ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6452/26 Справа № 183/12722/25 Суддя у 1-й інстанції - Дубовенко І. Г. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
за участю секретаря судового засідання - Літвінова І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2025 року ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження.
26 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ТОВ "Дніпровські енергетичні послуги" про захист прав споживачів.
Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року позов ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишено без розгляду. Зустрічний позов ОСОБА_1 до ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» про захист прав споживачів - повернуто заявникові.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду в частині повернення зустрічного позову та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтовувалась тим, що правові підстави для повернення зустрічної позовної заяви відсутні. Вказувала, що місцевий суд припустився надмірного формалізму при постановленні оскаржуваної ухвали та обмежив позивача у доступі до правосуддя.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно положень статей 55, 124 Конституції України, статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, визначеному ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною першою та пунктом 3 частини другої статті 49 ЦПК України встановлено, що сторони користуються рівними процесуальними правами. Відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно частини першої статті 193 ЦПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову (частина друга статті 193 ЦПК України).
Отже, умовами пред`явлення зустрічного позову є взаємопов`язаність зустрічного позову з первісним; доцільність сумісного розгляду основного й зустрічного позовів.
Зустрічний позов дозволяє розглянути в одному процесі вимоги обох сторін, що дає можливість заощадити час і сприяє більш швидкому захисту їх прав та інтересів, а також запобігає можливості винесення суперечливих і взаємовиключних судових рішень у цивільній справі.
Частиною третьою статті 193 ЦПК встановлено, що вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Із зазначених норм права слідує, що у випадку дотримання відповідачем вимог статті 193 ЦПК України, суд першої інстанції, мав вирішити питання об`єднання в одне провадження зустрічного позову з первісним і лише після цього вирішувати питання про залишення первісного позову без розгляду.
Відповідно до статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Окрім цього, зустрічна позовна заява відрізняється від первісної позовної заяви лише стадією її подачі, взаємопов`язаністю позовів та доцільністю спільного розгляду.
Підстави повернення позовної заяви позивачу визначені статтею 185 ЦПК України, статтею 186 ЦПК України встановлені підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
При цьому вказані норми є взаємовиключні і для їх застосування не передбачені такі підстави які зазначив суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.
Відтак ухвалення рішення про залишення без розгляду первісного позову не є підставою для постановлення ухвали про повернення зустрічного позову, оскільки зустрічний позов поданий із додержанням вимог статті 193 ЦПК України, а підстави для повернення зустрічного позову у даному випадку відсутні. При цьому, позивач за зустрічним позовом звернувся з самостійними вимогами та заінтересований в розгляді спору.
Зазначені дії суду є порушенням частини першої статті 4 ЦПК України, згідно якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції на зазначені обставини і вимоги закону уваги не звернув та всупереч вимогам частини п`ятої статті 12 ЦПК України, яка зобов`язує суд зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, підійшов до вирішення цього питання формально.
Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення помилкової ухвали.
Відповідно до частини першої статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Ухвала про повернення заяви постановлена з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 березня 2026 року в частині повернення зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровські енергетичні послуги» про захист прав споживачів скасувати, а матеріали справи в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені "23" вересня 2026 року.
Повний текст постанови складено "24" вересня 2026 року.
Головуючий:
Судді: