справа № 619/5934/23
провадження № 2/619/1691/26
УХВАЛА
з питань витребування доказів
16 вересня 2026 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді Коваленко Н.В.,
за участю секретаря судового засідання Носачової І.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження
клопотання представника позивача Виноградова Юрія Ернстовича про витребування доказів у справі № 619/5934/23,
ім`я (найменування) сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»,
представник позивача: Виноградов Юрий Ернстович,
відповідач: ОСОБА_1 ,
представник відповідача: Котелевський Костянтин Володимирович,
вимоги позивача: про стягнення заборгованості.
Суть питання, що вирішується ухвалою.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) заборгованість за Договором № 421518-КС-002 про надання кредиту від 22.12.2021, що становить119 024,31 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 49 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 65 294,46 грн; суми прострочених платежів за комісією - 4 729,85 грн.; сплачений судовий збір в розмірі 2 147,20 грн.
27 грудня 2023 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Призначено судове засідання для розгляду по суті. Витребувано докази.
09 травня 2024 року по справі винесене заочне рішення яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором № 421518-КС-002 про надання кредиту від 22.12.2021, що становить119 024,31 грн., яка складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 49 000,00 грн; суми прострочених платежів по процентах - 65 294,46 грн; суми прострочених платежів за комісією - 4 729,85 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір в розмірі 2 147,20 грн
30.03.2026 позивачем подано заяву про перегляд заочного рішення.
Ухвалою суду від 14.04.2026 року заяву представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задоволено. Скасовано заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 09.05.2024 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Призначено підготовче засідання на 10 год 40 хв 14 травня 2026 року в залі судових засідань приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.
27.04.2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив та клопотання про витребування доказів та просив поновити позивачу строк для подання клопотання про витребування доказів та витребувати у АТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю: - письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості що підтверджують або спростовують факт випуску банком банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку); - письмовий доказ у вигляді у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості щодо особи (із зазначенням її прізвища, ім`я та побатькові, а також РНОКПП та дати народження), на ім`я якої була випущена (емітована) банківська картка № НОМЕР_2 ; - письмовий доказ у вигляді пронумерованих читабельних виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 22 грудня 2021 року включно по 27 грудня 2021 року включно.
В обґрунтуванням клопотання зазначив , що сторона позивача просить суд витребувати у банку виписки по рахунку, який був відкритий для обслуговування вищезазначеної банківської картки, за певний період, оскільки в залежності від особливостей зарахування коштів у кожного банку, перераховані підповідачу кредитні кошти за Кредитним договором могли бути фактично зараховані на банківську картку Позичальника (відкритий для її обслуговування рахунок) не у день їх перерахування, а протягом наступних декількох днів (наприклад у зв`язку з перерахування кредитних коштів за Кредитним договором під кінець робочого дня або зарахування кредитних коштів спочатку на транзитний рахунок Позичальника, а вже потім безпосередньо на той рахунок Позичальника, який був відкритий для обслуговування банківської картки). Також повідомив суд, що сторона Позивача просить суд витребувати у банку загальну виписку про рух коштів по рахунку (без визначення ідентифікуючих ознак платника), оскільки перерахування кредитних коштів Відповідачу здійснювалося відповідним Посередником ТОВ «Бізнес Позика» за допомогою відповідної платіжної системи Посередника. Через такий спосіб перерахування кредитних коштів (Посередником за допомогою платіжної системи Посередника), в залежності від особливостей виписок по рахунку у кожного банку, у наданій банком виписці може бути відсутня інформація щодо платника (від кого саме були перераховані кошти), відсутня інформація про призначення платежу тощо. Однак у своїй сукупності, разом з доказом (доказами) перерахування кредитних коштів, які були додані до Позивачем до Позовної заяви, надана банком виписка по рахунку зможе додатково підтвердити або спростувати факт отримання Відповідачем кредитних коштів у розмірі, який передбачений Кредитним договором. ТОВ «Бізнес Позика» де-юре не має права звертатися до банку із запитом щодо розкриття банківської таємниці щодо клієнта банку. У зв`язку з вищевикладеним, ТОВ «Бізнес Позика» звертається до суду з цим клопотанням про витребування у банку інформації (доказів), які становлять банківську таємницю, оскільки банківська таємниця може бути розкрита лише судом. З метою встановлення всіх обставин справи задля ухвалення законного та обґрунтованого рішення судом, існує необхідність у витребуванні у банку інформації (доказів), що становлять банківську таємницю.
29.04.2026 року представник відповідача подав заперечення стосовно задоволення даного клопотання про витребування доказів з огляду на наступне. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Разом із тим, Позивачем не було надано жодного належного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти Відповідачу в розмірах, що передбачені кредитними договорами, а Відповідач ці кошти отримав. За вказаних обставин, у зв`язку з недоведенням Позивачем факту перерахування кредитних коштів, а отже і обставин видачі кредитних коштів, з метою доведення виконання умов договору про споживчий кредит, а також фактичного користування Відповідачем кредитними коштами, Позивач звернувся до суду про витребування доказів у фінансової установи, що прямо порушує процесуальні права та інтереси Відповідача. Доведення умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком Позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18. Звернув увагу суду, що одночасно із позовною заявою Позивач не заявив клопотання про витребування доказів, на виконання ст.ст. 83, 84 ЦПК України. В той же час, Позивач у своєму клопотанні про витребування, поданому одночасно із відповіддю на відзив, не зазначає поважні причини, з яких дане клопотання не було ним подано одночасно із позовною заявою, чим порушує процесуальний порядок, визначений ст.ст. 83, 84 ЦПК України.
11 серпня 2026 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Участь у справі сторін та інших учасників справи.
Сторони надали заяви про розгляд справи за їх відсутності, свої вимоги та заперечення виклали в письмових заявах.
Частиною 3 ст.211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Згідно ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Клопотань про відкладення від інших учасників справи не надходило, підстав передбачених ст. 223 ЦПК України для відкладено справи судом не встановлено.
Мотиви, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд.
Суд вважає, що заява про витребування доказів підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).
Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно п. 2 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено вжиті особою, яка подає клопотання, заходи для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Оцінивши наведені у клопотаннях доводи та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення клопотання представника позивача.
Суд виходить із того, що витребувані представником позивача докази мають значення для встановлення обставин отримання відповідачем грошових коштів та перебувають у володінні банківської установи.
Зазначені відомості можуть становити банківську таємницю, а тому можливість їх самостійного отримання позивачем є обмеженою.
Щодо поновлення позивачу строку для подання клопотання про витребування доказів та заперечень з боку відповідача і його посилань на те, що клопотання не було подано під час подання позову суд, зазначає.
Відповідно доп.6, 7 ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов`язані, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
У статті 129 Конституції України закріплені основні засади судочинства, в перелік яких включено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.
За змістом пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В той же час, практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа не може бути безпідставно позбавлена на захист свого порушеного права, оскільки це буде порушенням права, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на справедливий суд. Принцип змагальності є гарантом законності, об`єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.
Згідно ч. 5 ст. 12 ЦПК України, суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, для забезпечення права на доступ до правосуддя, реалізації права сторін на змагальність, з урахуванням основних засад національного судочинства та практики Європейського суду з прав людини, суд вважає, що позивачу слід поновити процесуальний строк для подачі клопотання про витребування доказів.
У зв`язку з витребування доказів, суд відкладає судове засідання та призначає дату нового засідання.
Згідно з ч. 2 ст. 258 ЦПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
Відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання повного тексту ухвали, залежно від складності справи, може бути відкладено на строк не більш як п`ять днів з дня оголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Частиною 2 ст. 353 ЦПК України передбачено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 81, 258-261, 353 ч. 2 ЦПК України, суд
постановив:
Клопотання представника позивача - задовольнити.
Поновити представнику позивача строк звернення із клопотанням про витребування доказів.
Витребувати у АТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) наступні письмові докази, які становлять банківську таємницю:
- письмовий доказ у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості що підтверджують або спростовують факт випуску банком банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку);
- письмовий доказ у вигляді у вигляді відповіді за підписом уповноваженого працівника банку, у якій будуть зазначені відомості щодо особи (із зазначенням її прізвища, ім`я та побатькові, а також РНОКПП та дати народження), на ім`я якої була випущена (емітована) банківська картка № НОМЕР_2 ;
- письмовий доказ у вигляді пронумерованих читабельних виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 22 грудня 2021 року включно по 27 грудня 2021 року включно.
Зобов`язати надати витребувані докази в строк до 06.11.2026 року.
Роз`яснити, що :
- згідно ч. 7 ст. 84 ЦПК України, особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали;
- згідно ч. 8 ст. 84 ЦПК України, у разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом;
- згідно ч. 9 ст. 84 ЦПК України, притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.
Відкласти засідання на 11 год 40 хв 09.11.2026 року в залі судових засідань приміщення Дергачівського районного суду Харківської області.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 21 вересня 2026.
Суддя Н. В. Коваленко