Справа № 638/8718/26
Провадження № 2/638/7641/26
РІШЕННЯ
Іменем України
15 вересня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Мяснянкіної Г.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Споживче товариство «ЖБК «АВАНТАЖ»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Споживчого товариства «ЖБК «АВАНТАЖ» про розірвання договору та стягнення коштів,
в с т а н о в и в :
24 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Споживчого товариства «ЖБК «АВАНТАЖ», в якому просить: розірвати договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 80/Дп3 від 27.10.2020 р., укладеного між ОСОБА_1 та СТ «ЖБК «АВАНТАЖ» та стягнути з СТ «ЖБК «АВАНТАЖ» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у загальному розмірі 1178941,32 грн., що складаються з пайового внеску - 560000 грн 00 коп, 3% річних- 91450 грн. 02 коп., інфляційних втрат - 470091 грн. 30 коп., неустойки - 57400 грн. 00 коп.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 (Позивач) зазначила, що між нею та СТ «ЖБК «АВАНТАЖ» (Відповідач) укладено договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 80/Дп3 від 27.10.2020 р.(Договір), згідно умов якого Позивач зобов`язався прийняти участь в реалізації статутних цілей та завдань СТ «ЖБК «АВАНТАЖ» шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки (пайового внеску)до кооперативу, з метою фінансування будівництва об`єкту нерухомості, а саме паркувального місця № НОМЕР_1 , розташованого за адресою АДРЕСА_1 , у свою чергу СТ «ЖБК «АВАНТАЖ» зобов`язується організувати та забезпечити будівництва об`єкту, ввести його в експлуатацію та після цього передати Позивачу закріплений за нею об`єкт нерухомості . На виконання вказаного договору Позивачем 11 листопада 2020 року сплачено пайовий внесок у розмірі 560000 грн 00 коп., однак Відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав, а саме не здійснив будівництва об`єкту нерухомості та не ввів його в експлуатацію у строк до четвертого кварталу 2022 року відповідно до умов договору, що свідчить про істотне порушення умов договору, внаслідок чого Позивач позбавлена значною мірою того, на що вона розраховувала при укладанні договору, що є підставою для розірвання договору асоційованого членства у споживчому товаристві № 80/Дп3 від 27.10.2020 р.та виникнення обов`язку щодо повернення пайового внеску у розмірі 560 000 грн 00коп., та сплати неустойки відповідно до п.5.2. Договору. Також Позивач вважає, що Відповідач безпідставно користується грошовими коштами Позивача у розмірі 560000 грн 00 коп., що є підставою для нарахування інфляційних витрат та трьох відсотків річних відповідно до ст.625 ЦК України.
13 травня 2026 року до суду від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що доводи позивача є необґрунтованими, недоведеними та грунтуються на припущеннях позивача. При цьому, згідно п. 6.3. договору термін виконання зобов`язань за цим договором (п. 4.2.1.) був перенесений на час дії відповідних форс-мажорних обставин та їх наслідків, про що було повідомлено позивача листами № 220523/221 від 22.05.2023 р. та № 220523/227 від 22.05.2023. Позивач не надала відповіді на вказані листи, не висловила будь-яких заперечень чи незгоди щодо перенесення строку завершення будівництва Будинку та Паркінгу та здачі Будинку та Паркінгу в експлуатацію на час дії вказаних форс-мажорних обставин. Отже мовчазною згодою Позивач погодилася зі змістом повідомлень, а тому строк виконання вказаних зобов`язань ще не настав, відтак будь-яке порушення таких строків, зокрема, з боку відповідача, на цей час відсутнє, та відповідно, відсутнє порушення Договору. Таким чином, вимога позивача розірвати попередній договір на підставі ч .2 ст. 651 ЦК України є необґрунтованою, недоведеною і не підлягає задоволенню. Заявлена Позивачем вимога щодо стягнення неустойки не передбачена п.5.2. Договору. Вказаним пунктом передбачена відповідальність не Відповідача, а Позивача, а отже, вказаний пункт було зазначено Позивачем помилково, разом із цим положення аналогічного змісту, на яке посилається Позивач у поданому позові як на підставу нарахування штрафу, закріплено в абз. 1 п. 5.6. Договору, однак, передбачений Договором строк, встановлений у п. 4.2.1. Договору перенесений в порядку, передбаченому п. 6.3. Договору, на час дії форс-мажорних обставин, та враховуючи той факт, що вказані форс-мажорні обставини на цей час не завершені, строк виконання вказаних зобов`язань ще не настав, а тому будь-яке порушення таких строків, зокрема, з боку Відповідача, на цей час відсутнє, та відповідно, відсутні підстави для застосування п. 5.6. Договору та нарахування штрафу, передбаченого ним. Відповідач не згоден і з вимогою про нарахування інфляційних витрат та трьох відсотків річних відповідно до ст.625 ЦК України, зазначаючи, що вказана стаття застосовується виключно у випадку прострочення грошового зобов`язання, а враховуючи, що Договір є чинним, розірвання Договору не відбувалось, то у Відповідача на цей час відсутні будь-які грошові зобов`язання перед Позивачем щодо повернення сплачених Позивачем коштів у розмірі 560000,00 грн., а отже відсутнє порушення такого зобов`язання, а тому будь-які підстави застосування ч. 2 ст. 625 ЦК України відсутні.
10 червня 2026 до суду надійшло заперечення від Відповідача, в якому Відповідач повідомляє свою незгоду з викладеними у відповіді на відзив обставинами, зазначаючи, що форс-мажорні обставини автоматично не припиняють зобов`язання, а навпаки Договір є чинним, всі зобов`язання Відповідача, у тому числі, зобов`язання, передбачене п. 4.2.1. Договору, щодо завершення будівництва Будинку та здачі його в експлуатацію, є чинними, Відповідач планує їх виконати, але ці зобов`язання перенесені на час дії належним чином підтверджених для Відповідача форс-мажорних обставин, в порядку, передбаченому п. 6.3. Договору, які на цей час ще не завершені. Відповідач також зазначає, що по території за адресою: АДРЕСА_1 , на якій здійснюється будівництво Будинку, внаслідок обстрілів РФ було пошкоджено об`єкт незавершеного будівництва Відповідача за вказаною адресою, про що було зареєстровано кримінальне провадження № 12022221200001707, що підтверджується відповідним Витягом з єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2026 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 21 травня 2026 року закрито підготовчепровадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 25 червня 2026 року.
21 травня 2026 року до суду надійшла уточнена позовна заява ОСОБА_1 до Споживчого товариства «ЖБК «АВАНТАЖ».
27 травня 2026 року до суду надійшло заперечення відповідача проти прийняття заяви про уточнення позовних вимог, яке обґрунтоване тим, що позивачем подано до цього самого суду інші позови до цього самого відповідача з предметом та з підставами (справи № 638/8713/26 та № 638/8714/26), які є аналогічні предмету та підставам, якими уточнено позовну заяву у цій справі, та щодо таких позовів на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Ухвалою суду від 25 червня 2026 року постановлено повернутися до стадії підготовчого судового засідання у справі для вирішення питання про прийняття до розгляду уточненої позовної заяви. Цією ж ухвалою відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви про об`єднання позовних вимог; закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.
В судове засідання позивач не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином та своєчасно. У позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності.
В судове засідання відповідач та його представник не з`явилися про день та час слухання справи були повідомлені належним чином та своєчасно. Через канцелярію суду від представника відповідача надійшла заява про проведення судового засідання за відсутності відповідача та його представника, просили відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
Судом встановлено, що між 27 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 ою та СТ «ЖБК «АВАНТАЖ» укладено договір асоційованого членства у споживчому товаристві № 80/Дп3, згідно з п. 1.2 якого Пайовик зобов`язався взяти участь в реалізації статутних цілей та завдань Товариства шляхом внесення в повному обсязі своєї Частки до кооперативу Товариства, з метою здійснення Товариством як кооперативом будівництва 3-ї черги будівництва житлового комплексу з підземним паркінгом, об`єктами культурно-побутового та торгового призначення за адресою: АДРЕСА_1 , частиною якого є безпосередньо паркінг у вказаному будинку за рахунок внесеного Позивачем паю, а також прийняти на себе у розмірі цільового внеску частину витрат, пов`язаних із утриманням Відповідача як кооперативу та реалізацією ним статутних цілей та завдань на умовах вказаного договору, а Відповідач зобов`язався здійснити будівництво Будинку та, відповідно, паркінгу в ньому, та після здачі Будинку в експлуатацію передати Позивачу у власність паркувальне місце, передбачене Договором.
Відповідно до п. 4.2., п.п. 4.2.1. Договору, товариство зобов`язане отримати всі необхідні дозволи та узгодження для будівництва Будинку і Паркінгу, а також здійснити будівництво Будинку і Паркінгу та здати Будинок і Паркінг в експлуатацію у строк 4 (четвертий) квартал 2022 року.
Згідно п.4.1.2. після здачі Будинка і Паркінга в експлуатацію та повної виплати Долі Пайщиком, Пайщик отримує Парковочне місце у власність від Товариства з підписанням Акту приймання-передачі Парковочного місця на протязі двох місяців з моменту здачі Будинка і Паркінга в експлуатацію.
Відповідно до п. 6.1. Договору, сторони не несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов дійсного Договору в умовах виникнення особливих обставин по об`єктивній причині (форс-мажорних обставин), які Сторони не могли передбачити і які перешкоджають Сторонам виконувати свої обов`язки за цим Договором.
У відповідності до п. 6.2. Договору до форс-мажорних обставин сторони Договору відносять, зокрема війну та воєнні дії.
Відповідно до п. 6.3. Договору, у випадках настання форс-мажорних обставин, строк дії цього Договору, а також всі його істотні строки переносяться на строк дії форс-мажорних обставин.
На виконання вказаного договору ОСОБА_1 11 листопада 2020 року сплатила пайовий внесок у розмірі 560000 грн 00 коп., що підтверджується відповідною квитанцією та визнається сторонами.
24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України від №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який триває, на його період тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені ст. 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», пункт 3 Указу Президента України від 24 лютого2022 року № 64 «Про введення воєнного стану в Україні»).
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» заміненого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. № 376 ««Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» Харківська міська територіальна громада включена до територій активних бойових дій в період з 24.02.2022 р. по 15.09.2022 р., а в період з 15.09.2022 р. по цей час Харківську міську територіальну громаду, до якої входить місто Харків, включено до територій можливих бойових дій згідно наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», заміненого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. № 376 ««Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Відповідно до Витягу з ЄРДР № 12022221200001707 від 27.10.2022 про реєстрацію кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України, 03.05.2022 мало місце порушення законів та звичаїв війни військовослужбовцями підрозділів збройних сил та інших відомств РФ, що полягали у здійсненні обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру по території Шевченківського району м. Харкова, а саме: по території за адресою: АДРЕСА_1 , внаслідок чого було пошкоджено об`єкти незавершеного будівництва СТ «ЖБК «АВАНТАЖ» за вищезазначеною адресою.
20 квітня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до СТ «ЖБК «АВАНТАЖ» із письмовою вимогою про повернення грошових коштів.
Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
У статті 626 ЦК України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (частина третя статті 626 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У частині першій статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Водночас, згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За загальним правилом частини першої статті 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Винятком з цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін) є приписи частини другої статті 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди сторін), проте у випадках, визначених законом. Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у частині другій статті 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовні до усіх видів приватноправових договорів.
У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року
Таким чином, ключовою обставиною у цій справі є наявність/відсутність порушення зобов`язання з боку відповідача та істотність такого порушення у разі його підтвердження.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає.
Умовами Договору № 80/Дп3 від 27.10.2020 погоджено строк виконання зобов`язання Товариством - четвертий квартал 2022 року. У п. 6.3 сторони погодили, що усі істотні строки за договором переносяться на строк дії форс-мажорних обставин. У п. 6.2 Договору сторони віднесли до форс-мажорних обставин війну та воєнні дії.
Загальновідомим є факт військової агресії Російської Федерації проти України, що стало підставою введення в Україні воєнного стану з 24.02.202.
Торгово-промислова палата України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22 дійшов висновку, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Таким чином, лист ТТП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є самостійним та достатнім доказом наявності форс-мажорних обставин, у зв`язку з чим їх наявність підлягає доведенню у кожній конкретній справі.
При цьому, слід враховувати, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Тобто, відповідно до принципу свободи договору сторони мають право на власний розсуд у відповідному договорі визначити, які саме обставини визнаються ними як форс-мажорні.
За обставинами справи, сторони, будучи вільними у визначенні умов договору, у договорі № 80/Дп3 від 27.10.2020 погодили, що війна та воєнні дії є форс-мажорними обставинами.
Як зазначено вище, місто Харків з 24.02.2022 до 15.09.2022 перебувало у зоні активних бойових дій, а з 15.09.2022 і дотепер належить до територій можливих бойових дій.
Крім того, відповідачем надано витяг з ЄРДР № 12022221200001707, з якого вбачається, що в результаті військової агресії РФ проти України, обстрілів із невстановленого виду озброєння та снарядами невстановленого калібру по території за адресою: АДРЕСА_1 , на якій здійснюється будівництво Будинку та Паркінгу, щодо яких виник спір, було пошкоджено об`єкт незавершеного будівництва СТ «ЖБК» АВАНТАЖ» за вказаною адресою.
Сукупність вказаних обставин, а саме військова агресія РФ проти України, перебування міста Харкова на території активних та можливих бойових дій, пошкодження об`єкту незавершеного будівництва за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснюється будівництво Будинку та Паркінгу, є об`єктивними причинами невиконання відповідачем у встановлений договором строк своїх зобов`язань, та є доказом наявності форс-мажорних обставин у розмінні п. 6.2 Договору.
При цьому, судом враховано, що відповідач у 2023 році в рамках інших договорів з позивачем щодо об`єктів у цьому ж будинку, повідомляв позивача про перенесення строків завершення будівництва будинку та здачі будинку в експлуатацію за Договором на час дії форс-мажорних обставин та їх наслідків. Хоча вказані листи не стосуються спірного Договору, проте вони безпосередньо стосуються об`єкту - будинку, паркомісце у якому є предметом спірного Договору цій справі. Під час розгляду справи позивач не заперечувала факт отримання даних листів-повідомлень, не надала доказів висловлення заперечень чи претензій на вказані листи та обставини, що свідчить про мовчазну згоду позивача щодо виникнення та існування форс-мажорних обставин.
Доводи позивача про те, що для підтвердження форс-мажорних обставин відповідачу необхідно надати докази повного зупинення будівництва, фактичної неможливості проведення будівельних робіт тощо, суд відхиляє, оскільки п. 6.2 Договору не вимагає наявність таких обставин. Навпаки достатньою обставиною для визнання її форс-мажорною є ведення воєнних дій.
Враховуючи, що місто Харків перебувало на території активних бойових дій в період виконання зобов`язань відповідачем, а з 15.09.2022 і дотепер належить до території можливих бойових дій, що пов`язується із систематичними ракетно-бомбовими обстрілами України та м. Харкова, ударами бойових БПЛА, пошкодженнями інфраструктури та цивільних об`єктів, зокрема об`єкту незавершеного будівництва, пов`язаного зі спірним договором, суд вважає доведеним настання та існування на теперішній час форс-мажорних обставин, передбачених п. 6.2 Договору.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, передбачених п. 6.2 Договору, а саме воєнні дії за місцем виконання договору, строк виконання зобов`язання відповідачем відповідно до п. 6.3 Договору перенесено до закінчення дії форс-мажорних обставин (до припинення воєнних дій), відтак відповідач не допустив істотного порушення договору, передбаченого ч. 2 ст. 651 ЦК України, а тому підстави для розірвання Договору на цій правовій підставі відсутні, у зв`язку з чим суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про розірвання договору.
Решта позовних вимог є похідними від позовної вимог про розірвання договору, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд
у х в а л и в :
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Споживчого товариства «ЖБК «АВАНТАЖ» про розірвання договору та стягнення коштів.
Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 24 вересня 2026 року.
Суддя І.П. Латка