Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 297/4038/25
Номер провадження 2/299/15/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24.09.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., за участю позивача ОСОБА_1 (в режимі ВКЗ), його представника Пустовіт Ю.О. (в режимі ВКЗ), представника відповідача Дудурича І.В. (в режимі ВКЗ), розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пустовіт Юрій Омелянович, до ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Дудурич Ігор Володимирович, про стягнення грошових коштів,
В С Т А Н О В И В :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 606 457,50 грн та вирішення питання щодо повернення сплаченого судового збору в розмірі 6 075,08 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та відповідачем існувала домовленість, відповідно до якої позивач передавав відповідачу грошові кошти у національній валюті, а відповідач зобов`язувалася закупити за них іноземну валюту (євро та долари США) та повернути її позивачу шляхом зарахування на його банківську картку. На виконання вказаної домовленості позивач передав відповідачу грошові кошти на загальну суму 606 457,50 грн. На підтвердження передачі коштів позивач посилається на реєстр відправлень грошових коштів та скріншоти відповідних переказів. Факт отримання відповідачем коштів та виконання домовленості, за твердженням позивача, підтверджується також двома скріншотами. Позивач зазначає, що надалі у нього виникла потреба у поверненні грошових коштів, у зв`язку з чим 14 жовтня 2025 року він направив відповідачу лист-вимогу про їх повернення. Однак відповідач вимогу не виконала, грошові кошти позивачу не повернула, у зв`язку з чим, на думку позивача, безпідставно утримує належні йому кошти. Посилаючись на положення статей 526, 1212-1214 Цивільного кодексу України, позивач вказує, що відповідач набула та зберігає грошові кошти за рахунок позивача без достатньої правової підстави, а тому зобов`язана їх повернути. При цьому позивач зазначає, що для виникнення кондикційного зобов`язання має значення сам факт набуття або збереження майна однією особою за рахунок іншої без достатньої правової підстави, а вина набувача правового значення не має. Позивач зазначає, що досудові заходи щодо врегулювання спору шляхом направлення відповідачу вимоги про повернення коштів результату не дали, а спроби примирення сторони не вживали.
У зв`язку з викладеним позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 606 457,50 грн безпідставно набутих грошових коштів та вирішити питання про повернення йому судового збору в розмірі 6 075,08 грн.
У свою чергу відповідач ОСОБА_2 подала до суду відзив на позовну заяву. У відзиві проти позову заперечила, вважаючи заявлені вимоги необґрунтованими. Свої заперечення мотивує тим, що є рідною сестрою позивача та з дитинства фактично займалася його вихованням, а в подальшому неодноразово надавала йому матеріальну допомогу, оплачувала його борги, витрати на лікування та вирішувала питання щодо його житла. Зазначає, що позивач добровільно перераховував їй частину своїх коштів як подяку за тривалу турботу та допомогу, а відповідач сприймала ці кошти як подарунок, переданий без будь-яких зобов`язань щодо їх повернення. Вважає, що саме добровільна передача коштів як дарунка є правовою підставою їх набуття, а тому положення статті 1212 ЦК України до спірних правовідносин не підлягають застосуванню. Також відповідач вказує, що отримані кошти використовувала, зокрема, на погашення боргів позивача, оплату комунальних послуг та надання йому коштів на його прохання. З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Пояснив, що передавав відповідачу грошові кошти на придбання іноземної валюти з подальшим їх поверненням йому, однак відповідач кошти не повернула. Наразі на зв`язок не виходить. Заперечив проти доводів відповідача про те, що спірні кошти були передані їй як подарунок, зазначивши, що жодного дарування коштів не здійснював. Просив стягнути з відповідача 606 457,50 грн.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Пустовіт Ю.О. позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Зазначив, що доводи відповідача про передачу їй спірних коштів як подарунка не підтверджені жодними належними доказами. Вказав, що кошти належали позивачу, а твердження відповідача про їх використання на погашення боргів позивача є неконкретними та документально не підтверджені. Просив стягнути з відповідача на користь позивача 606 457,50 грн.
У судовому засіданні представник відповідача - адвокат Дудурич І.В. проти задоволення позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
Представник відповідача категорично заперечив факт наявності будь-якої переписки між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 щодо передачі грошових коштів, придбання іноземної валюти, обов`язку щодо її повернення чи будь-яких інших домовленостей, на які посилається позивач. Позивачем подано лише окремі фрагменти переписки, які не підтверджують ні наявності боргу відповідача, ні її обов`язку повернути позивачу 606 457,50 грн, ні передачі коштів саме для придбання іноземної валюти.
Представник відповідача також заперечив автентичність наданих позивачем скріншотів переписки та зазначив, що вони не можуть підтверджувати факт листування саме між сторонами, оскільки відповідач не визнає їх такими, що походять від неї.
Також представник відповідача заперечив сам факт перерахування позивачем на користь відповідача грошових коштів у заявленому позивачем розмірі 606 457,50 грн. Зазначив, що відповідач не отримувала від позивача вказаних коштів на виконання будь-якої домовленості щодо придбання іноземної валюти та подальшого її повернення позивачу.
При цьому представник відповідача пояснив, що позивач дійсно здійснював окремі перерахування незначних сум грошових коштів, які перераховувалися з конкретною метою - для оплати комунальних послуг позивача та погашення його боргових зобов`язань.
Крім того, представник відповідача зазначив, що надані позивачем квитанції та підтвердження здійснення грошових переказів не містять достатніх відомостей, які б давали можливість достовірно встановити отримувача відповідних коштів. Зокрема, у наданих документах не зазначено повного номера банківської картки або рахунку, на який, за твердженням позивача, були перераховані грошові кошти, а також відсутні належні відомості щодо особи, якій належить відповідна банківська картка чи рахунок.
Зазначив, що позивач не довів належними та допустимими доказами безпідставності набуття відповідачем грошових коштів у сумі 606 457,50 грн. Сторони є рідними братом і сестрою та тривалий час перебували у близьких сімейних відносинах. Відповідач надавала позивачу матеріальну та іншу допомогу, займалася його лікуванням, погашенням боргів та забезпеченням житлом. Наголосив на тому, що позивач не довів існування домовленості про передачу коштів саме для придбання іноземної валюти з подальшим їх поверненням, а також не зазначив конкретних умов такої домовленості. Таким чином, позивач не довів відсутності правової підстави для набуття коштів відповідачем, факту виникнення обов`язку щодо їх повернення та обґрунтованості заявленої суми. У зв`язку з цим адвокат Дудурич І.В. просив суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення 606 457,50 грн відмовити повністю.
На підтвердження розміру заборгованості позивачем надано розрахунок позову (реєстр відправлень), складений виконавцем Юрієм Пустовітом. Розрахунок містить наступні складові: сальдо на початок періоду, борг нарахування, який включає: дату, години, хвилини, суму та разом. Згідно з наданим розрахунком, нарахування боргу здійснювалося періодично у період з 14.04.2022 по 29.11.2023 року. Загальна сума заборгованості за наданим розрахунком становить 606 457,50 грн.
Згідно з наданою квитанцією від 27.07.2022 року (11:45), з картки VISA № НОМЕР_1 успішно здійснено переказ коштів на суму 10000 грн (категорія: переказ на свою картку).
Згідно з наданою квитанцією від 04.08.2022 року (14:05), з картки VISA № НОМЕР_1 успішно здійснено переказ коштів на суму 10050 грн (категорія: переказ зі своєї картки).
Згідно з наданою квитанцією від 22.11.2022 року (16:52), з картки № НОМЕР_2 успішно здійснено переказ коштів на суму 27637,50 грн (категорія: переказ зі своєї картки).
Згідно з наданою квитанцією від 21.01.2023 року (11:54), з картки № НОМЕР_3 успішно здійснено переказ коштів на суму 30149 грн (категорія: переказ зі своєї картки).
Згідно з наданою квитанцією від 21.02.2023 року (16:02), з картки № НОМЕР_3 успішно здійснено переказ коштів на суму 15075 грн (категорія: переказ зі своєї картки).
Згідно з наданою квитанцією від 21.02.2023 року (16:04), з картки № НОМЕР_3 успішно здійснено переказ коштів на суму 15075 грн (категорія: переказ зі своєї картки).
Згідно з наданою квитанцією від 14.04.2023 року (10:14), з картки № НОМЕР_3 успішно здійснено переказ коштів на суму 10050 грн (категорія: переказ зі своєї картки).
Згідно з наданою квитанцією від 21.06.2023 року (10:17), з картки № НОМЕР_3 успішно здійснено переказ коштів на суму 20100 грн (категорія: переказ зі своєї картки).
Згідно з наданою квитанцією від 28.07.2023 року (18:47), з картки № НОМЕР_3 успішно здійснено переказ коштів на суму 30149 грн (категорія: переказ зі своєї картки).
Згідно з наданою квитанцією від 14.08.2023 року (11:55), з картки № НОМЕР_3 успішно здійснено переказ коштів на суму 30149 грн (категорія: переказ зі своєї картки).
Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № P24A[номер приховано]D2874 від 28.08.2023 (12:10), з картки № НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ) на картку № НОМЕР_6 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» перераховано кошти в сумі 29 999,00 грн.
Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № P24A[номер приховано]D7994 від 28.08.2023 (12:11), з картки № НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ) на картку № НОМЕР_6 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» перераховано кошти в сумі 29 999,00 грн.
Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № P24A[номер приховано]D4027 від 10.09.2023 (11:06), з картки № НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ) на картку № НОМЕР_6 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» перераховано кошти в сумі 29 999,00 грн.
Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № P24A13404[телефон приховано] від 25.09.2023 (12:29), з картки № НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ) на картку № НОМЕР_6 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» здійснено переказ коштів в сумі 29999,00 грн.
Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № P24A13402678503966 від 25.09.2023 (12:30), з картки № НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ) на картку № НОМЕР_6 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» перераховано кошти в сумі 29 999,00 грн.
Згідно з квитанцією АТ КБ «ПриватБанк» № P24A17404[телефон приховано] від 25.09.2023 (12:30), з картки № НОМЕР_4 (рахунок НОМЕР_5 ) на картку № НОМЕР_6 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» перераховано кошти в сумі 20 000,00 грн
Згідно з наданою квитанцією від 13.11.2023 (14:36), з картки № НОМЕР_7 на картку VISA № НОМЕР_8 успішно здійснено переказ коштів у сумі 30 149,00 грн (категорія: переказ на свою картку).
Згідно з наданою квитанцією від 13.11.2023 (14:37), з картки № НОМЕР_7 на картку VISA № НОМЕР_8 успішно здійснено переказ коштів у сумі 30 149,00 грн (категорія: переказ на свою картку).
Згідно з наданою квитанцією від 29.11.2023 (14:20), з картки № НОМЕР_7 на картку VISA № НОМЕР_8 успішно здійснено переказ коштів у сумі 30 149,00 грн (категорія: переказ на свою картку).
Згідно з наданою квитанцією від 29.11.2023 (14:21), з картки № НОМЕР_7 на картку VISA № НОМЕР_8 успішно здійснено переказ коштів у сумі 30 149,00 грн (категорія: переказ на свою картку).
Згідно з платіжною інструкцією АТ КБ «ПриватБанк» № P24A[номер приховано]D9300 від 29.11.2023 (14:21), платник ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_9 ) з рахунку № НОМЕР_5 перерахував на рахунок № НОМЕР_10 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» грошові кошти в сумі 29 999,00 грн з призначенням платежу: «Переказ власних коштів».
Згідно з наданою роздруківкою листування у месенджері з користувачем « ОСОБА_3 » між учасниками відбувалися обговорення питань взаєморозрахунків, обміну грошових коштів та обліку витрат.
Згідно з наданим листом-вимогою від 14.10.2025 року, ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_2 з вимогою повернути у термін до 01.11.2025 року грошові кошти у сумі 607 507,50 грн на картковий рахунок № НОМЕР_11 в АТ КБ «Приватбанк». В обґрунтування вимоги зазначено про існування між сторонами домовленості щодо передачі коштів для закупівлі іноземної валюти (євро та долари США).
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів, а також з інших юридичних фактів, передбачених законодавством.
Відповідно до частини першої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Згідно зі статтею 1213 ЦК України особа, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Відповідно до статті 1214 ЦК України Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.
Водночас відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до статті 76 ЦПК України Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статті 78 ЦПК України суд не бере до розгляду докази, одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно зі статтею 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленої сили.
Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Відповідно до частини п`ятої цієї статті обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, встановлює, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, представників сторін, оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судом встановлено, що сторони у справі є рідними братом та сестрою. Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 606 457,50 грн, посилаючись на те, що передавав відповідачу грошові кошти для придбання іноземної валюти з подальшим їх поверненням на його картковий рахунок.
На підтвердження розміру заявлених вимог позивачем подано розрахунок, відповідно до якого кошти передавалися відповідачу періодично у період з 14.04.2022 по 29.11.2023 року. Також позивачем подано копії банківських квитанцій та роздруківки електронного листування.
Відповідач проти позову заперечила, зазначивши, що отримувала кошти від позивача добровільно в межах близьких сімейних відносин, не брала на себе обов`язку щодо їх повернення та сприймала такі кошти як безоплатно передані їй позивачем як подяку за тривалу допомогу, яку вона надавала йому.
Для застосування положень статті 1212 ЦК України необхідним є встановлення факту набуття або збереження майна відповідачем за рахунок позивача та відсутності достатньої правової підстави для такого набуття або збереження.
При цьому обов`язок доказування зазначених обставин покладається на позивача.
Сам по собі факт здійснення грошових переказів не свідчить про те, що такі кошти були отримані відповідачем без достатньої правової підстави та що у неї виник обов`язок повернути їх позивачу.
Оцінюючи надані позивачем банківські документи, суд звертає увагу, що частина з них містить позначення операцій як «переказ на свою картку» або «переказ зі своєї картки». Такі документи не дають можливості самі по собі встановити правову підставу здійснення відповідних операцій та підтвердити, що кожна з них була здійснена саме на виконання домовленості про придбання відповідачем іноземної валюти з подальшим поверненням коштів позивачу.
Щодо окремих платіжних документів, у яких зазначено переказ на картку в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», суд враховує, що сам факт перерахування коштів на певний картковий рахунок не є достатнім доказом того, що ці кошти були отримані відповідачем саме на умовах, на які посилається позивач, а також що вони підлягали подальшому поверненню. Тобто, зазначені квитанції самі по собі не підтверджують, що спірні грошові кошти були перераховані саме відповідачу ОСОБА_2 , а відтак не можуть достовірно підтверджувати факт набуття відповідачем грошових коштів у заявленому позивачем розмірі.
Позивачем не надано договору, розписки чи іншого документа, який би безпосередньо підтверджував домовленість сторін про передачу коштів саме для придбання іноземної валюти та їх подальше повернення. Також не встановлено конкретних умов такої домовленості: кількості та виду іноземної валюти, порядку її придбання, строків повернення коштів, способу повернення та інших істотних обставин.
Надані позивачем роздруківки електронного листування також не містять однозначного підтвердження того, що відповідач визнавала наявність перед позивачем боргу у сумі 606 457,50 грн або зобов`язувалася повернути саме зазначену суму.
Зокрема, окремі повідомлення містять відомості про певні суми коштів, оплату водопостачання, передачу коштів іншим особам та інші поточні витрати. Проте з наведеного листування неможливо достовірно встановити, що кожна із зазначених у ньому сум є частиною саме тієї суми, яку позивач просить стягнути в межах цієї справи.
При цьому позивачем надано не повний масив листування, а окремі його фрагменти, що не дозволяє встановити повний контекст спілкування сторін та правову природу обговорюваних між ними грошових операцій.
Суд також бере до уваги доводи представника відповідача про те, що відображення у месенджері імені контакту «Наталія Мідянко» саме по собі не є достатнім для встановлення всіх обставин, пов`язаних з авторством та змістом конкретних повідомлень. Разом з тим навіть за умови врахування зазначеного листування його зміст не містить прямого визнання відповідачем існування боргу перед позивачем у заявленому розмірі.
Крім того, суд звертає увагу на невідповідність між заявленим розміром позовних вимог та сумою, зазначеною позивачем у листі-вимозі від 14.10.2025 року. У позовній заяві позивач просить стягнути 606 457,50 грн, тоді як у листі-вимозі зазначено вимогу про повернення 607 507,50 грн. Позивач не надав належного пояснення щодо причин такої розбіжності та її впливу на розрахунок заявленої до стягнення суми.
Також суд враховує, що поданий позивачем розрахунок фактично складений представником позивача та сам по собі не є первинним доказом виникнення у відповідача грошового зобов`язання. Розрахунок може підтверджувати арифметичне визначення заявленої позивачем суми, однак не замінює доказів правової підстави передачі коштів, їх отримання відповідачем та виникнення у неї обов`язку щодо повернення.
З огляду на наведене суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними, допустимими та достатніми доказами сукупність обставин, необхідних для застосування статті 1212 ЦК України.
Зокрема, позивачем не доведено, що спірні кошти були набуті відповідачем саме без достатньої правової підстави, а також не доведено виникнення у відповідача обов`язку повернути позивачу саме 606 457,50 грн.
Суд враховує і доводи відповідача про характер відносин між сторонами. Сторони є рідними братом та сестрою, між ними тривалий час існували близькі сімейні відносини, а відповідач, за її поясненнями, протягом тривалого часу надавала позивачу матеріальну та іншу допомогу. Позивач добровільно передавав відповідачу грошові кошти, однак доказів того, що такі кошти передавалися саме на умовах їх обов`язкового повернення, суду не надано.
При цьому суд не вважає за необхідне встановлювати, чи були спірні кошти саме подарунком у розумінні статті 717 ЦК України, оскільки для вирішення цього спору достатньо встановити, що позивач не довів відсутності правової підстави їх передачі та виникнення у відповідача обов`язку повернути ці кошти.
Оцінивши подані сторонами докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вони не дають можливості достовірно встановити існування між сторонами саме тих правовідносин, на які посилається позивач, а також факт безпідставного набуття відповідачем коштів у заявленому розмірі.
За таких обставин позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 606 457,50 грн є недоведеними, а тому задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги позивача про повернення сплаченого судового збору суд зазначає, що відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами залежно від результатів розгляду справи.
Оскільки у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів судом відмовлено повністю, підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування позивачу сплаченого судового збору немає.
За таких обставин вимога позивача про повернення (відшкодування) сплаченого судового збору задоволенню не підлягає, а понесені позивачем витрати зі сплати судового збору залишаються за ним.
Керуючись статтями 11, 12, 16, 1212-1214 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 263-265 ЦПК України, суд -
У Х В А Л И В :
У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пустовіт Юрій Омелянович, до ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Дудурич Ігор Володимирович, про стягнення грошових коштів відмовити.
Судові витрати залишити за позивачем.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Представник позивача адвокат Пустовіт Юрій Омелянович, АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_12 , місце реєстрації АДРЕСА_4 .
Представник відповідача адвокат Дудурич Ігор Володимирович, м. Ужгород, вул. Минайська, 16/203 Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Дочинець С. І.