентифікації, а і платіжну картку, а саме приналежність платіжної картки Позичальнику. Електронний підпис одноразовий ідентифікатор відправлено на номер телефону [номер приховано] Відповідача та введено ним 2025-12-11, що підтверджується на кожній сторінці індивідуальної частини договору. Позичальник погодився з умовами, визначеними в п. 2.5 та 2.4 Договору, та зобов`язався сплатити Кредитодавцю комісії за надання кредиту та за обслуговування кредиту. Позивачем доведено розмір фактично взятих Відповідачем кредитних коштів за умовами кредитного договору, а також розмір існуючої заборгованості за кредитним договором, що є підставою для задоволення позову.

1.4. В судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу без його участі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про день, час та місце слухання справи відповідач повідомлявся належним чином.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

2.1. Судом встановлено, що 11.12.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір № 212997 про надання споживчого кредиту у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.2.2.1 Договору (далі - кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі - плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

У вищевказаному договорі вказано, що ОСОБА_1 підписав його 11.12.2025 о 19-49 год. за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 6gyua2q5. У договорі також вказаний фінансовий номер телефону відповідача НОМЕР_1 та номер його картки, а також зареєстроване місце проживання.

Згідно з п.п. 2.2.1. - 2.6., 2.10 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 13514 грн., що надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 10000,36 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_2 , у національній валюті (далі - рахунок Позичальника); у розмірі 3513.64 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно з п. 2.5 індивідуальної частини договору.

Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 360 % річних. Тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту Позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п. 2.6. цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів.

Розмір процентної ставки може змінюватися шляхом підписання Сторонами Додаткової угоди.

Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено.

Комісія за надання кредиту складає 3513,64 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 26,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено.

Загальний строк кредитування за цим Договором складає 98 днів з 11.12.2025 по 19.03.2026.

Відповідно до листа ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» №2808/05-06 від 05.06.2026, 11.12.2025 успішно було перераховано 10000,36 грн. на картку № НОМЕР_3 , призначення платежу: видача кредиту 212997 від 11.12.2025.

Відповідно до листа АТ «Сенс Банк» від 18.08.2026, картка № НОМЕР_4 емітована на ім`я ОСОБА_1 . З виписки по картці видно, що 11.12.2025 о 19:49 год. на картку було зараховано 10000,36 грн. Крім того, у листі вказано, що фінансовий номер телефону за платіжною карткою в період з 11.12.2025 по 16.12.2025 був НОМЕР_5 .

2.2. 03.04.2026 ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» уклали Договір факторингу № 03042026.

Пунктом 2.1. Розділу 2 договору, Згідно умов цього Договору Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором..

Згідно з п. 4.1. договору факторингу, Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Сторонами відповідного Акту приймання передачі Реєстру прав вимог, по формі встановленій у Додатку № 3.

Відповідно до витягу з додатку №1 до Договору факторингу № 03042026 від 03 квітня 2026 року, ТОВ «Юніт Капітал» отримало право вимоги ОСОБА_1 на загальну суму 24 656,99 грн., з яких 13 514,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 8 441,99 грн. - заборгованість за відсотками, 2100 грн. - заборгованість за штрафними санкціями, 601 грн. - заборгованість за комісією.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №212997 від 11.12.2025, заборгованість ОСОБА_1 становить 24656,99 грн., з яких 13514 грн. заборгованість за тілом кредиту, 8441,99 грн. заборгованість за відсотками, 2100 грн. заборгованість за штрафними санкціями, 601 грн. заборгованість за комісією.

3. Релевантні джерела права

3.1. Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено , що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з статями 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

3.2. За приписами пункту 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч. 1 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

3.3. Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 2, 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються:

доходи кредитодавця у вигляді процентів;

комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо;

інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

У ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» вказано, що після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не більше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору про споживчий кредит, включаючи випадки, коли така зміна відбувається внаслідок настання умов, визначених таким договором, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє споживачу інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства та договором про споживчий кредит.

Згідно з ч. 5 ст. 12 вищевказаного Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

3.4. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

У статті 12 вищевказаного Закону вказано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

3.5. Верховний Суд у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц вказав, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконання прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 вказано, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Положення договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними, а позовна вимога про стягнення комісії необґрунтована та задоволенню не підлягає.

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

4.1. Перш за все, суд звертає увагу на те, що відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.

З вищевказаних положень норм матеріального права вбачається, що позивач повинен довести суду наявність кредитних правовідносин між первісним кредитором та боржником, наявність договору факторингу або договору відступлення прав вимоги між первісним кредитором, наступними кредиторами та новим кредитором, а також правомірність вимог нового кредитора до боржника (факт видачі кредиту боржнику та неповернення кредиту боржником).

4.2. Суд вважає, що позивачем підтверджено укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, факт видачі кредитних коштів відповідачу, а також підтверджено наступне укладення договору факторингу між первісним кредитором та позивачем щодо спірного договору.

Факт видачі кредиту відповідачу в сумі 10000,36 грн. підтверджується випискою з банківського рахунку, яка була надана на виконання ухвали суду.

Підписання відповідачем договору в електронному вигляді за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором узгоджується з приписами Закону України «Про електронну комерцію». Суд вважає, що факт підписання саме відповідачем спірного договору за допомогою електронного підпису підтверджується сукупністю наступних відомостей:

- у спірному договорі був вказаний фінансовий номер телефону відповідача НОМЕР_1 , який повністю збігається з фінансовим номером відповідача, який вказано у листі банку в аспекті прив`язки номера телефону до банківської картки, на яку зараховано кредитні кошти;

- у спірному договорі був вказаний номер банківської картки відповідача, який повністю збігається з номером картки відповідача, який вказано у банківській виписці;

- у спірному договорі було вказано правильне зареєстроване місце проживання відповідача;

- зарахування кредитних коштів на картку відповідача згідно з банківською випискою відбулося в день підписання договору о 19-49 год., тобто в той самий час, коли було підписано договір.

4.3. Разом з тим, суд не погоджується з розміром кредиту, який позивач просить стягнути з відповідача. Зокрема, розмір кредиту згідно з умовами договору складається з самого кредиту в сумі 10000.36 грн., та з суми, яка відразу після надання кредиту зараховується в рахунок погашення комісії, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини у розмірі 3513,64 грн.

З приводу суми кредиту, яка фактично є сумою комісії за надання кредиту, суд зазначає, що згідно зі статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Тобто, до загальних витрат за споживчим кредитом включається не комісія за надання кредиту, а комісія пов`язана з наданням кредиту. Комісія, яка пов`язана з наданням кредиту, встановлюється не за саму видачу кредитних коштів, а за розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші супутні послуги. Надання (виплата) кредиту на користь позичальника є прямим обов`язком кредитодавця, а виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Фактично, в даному випадку комісія за надання кредиту була платою відповідача за виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо видачі кредиту. Умови спірного договору щодо встановлення такої комісії та щодо надання кредиту виключно з метою погашення цієї комісії є нікчемними в силу ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Внаслідок встановлення цієї комісії було порушено право відповідача на визначення йому загальних витрат за споживчим кредитом лише з тих платежів, які передбачені у ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, всього відповідач отримав кредит в сумі 10000.36 грн., а інша сума кредиту складається з нікчемної комісії та не підлягає стягненню судом.

4.4. Щодо комісії за управління та обслуговування кредиту в розмірі 601 грн., яку просить стягнути позивач, суд зазначає наступне.

Позивач не надав доказів наявності та фактичного надання відповідачу будь-яких додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які була встановлена регулярна комісія за управління та обслуговування кредиту.

Отже, положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частини першої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». У зв`язку із цим позовні вимоги про стягнення суми комісії в розмірі 601 грн. не підлягають задоволенню.

4.5. Стосовно розміру заборгованості за відсотками суд зазначає, що згідно з розрахунком заборгованості нарахування відсотків у загальній сумі 8441,99 грн. здійснено без перевищення максимального законодавчо визначеного розміру відсотків у розмірі 1/% на день, навіть з урахуванням визначеної судом суми кредиту в розмірі 10000,36 грн.

Відсотки були нараховані протягом узгодженого в договорі строку кредитування, без виходу за межі цього строку.

4.6. Підводячи підсумок суд зазначає, що відповідач свої зобов`язання з повернення заборгованості за договором кредиту виконав не у повному обсязі, у зв`язку із чим утворилася заборгованість в загальній сумі 18442,35 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача. У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

5. Розподіл судових витрат

5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжною інструкцією від 29.07.2026 про сплату судового збору в сумі 2662,40 грн. Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені частково (задоволено 74,79% вимог), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат в розмірі 1991,20 грн. (2662,40 х 0,7479).

5.2. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

20.01.2026 між Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери » та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір про надання правової допомоги №20/01/26-02. Відповідно до умов договору Клієнт доручає, а адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченими цим договором (п. 1.1 Договору).

Обсяг повноважень адвокатського бюро визначений у п. 2.2 Договору. Конкретне доручення клієнта визначається в окремій Додатковій угоді (п. 2.3 Договору).

Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами в протоколі погодження вартості послуг до договору.(3.3).

У Додатковій угоді № 25771572849 від 25.05.2026 до вищевказаного Договору, сторони узгодили зобов`язання з надання правничої допомоги, зокрема, у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

Клієнтом та адвокатським бюро підписано Акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026, за яким сторони підтвердили, що адвокатське бюро надало, а клієнт прийняв наступну правову допомогу:

1) складання позовної заяви до ОСОБА_1 тривалістю 2 год. вартістю 5000 грн.;

2) вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 тривалістю 2 год. вартістю 1000 грн.

3) підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 212997 від 11.12.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 тривалістю 1 год. вартістю 500 грн.

4) підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 212997 від 11.12.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 тривалістю 1 год. вартістю 500 грн. Загальна вартість наданих послуг 7000 грн.

У відзиві відповідач вказав, що вважає неспівмірним стягнення витрат на правову допомогу в сумі 7000 грн. та просить зменшити цей розмір.

Суд, не оцінюючи рівня кваліфікації адвоката, з огляду на визначені сторонами тарифи визначає, що об`єктивна тривалість та складність роботи по складенню подібної типової позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості за одним договором, виходячи з погоджених сторонами тарифів, а також виходячи з ціни позову та значення справи для сторін, має складати 3000 грн. При цьому ця ціна, з огляду на велику кількість однотипних подібних позовів, має включати і вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості, і надання усної консультації клієнту, яка не вимагається окремо за кожним з подібних позовів.

Враховуючи вищевказані обставини та факт часткового задоволення позовних вимог, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму в розмірі 3000 грн. в порядку відшкодування витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 289, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) заборгованість за кредитним договором № 212997 від 11.12.2025 у розмірі 18442 грн. 35 коп., з яких 10000 грн. 36 коп. складає тіло кредиту та 8441 грн. 99 коп. складають відсотки за користування кредитом.

Відмовити у задоволенні іншої частини позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (код в ЄДРПОУ 43541163, місцезнаходження: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333) витрати по сплаті судового збору в сумі 1991 грн. 20 коп. та витрати на отримання правової допомоги в сумі 3000 грн.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Денис БАРОНІН

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
06.08.2026 Ухвала № 138786149 Індустріальний районний суд міста Харкова

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 43541163. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг