Справа № 188/1565/25
Провадження № 2/188/826/2026
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року с-ще Петропавлівка
Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області в складі :
головуючої судді Курочкіної О.М.
секретар судового засідання Сахно А.А.
справа №188/1565/25
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС»
відповідач: ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 18235,43 грн.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем зазначено, що 09.05.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "Авентус України" та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту № 7872939.
Відповідно до умов кредитного договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС кредитодавеця, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний застосунок "CreditPlus".
Ідентифікація споживача в ІКС товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок "CreditPlus", в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки кредитодавецем правильності введення коду, направленого кредитодавецем на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході (в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку "CreditPlus".
На умовах, встановлених Договором, кредитодавець надає споживачу кредит у гривні, а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Кредитним договором, встановлена сума кредиту (загальний розмір) : 5000.00 гривень. Строк кредиту - 360 днів. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до умов кредитного договору у вигляді стандартної процентної ставки, яка становить 1.5 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Сторони цього договору, також узгодили, що грошові кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок позичальника.
Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договорів.
Відповідач у свою чергу не виконав умов договору, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.
27.01.2025 було укладено договір № 27.01/25-Ф відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 7872939. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до Відповідача за договором № 7872939.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за Договором №7872939 від 09.05.2024 року, становить 18235.43 грн., з яких:
- 4977.50 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту),
8757.93 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги,
4500.00 грн. - заборгованість за пенею та/або штрафами.
Позивач просить стягнути з боржника заборгованість за кредитним договором та судові витрати по справі.
Позивач в судове засідання не з`явився, просить про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримано, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з`явився, вважається належним чином попередженим відповідно до положень ст.128 ЦПК України, про розгляд справи шляхом надсилання судових повісток про виклик о суду та розміщення виклику на офіційному веб-порталі «Судова влада України», веб-сторінка «https://ptr.dp.court.gov.ua», письмового відзиву на позов не подав, заяви чи клопотань по суті позовних вимог чи з процесуальних питань не надіслав.
Суд розглядає справу заочно, у відсутність сторін, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено факт укладання відповідачем 09.05.2024 року договору про споживчий кредит з Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» № 7872939. Сума кредиту становила 5000.00 грн. Строк кредитування - 360 днів. Процентна ставка - 1,5% за кожен день користування кредитом.
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся необхідна інформація.
Крім того, доказом погодження умов договору, є підпис відповідачем додатку №1 до договору, а саме таблиці обчислення загальної вартості кредиту та паспорту споживчого кредиту.
Правила кредитування - є публічною пропозицією (офертою), та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, та іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Згідно із ч.1, 2 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України, другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі ,якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Згідно з ч.1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч.2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажанням укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Договір укладено у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону відповідача, згідно ЗУ «Про електронну комерцію».
Договори укладені за допомогою електронного підпису, не суперечать цивільному законодавству.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно із частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статті 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилами частини 8 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правонаступництво позивача підтверджено належними доказами а саме договором факторингу та додатками до нього, відповідно до якого ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» отримало право вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 7872939, укладеними з відповідачем.
Згідно зі ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Враховуючи положення частини першої ст. 16 ч. 2 статті 1050 ЦК України, відсутність доказів направлення кредитором вимоги боржнику про виконання зобов`язання до моменту пред`явлення позову не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про повернення заборгованості.
У відповідності до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч.1 ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Стаття 611 ЦК України регламентує, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
За змістом ч.1 та ч.2 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1049 позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %, була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-ІХ від 22.11.2023.
Закон України від 22 листопада 2023року №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог ч.1 ст.12 цього закону, є нікчемним.
Договір з відповідачем було укладено після набрання чинності Закону, відповідно з чим, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Відтак, умови договору в частині встановленої відсоткової ставки за користування кредитними коштами в розмірі 1,5 % в день та нараховані проценти в Додатку №1 за користування кредитом - суперечать вимогам Закону України «Про споживче кредитування», а отже є нікчемними.
Проте з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалось не на строк дії договору - 360 днів, а за 148 днів, тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, а саме - 8757,93 грн.
Стосовно суми заборгованості за пенею та/або штрафами заявленої до стягнення в розмірі 4500.00 грн., то воно задоволенню не підлягає, оскільки у відповідності до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-ІХ від 15.03.2022, доповнено розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, зокрема, пунктом 18 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не здійснювались жодні нарахування за кредитними договорами, що підтверджується наданим розрахунком.
У відповідності до ч. 3 ст. 12 та ч. 1, ч. 5 - ч. 7 ст. 81 ЦПК України, з урахуванням ст. ст. 76 - 80 ЦПК України, позивач зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд не може збирати докази. Позивачем не повідомлено суду про неможливість подання будь-яких доказів або наявність складнощів в поданні таких доказів. Суд вважає, що позивач, скориставшись своїми процесуальними правами та надав усі наявні докази по даній справі на підтвердження своїх вимог.
Таким чином, дослідивши матеріали справи, встановивши факт укладення договору, отримання відповідачем коштів та їх неповернення у відповідності до умов договору та у строки визначені сторонами, зважаючи на зміну кредитора, суд вважає встановленим наявність підстав для часткового задоволення позову, а саме стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором в розмірі 13735.43 грн., з яких:
- 4977.50 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту),
- 8757.93 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
В задоволенні іншої частини позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Частина 1 статті 141 ЦПК України передбачає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Судовий збір сплачений позивачем при подачі позову у розмірі 2422,40 грн., суд вважає слід відшкодувати на користь позивача стягнувши їх з відповідача.
При вирішенні питання про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 9 000,00 грн., суд зазначає наступне.
Відповідно до Правової позиції викладеній у Постанові КЦС ВС від 29.12.2025 у справі № 522/17789/22 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, досліджено належні та допустимі докази, обсяг фактично наданих послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому часу, ціні позову та значенню справи.
Проаналізувавши наведений в акті про отримання правової допомоги обсяг виконаних робіт, а також подані у справі документи, суд доходить висновку, що відображена інформація щодо характеру, обсягу та рівня оплати виконаної роботи (наданих послуг) не повною мірою відповідає критерію розумності та необхідності, є завищеною та становить надмірний тягар для відповідачки.
Зокрема, суд відмічає, що справа не є справою значної складності, яка потребувала опрацювання різних галузей законодавства, справа розглядається в спрощеному провадженні, практика судів у справах такої категорії є сталою, тому підготовка позову не могла потребувати оцінки перспектив судового врегулювання спору.
З урахуванням наведеного вище та конкретних обставин справи, ступеня обґрунтованості та реальності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, розумності їхнього розміру, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правничої допомоги, складністю справи та виконаними послугами, часом, витраченим на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, суд вважає необхідним обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу сумою 4 000,00 гривень.
Беручи до уваги умови договору факторингу, керуючись ст.ст.,16, 512, 603, 610-612,1048-1050,1054, 1077, 1080, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 133, 141, 258, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС " (ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521), заборгованість за кредитним договором №7872939 в розмірі 13735.43 грн./ тринадцять тисяч сімсот тридцять п`ять гривень 43 копійки/, яка складається з:
- 4977.50 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту),
- 8757.93 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ " ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС " (ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521), сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС " (ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521), витрати на правову допомогу у розмірі 4000.00 грн./чотири тисячі гривень/.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О. М. Курочкіна