24.09.2026
Справа №721/1645/25
Провадження 2/721/128/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Путильський районний суд Чернівецької області в складі:
Головуючого - судді: Проскурняка С.П.
за участю секретаря: Помазан М.В.
представника позивача: Маковійчука С.С.
відповідачів: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3
представника відповідачів: ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще. Путила Вижницького району Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_5 , інтереси якої представляє адвокат Маковійчук Сергій Степанович до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
В позовній заяві вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_6 . Після його смерті відкрилась спадщина на нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказану спадщину прийняла її мати ОСОБА_7 , яка на момент його смерті проживала з ним за однією адресою. Оформити спадщину мати не змогла, так як померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Після її смерті відкрилась спадщина на вищевказане нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 , яке вона, має право та бажає успадкувати на підставі закону, як спадкоємець 1 черги, оскільки являється дочкою спадкодавця.
З метою успадкування спадкового майна вона звернулася у Путильську державну нотаріальну контору 27 листопада 2025 року. Однак, нотаріусом Путильської державної нотаріальної контори їй було повідомлено, оформити спадщину вона не може оскільки, пропустила строк для її прийняття терміном 8 днів, а тому рекомендували звернутись до суду для врегулювання цього питання в судовому порядку.
Позивач в позові вказує, що вчасно звернутись до нотаріуса не мала змоги, оскільки після смерті матері перенесла глибоку душевну травму та не могла довго оговтатись після її втрати, вподальшому захворіла і в період, коли закінчувався строк для подачі заяви для прийняття спадщини звернутись до нотаріальної контори не змогла.
На підставі викладеного просить суд визначити їй додатковий строк терміном 3 місяці для подачі нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в Путильську державну нотаріальну контору.
В свою чергу ОСОБА_3 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
В позові вказує, що вважає, що строк для звернення до нотаріальної контори був пропущений нею з поважних причин оскільки 25.11.2025р. вона вперше звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак заява нотаріусом прийнята не була з посиланням на те, що довідка 06-16/600 від 25.11.2025р. про склад спадкоємців майна, що видана Путильською селищною радою оформлена неналежним чином.
09 січня 2026 р. вона вдруге звернулась до нотаріуса Путильської державної нотаріальної контори Кокаревої И .М. та одразу 09 січня 2026 р. отримала Постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій .
Позивач зазначає, що з матір`ю в будинку АДРЕСА_1 ніхто не проживав. Зважаючи на її похилий вік ( 93 роки ) вона самостійно проживати не могла, вона проживала разом з матір`ю, доглядала за нею, вела домашнє господарство, утримувала худобу, птицю, присадибну ділянку, сінокос як до смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_4 так і по даний час. Тобто позивач вважає, що фактично прийняла спадщину, але її не оформила належним чином.
На підставі викладеного просить суд визначити їй додатковий строк терміном 3 місяці для подачі нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла 19,05.2025 року в Путильську державну нотаріальну контору.
Ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 04.02.2026 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
В свою чергу ОСОБА_1 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
В позові вказує, що вважає, що строк для звернення до нотаріальної контори був пропущений ним з поважних причин оскільки він хворіє на базаліому шкірибазальноклітинний рак шкіри, в нього постійна хронічна втома, важко пересуватись, дорога пішком з села Паркулина до нотаріуса в смт. Путилу становить 7км. Він неодноразово звертався до нотаріуса, але в призначений час нотаріус прийняти його відмовилась.
На підставі викладеного просить суд визначити йому додатковий строк терміном 3 місяці для подачі ним заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла 19,05.2025 року в Путильську державну нотаріальну контору.
Ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 04.02.2026 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
В свою чергу ОСОБА_2 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.
В позові вказує, що вважає, що строк для звернення до нотаріальної контори був пропущений нею з поважних причин оскільки з в будинку АДРЕСА_1 ніхто разом з матірю не проживав.
Зважаючи на її похилий вік ( 93 роки ) вона самостійно проживати не могла і її доньки - ОСОБА_3 , а також вона проживали разом з матір`ю, допомагали здійснювати доглядати за нею, вели домашнє господарство, утримували худобу птицю, присадибну ділянку, сінокос як до смерті матері ІНФОРМАЦІЯ_4 так і поданий час. Тобто вона фактично прийняла спадщину, але її не оформила належним чином.
На підставі викладеного просить суд визначити їй додатковий строк терміном 3 місяці для подачі нею заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в Путильську державну нотаріальну контору.
Ухвалою Путильського районного суду Чернівецької області від 04.02.2026 року, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини прийнято та об`єднано в одне провадження з первісним позовом.
Представник відповідачів подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в позові з підстав його недоведеності.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення аналогічні позовній заяві, просив суд позов задовольнити. Щодо зустрічних позовів вказав, що дані позови є необґрунтовані, оскільки не надано належних та допустимих доказів поважності пропуску строку подання зави про прийняття спадщини.
В судовому засіданні представник відповідачів первісні позовні вимоги не визнав, вважає, що відсутні правові для його задоволення, оскільки ОСОБА_5 не надала докази поважності пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини. Просив суд в задоволенні первісних позовних вимог відмовити. Заявлені зустрічні позовні вимоги задовольнити з підстав викладених в зустрічних позовах.
Відповідач ОСОБА_1 первісні позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити в їх задоволенні. Зустрічний позов просив задовольнити, з підстав викладених в зустрічному позові. Також заявлені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнав.
Відповідачка ОСОБА_2 первісні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні. Зустрічний позов просила задовольнити, з підстав викладених в зустрічному позові. Також заявлені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 визнала.
Відповідачка ОСОБА_3 первісні позовні вимоги не визнала, просила суд відмовити в їх задоволенні. Зустрічний позов просила задовольнити, з підстав викладених в зустрічному позові. Також заявлені зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнала.
Представник виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області в судове засідання не з`явився, від нього до суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, проти заявлених позовних вимог не заперечують.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_6 , про що Путильським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, зроблено відповідний актовий запис за №8 /а.с.4/.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказану спадщину прийняла мати позивачки ОСОБА_7 , яка на момент його смерті проживала з ним за однією адресою. Оформити спадщину ОСОБА_7 не змогла, так як ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, про що Путильським відділом ДРАЦС у Вижницькому району Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зроблено відповідний актовий запис за №60 /а.с.5/.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на вищевказане нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
Згідно довідки, що видана виконавчим комітетом Путильської селищної ради від 28.11.2025 року за №06-16/603, померла ОСОБА_7 проживала та була зареєстрована за місцем постійного проживання у АДРЕСА_1 /а.с.37, зворотна сторона/. Також як вбачається з даної довідки спадкоємцями за законом є: син ОСОБА_1 , доньки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та позивач ОСОБА_5 . Також даний факт підтверджується копією спадкової справи за №164/2025 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 /а.с.34-59/.
ОСОБА_5 02 грудня 2025 року звернулась до Путильської державної нотаріальної контори Чернівецької області із заявою про оформлення спадщини за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_7 /а.с.34, зворотна сторона/.
За результатом розгляду заяви ОСОБА_5 , державний нотаріус Путильської державної нотаріальної контори Чернівецької області Кокаревою Н.М. постановою від 02.12.2025 року за №363/02-31 відмовлено ОСОБА_5 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв`язку із тим, що спадкоємець у встановлені законом строки для прийняття спадщини, не прийняв, оскільки нею не були надані Путильській державній нотаріальній конторі докази про своєчасне прийняття спадщини і тому вважається такою, що не прийняла спадщину і відповідно до чинного законодавства України не може претендувати на оформлення права на спадщину /а.с.13,14/.
Суд задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Відповідно до ст. 1262 ЦК України позивач є спадкоємцем першої черги за законом.
Також спадкоємцями за законом першої черги, є син ОСОБА_1 , доньки: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , який державний нотаріус Путильської державної нотаріальної контори Чернівецької області Кокаревою Н.М. постановою відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв`язку із тим, що спадкоємці у встановлені законом строки для прийняття спадщини, не прийняли, оскільки ними не були надані Путильській державній нотаріальній конторі докази про своєчасне прийняття спадщини і тому вважаються такими, що не прийняли спадщину і відповідно до чинного законодавства України не можуть претендувати на оформлення права на спадщину /а.с.34-59/.
Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1, 2 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, що зазначено у ч.3 ст.1272 ЦК України.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
У правовій позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17 зазначено, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.
В постанові Верховного Суду у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 26.06.2019 року, справа №565/1145/17, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні довідки виданої ТОВ "Центр сімейної медицини Путильщини" від 26.11.2025 року за №17, ОСОБА_5 з 17.11.2025 року по 26.11.2025 року знаходилась на амбулаторному лікуванні з діагнозом: хронічний пієлонефрит єдиної правої нирки, загострення ХНН ІІІ-го ступеня. ІХС. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІст. /а.с.11/.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позивач ОСОБА_5 з поважних причин пропустила встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини, оскільки як встановлено судом, період лікування співпадає із закінченням шестимісячного строку для прийняття спадщини, хвороба позивачки створила їй перешкоди для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, так як вся її увага була спрямована на лікування. Тому ОСОБА_5 з поважних причин, що пов`язанні з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, не змогла скористатись своїм правом на прийняття спадщини. Такі обставини в їх сукупності свідчать про наявність підстав для визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини. Крім того ОСОБА_5 склала та подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини 02 грудня 2025 року, тобто з незначним пропуском строку (загальний 13 днів, 6 днів після лікарняного), внаслідок чого порушуються цивільні права та інтереси позивача, а тому суд вважає, що необхідно відновити порушення права та інтереси шляхом задоволення позовних вимог.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини то суд вважає, що дані вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі по зустрічному позову та їх представник не надали суду докази на підтвердження своїх доводів щодо позовних вимог.
Як вище встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачів ОСОБА_6 , про що Путильським районним відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, зроблено відповідний актовий запис за №8 /а.с.4/.
Після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина на нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Вказану спадщину прийняла мати позивачки ОСОБА_7 , яка на момент його смерті проживала з ним за однією адресою. Оформити спадщину ОСОБА_7 не змогла, так як ІНФОРМАЦІЯ_2 померла, про що Путильським відділом ДРАЦС у Вижницькому району Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, зроблено відповідний актовий запис за №60 /а.с.5/.
Після смерті ОСОБА_7 відкрилась спадщина на вищевказане нерухоме майно, що знаходиться в АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 09 січня 2026 року звернулись до Путильської державної нотаріальної контори Чернівецької області із заявою про оформлення спадщини за законом на спадкове майно після смерті ОСОБА_7 /а.с.51,52 зворотна сторона/.
За результатом розгляду заяв державний нотаріус Путильської державної нотаріальної контори Чернівецької області Кокаревою Н.М. постановами від 09.01.2026 року відмовлено заявникам у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, у зв`язку із тим, що спадкоємці у встановлені законом строки для прийняття спадщини, не прийняли, оскільки ними не були надані Путильській державній нотаріальній конторі докази про своєчасне прийняття спадщини і тому вважаються такими що не прийняли спадщину і відповідно до чинного законодавства України не можуть претендувати на оформлення права на спадщину /а.с.55-59/.
Суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини виходить з наступного.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Статтею 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Зміст ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначає, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідно до положень статей 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі (постанова Верховного Суду від 10.04.2020 у справі № 522/22023/16-ц).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Зважаючи на наведене, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц (провадження № 61-12844св18) та від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20) Верховний Суд зробив висновки про те, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо. Водночас, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то немає правових підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Вирішуючи спори про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, суди мають враховувати, що прийняття спадщини є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини потрібними є волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.
Підставою для визначення судом додаткового строку для подання заяви є виключно наявність поважних причин, тобто таких, які безумовно унеможливлювали вчинення особою дій по прийняттю спадщини. Такі причини та обставини мають існувати об`єктивно, тобто незалежно від особистих уявлень спадкоємця чи сприйняття ним певних фактів. Встановлений законом шестимісячний строк є цілком розумним та достатнім для вчинення спадкоємцем юридично значимих дій щодо прийняття спадщини, а тому причини, які об`єктивно унеможливлювали вчинення дій щодо прийняття спадщини, мають існувати протягом усього цього строку, або принаймні його істотної частини з такими наслідками, щоб протягом решти строку спадкоємець об`єктивно не мав змоги реалізувати своє право на прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна першорядно стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 травня 2022 року у справі № 459/2973/18 (провадження № 61-12504св21) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 6121447св19). При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи. Як свідчить тлумачення частини третьої статті 1272 ЦК України до поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини мають відноситися причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця щодо подачі заяви про прийняття спадщини. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не реалізував право на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкове майно, то правові підстави доля встановлення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні».
Суд критично ставиться до тверджень в позовній заяві ОСОБА_3 про те, що остання з поважних причин пропустила строк звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки вона 25.11.2025р. вперше звернулась до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак заява нотаріусом прийнята не була з посиланням на те, що довідка 06-16/600 від 25.11.2025р. про склад спадкоємців майна, що видана Путильською селищною радою оформлена неналежним чином, так як дана обставина не є поважною.
Безпідставні твердження в позовній заяві ОСОБА_2 про те, що вона з поважних причин пропустила строк звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки вона проживала з матір`ю, допомагала здійснювати доглядати за нею, вела домашнє господарство, так як дана обставина не є поважною.
Твердження в позовній заяві ОСОБА_1 про те, що він з поважних причин пропустив строк звернення до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, оскільки він хворіє на базаліому шкірибазальноклітинний рак шкіри, в нього постійна хронічна втома, важко пересуватись, дорога пішком з села Паркулина до нотаріуса в смт. Путилу становить 7км, так як останній не надав суду належні та допустимі докази, що вказана хвороба вплинула на його фізичний стан, а також він проходив лікування в період часу до 19 листопада 2025 року.
Аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, оскільки позивачі по зустрічному позові не надали безспірних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для звернення із заявою про прийняття спадщини, не довели наявності об`єктивних, непереборних, істотних труднощів, які перешкоджали поданню заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, що в силу статті 81 ЦПК України є їх процесуальним обов`язком, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, внаслідок чого в задоволенні зустрічних вимог слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись, ст.ст. 4-6,12,13,76-81,95,141,265,353-355 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини задовольнити.
Визначити ОСОБА_5 , з дня набрання даним судовим рішенням законної сили додатковий строк терміном в три місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , виконавчого комітету Путильської селищної ради Чернівецької області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 , Інд.код. НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_2 ;
Відповідачі:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зареєстрований АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживає АДРЕСА_5 ;
Путильська селищна рада Вижницького району Чернівецької області, код ЄДРПОУ 04417046, юр. адреса: с-ще. Путила, вул. Українська, 186, Вижницького району Чернівецької області
Суддя: С.П. Проскурняк