Справа № 635/3340/26
Провадження по справі № 2/635/5234/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючої судді Березовської І.В.,
секретар судового засідання Гончарова К.Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - Мереф`янська міська рада Харківського району Харківської області,
третя особа - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіна Інна Геннадіївна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в сел. Покотилівка Харківського району Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіна Інна Геннадіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
В С Т А Н О В И В:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіна І.Г., яким просить визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , в два місяці.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний брат позивачки - ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіної І.Г. з заявою про прийняття спадщини звернулась його дружина - ОСОБА_3 . Але після того, як ОСОБА_3 дізналась, що на спадкове майно накладено арешт та невпорядковані правовстановлюючі документи, вона подала заяву про відмову від прийняття спадщини в межах шестимісячного строку. Дізнавшись про цей факт, позивачка 19 лютого 2026 року як спадкоємець другої черги звернулась до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіної І.Г. з питання отримання спадщини після смерті брата, але отримала роз`яснення відповідно до якого у зв`язку з тим, що вона не була зареєстрована на час смерті брата разом з ним та не подала в шестимісячний строк заяву нотаріусу про прийняття спадщини, то вважається такою, що пропустила строк на прийняття спадщини.
Позивач зазначає, що шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті брата сплив 19 січня 2026 року. До нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивач звернулася 19 лютого 2026 року, як тільки дізналася, що спадкоємиця першої черги - дружина брата спочатку прийняла спадщину, а потім відмовилась від неї. За вказаних обставин позивач вважає, що пропустила строк про прийняття спадщини з поважних причин.
Аргументи учасників справи
Відповідач відзиву на позов не надав, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не звертався.
Рух справи
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 квітня 2026 року відкрито провадження у вищевказаній цивільній справі, розгляд справи призначено здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2026 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено. Витребувано у приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіної І.Г. належним чином завірену копію спадкової справи №53/2025, заведеної після смерті ОСОБА_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
15 червня 2026 року на виконання вимог ухвали Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2026 року надійшла копія спадкової справи №53/2025, заведена приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіною І.Г. 21 серпня 2025 року, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 11 вересня 2026 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду.
Участь у справі сторін та інших учасників справи
Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ворожбіян М.М. в судове засідання не з`явилися, представник позивача - адвокат Ворожбіян М.М. надала до суду заяву про проведення судового засідання за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Представник відповідача Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області в судове засідання не з`явився, 12 травня 2026 року до суду надано клопотання по справі за підписом голови Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області Сітова В.І. про розгляд справи за відсутності представника Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області.
Третя особа приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіна І.Г. в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності.
Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , виданим 21 липня 2025 року Мереф`янською міською радою Харківського району Харківської області.
ОСОБА_1 є братом ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 на ім`я ОСОБА_1 , виданим 28 квітня 1959 року, та свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_1 , виданим 27 вересня 1968 року, в яких їх батьками зазначені ОСОБА_4 та ОСОБА_5
21 серпня 2025 року до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіної І.Г. з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 звернулась його дружина - ОСОБА_3 , в зв`язку з чим була заведена спадкова справа №53/2025 щодо спадщини померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 .
17 грудня 2025 року ОСОБА_3 відкликала заяву про прийняття спадщини та подала заяву про відмову від прийняття спадщини (заява № 245 від 17 грудня 2025 року).
Інші особи з заявами про прийняття або про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 не звертались. Заповітів за своє життя ОСОБА_1 не складав. Станом на теперішній час свідоцтва про право на спадщину не видавались.
Вказані обставини підтверджуються інформацією приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіної І.Г. за вих. № 223/01-16 від 12 червня 2026 року.
19 лютого 2026 року позивач як спадкоємець другої черги звернулась до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіної І.Г. з заявою про прийняття спадщини після смерті брата - ОСОБА_1
19 лютого 2026 року за вих. № 27/02-14 приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіною І.Г. було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 з підстав пропуску позивачем строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини та не пред`явлення доказів постійного проживання із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Запропоновано для реалізації ст. 1272 ЦК України звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.
Згідно статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).
Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частинами 1,3 статті 1268 ЦК України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
За змістом частини 1 статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що: правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України; строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270,1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
Отже, виходячи із вказаних правових норм, позивач, звернувшись 19 лютого 2026 року до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , пропустила шестимісячній строк, встановлений чинним законодавством, для прийняття спадщини після смерті брата і має право на звернення до суду з позовною вимогою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).
За змістом частини 1 та 3статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. У випадку, якщо спадкоємець пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
В обґрунтування причин поважності пропуску строку для прийняття спадщини позивач зазначає, що 21 серпня 2025 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіної І.Г. звернулась його дружина - ОСОБА_3 , яка пізніше 17 грудня 2025 року подала заяву про відмову від прийняття спадщини, про що позивачка, як спадкоємиця другої черги особисто повідомлена не була, та дізналась про своє право на спадкування через місяць після спливу шестимісячного терміну.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустила строк прийняття спадщини, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити їй додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з правовою позицію ЄСПЛ у справі «Ілхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.3 ЦК України до загальних засад цивільного законодавства віднесено, поміж іншим, справедливість, добросовісність та розумність.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Відсутність у позивача як спадкоємця другої черги відомостей про те, що спадкоємець першої черги відмовилась від прийняття спадщини, слід розцінювати як об`єктивну перешкоду, яка перешкоджала позивачу здійснити передбачені законом дії щодо прийняття спадщини після смерті брата - ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наявність зазначених позивачем обставин свідчить про те, що у неї були поважні причини, пов`язані з істотними труднощами на вчинення дій щодо вчасного звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.
Крім того, суд також враховує ту обставину, що пропущений ОСОБА_1 строк для подання заяви про прийняття спадщини є незначним.
З урахуванням викладеного, виходячи з аналізу встановлених судом обставин справи та норм права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 наведено причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для неї щодо подачі заяви про прийняття спадщини, а тому наявні підстави для встановлення їй додаткового строку для прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Крім того, суд звертає увагу на те, що визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину.
На підставі викладеного і керуючись ст. 3, 4, 12, 81, 247, 263-265 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіна Інна Геннадіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини- задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Харківський районний суд Харківської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Відповідач - Мереф`янська міська рада, ЄДРПОУ 04058692, місцезнаходження: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Дніпровська, буд. 213.
Третя особа - приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Костіна Інна Геннадіївна, адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя І.В. Березовська