Справа № 638/13838/26
Провадження № 2/638/9318/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
встановив:
18 червня 2026 року представник позивача - Ольга Санжаровська - звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми заборгованості за надані послуги .
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 24 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження, передбаченого статтями 274 - 279 ЦПК України.
У судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку. Через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином у встановленому законом порядку відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.
Причини неявки суду не повідомили, жодних заяв та заперечень не надали.
Поштові повідомлення повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній».
Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду
Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17, провадження № 14-507цс18, та постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).
Відповідач, місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (частина одинадцята статті 128 ЦПК України).
Таким чином, відповідач про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.
Відповідачем у встановлений частиною сьомою статті 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено частиною восьмою статті 178 ЦПК України.
Відповідно до вимог статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
Таким чином, відповідач про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, однак повторно у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав.
Згідно із частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами (див. пункт 31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17).
Аналіз частини першої статті 55 ЦПК України свідчить, що обов`язок перевірити наявність підстав для залучення до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи, покладено саме на суд, який вирішуючи питання про процесуальне правонаступництво має керуватися як положеннями ЦК України (зокрема щодо спадкування або припинення юридичної особи), так і нормами ЦПК України щодо цивільної процесуальної правоздатності та дієздатності, а також щодо осіб, які можуть бути сторонами в цивільному процесі.
Встановивши настання обставин, з якими закон пов`язує процесуальне правонаступництво (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи, заміну кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також інші випадки заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір), суд не пов`язаний наявністю чи відсутністю клопотання учасників справи про залучення правонаступника та вимогами такого клопотання.
Наприклад, встановивши, що в силу вимог частини другої статті 48 ЦПК України особа, не може бути стороною у цивільному процесі, суд зобов`язаний відмовити у залученні такої особи як правонаступника сторони.
У той же час за наявності передбачених частиною першою статті 55 ЦПК України підстав суд може вирішити питання про процесуальне правонаступництво за власною ініціативою.
При цьому суду необхідно розрізняти підстави та порядок процесуального правонаступництва сторони (стаття 55 ЦПК України) від залучення до участі у справі співвідповідача чи заміни неналежного відповідача (стаття 51 ЦПК України).
Необхідно зауважити, що філія є відокремленим підрозділом, не є юридичною особою, а, отже, не має цивільної процесуальної дієздатності та не може бути стороною у цивільному процесі.
Відповідно до частини першої статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, на підставі рішенням Харківської міської ради «Про реорганізацію комунальних підприємств та зміну назви» від 30.04.2025 № 813/25, КП «Харківські теплові мережі», в особі філії «Харківзбут», надає послуги, зокрема з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також абонентського обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання та водовідведення керуючись Законом України «Про житлово-комунальні послуги, Законом України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 № 2918 та Правилами надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690.
Зважаючи на те, що вирішення питання про процесуальне правонаступництво можливо на будь-якій стадії цивільного процесу, суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни позивача філії «Харківзбут» Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» на Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут».
Така правова правова позиція викладена в постанові Верховного суду від13 березня 2024 року у справі № 541/2631/22 (провадження № 61-17128св23).
Керуючись ст. 55, 258-260, суд
постановив:
Залучити до участі у справі як позивача Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» в особі філії «Харківзбут».
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя В.М. Яковлева