ЄУН: 336/6022/26
Провадження №: 2/336/4404/2026
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 вересня 2026 року м. Запоріжжя
Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача, адвокат Аксьонова С.В. через систему «Електронний суд» звернулась до Шевченківського районного суду м.Запоріжжя з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовної заяви зазначила, що 26.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис № 14134, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , за договором факторингу №РВ-2021-26/10 від 26.10.2021 року, згідно якого відступлено право вимоги за кредитним договором №SAMDN5200[телефон приховано] від 16.09.2013 року, укладеного між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» правонаступником якого є ТОВ «ФК Управління активами».
В позові ОСОБА_1 просить визнати вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути судові витрати.
Одночасно із позовною заявою, представником позивача. адвокатом Аксьоновою С.В. до суду подано заяву про забезпечення позову.
Ухвалою судді від 15.06.2026 заяву про забезпечення задоволено, зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису № 14134 від 19.12.2021, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ), за Договором факторингу №РВ-2021-26/10 від 26.10.2021 року, згідно якого відступлено право вимоги за кредитним договорам №SAMDN5200[телефон приховано] від 16.09.2013 року, укладеного між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» правонаступником якого є ТОВ «ФК УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» код ЄДРПОУ: 35017877 заборгованості у розмірі 16 293,93 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто три) гривні 93 коп.., який перебуває на виконанні у ЦЕНТРАЛЬНОМУ ВДВС У м. ЗАПОРІЖЖІ ДНІПРОВСЬКОГО МУ МЮ УКРАЇНИ, ВП №68368096, (місцезнаходження: 69005,м. Запоріжжя,майдан Профспілок, 5, каб. 108) до набрання законної сили рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою від 15.06.2026 р. у справі відкрито провадження та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позивач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, за змістом позовної заяви просили справу розглянути без їх участі.
Розгляд справи за відсутності сторони узгоджується з положеннями ч.1 ст.211 ЦПК України.
Представник відповідача та треті особи в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили, відзиву та пояснень по суті позову не подавали.
На підставі ч.1 ст.223 ЦПК України, справу було розглянуто за відсутності представника відповідача та третьої особи.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку із розглядом справи за відсутності учасників справи, не здійснювалось згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, приймаючи до уваги позицію позивача, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 26.10.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Т.М. вчинено виконавчий напис № 14134, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , за договором факторингу №РВ-2021-26/10 від 26.10.2021 року,згідно якого відступлено право вимоги за кредитним договором №SAMDN5200[телефон приховано] від 16.09.2013 року, укладеноо між Акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» правонаступником якого є ТОВ «ФК Управління активами». Загальна сума, яка підлягає стягненню становить 16 293,93 грн.
10.02.2022 року старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Сапою А.Д. відкрито виконавче провадження № 68368096 щодо виконання виконавчого напису № 14134, про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" згідно кредитного договору № 3131118 від 23 січня 2021 року, укладеного між АТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія управління активами" та ОСОБА_1 , в розмірі 16 293,93 грн.
09.06.2026 року приватним виконавцем Солонець Т.М. в межах виконавчого провадження № 68368096 накладено арешт на кошти боржника ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 18 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172, а саме:
Перелік документів доповнено після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту:
«Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин
2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.
Для одержання виконавчого напису додаються:
а) оригінал кредитного договору;
б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14 постанову № 662 визнано незаконною та нечинною в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 залишено без змін.
Таким чином, оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Отже, постанова № 662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10.12.2014 року, втратила чинність (у частині) 22.02.2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі № 826/20084/14.
Відтак, вчиняючи оспорюваний виконавчий напис нотаріус неправомірно керувався пунктом 2 Переліку документів,за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 26.06.1999 №1172, у редакції постанови № 662, яка на той час вже була нечинною згідно з постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, резолютивна частина якої була опублікована в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 21.03.2017 №23.
Аналогічний правовий висновок наведено в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі № 158/2157/17, в якій, зокрема, суд зазначив: «Оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 27.03.2017, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника».
Зазначене вище дає підстави для визнання спірного виконавчого напису №14134 від 19.12.2021 таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час його вчинення вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів.
Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Такий висновок суду повністю узгоджується із правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17.
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 гривень, суд доходить таких висновків.
Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (частина перша статті 133 ЦПК України).
Відповідно до частини п`ятої статті 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.
За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).
Від представника відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу - не надходило.
Судом встановлено з ордеру на надання правничої допомоги серії АР №1324204, що він виданий на підставі Договору ООВ/2026 про надання професійної правничої допомоги від 09.06.2026. Враховуючи, що справа відноситься до категорії малозначних справ, розглядалась в порядку спрощеного провадження, суд вважаю заявлену суму в розмірі 7000,00 гривень співмірною зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт.
У зв`язку із задоволенням основної вимоги, з відповідача на користь позивача відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, необхідно стягнути сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1064, 96 грн. за подачу позову до суду та судовий збір 532,48 грн. за подачу заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст.ст. 9, 10,12, 18, 76-81, 141, 263-265,272, 353,354 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія управління активами», треті особи, яка не заявляє самостійних вимог: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Солонець Тамара Миколаївна, Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Солонець Тамарою Миколаївною від 19.12.2021, який зареєстрований в реєстрі за №14134, таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» на користь ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір за подання позовної заяви та за подання заяви про забезпечення позову в сумі 1597,44 грн. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисячі) гривень 00 копійок.
Відповідно до п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України,зазначаються наступні відомості:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Товариства з обмеженою відповідальністю «»Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (ЄРДПОУ 42254969, місце знаходження: 02094, місто Київ, вул. Б. Верховної Ради, буд.34, офіс 11).
Третя особа: Приватний нотаріус Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Солонець Тамара Миколаївна (місце знаходження: АДРЕСА_3 ).
Третя особа: Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства Юстиції України (місце знаходження: 69005, місто Запоріжжя, вул. Профспілок, буд.5, каб. 108).
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Ю.А. Галущенко