1 Справа № 332/2113/26 2/335/2967/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Гашук К.В., за участю секретаря судового засідання Куян О.С., розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
ВСТАНОВИВ:
До Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, за підсудністю із Заводського районного суду міста Запоріжжя, надійшла цивільна справа за позовом ТОВ «Деал Фінанс Груп», у якій позивач просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №74681164 від 23.02.2022 у розмірі 8 185,02 грн., а також судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 23.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №74681164, за умовами якого позичальнику було надано кредит в сумі 6 000,00 грн., строком на 5 днів зі сплатою процентів у розмірі 1,99 % в день (базова процентна ставка).
29.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №028-290922, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №74681164 від 23.02.2022.
05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №74681164 від 23.02.2022.
Відповідно до реєстру прав вимоги №30/01/26 від 30.01.2026, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №74681164 від 23.02.2022 в сумі 8 185,20 грн., з яких 6 000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 2 185,20 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Всупереч умовам договору відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань щодо повернення суми боргу за договором позики та припинив повертати грошові кошти, після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення заборгованості.
Ухвалою судді від 11.05.2026 справу прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено судове засідання на 10.06.2026.
26.05.2026 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що з 25.02.2022 він є військовослужбовцем Збройних Сил України та проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою форми 5 від 21.05.2026 №618.
Відповідно до пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Деал Фінанс Груп», в частині стягнення відсотків за користування кредитом, комісій, пені та штрафів за період з 23.02.2022 відмовити в повному обсязі. Зменшити розмір загальної заборгованості до розміру неповернутого тіла кредиту, що становить 6000 грн.
Крім того, відповідач просив зменшити до 500 грн. розмір витрат на професійну правничу допомогу, заявлених позивачем до стягнення.
29.05.2026 від представника ТОВ «Деал Фінанс Груп» - адвоката Ткаченко Ю.О. надійшла відповідь на відзив. Відповідно до наданої відповіді на відзив, представник позивача зазначає, що з копій документів які долучені відповідачем, вбачається що відповідач проходить військову службу з 24.10.2025, а також дані документи не встановлюють чи мобілізований відповідач, чи проходить військову службу за контрактом.
Як зазначає представник позивача, положення пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» стосуються виключно мобілізованих позичальників та на спірні правовідносини не поширюються.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не долучено доказів проходження військової служби по мобілізації в період з 23.02.2022 по 29.05.2022, представник позивача просить позов ТОВ «Деал Фінанс Груп» задовольнити у повному обсязі.
29.05.2026 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначив, що у наданих разом з відзивом на позовну заяву документах міститься витяг із особової справи (послужного списку) ОСОБА_1 , згідно якого вбачається, що з 25.02.2022 ОСОБА_1 перебував на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 на посаді стрільця стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 . Під час проходження служби ОСОБА_1 були присвоєні військові звання і на даний час військове звання ОСОБА_1 - лейтенант. У зв`язку з цим виникла необхідність у заміні військового квитка, який є документом, що посвідчує особу військовослужбовців рядового і сержантського складу на посвідчення офіцера (копія якого є в матеріалах справи). В зв`язку з заміною військового квитка на посвідчення офіцера, не має змоги надати військовий квиток з відповідними записами на розгляд суду, однак проходження служби підтверджується записами в особовій справі, витяг з якої надано до суду.
Враховуючи викладене, відповідач просив у задоволенні позовних вимог ТОВ «Деал Фінанс Груп», в частині стягнення відсотків за користування кредитом, комісій, пені та штрафів за період з 23.02.2022 відмовити в повному обсязі. Зменшити розмір загальної заборгованості до розміру неповернутого тіла кредиту, що становить 6000 грн., та зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 500 грн.
Судові засідання у даній справі відкладалися неодноразово для забезпечення права сторін на подання заяв по суті справи, востаннє на 23.09.2026.
Сторони у справі, чи їх представники, у судове засідання, призначене на 23.09.2026, не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, від відповідача заяв про розгляд справи за його відсутності не надходило, у позові представник ТОВ «Деал Фінанс Груп» просила про розгляд справи за відсутності представника позивача.
За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу та ухвалити рішення за відсутності учасників справи, на підставі доказів, які є в матеріалах справи, без фіксування судового засідання технічними засобами, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
На підставі досліджених письмових доказів судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
23.02.2022 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 уклали договір позики №74681164.
Відповідно до п. 1.2. договору, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів, у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю проценти від суми позики.
Відповідно до п. 2.1. договору, сума позики складає 6 000,00 грн.
Згідно з п. 2.2. договору, строк позики становить 5 днів.
Відповідно до п. 2.3. договору, процентна ставка фіксована - 1,99% в день, знижена процентна ставка - 0,796% в день.
Згідно з п. 20 договору, цей договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».
Кредитний договір підписаний за допомогою електронного підпису, одноразовим ідентифікатором L7I8FSts1G.
Факт перерахування грошових коштів на картку відповідача, підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000121798/ТНПП від 16.02.2026, яке, відповідно до договору № 23-01-18/5 від 23.01.2018 про переказ коштів, 23.02.2022 успішно перерахувало на банківську картку № НОМЕР_3 - 6 000 грн., отримувач ОСОБА_2
16.09.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» укладено договір факторингу №028-290922, за умовами якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» зобов`язується відступити ТОВ «Сіроко Фінанс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Відповідно до реєстру прав вимог №29/09/22 від 29.09.2022, ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №74681164 від 23.02.2022 в сумі 8 185,02 грн.
05.12.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «Деал Фінанс Груп» укладено договір факторингу №05/12/25-01, за умовами якого ТОВ «Сіроко Фінанс» зобов`язується відступити ТОВ «Деал Фінанс Груп» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Деал Фінанс Груп» зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату, у передбачений цим договором спосіб.
Відповідно до реєстру прав вимог №30/01/26 від 30.01.2026, ТОВ «Деал Фінанс Груп» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №74681164 від 23.02.2022 в сумі 8 185,02 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позовної заяви, у зв`язку із неналежним виконанням умов договору позики №74681164 від 23.02.2022, у відповідача ОСОБА_1 перед позивачем, як новим кредитором, наявна заборгованість в розмірі 8 185,02 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 2 185,02 грн.
За таких обставин, як зазначає позивач, непогашена боржником заборгованість за договором позики №74681164 від 23.02.2022, яку він просить стягнути з відповідача на свою користь, становить 8 185,02 грн.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. б ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Враховуючи вищевикладені положення Закону, суд доходить до висновку, що сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строки та умови надання грошових коштів, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору, на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.
За таких обставин судом встановлено, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 у встановленому законом порядку уклали договір позики, за умовами якого відповідач отримав в позику грошові кошти в загальній сумі 6 000 грн., які зобов`язався повернути у строк визначений умовами договору, сплатити відсотки за користування кредитом та інші платежі. Разом із тим, внаслідок неналежного виконання умов договору щодо повернення позики та стягнення відсотків за користування позикою, у відповідача ОСОБА_1 утворилась заборгованість, з метою стягнення якої ТОВ «Деал Фінанс Груп», яке у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики № 74681164 від 23.02.2022, як новий кредитор, звернувся до суду із вказаним позовом.
Вирішуючи питання про розмір заборгованості за договором позики, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.
Із наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором позики № 74681164 від 23.02.2022 вбачається, що станом на 30.09.2022 у ОСОБА_1 наявна заборгованість у загальному розмірі 8 185,02 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6 000,00 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 2 185,02 грн.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань підчас проведення мобілізації» від 20 травня 2014 року, статтю 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено пунктом 15, згідно з яким військовослужбовцям з початку і до закінчення особливого періоду, а резервістам та військовозобов`язаним з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.
Пунктом 1 Розділу II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення оборонно-мобілізаційних питань під час проведення мобілізації» дію підпункту 3 пункту 4 цього Закону поширено на військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а на резервістів та військовозобов`язаних з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду, на час проходження військової служби.
Згідно п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» - військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.
Частиною 9 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» визначено, що військовослужбовці це особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.
Сталою практикою Верховного Суду підтверджено, що пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою, дія якої поширюється на всіх військовослужбовців в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без виключення (постанова Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15-ц; постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №175/377/16-ц; постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №521/9626/15- ц; ), у тому числі на військовослужбовців за контрактом (постанова Верховного Суду від 14.05.2021 у справі №502/1438/18), офіцерів запасу (постанова Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №642/548/21), тощо.
Окрім того, положення п. 15 ст. 14 вказаного вище Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками/фінансовими небанківськими установами.
Застосування приписів п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою/фінансовою небанківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку/фінансової небанківської установи щодо наявності в особи спеціального статусу.
У рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій військовослужбовців та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.
Відповідно до витягу із особової справи молодшого сержанта ОСОБА_1 , останній в період з 25.02.2022 по 10.03.2023 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 . Крім того, відповідно до довідки командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 .
Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який з 25.02.2023 проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», щодо звільнення від нарахування і сплати процентів за договором позики, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування зобов`язані їх списати.
Разом з тим, відповідно до долучених відповідачем документів, судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 набув статусу військовослужбовця з 25.02.2022, у зв`язку із чим, позивач мав право нараховувати відповідачу відсотки в період з 23.02.2022 по 24.02.2022, тобто до моменту набуття ОСОБА_1 статусу військовослужбовця.
З огляду на викладені обставини, з відповідача підлягають стягненню відсотки за користування грошовими коштами за договором позики № 74681164 від 23.02.2022 в сумі 95,52 грн. (0.796% від суми позики х 2 дні користування позикою), які були нараховані до набуття відповідачем статусу військовослужбовця.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування грошовими коштами за договором позики № 74681164 від 23.02.2022, які нараховані після 24.02.2022, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», звільняється від сплати процентів за користування грошовими коштами в особливий період.
Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Приймаючи до уваги, що відповідач не сплатив своєчасно позивачу, як кредитору, грошові кошти для погашення заборгованості за договором позики, що підтверджується наданими суду доказами, та не спростовувалось відповідачем у відзиві на позовну заяву, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Деал Фінанс Груп» є законними та обґрунтованими в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 6 000 грн. та відсотками в розмірі 95,52 грн., тобто у загальному розмірі 6 095,52 грн.
Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог 1 982,73 грн. (6 095,52 грн. х 2 662,40 грн./8 185,02 грн.)
Крім того, у позові представник позивача просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 4 500,00 грн.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру, приймає до уваги конкретні обставини справи.
Так, на підтвердження вимоги про стягнення витрат на правову допомогу, представник позивача надав суду копію договору №22-08/25/ДІЛ про надання правничої допомоги від 22.08.2025, витягу з акту №9-ДІЛ від 25.02.2026 приймання передачі наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025, витягу з акту приймання передачі справ на надання правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги №22-08/25/ДІЛ від 22.08.2025 відповідно до якого вивчення документів - вартість послуги 500,00 грн., складання позовної заяви - вартість послуги 4000,00 грн.
Заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу, на думку суду, не є завищеним, відповідає вимогам співмірності складності справи із наданими адвокатом послуг та витраченим представником часу, а тому, відповідно до положень п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомоги, в розмірі пропорційному до розміру задоволених позовних вимог, в сумі 3 351,22 грн. (6 095,52 грн. х 4 500,00 грн./8 185,02 грн.).
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Деал Фінанс Груп» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) заборгованість за договором позики № 74681164 від 23.02.2022 у загальному розмірі 6 095 (шість тисяч дев`яносто п`ять) грн. 52 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання, як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕАЛ ФІНАНС ГРУП» (код ЄДРПОУ 44280974, місцезнаходження: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, офіс 40/3, банківські реквізити: НОМЕР_5 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) судовий збір у розмірі 1 982 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят дві) грн. 73 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3 351 (три тисячі триста п`ятдесят одна) грн. 22 коп., а всього судові витрати в сумі 5 333 (п`ять тисяч триста тридцять три) грн. 73 коп.
В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Гашук К.В.