Справа № 301/766/26
2/301/703/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"25" вересня 2026 р. м. Іршава
Іршавський районний суд Закарпатської області в особі головуючої Пітерських М. О., при секретарі Чийпеш А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Іршава в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Білківська сільська рада, про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася в Іршавський районний суд з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно, що складається з житлового будинку з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
Позовні вимоги мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся позивачки - ОСОБА_6 , яка не залишила заповіту. До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , який спадкодавець успакувала після смерті свого чоловіка. Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 є її син - відповідач ОСОБА_2 , який відмовився від спадщини на користь своєї дочки - позивачки ОСОБА_1 .
Позивачка не може оформити свідоцтво про право на спадщину та право власності на житловий будинок, який входить до складу спадкового майна, оскільки житловий будинок не зареєстрований та відсутні правовстановлюючі документи на нього.
Просила визнати за собою право власності на спадкове майно.
Ухвалою Іршавського райсуду від 02.04.2026 року відкрито провадження у справі, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Білківську сільську раду, справу призначено на підготовче засідання.
Цією ж ухвалою за клопотанням позивача витребувано від Іршавської державної нотаріальної контори інформацію про заведення спадкових справ після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_6 , про наявність/відсутність заповіту.
На виконання ухвали суду від 02.04.2026 року з Іршавської державної нотаріальної контори 15.04.2026 року надійшли витребувані документи.
Ухвалою Іршавського районного суду від 24.04.2026 року за клопотанням позивача витребувано із Закарпатського обласного державного нотаріального архіву копії матеріалів спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_7 , а з Білківської сільської ради - копію заповіту ОСОБА_6 .
На виконання ухвали суду від 24.04.2026 року з Білківської сільської ради 18.05.2026 року надійшли витребувані документи.
На виконання ухвали суду від 24.04.2026 року із Закарпатського обласного державного нотаріального архіву 19.05.2026 року надійшли витребувані документи.
Ухвалою Іршавського райсуду від 24.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду по суті.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви, в яких позов підтримали, просили його задовольнити та розглянути справу по суті без їх участі (а.с. 129,191,195,201).
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, подали до суду заяви, в яких просили розглянути справу по суті за їх відсутності, позовні вимоги визнали у повному обсязі (а.с. 86,151,193,196-198).
Представник Білківської сільської ради у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, причини неявки не повідомив, заперечень на позов не подав (а.с.190).
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає позов задовольнити, виходячи з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що житловий будинок, що розташований в АДРЕСА_1 , не зареєстрований (а.с.199,200).
Згідно виписки з погосподарської книги Білківської сільради №73 від 26.01.2026 року, власником будинку за адресою АДРЕСА_1 , був ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.35). Житловий будинок збудований у 1960 році на земельній ділянці, що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку. Технічний паспорт на житловий будинок виготовлений (а.с.38-41). Згідно висновку про вартість майна від 31.03.2026 року, вартість будинку за адресою АДРЕСА_1 , становить 129871 грн. (а.с.45).
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 26.11.1991 року (а.с.26). Заповіту ОСОБА_7 не залишав, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 08.04.2026 року (а.с.65).
Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 22.05.1992 року, таке видано в цілому спадкоємцю першої черги ОСОБА_6 - дружині спадкодавця. Свідоцтво видано на грошовий вклад з належними до нього відсотками в Ощадбанку. Вказані обставини підтверджуються матеріалами спадкової справи №104/1992 (а.с.92-96).
Отже, згідно матеріалів спадкової справи єдиним спадкоємцем першої черги, що прийняла спадщину за покійним ОСОБА_7 , була його дружина - ОСОБА_6 . Однак, вона оформила свої спадкові права тільки на частину спадщини. Свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок за адресоюАДРЕСА_1 , спадкоємцю ОСОБА_6 не видавалося. Однак, згідно ст. 548 ч.2 ЦК УРСР, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 25.09.2012 року (а.с.25).
Згідно заповіту від 29.03.2012 року, посвідченого секретарем виконкому Білківської сільради, ОСОБА_6 все своє майно заповіла своєму онуку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.91). Заповіт не скасований і не змінений, зареєстрований у Спадковому реєстрі, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 08.04.2026 року (а.с.67).
До складу спадщини входить житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , який спадкодавець успадкувала після смерті свого чоловіка - ОСОБА_7 , але право власності на будинок не оформила.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_6 не заводилася, що підтверджується Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 08.04.2026 року (а.с.66).
Спадкоємець за заповітом - відповідач ОСОБА_3 від прийняття спадщини за бабкою відмовився на користь своєї сестри - позивачки ОСОБА_1 , що підтверджується відповідною заявою (а.с.193).
Осіб, які б мали право на обов`язкову частку у спадковому майні, після смерті ОСОБА_6 не має.
Єдиний спадкоємець за законом першої черги після смерті ОСОБА_6 її син - відповідач ОСОБА_2 від прийняття спадщини за матір`ю відмовився на користь свої дочки - позивачки ОСОБА_1 .
Відповідачка ОСОБА_5 (після укладення шлюбу ОСОБА_9 ), будучи онукою спадкодавця ОСОБА_6 , подала заяву про визнання позову.
Спадкоємець ОСОБА_1 на день відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем та не відмовилася від спадщини, тому згідно ст. 1268 ч.3 ЦК України є такою, що прийняла спадщину (а.с.27,28,36).
Строк для видачі свідоцтва про право на спадщину не обмежений у часі, однак, таке видається не раніше 6 місяців з дня відкриття спадщини. Спадкоємець ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину не отримувала. Однак, згідно ст. 1268 ч.5 ЦК України, прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. з ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину та оформити право власності на успадкований будинок, оскільки на житловий будинок відсутні правовстановлюючі документи. Дана обставина підтверджується відмовою нотаріуса №73/01-16 від 26.03.2026 року (а.с.42).
Згідно п. 4.15 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, або у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена 31 січня 1966 року.
За змістом зазначеного нормативного акту виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_10 позовні вимоги визнали, подали заяви, в яких зазначили, що відмовилися від спадщини на користь позивача і не заперечують проти визнання за позивачем права власності на спадковий будинок.Визнання відповідачами позову не суперечить закону, не порушує права та свободи інших осіб.
Громада с. Білки, на території якого розташоване нерухоме майно,відноситься до об`єднаної територіальної громади Білківської сільської ради Хустського району (колишнього Іршавського району), яка заперечень на позов не подала.
Дана справа підсудна Іршавському районному суду, оскільки відповідно до п.3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів України», до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв`язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження в межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Оскільки згідно погосподарської книги села та свідоцтва про право на спадщину власником житлового будинку була ОСОБА_6 , спадкоємцем якої є позивачка, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 328, 392, 1218, 1261, 1268 ч.3, 1274 ЦК України, ст. 12, 13, 263-264 ЦПК України
рішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в цілому.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 25 вересня 2026 року.
Головуюча : М. О. Пітерських