ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 вересня 2026 року Справа №160/17620/26
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Голобутовського Р.З.
за участі: секретаря судового засідання Омельченко А.І.,
представників позивача представника відповідача Білоконя С.С., Селіна Д.В., Риженка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
23.06.2026 Громадська організація «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (далі - позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської міської ради (далі - відповідач), у якій просить:
- визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради №421/14 від 22.12.2021 "Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові".
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що Дніпровською міською радою було прийнято рішення №41/22 від 08.12.2004 "Про затвердження Переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові". В подальшому Дніпровська міська рада в обхід визначеній чинним законодавством процедурі (ст. 21 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"), без громадських обговорень, без врахування думки громадськості, вносить зміни до Переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові, тим самим зменшуючи зелені насадження та змінюючи функціональне призначення земельної ділянки на території Парку Дружби. Позивач оскаржує рішення Дніпровської міської ради №421/14 від 22.12.2021, яким внесено зміни в рішення №41/22 від 2004, та яким дозволено забудову парку шляхом скорочення території зелених насаджень. Орган місцевого самоврядування регламентував, що Парк Дружби віднесено до земельних ділянок, які не підлягають забудові, а відповідно будь-яка діяльність в частині забудови вказаної земельної ділянки/зміни її функціонального призначення, має відбуватися виключно з урахуванням рішення міської ради №41/22 від 08.12.2004 за процедурою, що визначена Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та обмежень, що встановленні чинним законодавством України. Позивач вказує, що законодавець чітко та поетапно регламентував процедуру проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації, якої органи місцевого самоврядування зобов`язані дотримуватися. Не дивлячись загальний суттєвий дефіцит зелених насаджень в місті, не звертаючи уваги на рекомендації Держпродспоживслужби, та наукове обґрунтування, Дніпровською міською радою без громадських обговорень було прийнято рішення №421/14 від 22.12.2021, яким зменшено територію зелених насаджень та виведено вказану ділянку для забудови. Додатково позивачем зазначено, що п. 3 ст. 9 Орхуської конвенції ратифікованої Україною передбачено, що кожна зі Сторін забезпечує представникам громадськості, коли вони відповідають передбаченим законодавством критеріям, якщо такі є, доступ до адміністративних або судових процедур для оскарження дій або бездіяльності приватних осіб і громадських органів, які порушують положення національного законодавства, що стосується навколишнього середовища. Враховуючи положення Статуту Громадської організації (п. 2.1, п. 2.3., п. 2.4.) вбачається, що громадська організація - критеріям описаним Великою Палатою відповідає, що в сукупності із фактом відповідних звернень до громадської організації є підтвердженням права на позов. Враховуючи, що предмет вказаного спору має безпосередній вплив на екологічну ситуацію в місті та формування і реалізацію екологічної політики, наведене підтверджує беззаперечний вплив на жителів міста.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2026 адміністративну справу №160/17620/26 розподілено судді Луговській Г.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 (суддя Луговська Г.В.) прийнято адміністративну справу за позовною заявою Громадської організації "ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ" до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, до свого провадження.
Заяву про самовідвід головуючого судді Луговської Г.В. за адміністративним позовом Громадської організації "ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ" до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.
Адміністративну справу №160/17620/24 за позовом Громадської організації "ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ" до Дніпровської міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - передано для здійснення перерозподілу з урахуванням приписів ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.06.2026 адміністративну справу №160/17620/26 розподілено головуючому судді Голобутовському Р.З.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначено на 28.07.2026.
07.07.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування правової позиції зазначив, що рішенням міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» було визначено перелік земельних ділянок, які не підлягають забудові, зокрема, ділянку 6.2 парк Дружби згідно доданих до рішення графічних матеріалів. Визначено, що у графічних матеріалах території парків та скверів, які не мають меж, затверджених в установленому порядку, підлягають уточненню при підготовці документів на землекористування. У подальшому, на підставі листа головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 06.10.2021 №3/15-520 (від 06.10.2021 вх. №8/5612), з метою приведення переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові (або їх меж), у відповідність до положень генерального плану розвитку м. Дніпра та актуальної інформації містобудівного кадастру, було підготовлено та прийнято рішення Дніпровської міської ради №421/14 від 22.12.2021 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові». Станом на час прийняття рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 кадастровий номер земельної ділянки відведеної під територію парку Дружба був відсутній. Проте, з плином часу, а також після відведення земельної ділянки з кадастровим номером: [номер приховано]:04:233:0035 постала необхідність у внесенні змін (уточнень) у частині ідентифікації земельної ділянки, яка не підлягає забудові. Станом на день подання відзиву, пропозицій щодо переліку територій для формування екологічної мережі м. Дніпра органами місцевого самоврядування не надавалось. Рішення Дніпровської міської ради щодо включення територій та об`єктів екомережі м. Дніпра до відповідних переліків схеми розташування екологічної мережі Дніпропетровської області, що затверджена рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII не приймалися. Крім того, за інформацією Головного архітектурно-планувального управління департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради в даних інформаційної бази містобудівного кадастру відсутня інформація щодо документу, що засвідчує участь в прийнятті рішення для резервування земельних ділянок на території м. Дніпра для формування екологічної мережі Дніпропетровської області відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII, яким було затверджено Проект екомережі. Зважаючи на вищезазначене, відсутні правові підстави для відношення визначеної позивачем території, як парку Дружба (кадастрові номери [номер приховано]:04:233:0035 та [номер приховано]:04:233:0090) до Слобожанської екомережі міста Дніпра. Крім того, слід зазначити, що станом на сьогодні, у проваджені Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебуває справа №160/33992/24 за позовом Дніпровської міської ради до Дніпропетровської обласної ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), Громадської організації «Платформа Громадський контроль», про встановлення відсутності компетенції та визнання рішення протиправним рішення Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VII. Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації. Зважаючи на вказане, відповідно до норм чинного законодавства України, рішення міської ради саме по собі не є містобудівною документацією, отже, необхідність громадських слухань напередодні його прийняття не є необхідним та обов`язковим. Оскільки оскаржуване рішення міської ради не є містобудівною документацією у розумінні Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», вимоги законодавства щодо проведення громадських слухань, які застосовуються під час розроблення та затвердження містобудівної документації, на його прийняття не поширюються. У зв`язку з цим посилання позивача на обов`язковість проведення громадських слухань перед прийняттям спірного рішення, а також твердження про допущені міською радою порушення у зв`язку з їх непроведенням, є безпідставними, ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм чинного законодавства та не підтверджуються жодною нормою права, яка б встановлювала обов`язок проведення громадських слухань під час прийняття такого рішення міської ради. Також, відповідачем зазначено, що відсутні правові підстави для звернення громадської організації до суду з цим позовом в інтересах суспільства - територіальної громади міста Дніпра представником якої згідно Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є Дніпровська міська рада (ст. 10 зазначеного Закону). Також не встановлено відповідачем обставин, які б свідчили про уповноваження позивача діяти в інтересах своїх членів оскільки матеріали позовної заяви та додатки до неї не містять будь-яких доказів та/або інформації звернення членів громадської організації з проханням захистити їх права, свободи та інтереси шляхом звернення до суду з метою оскарження спірного у даній справі рішення міської ради. На думку відповідача, громадська організація не довела, що має право на звернення до суду в інтересах своїх членів, а останні потребують такого захисту. Відсутність у позивача права на звернення до суду є самостійною і достатньою підставою для відмови в задоволенні позову.
27.07.2026 представником відповідача долучено до матеріалів справи копію листа Головного архітектурно-планувального управління Депаратменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 16.07.2026 № 3/15-311 з додатками.
В підготовче засідання, призначене на 28.07.2026, прибули представники сторін. Судом закрито підготовче провадження у справі та призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 08.09.2026.
В судове засідання, призначене на 08.09.2026, прибули представники сторін, підтримали обрані правові позиції.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.
Громадська організація «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (код ЄДРПОУ 39689459) зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.02.2023. Основним видом діяльності за КВЕД є: 94.99 Діяльність інших громадських організацій, н.в.і.у.
Відповідно до п. 2.1 Статуту Громадської організації «Платформа Громадський контроль», затвердженого позачерговими загальними зборами членів Громадської організації «Платформа Громадський контроль» (протокол №1/22 від 27.12.2022), метою діяльності Громадської організації «Платформа Громадський контроль» є сприяння на громадських засадах забезпеченню системного запобігання, виявленню та припиненню корупційних правопорушень, слідкування за неухильним додержанням посадовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, при здійсненні ними своїх повноважень, вимог чинного законодавства.
08.12.2004 Дніпропетровської міською радою ХХІV скликання прийнято рішення №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові», яким затверджено перелік земельних ділянок, які не підлягають забудові, як такі, що мають благоустрій та дерева цінних порід, дворові території житлових будинків з дитячими та спортивними майданчиками та ділянки, які не підлягають забудові відповідно до законодавства (парки, сквери, бульвари, захисні смуги водоймищ, охоронні зони пам`яток і т.д.) згідно з додатком.
До додатку за порядковим №6.2 внесено Парк Дружби в Індутріальному районі м. Дніпра.
Рішенням Дніпропетровської обласної ради від 24.03.2017 №176-8/VІІ Слобожанський лісопарк, в межі якого входить парк Дружби, входить до регіональної екомережі Дніпропетровської області.
Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара листом від 10.07.2023 за №87-904-42 надано наукове обґрунтування щодо біолого-екологічної цінності лісопарку Дружба (за адресою: м. Дніпро, вул. Кринична, кадастровий номер земельної ділянки [номер приховано]:04:233:0035, [номер приховано]:04:233:0090), відповідно до якого на основі проведених біолого-екологічних досліджень визначено, що лісопарк Дружби народів є унікальним елементом зеленої інфраструктури м. Дніпро, який відрізняється високим рівнем натуралізації, біотопічного, ценотичного і таксономічного різноманіття та має значну созологічну, рекреаційну та наукову цінність. Для збереження біорізноманіття лісопарку є неприпустимим проведення будь яких типів будівельних робіт на його території, які прогнозовано призведуть до деградації або знищення рослинних угруповань та консортивно пов?язаних з ними представників тваринного світу. Високий рівень біорізноманіття лісопарку та необхідність охорони популяцій рідкісних і зникаючих видів рослин, птахів, безхребетних тварин, занесених до Червоної книги України, Червоних книг Дніпропетровської області (Рослинний світ, Тваринний світ), Додатків Бернської конвенції про охорону про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі дозволяє рекомендувати створити на базі території лісопарку Дружби народів об?єкт природно-заповідного фонду У країни - ландшафтний заказник місцевого значення.
25.09.2019 Дніпровською міською радою VІІ скликання прийнято рішення №363/48 «Про внесення змін до рішення від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові», яким внесено зміни стосовно коригування меж земельної ділянки (підпункт 6.2 Парк Дружби), яким зменшено територію Парку Дружби, яка не підлягає забудові.
27.11.2019 Дніпровською міською радою VІІ скликання прийнято рішення №407/50 «Про внесення змін до рішення від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові», яким внесено зміни стосовно уточнення меж земельної ділянки, зокрема, підпункту 6.2 Парк Дружби, яким зменшено територію Парку Дружби, яка не підлягає забудові.
22.12.2021 Дніпровською міською радою VІІІ скликання прийнято рішення №421/14 «Про внесення змін до рішення від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові», яким внесено зміни стосовно уточнення меж земельної ділянки, зокрема, підпункту 6.2 Парк Дружби, яким зменшено територію Парку Дружби, яка не підлягає забудові.
20.06.2026 протоколом засідання №4/26 засідання Правління Громадської організації «Платформа Громадський контроль» вирішено звернутися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради №421/14 від 22.12.2021 "Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові".
Надаючи правову оцінку наявності права Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» на звернення до суду з відповідними позовними вимогами, суд зазначає наступне.
Стаття 50 Конституції України передбачає, що кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.
Орхуська конвенція ратифікована Законом України «Про ратифікацію Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля» від 06.07.1999 №832-ХІV та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України.
Пунктом 3 ст. 9 Орхуської конвенції на її Договірні Сторони покладається зобов`язання, зокрема, забезпечувати доступ громадськості до процедур оскарження дій та бездіяльності державних органів і приватних осіб, що порушують вимоги національного екологічного законодавства.
Водночас відповідно до Орхуської конвенції представники громадськості мають право оспорювати порушення національного законодавства у сфері довкілля незалежно від того, належать такі порушення до прав на інформацію і на участь громадськості при прийнятті рішень, гарантованих Орхуською конвенцією, чи ні (згідно з Керівництвом із провадження Орхуської конвенції (ООН, 2000 рік), далі - Керівництво).
Так, відповідно до положень ст. 2 Орхуської конвенції «Громадськість» означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їхнє об`єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою (пункт 4).
Зміст наведених норм Орхуської конвенції свідчить, що ця конвенція закріпила фундаментальне право громадськості, в тому числі однієї фізичної особи, оскаржити рішення, дії чи бездіяльність якими порушуються норми чинного законодавства, що стосується охорони навколишнього середовища.
Для забезпечення запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема, допустимого рівня безпеки населення та навколишнього природного середовища здійснюється державний нагляд (контроль) спеціально уповноваженими органами, яким делеговано повноваження здійснювати відповідні заходи державного нагляду (контролю).
Метою Орхуської конвенції є «сприяння захисту права кожної людини нинішнього і прийдешніх поколінь жити в навколишньому середовищі, сприятливому для її здоров`я та добробуту».
Відтак, метою зазначеної Конвенції є досягнення певного «екологічного» результату, у зв`язку з чим оскарження рішення, дії чи бездіяльності державних органів та інших осіб, у порядку, передбаченому п. 3 ст. 9 Орхуської конвенції, відповідатиме меті зазначеної Конвенції лише у випадку оскарження порушення норми, яке призводить до негативного впливу на навколишнє природне середовища, або ж такого порушення, яке істотно знижує ефективність гарантій від негативного впливу на навколишнє природне середовище чи життя і здоров`я людини.
Преамбулою до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 №1264-XII (далі - Закон №1264-XII) закріплено, що невід`ємною умовою сталого економічного та соціального розвитку України визначено забезпечення екологічної безпеки життєдіяльності людини.
Статтею 9 цього Закону до екологічних прав громадян віднесено право на безпечне для їх життя та здоров`я навколишнє природне середовище; об`єднання в громадські природоохоронні формування.
Відповідно до ст. 11 Закону №1264-XII Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.
Пунктом «г» ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що екологічні права громадян забезпечуються здійсненням державного та громадського контролю за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
За положеннями Закону України «Про громадські об`єднання», громадське об`єднання - це добровільне об`єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.
Громадське об`єднання за організаційно-правовою формою утворюється як громадська організація або громадська спілка.
Громадська організація - це громадське об`єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.
Громадська організація є організацією, яка відповідно до положень Орхуської Конвенції, законодавства України, а також своєї статутної діяльності має право на представництво екологічних інтересів суспільства та окремих його членів, інших осіб з метою захисту порушених екологічних прав людини та громадянина або з метою усунення порушень вимог екологічного законодавства.
При цьому право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися як особисто, так і через об`єднання громадян (громадськість).
Верховний Суд в постанові від 11.06.2024 у справі №160/19750/22 зазначив, що право на захист порушеного конституційного права на безпечне довкілля належить кожному та може реалізовуватися громадянами особисто або спільно - через об`єднання громадян (громадськість), у зв`язку із чим судами попередніх інстанцій констатовано, що оскільки оспорювані зміни до містобудівної документації стосувалися навколишнього природного середовища, тому громадські організації, враховуючи приписи Орхуської конвенції, мають право на звернення до суду за захистом охоронюваного законом інтересу у сфері гарантування екологічної безпеки.
З огляду на викладене, звернення Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» до суду з відповідним позовом суперечить відповідає положенням міжнародного та національного законодавства.
Стосовно суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 12 Земельного кодексу України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад; організація землеустрою.
Статтею 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 8 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (тут і далі - у редакції, чинній на момент прийняття спірного рішення) планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.
Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
Частиною 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Згідно з ч.ч. 1, 2, 6, 7 ст. 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту та документації із землеустрою визначається будівельними нормами, державними стандартами і правилами та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення) містобудівної документації, яке складається і затверджується її замовником за погодженням з розробником.
У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Для населених пунктів з чисельністю населення до 50 тисяч осіб генеральні плани можуть поєднуватися з детальними планами всієї території таких населених пунктів.
Рішення про розроблення генерального плану приймає відповідна сільська, селищна, міська рада.
Виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації в установлений строк, зокрема визначають в установленому законодавством порядку розробника генерального плану населеного пункту, встановлюють строки розроблення та джерела його фінансування; повідомляють через місцеві засоби масової інформації про початок розроблення генерального плану населеного пункту та визначають порядок і строк внесення пропозицій до нього фізичними та юридичними особами.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території - це містобудівна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.
Детальний план розробляється з метою визначення планувальної організації і функціонального призначення, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території населеного пункту, призначених для комплексної забудови чи реконструкції.
За правилами ч. 8 наведеної норми Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території у межах населеного пункту розглядається і затверджується виконавчим органом сільської, селищної, міської ради протягом 30 днів з дня його подання, а за відсутності затвердженого в установленому цим Законом порядку плану зонування території - відповідною сільською, селищною, міською радою.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави зробити висновок про те, що детальний план території є видом містобудівної документації, положення якого мають узгоджуватися з генеральним планом населеного пункту, деталізувати положення останнього та не суперечити йому.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.06.2018 у справі №826/4504/17, від 14.08.2018 у справі №815/3880/14, від 05.03.2019 у справі №360/2334/17, від 15.04.2020 у справі №702/1384/16-а.
Суд звертає увагу на те, що як засвідчують норми ст. ст. 17-19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту, план зонування та детальний план території є видами містобудівної документації, при цьому, генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, а план зонування та детальний план території розробляються на підставі генерального плану території та не можуть йому суперечити. Крім того, детальний план території не може суперечити плану зонування.
Такий висновок щодо застосування норм права наведено у постановах Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №295/11369/17 (ЄДРСР 103129065), від 31.07.2019 у справі №466/1264/18 та від 11.01.2022 у справі №814/296/17.
Статтею 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», регламентовано процедуру громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у розробленні, зокрема, детальних планів територій.
Затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадських слухань щодо проектів такої документації забороняється (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Кабінет Міністрів України постановою від 25.05.2011 №555 «Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні» затвердив Порядок №555, який визначає механізм проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні: генеральних планів населених пунктів, планів зонування та детальних планів територій.
Згідно із пунктом 4 Порядку №555 виконавчі органи сільських, селищних, міських рад оприлюднюють у двотижневий строк прийняті органами місцевого самоврядування рішення щодо розроблення проектів містобудівної документації шляхом опублікування таких рішень у засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування.
Пропозиції подаються громадянами у письмовому вигляді із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, місця проживання, особистим підписом і повинні містити обґрунтування з урахуванням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів та правил (п. 9 Порядку №555).
Пунктом 11 Порядку №555 визначено, що пропозиції громадськості підлягають реєстрації органом місцевого самоврядування та розглядаються розробником і замовником проектів містобудівної документації у місячний строк.
За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.
У разі наявності пропозицій громадськості, рішення про врахування яких розробник і замовник не можуть прийняти самостійно або мають місце спірні питання, особи, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, повідомляють про це відповідному органу місцевого самоврядування для прийняття останнім рішення щодо утворення погоджувальної комісії.
Відтак, суд вказує, що законодавець чітко та поетапно регламентував процедуру проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації, якої органи місцевого самоврядування зобов`язанні дотримуватися.
Таким чином, виходячи з того, що одним із етапів проведення процедури затвердження детального плану території є проведення громадських обговорень, суд вважає за необхідне зазначити, що врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації є результатом двостороннього процесу.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.09.2021 у справі №344/1479/19.
Крім того, як також зазначено у постанові Верховного суду від 27.08.2020 у справі №540/427/19, правова процедура прийняття рішення органом місцевого самоврядування має певні особливості, оскільки таке рішення стосується, насамперед, мешканців відповідної територіальної громади та повинно бути ними схвалено, в даному випадку, шляхом проведення громадських обговорень. Вказаний етап процедури прийняття рішення є обов`язковим, а його не дотримання свідчить про наявність істотного порушення, що може вплинути на результат самого рішення.
З урахуванням наведеного, суд робить висновок, що не вчинивши зазначені вище дії (проведення громадських обговорень щодо затвердження детального плану території), орган місцевого самоврядування не забезпечив врахування громадських інтересів, зокрема позивача, під час прийняття рішення Дніпровської міської ради №421/14 від 22.12.2021 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» в частині підпункту 6.2 Парк Дружби.
До відповідної правової позиції дійшов Верховний Суд в постанові від 28.02.2025 у справі №160/27056/23, розглядаючи питання правомірності прийняття рішення про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові».
Також, Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 у справі №200/20946/17 досліджував правову природу рішення Дніпровської міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» і дійшов висновку, що це рішення з додатками належить до документації із землеустрою.
Крім того, Верховний Суду також досліджував природу рішень Дніпровської міської ради «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові».
Зокрема, у постанові від 07.02.2023 у справі №160/3164/22 Верховний Суд погодився з висновком судів попередніх інстанцій про те, що спірне у відповідній частині рішення Дніпровської МР від 22.09.2021 №415/10 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові» є нормативно-правовим актом, оскільки поширює свою дію на невизначене коло осіб - забороняє здійснювати забудову відповідних земельних ділянок всім особам у місті Дніпро; заборона забудови земельних ділянок діє безстроково з моменту прийняття рішення відповідача; рішення не містить індивідуальних приписів (веління, дозволів), розрахованих на врегулювання лише окремої, конкретної життєвої ситуації; юридична чинність (формальна обов`язковість) спірного рішення відповідача не вичерпується одноразовою реалізацією.
Постановляючи рішення про задоволення позовних вимог у справі, яка розглядається, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржуване рішення є нормативно-правовим актом, приймаючи який, відповідач не дотримався встановленої процедури його громадського обговорення.
Верховний Суд в постанові 28.02.2025 у справі №160/27056/23 зазначив, що за таких обставин та висновків Верховного Суду у справах №200/20946/17 та №160/3164/22 суди попередніх інстанцій обґрунтовано зробили висновок щодо задоволення позовних вимог та постановили рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, враховуючи правові висновки Верховного Суду, суд доходить висновку, що оскаржуване рішення Дніпровської міської ради №421/14 від 22.12.2021 "Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 "Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові" підлягає визнанню протиправним та нечинним у відповідності до ч. 9 ст. 264 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовні вимоги є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу адміністративного судочинства України, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 2662,40 грн, що документально підтверджується платіжною інструкцією №7014 від 18.06.2026.
З огляду не те, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 2662,40 грн, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Позовну заяву Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 62, а/с 7, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39689459) до Дніпровської міської ради (пр-т Дмитра Яворницького, буд. 75, м. Дніпро, 49070, код ЄДРПОУ 26510514) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та нечинним рішення Дніпровської міської ради №421/14 від 22.12.2021 «Про внесення змін до рішення міської ради від 08.12.2004 №41/22 «Про затвердження переліку земельних ділянок, які не підлягають забудові».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровської міської ради на користь Громадської організації «ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ» судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне рішення складено 17 вересня 2026 року.
Суддя Р.З. Голобутовський