1 Справа № 369/885/26 2/335/2230/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Стеценка А.В., за участю секретаря судового засідання - Добрянського Н.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі - ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , відповідач) про стягнення заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії № 1397-7147 від 20 травня 2024 року у загальному розмірі 23 235,00 грн та судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2 662,40 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що 20 травня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою вебсайту credos.com.ua шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1397-7147 продукту «CREDOS». Перед підписанням Договору відповідач пройшов дистанційну ідентифікацію через систему BankID НБУ та підписав договір одноразовим електронним ідентифікатором (паролем C6090), надісланим у SMS-повідомленні на його фінансовий номер телефону, що відповідає вимогам Законів України «Про електронну комерцію» та «Про споживче кредитування». За умовами Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 365 календарних днів (з 20.05.2024 по 19.05.2025 включно) зі сплатою процентів за ставкою 1,45 % на день та комісією за видачу кредиту в розмірі 15,00 % (750,00 грн). Позивач виконання своїх зобов`язань підтвердив перерахуванням 20 травня 2024 року коштів у сумі 5 000,00 грн на картковий рахунок відповідача через платіжну систему LiqPay. Відповідач скористався кредитними коштами, однак договірні зобов`язання щодо повернення боргу виконував неналежно. 01 червня 2024 року відповідач здійснив частковий платіж у розмірі 1 765,00 грн, за рахунок якого було сплачено 750,00 грн комісії, 942,50 грн процентів за перші 13 днів та 72,50 грн основного боргу (залишок тіла кредиту склав 4 927,50 грн). Надалі відповідач припинив здійснення платежів, унаслідок чого станом на 26 листопада 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 30 077,90 грн (4 927,50 грн - основний борг, 25 150,40 грн - проценти). Застосувавши внутрішню Програму лояльності, позивач частково списав проценти в сумі 6 842,90 грн та просив стягнути 23 235,00 грн (4 927,50 грн - основний борг, 18 307,50 грн - проценти), а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 19 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження, сторонам встановлено строки на подання заяв по суті справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив про часткове визнання позовних вимог, а саме в частині фактично отриманого тіла кредиту в розмірі 5 000,00 грн та процентів, нарахованих виключно в межах строку дії кредитного договору. В іншій частині позов просив залишити без задоволення, посилаючись на те, що позивач протиправно здійснив нарахування процентів за користування кредитом за ставкою 1,45 % на день поза межами узгодженого сторонами строку кредитування. Будь-які нарахування процентів понад узгоджений сторонами строк кредитування фактично є прихованою штрафною санкцією.
Крім того, відповідач зауважував, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України та Закону України «Про споживче кредитування» у період дії в Україні воєнного стану споживач звільняється від відповідальності за прострочення виконання грошових зобов`язань, у зв`язку з чим будь-які штрафні санкції, пеня чи інші платежі відповідальності підлягають списанню та не можуть бути стягнуті судом.
Спростовуючи твердження позивача про те, що часткове погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором є конклюдентними діями та свідчить про визнання боргу в повному обсязі, відповідач зазначив, що внесення коштів здійснювалося ним виключно з метою добросовісного виконання зобов`язання щодо повернення тіла кредиту та правомірно нарахованих процентів у межах строку дії договору і жодним чином не означає згоди із заборгованістю за процентами, нарахованими поза межами строку кредитування.
З огляду на викладене, відповідач просив суд відхилити доводи позивача, задовольнити позов ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» частково, стягнувши на користь позивача виключно залишок фактичного тіла кредиту та проценти, нараховані до дня закінчення строку дії договору, відмовити у задоволенні решти позовних вимог та здійснювати розгляд справи за його відсутності.
Сторони про час, дату та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом направлення судових повісток-повідомлень в їх електронні кабінети в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
Представник позивача ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у судове засідання не з`явився, подав через підсистему «Електронний суд» письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, у якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, у відзиві на позов просив розглядати справу за його відсутності за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням у сукупності, встановив наступні обставини.
20 травня 2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії № 1397-7147 в електронній формі на вебсайті credos.com.ua.
Згідно з п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору кредитодавець відкрив позичальнику кредитну лінію та надав кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 365 календарних днів - з 20 травня 2024 року по 19 травня 2025 року включно. Базовий період сплати процентів визначено в 14 днів, стандартна процентна ставка становить 1,45 % на день, а одноразова комісія за видачу кредиту - 15,00 % від суми кредиту (750,00 грн).
Укладення Договору в електронній формі здійснювалося із застосуванням одноразового електронного ідентифікатора C6090, надісланого позивачем на фінансовий номер телефону відповідача після проходження останнім ідентифікації через систему BankID НБУ, що повністю відповідає Законам України «Про електронну комерцію» та «Про електронні документи та електронний документообіг».
На виконання умов Договору ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 20 травня 2024 року перерахувало відповідачу кредитні кошти в сумі 5 000,00 грн через платіжну систему LiqPay (транзакція № [номер приховано]) на картковий рахунок № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування суми кредиту та квитанцією фінансової установи.
01 червня 2024 року відповідач здійснив частковий платіж у розмірі 1 765,00 грн. Згідно з розрахунком заборгованості вказаний платіж був розподілений позивачем наступним чином: 750,00 грн - сплачено комісію за видачу кредиту; 942,50 грн - сплачено проценти за користування кредитом за перші 13 днів (з 20.05.2024 по 01.06.2024 за ставкою 1,45 % на день: 13 днів х 72,50 грн/день); 72,50 грн - спрямовано на погашення основного боргу. Внаслідок цього залишок неповерненого тіла кредиту зменшився до 4 927,50 грн. Надалі відповідач зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконував.
Зазначені вище обставини відповідачем не оспорюються.
Згідно зі ст. 526, 530 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, у встановлений строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування» у разі сплати споживачем суми, недостатньої для виконання грошового зобов`язання в повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитора у визначеній законом черговості: в першу чергу - прострочена сума основного боргу та прострочені проценти; у другу чергу - основний борг та проценти; у третю чергу - неустойка та інші платежі. Оскільки комісія за видачу кредиту (750,00 грн) підлягала сплаті під час видачі кредиту, її зарахування разом із нарахованими процентами за перші 13 днів (942,50 грн) та частковим погашенням тіла кредиту (72,50 грн) відповідає вимогам ст. 19 Закону України «Про споживче кредитування». Залишок неповерненого основного боргу в розмірі 4 927,50 грн є доведеним та підлягає стягненню з відповідача.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування. Оскільки Договором № 1397-7147 встановлено строк кредитування 365 днів (з 20.05.2024 по 19.05.2025 включно), нарахування процентів є правомірним виключно в межах цього періоду.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-IX було впроваджено перехідний період тривалістю 240 днів і передбачено поетапне зниження максимальної денної процентної ставки. Перший етап (з 24 грудня 2023 року по 21 квітня 2024 року): протягом перших 120 днів після набрання чинності законом максимальна денна процентна ставка для договорів, які укладені в цей період, не могла перевищувати 2,5 %. Другий етап (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року): наступні 120 днів характеризувалися подальшим обмеженням ставки - максимальна денна процентна ставка для договорів, які були укладені в цей період, була знижена до рівня 1,5 %. Третій етап (з 20 серпня 2024 року): після завершення 240-денного перехідного періоду максимальна денна процентна ставка для договорів про споживчий кредит не може перевищувати 1,0 %
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 зазначив, що норма про максимальний розмір денної процентної ставки, яка передбачена Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-IX, є імперативною, оскільки в акті цивільного законодавства міститься пряма вказівка про неможливість сторін відступати від цього імперативного положення. Така вказівка виражається у словосполученні «не може перевищувати». Захист прав споживача реалізується через можливість заперечення проти умови, яка перевищує максимальний розмір денної процентної ставки, за допомогою заперечення ipso iure. Водночас нікчемність умови про перевищення максимального розміру денної процентної ставки суд зобов`язаний враховувати ex officio (за власною ініціативою) незалежно від того, чи було заявлене заперечення ipso iure.
За загальним правилом, максимальний розмір денної процентної ставки застосовується до договорів про споживчий кредит, які укладені з 24 грудня 2023 року. Для того щоб правила про максимальний розмір денної процентної ставки поширювалися на договори, які вчинені до 24 грудня 2023 року, необхідно, щоб строк дії таких договорів було продовжено після 24 грудня 2023 року. Парламент мав на увазі строк кредитування чи строк, на який надається кредит, який на рівні закону кваліфікований як істотна умова.
Здійснюючи аналіз розрахунку заборгованості за кредитним договором, суд виходить із того, що за його умовами позичальнику було надано кредит у розмірі 5 000,00 грн строком на 365 календарних днів - з 20 травня 2024 року до 19 травня 2025 року, із встановленням базового періоду сплати процентів у 14 днів, одноразової комісії за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми кредиту (750,00 грн) та стандартної процентної ставки 1,45 % на день.
01 червня 2024 року відповідач здійснив часткове погашення заборгованості на суму 1 765,00 грн, яка у відповідності до імперативних приписів статті 19 Закону України «Про споживче кредитування» щодо черговості погашення вимог за договором про споживче кредитування була правильно розподілена позивачем: 750,00 грн спрямовано на сплату комісії за видачу кредиту, 942,50 грн - на сплату нарахованих процентів за перші 13 днів користування кредитом (з 20.05.2024 по 01.06.2024 за ставкою 1,45 % в день), а залишок у сумі 72,50 грн - на часткове погашення суми (тіла) кредиту, внаслідок чого її залишок зменшився до 4 927,50 грн.
Водночас пунктом 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» (зі змінами, внесеними Законом України № 3498-IX) установлено імперативне поетапне обмеження граничного розміру денної процентної ставки за договорами про споживчий кредит, відповідно до якого протягом другого етапу перехідного періоду (з 22 квітня 2024 року по 19 серпня 2024 року) максимальна денна процентна ставка не могла перевищувати 1,5 % на день, а починаючи з 20 серпня 2024 року (третій етап) - не може перевищувати 1,0 % на день.
З огляду на зазначені правові норми, суд здійснює розрахунок заборгованості за процентами в межах узгодженого сторонами 365-денного строку кредитування (з 20.05.2024 до 19.05.2025): за перший період з 20 травня 2024 року по 01 червня 2024 року включно (13 днів) на суму 5 000,00 грн за ставкою 1,45 % на день (що не перевищує граничний розмір 1,5 %) нараховано 942,50 грн процентів (13 днів х 72,50 грн/день), які повністю погашені відповідачем платежем від 01.06.2024; за другий період з 02 червня 2024 року по 19 серпня 2024 року включно (79 днів) на залишок тіла кредиту 4 927,50 грн за договірною ставкою 1,45 % на день нараховано 5 644,45 грн процентів (79 днів х 71,44875 грн/день або 5 644,55 грн за щоденним округленням 71,45 грн/день); за третій період з 20 серпня 2024 року до дня закінчення строку кредитування 19 травня 2025 року включно (273 дні) на залишок тіла кредиту 4 927,50 грн нарахування процентів повинно здійснюватися за граничною ставкою 1,0 % на день (49,275 грн/день або 49,28 грн/день при округленні), що за 273 дні становить 13 452,08 грн процентів (273 дні х 49,275 грн/день або 13 453,44 грн за щоденним округленням 49,28 грн/день).
Таким чином, загальна сума процентів за користування кредитом, нарахована за весь строк дії договору з урахуванням приписів ст. 19 та п. 17 Розділу IV Закону України «Про споживче кредитування», становить 20 039,03 грн (942,50 грн + 5 644,45 грн + 13 452,08 грн), а за вирахуванням сплачених відповідачем 942,50 грн залишкова заборгованість за процентами за законом складає 19 096,53 грн.
Водночас позивачем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за процентами в розмірі 18 307,50 грн, оскільки позивачем було застосовано Програму лояльності та частково списано нараховані проценти на суму 6 842,90 грн від власного розрахунку.
Зважаючи на те, що розмір процентів, заявлений позивачем до стягнення (18 307,50 грн), не перевищує обчисленого судом (19 096,53 грн), суд, керуючись ч. 1 ст. 13 ЦПК України щодо розгляду справи в межах заявлених позовних вимог, доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у заявленому позивачем розмірі - 18 307,50 грн заборгованості за процентами та 4 927,50 грн основного боргу, а всього 23 235,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов підлягає задоволенню в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений при поданні позову судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Доказів понесення інших витрат позивачем суду не надано, із заявами про намір надати такі докази після ухвалення рішення позивач до суду не звертався.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 407, ідентифікаційний код 38548598) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії № 1397-7147 від 20 травня 2024 року у загальному розмірі 23 235 (двадцять три тисячі двісті тридцять п`ять) гривень 00 копійок, з яких: 4 927 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять сім) гривень 50 копійок - прострочена заборгованість за кредитом (основний борг); 18 307 (вісімнадцять тисяч триста сім) гривень 50 копійок - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручено у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення їм повного рішення суду.
Повне рішення складено 24 вересня 2026 року.
Суддя А.В. Стеценко