Справа № 148/965/26
Провадження №2/148/1081/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: судді Штифурко Л.А.
секретаря Лиженко Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
встановив:
У квітні 2026 року позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 17.10.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1838850 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Після того, як відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ІТС) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://selfiecredit.ua/, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 17.10.2024 року направило ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти Договір №1838850 про надання споживчого кредиту у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).
17.10.2024 позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» направило 17.10.2024 13:13:03 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор T003, котрий в свою чергу Боржником було 17.10.2024 13:13:12 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №1838850 про надання споживчого кредиту, на умовах визначених офертою.
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надає Позичальнику (Споживачу) кредит в гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день.
ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_2 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту. Це підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «ПЕЙТЕК», що включено до реєстру платіжної інфраструктури Національного Банку України.
Таким чином Позичальником було отримано кредит в загальній сумі 14700 грн.
Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, сплачуючи поточні щомісячні платежі з простроченням дати їх сплати, сплачуючи щомісячні платежі не в повному обсязі та/або не сплачуючи взагалі, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Первісним Кредитором,
відповідач здійснював часткові (-у) оплати (-у) в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №1838850 від 17.10.2024 року, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви (останній платіж було здійснено 21.02.2025 13:43:33 у сумі 1,00 грн.). Сплачуючи кредит, Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.
30.09.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» було укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ №01.02-39/25, відповідно до умов якого Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки, встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ №01.02-39/25 від 30.09.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №1838850 складає: 49295,53 грн.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №1838850 від 17.10.2024 становить: заборгованість по тілу - 13067,46 грн.; заборгованість по відсотках - 28878,07 грн.; пеня - 7350,00 грн.; загальна заборгованість - 49295,53 грн.
07.10.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (Первісний кредитор) та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5023248 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Після того, як Відповідачем було здійснено реєстрацію в Інформаційно-телекомунікаційній системі Первісного кредитора (далі - ІТС) і заповнено електронну заявку на отримання споживчого кредиту на сайті Первісного кредитора в мережі Інтернет, що перебуває за адресою https://credit7.ua/, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» 07.10.2024 року направило ОСОБА_1 , пропозицію (оферту) укласти Договір №5023248 у вигляді розміщення в особистому кабінеті Позичальника на сайті повного тексту кредитного договору (за обраними Позичальником в процесі оформлення параметрами терміну і суми кредиту).
07.10.2024 позичальник, після ознайомлення з пропозицією укласти електронний договір (офертою) у формі Договору, який містить усі істотні умови, і маючи технічну можливість відмовитися від підписання договору, виразив однозначну згоду із умовами договору шляхом натискання відповідної кнопки в ІТС Первісного кредитора. Зі своєї сторони ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» направило 07.10.2024 14:37:40 ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено Позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) одноразовий ідентифікатор 19112, котрий в свою чергу Боржником було 07.10.2024 14:40:57 введено/відправлено Первісному кредитору у відповідному розділі ІТС, чим він прийняв (акцептував) пропозицію (оферту) щодо укладання Договору №5023248, на умовах визначених офертою.
Відповідно до Розділу 1 Кредитного договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати Позичальнику грошові кошти в гривні (далі - кредит) в сумі 10000,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1% на день. В окремих випадках, встановлених Договором (що в свою чергу не передбачають неналежне виконання позичальником зобов`язань) може застосовуватися знижена (акційна) процентна ставка, яка становить 0,95% на день.
ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_3 , яку Позичальник вказав при оформленні кредиту, що підтверджується документом від надавача платіжних послуг ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ».
Відповідач виконував взяті на себе зобов`язання з істотним порушенням умов Договору, не здійснивши передбачені договором платежі вчасно, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
Усвідомлюючи виникнення фінансових зобов`язань перед Первісним Кредитором, Відповідач здійснював часткові (-у) оплати (-у) в рахунок погашення заборгованості за Договором №5023248 від 07.10.2024, шляхом здійснення платежів зазначених у розрахунку заборгованості за Кредитним договором, що є додатком до Позовної заяви (останній платіж було здійснено 06.02.2025 12:23:59 у сумі 2400 грн.). Сплачуючи кредит, Відповідач, додатково до зазначеного вище, вчинив конклюдентні дії, що свідчать про прийняття укладеного Кредитного договору, який створив для нього певні цивільні права та обов`язки, частину з яких було реалізовано.
29.09.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» укладено ДОГОВІР ФАКТОРИНГУ № 01.02-38/25, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та сплачує Первісному кредитору за відступлення права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та строки встановлені цим Договором.
Відповідно до Додатку 1 (Реєстру боржників) до ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ №01.02-38/25 від 29.09.2025, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №5023248 складає: 31646,30 грн.
Станом на дату складання позовної заяви заборгованість за Договором №5023248 від 07.10.2024 становить: заборгованість за сумою кредиту - 7954,40 грн.; заборгованість по відсотках - 18691,90 грн.; пеня, штраф - 5000 грн.; загальна заборгованість - 31646,30 грн.
Вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з даним позовом, у якому він просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за Договором №1838850 від 17.10.2024 у розмірі 49295,53 грн., заборгованість за Договором №5023248 від 07.10.2024 у розмірі 31646,30 грн. та понесені у справі судові витрати.
В судове засідання представник позивача не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. В позовній заяві просить розгляд справи провести без її участі, в разі неявки в судове засідання відповідача провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Відповідачка в судовому засіданні заперечила проти позову, посилаючись на доводи, які викладено у відзиві на позов (а.с. 118-120). Зазначила, щопозивачем не надано належних та допустимих доказів щодо підтвердження факту перерахування та зарахування їй кредитних коштів. Надані позивачем довідки платіжних сервісів не є банківськими документами, не відповідають вимогам до первинних документів, визначених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та не можуть замінити собою виписку по рахунку. Дані довідки відображають лише внутрішню технічну інформацію приватних платіжних систем про статус операції в їхньому програмному інтерфейсі, але не є фінансовим підтвердженням фактичного зарахування грошових коштів на її рахунок. Вважає, що за відсутності виписки з банку-емітента її рахунку, яка б містила реквізити відправника, отримувача, дату та призначення платежу, факт надання їй кредиту є недоведеним.
Також вважає, що надані позивачем паперові копії електронних Реєстрів боржників є неналежними та недопустимими доказами. На підписаних обома сторонами сторінках таких Реєстрів відсутні відомості щодо неї, як відповідача, тоді як інформація про неї міститься виключно у витягах, сформованих та підписаних позивачем в односторонньому порядку, що не дає можливості встановити факт включення її даних до електронних Реєстрів на момент їх підписання первісним кредитором.
Крім того зазначила, що оскільки позивач не надав суду належних та допустимих доказів переходу до нього права вимоги, а також не підтвердив належним чином повідомлення її про заміну кредитора, обставина набуття ним статусу кредитора у спірному зобов`язанні є недоведеною. Враховуючи, що заявлені позивачем суми штрафів/пені нараховані у період дії воєнного стану, вони не підлягають стягненню як такі, що прямо суперечать чинному законодавству.
В зв`язку з викладеним, відповідачка просила відмовити у задоволенні позову. При цьому не заперечила укладення договору з первісним кредитором та зазначила, що сумнівається в правильності зарахування чергових платежів по кредиту.
Вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 17.10.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1838850 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», про що свідчить його копія (а.с. 8-12). Договір був підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т003.
Відповідно до п.1.1 Договору товариство надає споживачу кошти у кредит в національній валюті України гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.
Згідно з п.1.2 - 1.4 Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 14700 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 360 днів.
Пунктом 1.5 Договору визначено, що тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту, визначеному в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0.97% в деньта застосовується у випадку, якщо Споживач, як учасник Програми лояльності Товариства, до 16.11.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів.
Відповідно до п. 1.8 Договору, загальні витрати на дату укладення Договору складають: 1.8.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 52920 грн.; 1.8.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 52787.7 грн.; 1.9. орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333.95 % річних; 1.9.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2285.20 % річних.
Відповідно до п. 1.10 Договору, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 67620 грн.; 1.10.2. за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 67487.7 грн.
Згідно з п. 2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача № НОМЕР_3 .
Вказаний Кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, її паспортні дані, зареєстроване місце проживання, номер картки платника податків, номера телефонів. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору.
Згідно додатку №1 до вказаного вище договору сторони узгодили графік платежів за кредитом, який підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т003 (а. с. 12 зв.бік).
Також відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т003 підписано Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг (а. с. 13-14).
Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 15-16), відповідач був ознайомлений з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення електронного підпису К470 17.10.2024.
З копії листа ТОВ «Пейтек Україна» від 30.09.2025 №20250930-9189 слідує, що відповідно до укладеного між ТОВ «Пейтек Україна» та ТОВ "СЕЛФІ КРЕДИТ" про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку ТОВ «Пейтек Україна» успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» 17.10.2024 13:14 на суму 14700 грн., призначення платежу: зарахування на картку ЕПЗ 5167803222867728 (а.с. 31).
Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідачки, які вказані у Договорі № 1838850 від 17.10.2024 в пункті 2.1.
Отже, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 14700 грн.
Натомість, доказів того, що відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконала належним чином, матеріали справи не містять.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №1838850 від 17.10.2024, який сформовано ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» станом на 30.09.2025, судом встановлено, що відповідачкою ОСОБА_1 було здійснено оплату: 28.10.2024 - тіла кредиту - 1288.92 грн., процентів - 1711.08 грн., 19.11.2024 - тіла кредиту -0,01 грн., процентів - 2950.42 грн., 19.12.2024 - тіла кредиту - 0,01 грн., процентів - 4023.30 грн., 21.01.2025 - тіла кредиту - 0,01 грн., процентів - 3525.63 грн., 21.02.2025 - тіла кредиту - 343.59 грн., процентів - 4157.41 грн. Всього сплачено 18900.38 грн.; загальна заборгованість становить 49295.53 грн., з яких: 13067.46 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28878.07 грн. - сума заборгованості за відсотками, 7350 грн. - пеня (а.с. 27-30).
30.09.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС" укладено Договір факторингу № 01.02-39/25, про що свідчить його копія (а.с. 31 зв.бік-38), відповідно до п. 2.1. Договору факторингу у відповідності до умов цього Договору, Клієнт відступає (передає) Фактору Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору (5079988.47 грн) у порядку та у строки, встановлені цим Договором.
Згідно п. 2.2 Договору факторингу загальний розмір Заборгованостей складає 81534396.86 грн., згідно з Реєстром боржників, який складається Сторонами у формі електронного документа.
Відповідно до п. 3.1.1. Договору факторингу права вимоги відступаються (передаються) в розмірі Заборгованостей, що зазначений у пункті 2.2 цього Договору на дату відступлення з правом подальшого нарахування (отримання) майбутніх процентів, штрафних санкцій, комісій та інших платежів, що передбачені Кредитними договорами.
Згідно п. 3.1.3. Договору факторингу право вимоги переходить до Фактора з моменту підписання цього Договору, з моменту підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою Додатку 5 цього договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.
Підписання вказаного Договору факторингупредставниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" електронними підписами та електронними печатками 30.09.2025 підтверджується Формою підтвердження електронного документа (а.с. 41 зв.бік).
Проведення фінансування за вказаним договором підтверджується копією платіжної інструкції № 10195 від 02.10.2025 на суму 5079988.47 грн. (а.с. 43).
Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді від 30.09.2025 за договором факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало, а ТОВ "СВЕА ФІНАНС", прийняло Реєстр Боржників кількістю 3467 (а.с. 42).
Підписання вказаного акту приймання-передачі представниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" електронними підписами та електронними печатками 30.09.2025 підтверджується Формою підтвердження електронного документа (а.с. 42 зв.бік).
Реєстр Боржників в електронному вигляді, який є додатком №1 до договору факторингу №01.02-39/25, підписаний представниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» і ТОВ "СВЕА ФІНАНС", про що свідчать копії першої та останньої сторінок вказаного реєстру. Також згідно вказаного Реєстру позивач набув право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (№п/п 2344) за кредитним договором №1838850 від 17.10.2024 в розмірі 49295.53 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 13067.46 грн.; заборгованість за відсотками - 28878.07 грн., штрафні санкції - 7350 грн. (а.с. 50-51).
Відписання вказаного Реєстру Боржників представниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" електронними підписами та електронними печатками 30.09.2025 підтверджується Формою підтвердження електронного документа. (а.с. 44 зв.бік).
Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (№п/п 2344) за кредитним договором №1838850 від 17.10.2024 в розмірі 49295.53 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 13067.46 грн.; заборгованість за відсотками - 28878.07 грн., штрафні санкції - 7350 грн. (а.с. 45).
Також судом встановлено, що відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 59-60), відповідачка ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить її розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення 07.10.2024 електронного підпису 41939 .
Також судом встановлено, що 07.10.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 було укладено в електронній формі кредитний договір №5023248 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, про що свідчить його копія (а.с. 45 зв.бік-57).
Договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом 19112 та він містить персональні дані відповідачки, зокрема, адресу проживання, номер картки платника податків, паспортні дані, номери мобільного телефону, адреси електронної пошти, реквізити поточного рахунку для перерахування коштів.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ якої забезпечується клієнту через веб-сайт або мобільний додаток «Credit7». Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету.
Згідно з п.1.2 кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство зобов`язується надати Клієнту грошові кошти в гривні (далі - кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 10000 грн. Строк кредиту становить 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
Згідно п.1.4. тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 1,00 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується на таких умовах: якщо Клієнт до 05.11.2024 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Відповідно до п.1.6 кредитного договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 46000 грн.; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 45850 грн.
Згідно з п.2.1 кредитного договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_4 або іншої платіжної картки Клієнта, реквізити якої надані Клієнтом Товариству з метою отримання кредиту.
Пунктом 3.1 кредитного договору встановлено, що проценти, які нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) про фінансову послугу та про її надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої для прийняття Клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання, та яка розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», актуальна на дату укладання Договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися (п.9.9 кредитного договору).
07.10.2024 між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 підписано Додаток №1 до кредитного договору №5023248 від 07.10.2024, про що свідчить його копія (а.с. 58), в якому сторони погодили таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки. Даний Додаток підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 19112.
Також відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 19112 підписано Інформаційне повідомлення від споживача фінансових послуг (а. с. 57 зв.бік).
В зв`язку з частковою сплатою відповідачкою коштів на виконання умов договору ТОВ "Лінеура Україна" складено таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки від 28.10.2024, 10.11.2024, 10.12.2024, 09.01.2025, 06.02.2025 (а.с. 61 з в.бік, 61, 62, 62 з в.вбік, 63).
Згідно копії листа ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» Вих. №1-3009 від 30.09.2025 ТОВ "Лінеура Україна" повідомлено, що відповідно до договору на переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, укладеного між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ "Лінеура Україна", 07.10.2024 успішно перераховано кошти в сумі 10000 на номер картки НОМЕР_2 , призначення платежу: Зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_3 (а.с. 78).
Зазначені реквізити банківської карти співпадають із банківськими реквізитами карти відповідачки, які вказані у Договорі №5023248 від 07.10.2024 в пункті 2.1.
Отже, ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 10000 грн.
Натомість, доказів того, що відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконала в повному обсязі, матеріали справи не містять.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 1838850 від 17.10.2024, який сформовано ТОВ "Лінеура Україна" станом на 29.09.2025, судом встановлено, що відповідачкою ОСОБА_1 було здійснено оплату: 28.10.2024 - тіла кредиту - 1910 грн., процентів - 2090 грн., 10.11.2024 - тіла кредиту - 0,01 грн., процентів - 1019.38 грн., 09.12.2024 - тіла кредиту - 0,3 грн., процентів - 1526.7 грн., 09.01.2025 - тіла кредиту - 0,21 грн., процентів - 2426.7 грн., 06.02.2025 - тіла кредиту - 135.08 грн., процентів - 2264.92 грн. Всього сплачено 12273.3 грн.; загальна заборгованість становить 31646.30 грн., з яких: 7954.40 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18691.90 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5000 грн. - пеня (а.с. 72-77).
Також суд установив, що 29.09.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» укладено договір факторингу № 01.02-38/25, про що свідчить його копія (а.с. 78 зв.бік-85).
Відповідно до п. 2.1, 3.1 Договору факторингу клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення прав вимог фінансування в розмірі 2627165.04 грн. Право вимоги переходить до фактора з моменту надходження грошових коштів в повному обсязі на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей. Разом з Правами вимоги Новому кредитору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Підписання вказаного Договору факторингу представниками ТОВ "СВЕА ФІНАНС" та ТОВ "Лінеура Україна" електронними підписами та електронними печатками 29.09.2025 підтверджується Формою підтвердження електронного документа (а.с. 88 зв.бік).
Відповідно до копії платіжної інструкцій №10192 від 29.09.2025 ТОВ «СВЕА ФІНАНС» зобов`язання за Договором факторингу № 01.02-38/25 від 29.09.2025 виконало у повному обсязі та відповідно перерахувало на рахунок ТОВ "Лінеура Україна" оплату фінансування в розмірі 2627165.04 грн. (а.с. 89). Вказане підтверджує факт переходу права вимоги від первісного кредитора до позивачавідповідно до п. 2,1, 3.1 Договору факторингу.
Крім того, суд установив, що між первісним кредитором ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" в електронному виді підписано Реєстр Боржників, який є додатком №1 до договору факторингу № 01.02-38/25 (а.с. 89 зв.бік-90).
Підписання вказаного Реєстру Боржників представниками ТОВ "СВЕА ФІНАНС" та ТОВ "Лінеура Україна" електронними підписами та електронними печатками 29.09.2025 підтверджується Формою підтвердження електронного документа (а.с. 90 зв.бік).
Відповідно до копії витягу з Реєстру боржників в електронному вигляді до договору факторингу № 01.02-38/25 від 29.09.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 (№п/п 104) за кредитним договором № 5023248 від 07.10.2024 в розмірі 31646.30 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 7954.40 грн.; заборгованість за відсотками - 18691.90 грн., штрафні санкції - 5000 грн. (а.с. 91).
До правовідносин, що склалися між сторонами підлягають застосуванню наступні нормами права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.
Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.
За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.
Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.
Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Отже, з аналізу вказаних вище норм законодавства випливає, що при укладенні договору факторингу (відступлення права грошової вимоги) до фактора переходить право грошової вимоги первісного кредитора до третьої особи (боржника) у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
З аналізу встанволених обставин, їх законодвчого врегулювання, суд робить такі висновки.
Кредитний договір №1838850 від 17.10.2024 між ОСОБА_1 і ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та кредитний договір №5023248 від 07.10.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ "Лінеура Україна" укладено з використанням інформаційно- телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Вказані Кредитні договори містять персональні дані відповідачки, зокрема, її паспортні дані, номер картки платника податків, номери мобільного телефону, адресу електронної пошти. Також в даних кредитних договорах визначено предмет, порядок та умови надання кредитних договорів. Дані договори підписані електронним підписом, а саме одноразовим ідентифікатором Т003 та 19112.
Відповідачкою не спростовано того, що телефонний номер, із використанням якого здійснювалося підписання електронним підписом з одноразовим ідентифікатором кредитних договорів, їй не належить.
Також відповідачкою не надано належних доказів того, що зазначена в договорі адреса електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 належить не їй, при цьому у своєму відзиві вона зазначає вказану адресу як власну; а також доказів, які б спростували створення особистого кабінету ОСОБА_1 на сайті ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ "Лінеура Україна", як і доказів того, що договори укладено іншою особою, а грошові кошти перераховані на банківську картку, яка ОСОБА_1 не належить.
Крім того, у судовому засіданні відповідачка не заперечила укладення договору з первісним кредитором та зазначила, що сумнівається в правильності зарахування чергових платежів по кредиту, а отже, нею фактично частково визнається позов та не заперечується факт укладення кредитних договорів №1838850 від 17.10.2024 та №5023248 від 07.10.2024 та факт отримання нею кредитних коштів за вказаними кредитними договорами.
Крім того, зробивши часткову оплату тіла кредиту та процентів з метою виконання умов договорів, відповідачка вчинила конклюдентні дії щодо визнання договорів (а.с. 27-30, 72-77).
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про факт укладення кредитних договорів №1838850 від 17.10.2024 та №5023248 від 07.10.2024 та погодження їх сторонами всіх істотних умов договорів. Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачкою таких суду не надано.
Що стосується доводів відповідачки про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо підтвердження факту перерахування та зарахування їй кредитних коштів (первинних банківських документів), то суд вважає їх безпідставними, оскільки такі твердження не ґрунтуються на специфіці спірних правовідносин, де однією зі сторін (Кредитодавцем) є не банківська установа, а фінансова компанія, нормативно-правове регулювання діяльності якої має свої особливості, зокрема, що стосується оформлення первинної документації щодо надання кредитних коштів.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Водночас, позивач не є банком, діяльність якого регулюється спеціальним законодавством для осіб, які надають небанківські фінансові послуги. Зокрема, небанківські фінансові установи позбавлені можливості створення виписок по картковим рахункам споживачів з відображенням всіх операцій, оскільки інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
Документи про рух коштів клієнта по рахунку, належать до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.
Такі докази, з огляду на інститут банківської таємниці, могли бути надані лише власником банківської карти, тобто відповідачкою ОСОБА_1 і вона, маючи вільний доступ до своїх рахунків у банківських установах та безперешкодну можливість надати суду докази про те, що кредитні грошові кошти на її банківську картку, вказану в договорі чи іншу картку, якою вона користується, не надходили, не надала таких доказів.
А позивач на підтвердження своїх доводів про перерахування відповідачці коштів за кредитним договорами надав копії листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення» Вих. №1-3009 від 30.09.2025 та ТОВ «Пейтек Україна» від 30.09.2025 №20250930-9189, які підтверджують перерахування коштів первісними кредиторами на картковий рахунок відповідача за допомогою інтернет-еквайрингу.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 закону України «Про платіжні послуги» еквайрингова установа (далі - еквайр) - надавач платіжних послуг, який надає послугу еквайрингу платіжних інструментів та має ліцензію на надання такої послуги.
Частиною четвертою статті 31 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що після виконання платіжної операції надавач платіжних послуг платника зобов`язаний надати платнику у спосіб та в порядку, визначені договором, таку інформацію: відомості, які дають змогу платнику ідентифікувати виконану платіжну операцію та інформацію про отримувача (за наявності технічної можливості); суму платіжної операції у валюті рахунку платника та у валюті платіжної операції; суму всіх комісійних винагород та зборів, що утримані з платника за виконання платіжної операції (за наявності технічної можливості розмір кожної комісійної винагороди зазначається окремо); курс перерахунку іноземної валюти (якщо платнику надавалися послуги з виконання операцій з обміну іноземної валюти); дату і час прийняття до виконання платіжної інструкції, дату валютування (у разі її зазначення).
Еквайр зобов`язаний надати держателю платіжної картки (платнику) квитанцію платіжного терміналу (пункти 156, 160 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.07.2022 №164.
Згідно з договором про надання послуг еквайрингу порядок здійснення платіжної операції відбувався за умови надання позивачем платіжної інструкції через інформаційний обмін електронними повідомленнями між програмно-технічними комплексами, у зв`язку з чим такі платіжні інструкції у позивача відсутні.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним факт перерахунку кредитних коштів відповідачці.
Доказів того, що персональні дані ОСОБА_1 були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитних договорів від її імені, відповідачкою не надані.
Також відповідачкою не надано суду доказів, які б спростовували неналежність їй банківської картки № НОМЕР_3 , номер якої зазначено у кредитних договорах №1838850 від 17.10.2024 та №5023248 від 07.10.2024, відсутність надходжень коштів на неї від первісних кредиторів на підставі вказаних кредитних договорів.
При цьому суд зважує на двозначну позицію відповідачки: вона стверджує, що позивач не довів надання коштів, та разом з тим, зробивши часткову оплату тіла кредиту та процентів з метою виконання умов договорів вказує, що вона сумнівається в правильності зарахування чергових платежів по кредиту.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання за кредитними договорами №1838850 від 17.10.2024 та №5023248 від 07.10.2024, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов договорів.
Суд погоджується із розрахунком кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1838850 від 17.10.2024, який сформовано ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» станом на 30.09.2025, згідно якого відповідачкою ОСОБА_1 було здійснено оплату: 28.10.2024 - тіла кредиту - 1288.92 грн., процентів - 1711.08 грн., 19.11.2024 - тіла кредиту - 0,01 грн., процентів - 2950.42 грн., 19.12.2024 - тіла кредиту - 0,01 грн., процентів - 4023.30 грн., 21.01.2025 - тіла кредиту - 0,01 грн., процентів - 3525.63 грн., 21.02.2025 - тіла кредиту - 343.59 грн., процентів - 4157.41 грн. Всього сплачено 18900.38 грн.; заборгованість становить: 13067.46 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28878.07 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 27-30).
Також суд погоджується із розрахунком кредитної заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 1838850 від 17.10.2024, який сформовано ТОВ "Лінеура Україна" станом на 29.09.2025, згідно якого відповідачкою ОСОБА_1 було здійснено оплату: 28.10.2024 - тіла кредиту - 1910 грн., процентів - 2090 грн., 10.11.2024 - тіла кредиту - 0,01 грн., процентів - 1019.38 грн., 09.12.2024 - тіла кредиту - 0,3 грн., процентів - 1526.7 грн., 09.01.2025 - тіла кредиту - 0,21 грн., процентів - 2426.7 грн., 06.02.2025 - тіла кредиту - 135.08 грн., процентів - 2264.92 грн. Всього сплачено 12273.3 грн.; заборгованість становить: 7954.40 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18691.90 грн. - сума заборгованості за відсотками (а.с. 72-77).
Розмір даної заборгованості за кредитним договором відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано. Жодних інших розрахунків розміру заборгованості відповідачкою суду не надано. Як і доказів того, що зарахування сплачених нею в рахунок погашення заборгованості коштівздійснювалось не в тій черговості, яка визначена умовами договорів.
Що стосується посилань відповідачки на недоведеність позивачем набуття ним статусу кредитора у спірному зобов`язанні, оскільки позивач не підтвердив належним чином повідомлення її про заміну кредитора, суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
Згідно ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора.
Наслідками неповідомлення боржника є відповідальність нового кредитора за ризик настання несприятливих для нього наслідків і визнання виконання боржником зобов`язання первинному кредитору належним.
Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.
Аналогічні висновки містяться у постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/2105/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц.
Що стосується доводів відповідачки про недоведеність позивачем переходу прав вимоги від первісних кредиторів до нього, оскільки надані позивачем паперові копії електронних Реєстрів боржників є неналежними та недопустимими доказами, суд зазначає таке.
Згідно договору факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" момент переходу права вимоги повязується із моментом підписання Сторонами цього Договору, Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою Додатку 5 цього договору.
Відповідно до копії акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді від 30.09.2025 за договором факторингу №01.02-39/25 від 30.09.2025 ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передало, а ТОВ "СВЕА ФІНАНС", прийняло Реєстр Боржників кількістю 3467 (а.с. 42). Підписання вказаного акту приймання-передачі Реєстру Боржників представниками ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ "СВЕА ФІНАНС" електронними підписами та електронними печатками 30.09.2025 підтверджується Формою підтвердження електронного документа (а.с. 42 зв.бік).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно договору факторингу № 01.02-38/25 твід 29.09.2025 між ТОВ "Лінеура Україна" і ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (а.с. 78 зв.бік-85) момент переходу права вимоги порязується з моментом надходження грошових коштів в повному обсязі на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей.
Факт надходження коштів за вказаним договором факторингу підтверджено позивачем копією платіжної інструкцій №10192 від 29.09.2025, згідно якої ТОВ «СВЕА ФІНАНС» зобов`язання за Договором факторингу № 01.02-38/25 від 29.09.2025 виконало у повному обсязі та відповідно перерахувало на рахунок ТОВ "Лінеура Україна" оплату фінансування в розмірі 2627165.04 грн. (а.с. 89).
Таким чином, суд визнає, що вищезазначені копії договорів факторингу, акт прийому-передачі прав вимоги, реєстри права вимоги,оформлені у формі електронних документів з використанням електронних підписів сторін, таплатіжні інструкції про сплату коштів за відступлення права вимоги є належними та допустимими доказами відступлення та переходу права вимоги у спірних правовідносинах.
Отже, позивач правомірно набув право вимоги до відповідачки за кредитними договорами №1838850 від 17.10.2024 та №5023248 від 07.10.2024.
З огляду на викладене суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог:
- за кредитним договором № 1838850 від 17.10.2024 в частині суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 13067.46 грн. та в частині суми заборгованості за відсотками в розмірі 28878.07 грн.;
- за кредитним договором №5023248 від 07.10.2024 в частині суми заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7954.40 грн.та в частині суми заборгованості за відсотками в розмірі 18691.90 грн.
Що стосується пені (штрафу), яку позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь за кредитним договором № 1838850 від 17.10.2024 в розмірі 7350 грн. та за кредитним договором №5023248 від 07.10.2024 в розмірі 5000 грн., то суд вважає необхідним зазначити таке.
Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до частини 1 статті 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на території України з 24.02.2022 введено особливий режим воєнного стану, який на даний час не припинений.
На підставі вищевикладеного вимоги позивача про стягнення з відповідача пені (штрафу) за кредитним договором № 1838850 від 17.10.2024 в розмірі 7350 грн. та за кредитним договором №5023248 від 07.10.2024 в розмірі 5000 грн., задоволенню не підлягають, оскільки вони нараховані у період дії в Україні воєнного стану.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися а припущеннях.
Виходячи зі змісту вказаних вище законодавчих норм, обов`язок доведення своїх вимог лежить не лише на позивачеві, такий обов`язок лежить і на відповідачеві щодо доведеності заперечень проти позову.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ "СВЕА ФІНАНС", заборгованості:
- за кредитним договором № 1838850 від 17.10.2024 в розмірі 41945,53 грн. за кредитним договором №5023248 від 07.10.2024 в розмірі 26646,30 грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2256,17 грн.
На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС", місцезнаходження якого: вул. Іллінська,8, м. Київ, код ЄДРПОУ 37616221, заборгованість в розмірі 68591,83 грн. (шістдесят вісім тисяч п`ятсот дев`яносто одна гривня вісімдесят три копійки), з яких:
- за кредитним договором № 1838850 від 17.10.2024 в розмірі 41945,53 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 13067,46 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 28878, 07 грн.;
- за кредитним договором №5023248 від 07.10.2024 в розмірі 26646,30 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту в розмірі 7954,40 грн., заборгованість за відсотками в розмірі 18691,90 грн.
В решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВЕА ФІНАНС "судовий збір в сумі 2256,17 грн.
Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Л.А. Штифурко