Справа № 309/3461/26
Провадження № 2/309/1882/26
У Х В А Л А
22 вересня 2026 року
Хустський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Ткач О.О.
з участю секретаря судового засідання: Кальчевої Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клолпотання про надання строку на примирення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до Хустського районного суду із позовною заявою про розірвання шлюбу із відповідачем, який був зареєстрований 18 червня 2011 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Хустського району Закарпатської області, актовий запис № 97. Від даного шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає разом із позивачкою та перебуває на її утриманні.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 08 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з викликом учасників справи у судове засідання.
09.09.2026 року на адресу суду надійшло клопотання відповідача, в якому просить надати сторонам строк для примирення терміном 6 місяців.
Вказує, що відповідач категорично заперечує щодо розірвання шлюбу між ним та позивачкою, оскільки бажає зберегти сім`ю, так як подружні відносини між ними ще не припинилися, та ними ще не втрачено почуття любові та поваги один до одного. На даний час можливість зберегти шлюб ще не втрачена та у зв`язку з цим збереження шлюбу не суперечитиме інтересам подружжя, оскільки існує ймовірність усунення непорозуміння, яке виникло між ними, на чому наполягає відповідач.
Позивачка категорично не погоджується із даним клопотанням, вважає його таким, що не підлягає задоволенню, обґрунтовуючи тим, що вони вже тривалий період часу не проживають з відповідачем, підстав для примирення не вбачає; наполягала на розірванні шлюбу.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання відповідача про надання строку на примирення задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно із статтею 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя, і це не випадково, оскільки такі питання можуть вирішуватися виключно у процесі розгляду конкретної справи. Важливою особливістю справ про розірвання шлюбу є те, що суд з урахуванням усіх фактичних обставин може відкласти розгляд справи та призначити подружжю строк для примирення.
Системний аналіз норм СК України вказує на те, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя, збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
З цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з`ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18, надання строку для примирення подружжя є лише правом суду, а не його обов`язком.
Відповідно до частини сьомої статті 240 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.
Відповідно до ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч.5 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Тому, наявність наміру для примирення лише в одного подружжя без згоди на це іншого подружжя не є правовою підставою для надання строку для примирення.
Враховуючи викладене, в задоволенні клопотання необхідно відмовити.
Керуючись ст. 111 Сімейного кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні клопотання відповідача про надання строку на примирення - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Хустського
районного суду: Ткач О. О.