Справа № 297/604/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 вересня 2026 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду із даним позовом і до досягнення дитиною повноліття.
Позовна заява мотивована тим, що з 15 листопада 2003 року до 07 березня 2025 року сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 березня 2025 року по справі №297/86/25. Після припинення фактичних шлюбних відносин між сторонами та подальшого розлучення, їх спільний син залишився проживати разом з позивачем. З того часу відповідачка практично припинила надавати кошти, матеріальну чи будь-яку інші допомогу на утримання спільного сина. Тобто, син залишився фактично на повному забезпеченні та утриманні позивача. Як зазначив, позивач відповідачка є працездатною, інвалідності немає, її здоров`я дозволяє їй працювати, аліменти на утримання інших дітей вона не платить, стягнення за виконавчими документами з нею не проводяться, непрацездатні батьки на її утриманні не перебувають, тому вона може належно матеріально забезпечувати їх спільного сина.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до ч. 1 ст. 278 ЦПК України, відповідачка ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, мотивуючи тим, що вона періодично перераховує грошові кошти на картковий рахунок сина. Крім цього, зазначила, що вихованням та утриманням сина вони з позивачем займаються спільно, оскільки останній періодично спить і у неї. Також, відповідачка зазначила, що на її утриманні знаходяться її батьки, яким встановлено 3 групу інвалідності. Враховуючи те, що утриманням сина сторони займаються спільно, відповідачка вважає, що позовна вимога не підлягає задоволенню.
27 травня 2026 року Берегівським районним судом Закарпатської області отримано відповідь на відзив, в якому зазначено, що посилання відповідачки на нібито тісні зв`язки з сином не відповідають дійсності, а участь у вихованні дитини не звільняє батьків від обов`язку утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Також, факт того, що у відповідачки є батьки не доводять безпосередньо самого факту щодо їх утримання відповідачкою. Враховуючи наведене, представник позивача вважав за доцільне опитати неповнолітнього сина сторін в суді.
При цьому, клопотання представника позивача про допит неповнолітнього сина сторін є необґрунтованим належним чином, клопотань щодо здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження або спрощеного позовного провадження з викликом сторін до суду не надходило.
Враховуючи наведене, суд залишив без задоволення клопотання щодо допиту неповнолітнього сині сторін в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 281 ЦПК України, розгляд справи і ухвалення рішення проводяться за правилами загального чи спрощеного позовного провадження з особливостями, встановленими цією главою.
Судом встановлено, що сторони мають спільного сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до ст. 51 Конституції України, батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.
Згідно з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Стаття 27 цієї Конвенції визначає, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», прожитковий мінімум на одну дитину віком від 6 до 18 років встановлений в розмірі з 1 січня - 3512,00 гривень - 50% = 1756,00 грн..
Згідно ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (тобто на час звернення до суду 1756,00 гривень). Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (тобто 3512,00 гривень).
Відповідно до абз. 4 п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Згідно до ч. 1 ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
З матеріалів справи встановлено, що рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 07 березня 2025 року шлюб між сторонами розірвано.
Відомостями про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні осіб №239 від 12.02.2026 року підтверджено факт реєстрації місця проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , 2010 року народження разом з позивачем ОСОБА_1 , 1977 року народження.
При цьому, доводи відповідачки щодо самостійного перерахування грошових коштів на картковий рахунок неповнолітнього ОСОБА_3 не свідчить про забезпечення належного виховання та утримання неповнолітнього сина.
Таким чином, враховуючи, що позивачу потрібно утримувати неповнолітнього сина, якому виповнилося 16 років, а відповідачкою не спростовано належними та допустимими доказами неможливість сплати аліментів у вказаному позивачем розмірі, тому суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідачки аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з моменту звернення до суду із даним позовом і до досягнення дитиною повноліття.
Керуючись ст.ст. 180, 182, 183, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 81, 83, 84, 265, 267, 268, 352, 354, 355, 430 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканки АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно, починаючи з 26 лютого 2026 року і до досягнення ними повноліття.
Рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави судові витрати в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН