ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 505/2430/25
Провадження № 2/505/1552/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Дзюбинського А.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Гатілова І.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Подільського міськрайонного суду Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позицій учасників справи
Позовні вимоги мотивовані тим, що первісними кредитодавцями відповідачу надано грошові кошти за вказаними договорами, які останній у встановлені договором строки не повернув та проценти за користування ними не сплатив. Право вимоги за договором № 77475532 перейшло до позивача на підставі договорів відступлення права вимоги від 22.02.2022 та 10.01.2023, а право вимоги за договором № 103533936 - на підставі договорів відступлення права вимоги від 10.02.2022 та 10.01.2023.
За розрахунком позивача, заборгованість за договором № 77475532 від 29.09.2021 становить 6 738,60 грн, з яких 2 050,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 4 688,27 грн - заборгованість за нарахованими процентами та 0,33 грн - 3 % річних.
Заборгованість за договором № 103533936 від 29.10.2021 становить 14 109,00 грн, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням та 11 109,00 грн - заборгованість за нарахованими процентами.
У зв`язку з цим позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказаними договорами у загальному розмірі 20 847,60 грн, а також понесені судові витрати, з яких 2 422,40 грн - судовий збір та 13 000,00 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідачем у справі заяви по суті справи не зроблені.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Визначено порядок подання до суду документів по суті у справі.
У визначену дату та час судового засідання сторони у справі до суду не з`явилися, про дату та час судового засідання були належним чином повідомлені.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
При цьому, суд бере до уваги позицію Верхового Суду, сформульовану у постанові КЦС ВС від 24.10.2024 по справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23) згідно якої, якщо сторони, представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Ухвалою суду від 24.09.2026 прийнято рішення про проведення заочного розгляду справи.
Інші заяви та клопотання від учасників справи до суду не надходили, процесуальні дії не вчинялись.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Судом встановлено, що 29.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір № 77475532, відповідно до умов якого позичальнику надано позику у розмірі 2 050,00 грн зі сплатою процентів за користування коштами за ставкою 1,99 % за кожен день користування позикою.
З умов зазначеного договору встановлено, що він укладений в електронній формі шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитодавця та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
На виконання умов договору первісний кредитодавець перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 2 050,00 грн, що підтверджується наданою до суду довідкою ТОВ «Фінансова компанія «Фінекспрес» від 19.05.2025 № КД-000030464/ТНПП, про зарахування коштів на карту відповідача із маскою НОМЕР_1 в сумі 2 050,00 грн 29.09.2021.
Також, 29.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір № 103533936, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 3 000,00 грн.
Відповідно до умов цього договору процентна ставка за користування кредитом у межах строку кредитування становила 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, а стандартна (базова) процентна ставка - 5,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Договором також передбачено можливість продовження строку кредитування на визначених ним умовах.
Зазначений договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
На виконання умов договору первісний кредитодавець перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 3 000,00 грн, що підтверджується квитанцію АТ КБ «Приватбанк», ID операції [номер приховано] від 29.10.2021, про зарахування коштів в сумі 3 000 грн на банківську карту із маскою НОМЕР_1 29.10.2021.
Відповідач свої зобов`язання щодо повернення отриманих коштів та сплати передбачених договорами платежів у встановлені строки не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір № 22/02/2022 про відступлення права вимоги, за яким до останнього перейшли права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 77475532 від 29.09.2021. Належність права вимоги до відповідного реєстру боржників підтверджується наданим суду витягом з реєстру та актом приймання-передачі реєстру боржників.
10.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір № 10-02/2022-50 про відступлення права вимоги, за яким до ТОВ «Вердикт капітал» перейшли права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором № 103533936 від 29.10.2021. Перехід права вимоги підтверджується наданими суду договором, актом приймання-передачі реєстру боржників та відповідним витягом з реєстру.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір № 10-01/2023 про відступлення права вимоги, відповідно до якого ТОВ «Коллект центр» набуло права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договорами № 77475532 від 29.09.2021 та № 103533936 від 29.10.2021. Відповідні права вимоги передані позивачу за актом приймання-передачі реєстру боржників, що підтверджується також витягом з відповідного реєстру.
За розрахунком позивача, за договором № 77475532 від 29.09.2021 станом на дату звернення до суду обліковується заборгованість у загальному розмірі 6 738,60 грн, з яких 2 050,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням, 4 688,27 грн - заборгованість за процентами та 0,33 грн - 3 % річних.
За договором № 103533936 від 29.10.2021 позивач визначив заборгованість у загальному розмірі 14 109,00 грн, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за основним зобов`язанням та 11 109,00 грн - заборгованість за процентами.
Отже, судом встановлено, що зміст спірних правовідносин, які виникли на даний час між позивачем ТОВ «Коллект центр» та відповідачем ОСОБА_1 є відносини, які пов`язані із укладанням кредитних договору, отриманням на його виконання грошових коштів (кредиту) у розмірі та на умовах встановлених договором, а також їх поверненням та сплатою процентів за користування ними (кредитні правовідносини), на підставі відступлення прав вимоги.
Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у ній мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України слідує, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною першою ст. 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання ч. 2 ст. 1054 ЦК України) позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення основного суми кредиту.
Частиною першою ст. 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Разом з тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Кредитний договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами, в тому числі із застосуванням електронного підпису.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.
Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зобов`язаний надати належну оцінку наданим доказам.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд за результатами оцінки доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, перевіривши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 29.09.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію» укладено договір про надання фінансового кредиту № 77475532.
За умовами зазначеного договору відповідачу надано кредит у розмірі 2 050,00 грн, зі встановленням плати за користування кредитними коштами відповідно до умов договору.
Належними та допустимими доказами підтверджується перерахування кредитних коштів відповідачу, а отже, виникнення між сторонами кредитних правовідносин та виконання первісним кредитором свого обов`язку щодо надання кредиту.
22.02.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 22/02/2022, за яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № 77475532 від 29.09.2021.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, за яким право вимоги за зазначеним кредитним договором перейшло до позивача.
Таким чином, наданими суду доказами підтверджується набуття ТОВ «Коллект центр» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 77475532 від 29.09.2021.
Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати передбачених договором платежів, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість за кредитним договором № 77475532 від 29.09.2021 становить 6 738,60 грн, з яких 2 050,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 4 688,27 грн - заборгованість за процентами, нарахованими до моменту відступлення права вимоги, та 0,33 грн - 3 % річних.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо обґрунтованості вимоги про стягнення 3 % річних, суд виходить із такого.
У цій справі заявлені позивачем 0,33 грн 3 % річних нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання у період, на який поширюється дія п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. За таких обставин правових підстав для стягнення з відповідача цієї суми немає.
При цьому положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стосуються саме відповідальності, передбаченої ст. 625 цього Кодексу, та не звільняють позичальника від виконання основного зобов`язання з повернення отриманих кредитних коштів і не припиняють обов`язку зі сплати договірних процентів за користування кредитом, якщо такі проценти нараховані відповідно до умов договору та вимог законодавства. Такий підхід відповідає розмежуванню плати за користування кредитом і відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання.
Суд також установив, що 29.10.2021 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 103533936 в електронній формі.
За умовами цього договору відповідачу надано кредит у розмірі 3 000,00 грн. Належними та допустимими доказами підтверджується перерахування кредитних коштів відповідачу.
10.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» укладено договір відступлення права вимоги № 10-02/2022-50, за яким до останнього перейшло право вимоги за кредитним договором № 103533936 від 29.10.2021.
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» укладено договір відступлення права вимоги № 10-01/2023, за яким право вимоги за зазначеним кредитним договором перейшло до позивача.
Таким чином, суд доходить висновку, що позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором № 103533936 від 29.10.2021.
Відповідач належним чином не виконав зобов`язання щодо повернення отриманих кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим виникла заборгованість.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість за кредитним договором № 103533936 від 29.10.2021 становить 14 109,00 грн, з яких 3 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту та 11 109,00 грн - заборгованість за процентами.
Оцінюючи надані позивачем докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами укладення відповідачем кредитних договорів, отримання ним кредитних коштів, набуття позивачем права вимоги за цими договорами та неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо повернення кредитних коштів і сплати процентів.
Разом з тим, розмір заборгованості підлягає визначенню судом з урахуванням наведених вище положень законодавства, у зв`язку з чим заявлена до стягнення сума 0,33 грн 3 % річних задоволенню не підлягає.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитними договорами у загальному розмірі 20 847,27 грн, з яких: 2 050,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту за договором № 77475532 від 29.09.2021, 4 688,27 грн - заборгованість за процентами за цим договором, 3 000,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту за договором № 103533936 від 29.10.2021, 11 109,00 грн - заборгованість за процентами за цим договором.
У решті позовних вимог щодо стягнення 0,33 грн 3 % річних суд доходить висновку про відмову.
Розподіл судових витрат у справі
Судовий збір
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Коллект центр» сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «ОТП банк» № [номер приховано] від 15.07.2025.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Коллект центр» задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням розміру заявлених позовних вимог - 20 847,60 грн та розміру задоволених позовних вимог - 20 847,27 грн, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3 027,95 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу
Разом із позовною заявою позивачем заявлено клопотання про відшкодування понесених витрат на правову допомогу у загальному розмірі 13 000 грн.
У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат .
До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України" (заява N19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 року, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс», а також заявка про надання юридичної допомоги № 175 від 02.06.2025, відповідно до якої ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання правових (юридичних) послуг з приводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , а саме: надання усної консультації з вивченням документів у розмірі 4 000 грн (дві години вартістю 2 000 грн кожна) та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду у розмірі 9 000 грн (дві години вартістю 3 000 грн кожна, про що складено акт № 11 від 3.06.2025.
Аналізуючи подані представником позивача документи про сплату витрат на правничу допомогу в частині обґрунтованості заявленого розміру витрат, суд виходить з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи. Відтак, позивач повинен підтвердити, що витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Оцінюючи предмет позову у цій справі суд дійшов висновку, що наразі існує усталена судова практика щодо стягнення факторами (особами, які набули право вимоги до позичальників) кредиторської заборгованості за договорами споживчого кредиту. Отже предмет позову не вимагає витрачання значної кількості часу для формування позиції позивача, вивчення великої кількості документів та нормативно-правових актів.
Ураховуючи викладене та беручи до уваги обсяг наданих послуг представником, їх складність, наявність усталеної судової практики зі спірного питання, розгляд справи за відсутності представника позивача у судовому засіданні, суд уважає, що 4 500 грн є пропорційним обсягу та складності наданих послуг, достатнім для відшкодування понесених витрат на правничу допомогу та відповідатиме критеріям розумності та справедливості. Водночас, зазначена сума відшкодування не буде нести надмірний тягар для відповідача у порівнянні із сумою заборгованості за кредитним договором, що підлягає до стягнення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відтак, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 4 500 грн.
Загальний розмір судових витрат, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 7 527,95 грн (3 027,95 грн + 4 500 грн), що складається із стягнутої суми сплаченого судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. 11, 202, 207, 279, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 628, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд
УХВАЛИВ:
Задовольнити частково позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитними договорами № 77475532 від 29.09.2021 та № 103533936 від 29.10.2021 у загальному розмірі 20 847 (двадцять тисяч вісімсот сорок сім) гривень 27 копійок.
Відмовити у задоволенні позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» про стягнення з ОСОБА_1 0,33 грн 3 % річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судові витрати в розмірі 7 527 (сім тисяч п`ятсот двадцять сім) гривень 95 копійок, з яких 3 027,95 грн - судовий збір та 4 500 грн - витрати на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 24.09.2026.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ідентифікаційний код юридичної особи 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечникова, буд. 3, офіс 306, тел. +38044374
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ