24.09.26
Справа № 638/1978/26
Провадження № 2/635/5313/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
«24» вересня 2026 року смт Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Савченка Д.М.,
секретар судового засідання - Устіч О.Л.,
учасники справи:
позивач - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ»,
представник позивача - адвокат Войціховський Антон Віталійович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Покотилівка цивільну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу, інфляційних втрат, трьох процентів річних, пені та судових витрат, -
в с т а н о в и в :
Представник позивача Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» (далі - ТДВ «СГ «ОБЕРІГ») - адвокат Войціховський А.В. звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу та штрафних санкцій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 25 серпня 2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan Juke», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , та автомобіля «Nissan Pathfinder», державний номер НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. Постановою суду відповідача ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124 та ст. 122-4 КУпАП, тобто встановлено факт того, що після скоєння ДТП відповідач самовільно залишив місце пригоди. Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Nissan Juke», номерний знак НОМЕР_1 , на момент ДТП була застрахована у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР-212995417. Визнавши випадок страховим, ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» на підставі заяви потерпілої особи виплатило страхове відшкодування за ремонт пошкодженого автомобіля «Nissan Pathfinder» у розмірі 8 500,00 грн. (за вирахуванням франшизи 2 500,00 грн.). Оскільки водій ОСОБА_1 самовільно залишив місце ДТП, відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та статті 1191 ЦК України у страховика виникло право регресної вимоги до винуватця аварії. Крім того, у зв`язку з неналежним виконанням грошового зобов`язання та простроченням оплати після направлення досудової вимоги позивач нарахував на суму боргу за період з 26.09.2024 по 30.01.2026 інфляційні втрати в розмірі 1 152,50 грн., 3 % річних у розмірі 343,54 грн. та пеню в розмірі 3 400,48 грн. Позивач просить стягнути з відповідача суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 8 500,00 грн., інфляційні втрати в розмірі 1 152,50 грн., 3 % річних у розмірі 343,54 грн., пеню в розмірі 3 400,48 грн., а також витрати на правову допомогу в розмірі 8 022,50 грн. та судовий збір у сумі 2 662,40 грн.
На підставі ухвали Шевченківського районного суду м.Харкова від 17 лютого 2026 р. дану справу передано до Харківського районного суду Харківської області для розгляду за підсудністю.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 10 квітня 2026 р. відкрито провадження у справі
Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся своєчасно і належним чином за адресою зареєстрованого місця проживання у порядку, встановленому процесуальним законом. Про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву чи будь-яких клопотань до суду не подав.
Враховуючи викладені обставини та згоду представника позивача, на підставі статей 280-282 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини та оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також їх взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.
Судом установлено, що 25 серпня 2023 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Nissan Juke», державний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , та автомобіля «Nissan Pathfinder», державний номер НОМЕР_2 . Внаслідок вказаної події транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень.
Постановою Червонозаводського районного суду м.Харкова від 12.10.2023, яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтею 124 та статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху, що призвело до ДТП, та самовільним залишенням водієм місця дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до частини шостої статті 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Таким чином, вина відповідача ОСОБА_1 у скоєнні ДТП та факт самовільного залишення ним місця пригоди є доведеними і не підлягають повторному доказуванню.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Nissan Juke», д.н.з. НОМЕР_1 , на день скоєння ДТП була застрахована у ТДВ «СГ «ОБЕРІГ» за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності № ЕР-212995417.
На виконання умов договору обов`язкового страхування та відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач виплатив потерпілій особі страхове відшкодування за відновлювальний ремонт пошкодженого транспортного засобу в сумі 8 500,00 грн., що підтверджується страховим актом та платіжною інструкцією.
Згідно з частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до підпункту «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 , будучи водієм забезпеченого транспортного засобу, скоїв ДТП та самовільно залишив місце події, що встановлено постановою суду, позовна вимога про стягнення з відповідача в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування у розмірі 8 500,00 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд виходить із наступного.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно з усталеною практикою Великої Палати Верховного Суду дія статті 625 ЦК України поширюється на всі види грошових зобов`язань, зокрема й ті, що виникають із регресних відносин з моменту пред`явлення вимоги про сплату боргу (частина друга статті 530 ЦК України). За розрахунком позивача, який перевірено судом і визнано правильним, за період прострочення з 26.09.2024 по 30.01.2026 сума трьох процентів річних становить 343,54 грн., інфляційні втрати становлять 1 152,50 грн., а тому зазначені суми підлягають стягненню з відповідача.
Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 3 400,48 грн., суд приходить до висновку про відмову у її задоволенні.
Відповідно до статей 549, 551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Предметом неустойки може бути грошова сума, розмір якої встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Проте між позивачем та відповідачем будь-яких договірних відносин щодо сплати пені не існує, а нормами чинного цивільного законодавства та спеціального Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» нарахування та стягнення пені на суму регресної вимоги не передбачено. За таких обставин правові підстави для стягнення з відповідача пені в сумі 3 400,48 грн. відсутні, тому в задоволенні цієї частини вимог слід відмовити.
Таким чином, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 9 996,04 грн. (8 500,00 грн. + 1 152,50 грн. + 343,54 грн.).
Вирішуючи питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить із положень статті 137, 141 ЦПК України.
Позивачем заявлено до стягнення витрати на правову допомогу адвоката в сумі 8 022,50 грн. На підтвердження надано договір про надання правової допомоги, додаткову угоду, акт приймання-передачі послуг, розрахунок витрат та ордер адвоката.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи, виконаною роботою, часом, витраченим на надання послуг, та ціною позову. Враховуючи категорію та незначну складність справи, яка є типовою справою незначної складності, а також часткове задоволення позову (ціна позову 13 396,52 грн., стягнуто 9 996,04 грн., що складає 74,62 %), суд, виходячи із критеріїв розумності, пропорційності та справедливості, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу та стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн., що є співмірним із виконаною адвокатом роботою.
Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог: від заявленої ціни позову задоволено 74,62 %, відтак із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 986 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят шість) грн. 68 коп. (2 662,40 грн. * 74,62 %).
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 15, 16, 526, 530, 625, 1187, 1191 ЦК України, статтями 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 12, 13, 81, 82, 137, 141, 247, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позовну заяву Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» до ОСОБА_1 про стягнення коштів у порядку регресу, інфляційних втрат, трьох процентів річних, пені та судових витрат - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» суму виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок, інфляційні втрати в розмірі 1 152 (одна тисяча сто п`ятдесят дві) гривні 50 копійок та три проценти річних у розмірі 343 (триста сорок три) гривні 54 копійки, а всього - 9 996 (дев`ять тисяч дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ» судовий збір у розмірі 1 986 (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят шість) гривень 68 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог статей 284-285 ЦПК України.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова група «ОБЕРІГ», місцезнаходження: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 14, код ЄДРПОУ: 39433769.
Відповідач: ОСОБА_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Суддя Денис САВЧЕНКО