Справа № 129/2511/26
Провадження № 2/147/928/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суду Вінницької області у складі:
головуючого судді Почкіної О.М.,
із участю секретаря Бабчук С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостіпро стягнення заборгованості за кредитним договором, -
в с т а н о в и в:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредит-Капітал» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 15585,45 грн.
Свої позовні вимоги обґрунтовувало тим, що 12.05.2021 року між Акціонерним товариством «УКРСИББАНК» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку № 97644949000 строк дії якого встановлено до 12.05.2024 року.
Умовами Договору визначено процентну ставку за кредитом у розмірі 0,00001 % річних, а також передбачено можливість нарахування комісії відповідно до умов Договору. Відповідач, укладаючи зазначений Договір, прийняв на себе зобов`язання своєчасно та в повному обсязі повернути отримані кредитні кошти, а також здійснювати оплату за користування кредитом, у тому числі сплачувати проценти, комісії та інші платежі, передбачені умовами Договору та Правилами надання кредиту. Відповідач зобов`язався виконувати свої обов`язки у строки, порядку та на умовах, визначених Договором і Правилами, з якими був належним чином ознайомлений та погодився під час укладення Договору. На виконання умов Договору Банк у повному обсязі виконав покладені на нього зобов`язання, а саме надав Відповідачу кредитні кошти у сумі та на умовах, передбачених Договором. Кредитні кошти були надані Відповідачу у встановлені Договором строки, чим Банк належним чином виконав свої договірні зобов`язання, що підтверджується виписками з рахунку. Відповідач користуючись коштами наданими йому Банком не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов`язання - не вносив платежі, передбачені умовами Договору, на повернення отриманих коштів, також сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку з відсутністю здійснення платежів на виконання умов Договору у Відповідача утворилася заборгованість за вищезазначеним договором.
20.06.2023 року АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №246 (договір додається). Згідно вищевказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками АТ «УКРСИББАНК», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №97644949000 від 12.05.2021 року. Станом на дату відступлення права вимоги заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15585,45 грн , а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10575,01 грн; заборгованість за відсотками - 0 грн; заборгованість за комісією - 5010,44 грн.
У зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх договірних зобов`язань та відсутністю добровільного погашення заборгованості, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушене звернутися до суду з даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення своїх порушених майнових прав та законних інтересів, а саме - повернення кредитних коштів, нарахованих процентів, комісій та інших платежів, передбачених умовами кредитного договору та просить суд стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість в розмірі 15585,45 грн та понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 30.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано докази, які становлять банківську таємницю.
У судове засідання представник позивача не з`явився. В прохальній частині позовної заяви просить суд розгляд справи здійснювати за відсутності представника, проти винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач у судові засідання, які відбулися 21.08.2026, 18.09.2026 не з`явився. Судом вживалися заходи для повідомлення відповідачки про час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки за місцем її реєстрації, які остання отримала. Відзив на позовну заяву не надала. Через канцелярію суду надала заяву, в якій позовні вимоги визнала частково в частині тіла кредиту та просила суд проводити розгляд справи без її участі.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачка, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, скористалася своїми процесуальними правами та повідомила суд про розгляд справи без її участі.
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на зазначені обставини, суд, у відповідності до ст. 247 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснив на підставі наявних у справі матеріалів без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Частиною 4 ст. 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки повне рішення складено 23.09.2026, то незважаючи на те, що судове засідання відбулося 18.09.2026, датою ухвалення даного рішення є саме 23.09.2026 в силу ч. 5 ст. 268 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до таких висновків.
Судом встановлено, ОСОБА_1 12.05.2021 підписала анкету-заяву про надання споживчого кредиту, в якій просила надати їй кредит в сумі 15186,55 грн з цільовим призначенням на придбання товару (а.с. 11)
12.05.2021 між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №97644949000 (а.с.11-15).
Згідно п. 1.1., 1.2 Договору, підписавши договір позичальник погодився з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників АТ «УКРСИББАНК» з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які розміщені на сайті www.my.ukrsibbank.com.ua та на інформаційних стендах у приміщеннях установ банку та після підписання договору стають його невід`ємнорю частиною, умовами надання споживчого кредиту, його обслуговування і погашення, умовами відкриття розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які обслуговується згідно цього Договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників AT «Укрсиббанк».
Відповідно до п. 2.1. Договору банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредиту.
Відповідно до положень п.3.1. Договору сума кредиту за договором становить 15186,55 грн. Надання кредиту здійснюється у термін не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору (п.3.2 Договору).
Відповідно до п. 3.3 Кредитного договору кредит надається позичальнику для особистих потреб в сумі 14415,46 на придбання товару ( телевізо Samsung) шляхом оплати з позичкого рахунку позичальника платіжних документів отримувача ОСОБА_2 , в сумі 720,29 на оплату разової комісії за надання послуг по управлінню кредитом при отриманні кредиту та в сумі 50 гривень на оплату комісії за надання довідок про стан розрахунків за кредитними зобов`язаннями за договором.
Сторони погодили, що позичальник зобов`язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення платежів, відповідно до Графіку платежів, що є додатком 1 до договору та є його невід`ємною частиною, не пізніше 12.05.2024. Договором може бути встановлений інший термін повернення кредитних коштів (п.3.6 Договору).
Процентна ставка за Кредитним договором встановлюється в розмірі 0,00001 % річних (п 3.9 Договору).
Відповідно до умов кредитного договору та додатків позичальник зобов`язується сплачувати комісії (п 3.12 Договору).
Підписанням кредитного договору з додатками позичальник підтвердив, що банк надав йому в письмовій формі та в повному об`ємі інформацію передбачену законодавством та перед укладенням кредитного договору ознайомився з інформацією зазначеною в паспорті споживчого кредиту, ознайомився з Правилами кредитування, які є невід`ємною частиною кредитного договору та розміщення на сайті Банку та отримав кредит на умовах, які були сприятливі для нього.
Отже істотні умови кредитного договору про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №97644949000, укладеного 12.05.2021 між відповідачем та АТ "УКРСИББАНК" містяться безпосередньо у цьому договорі та Правилах, який відповідач підписав власноручно.
Всупереч умов Договору про надання споживчого кредиту відповідач не здійснив своєчасних платежів у повному обсязі для погашення суми заборгованості по кредиту та комісіям у строк, вказаний у договорі, чим порушив взяті на себе договірні зобов`язання..
Укладення між АТ "УКРСИББАНК" та ОСОБА_1 кредитного договору №97644949000 від 12 травня 2021 року підтверджено дослідженими в судовому засіданні доказами та не оспорюється відповідачем.
Крім того, позивачем надано рахунок на оплату товару №V15-0001879 від 12.05.2021 від постачальника ОСОБА_2 на суму 15171,48 (а.с. 16) та виписку АТ «УКРСИББАНК» за кредитним договором за період з 12.05.2021 по 20.06.2023 ( а.с. 18-21), що підтверджують отримання відповідачкою коштів на придбання товару, який зазначено в договорі про надання споживчого кредиту з можливістю відкриття карткового рахунку №97644949000.
20.06.2023 року між АТ «УКРСИББАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу №246. Відповідно до умов даного Договору відбулося відступлення права вимоги і за Кредитним договором №97644949000 від 12 травня 2021 року, що укладений між АТ «УКРСИББАНК» та Відповідачем (а.с.22-25).
В п. 2.1 Договору факторингу зазначено, що клієнт відступає факторові, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату передає грошові кошти в розпорядження клієнта за плату. Права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом , що передбачені умовами первинних договорів та визначені в реєстрі боржників, що підписується сторонами у паперовому вигляді (п. 2.2 договору факторингу №246)
Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу №246 право вимоги вважається таким, що перейшло до нового кредитора з моменту підписання Акту приймання-передачі прав вимоги, але не раніше оплати фактором суми фінансування в порядку визначеному договором.
Перехід права грошової вимоги боржника до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відбулося 20.06.2023 у день підписання Акту приймання-передачі права вимоги після сплати 20.06.2023 суми фінансування.
Позивачем долучено до матеріалів позовної заяви Договір факторингу №246 (а.с. 22-25), Акт приймання-передачі права вимоги від 20.06.2023 (а.с. 26), платіжну інструкцію №71754 від 20.06.2023 про сплату суми фінансування(а.с. 26 на звороті), витяг з Реєстру боржників до Договору факторингу №246 (а.с.25 на звороті), з якого вбачається, що АТ «УКРСИББАНК» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за кредитним договором №97644949000 від 12 травня 2021 року, розрахунок заборгованості кредитним договором №97644949000 від 12 травня 2021 року, відповідно до яких сума заборгованості відповідача за кредитним договором №97644949000 від 12 травня 2021 року станом на дату укладення договору факторингу складає 15585,45 грн, з них: заборгованість за сумою кредиту становить - 10575,00 грн; заборгованість за сумою відсотків за становить -0,00 грн; заборгованість за комісією - 5010,44 грн.
08.06.2026 позивачем направлено на адресу відповідача досудову вимогу по кредитному договору вихідний в якій зазначено, що між що АТ «УКРСИББАНК» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладений Договір факторингу №246, за яким відбулось відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором, а також інформацію про те, що у відповідача існує заборгованість за кредитним договором, яку необхідно сплатити на вказані у повідомленні реквізити. Проте, дана вимога була залишена відповідачем без виконання (а.с.27).
Отже, доказів повного погашення заборгованості ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем у даній справі, відповідач суду не надав.
У зв`язку із невиконанням відповідачем узятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду.
При ухваленні даного рішення суд керується наступними нормами.
Згідно з частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За змістом вказаних норм, позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредитодавцю ту суму кредиту, яка була ним отримана на підставі такого договору.Розмір зобов`язання щодо повернення суми кредиту визначається не встановленим кредитним лімітом, а сумою фактично отриманого кредиту в рамках договору.
Згідно з положеннями статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Отже, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою), виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту..
Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц. та від 17.12.2020 у справі №278/2177/15 дійшов висновку, що виписки за картковими рахунками (по кредитному договору) можуть бути належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором.
Підписавши власноручно Кредитний договір №97644949000 від 12 травня 2021 року з Графіком платежів, що є додатком №1 до договору, паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердив та закріпив те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні при його укладенні, у виборі контрагента та умов договору, а також те, що він умови договору цілком зрозумів та приймав їх.
АТ «УКРСИББАНК» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало, надавши відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених Договором.
Натомість відповідач, всупереч умовам договору, свої зобов`язання належним чином не виконав, кредит не повернув, проценти за користування коштами не сплатив.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Положеннями ст. 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.
Позивачем надано докази переходу до нього права вимоги за кредитним договором №97644949000 від 12 травня 2021 року, що підтверджується укладеним Договором факторингу №246 (а.с. 22-25), Актом приймання-передачі права вимоги від 20.06.2023 (а.с. 26), платіжною інструкцією №71754 від 20.06.2023 про сплату суми фінансування(а.с. 26 на звороті), витягом з Реєстру боржників до Договору факторингу №246 (а.с.25 на звороті).
Оскільки, даний розмір заборгованості з урахуванням триваючих правовідносин між сторонами встановлений при розгляді справи, підтверджується сукупністю наданих доказів, суд дослідивши матеріали справи, керуючись вищевказаними правовими нормами, дійшов до висновку, що з відповідача слід стягнути, заборгованість за кредитним договором №97644949000 від 12 травня 2021 року, в сумі 10575,01 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту - 10575,01 грн.
Щодо вимог в частині стягнення заборгованості за комісією, то суд враховує наступне.
Відповідно до умов п. 3.12 кредитного договору та додатків позичальник зобов`язується сплачувати комісію. Відповідно до Додатку 1 до №97644949000 від 12 травня 2021 року позичальник зобов`язався сплачувати щомісячну комісію за управління кредитом в розмірі 2.7 % від суми наданого кредиту та 50,00 грн щомісячно за надання довідок про стан розрахунків за кредитним зобов`язанням.
Відтак позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит).
Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.
Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.
У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі №202/5330/19 зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Окрім того, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06.11.2023 по справі №204/224/21 виклала висновок щодо застосування норми права, а саме якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
В кредитному договорі не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу та за які позивачем встановлена щомісячна комісія, також позивач не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», в зв`язку з цим підстав стягувати нараховану позивачем у даній справі заборгованість по комісії за обслуговування кредитної заборгованості у сумі 5010,44 грн не має, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Під час ухвалення судового рішення суд, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат.
Позивач при зверненні до суду поніс витрати на правову допомогу у сумі 8000,00 грн, які просить стягнути з відповідача.
На підтвердження витрат на правничу допомогу, понесених в суді надав копію договору про надання правничої допомоги №0107 від 01.07.2025.
Згідно з актом наданих послуг №3613 від 08.06.2026 були надані правові (юридичні)послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: усна консультація, ознайомлення з матеріалами справи, погодження правової позиції клієнта, складення позовної заяви, подання заяви від імені клієнта, вартість, яких становить 8000 грн.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У постанові Верховного Суду від 15.06.2021 № 757/29103/20-ц зазначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).
При цьому, за приписами частини 3 наведеної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
З урахуванням наведеного, оцінюючи складність цієї справи, предмет спору з урахуванням ціни позову за майновою вимогою, враховуючи складання заяв по суті та відсутність судових засідань у цій справі, суд приходить до висновку про задоволення заяви позивача про стягнення з відповідача у даній справі витрат на правничу допомогу, а саме у розмірі 3000,00 грн, що відповідає критерію реальності та розумності, та є співмірним, виходячи зі складності, категорії справи, виконаних адвокатом робіт та наданих адвокатських послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції № 40936 від 23.06.2026 позивачем було сплачено судовий збір у сумі 2662,40 гривень.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1806,49 грн, виходячи з такого розрахунку: 10575,01 грн грн (розмір задоволених позовних вимог)/ 15585,45 грн (розмір заявлених позовних вимог) х 2662,40 грн (сума сплаченого судового збору).
Керуючись статтями 12, 76-81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №97644949000 від 12.05.2021 року у сумі 10575,01 грн (десять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень одна копійка) з них: 10575,01 грн (десять тисяч п`ятсот сімдесят п`ять гривень одна копійка) прострочена заборгованість за сумою кредиту.
В задоволенні решта позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 35234236) витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ" (ЄДРПОУ 35234236) 1806,49 грн (одна тисяча вісімсот шість гривень сорок дев`ять копійок) судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "КРЕДИТ- КАПІТАЛ", ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження юридичної особи: 79029, м.Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 4-ий поверх, рахунок: НОМЕР_2 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», MФO 300614.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Почкіна