Справа № 404/7029/19
Номер провадження 2/404/1829/19
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 серпня 2026 року Фортечнийрайонний суд містаКропивниц ького
в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.
за участю секретаря Котової К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя,-
В С Т А Н О В И В:
У вересні 2019 року, позивач звернулась до суду із позовом про визнання грошових коштів в розмірі 200000,00 грн спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку грошових коштів в розмірі 100000,00 грн, припинивши право власності на них ОСОБА_2 . На обгрунтування позову зазначено, що 07 вересня 1991 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб, який зареєстрований Канізькою сільською радою Новомйргородського району Кіровоградської області. ОСОБА_3 змінила прізвище на ОСОБА_4 .Наданий час шлюб між сторонами не розірвано. За період перебування у шлюбі сторонами були зібрані заощадження у вигляді коштів в гривнях. Усною домовленістю між сторонами, відповідачем було укладено 18 жовтня 2018 року договір Банківськогб вкладу «Стандарт» № SAMDNWFD0072101683701 у AT КБ «ПриватБанк», а саме грошовий вклад в розмірі 2000000,00 грн під 14,5% річних, який знаходиться на рахунку № НОМЕР_1 у AT КБ «ПриватБанк» і відкритий на ім`я її чоловіка. Таким чином, незалежно від джерел походження, кошти, які перебувають на розрахункових рахунках кожного з подружжя, які були покладені під час шлюбу (та не були отримані в результаті укладенні договору дарування, спадкування, як премія, нагорода, стягнена моральна шкода за рішенням суду, страхові суми та інші відповідно до статті 57 Сімейного кодексу України) підлягають поділу у рівних частках, навіть якщо це стипендія, пенсія та інші доходи, у зв`язку з чим позивач звернулась за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Бершадської О.В. від 21 жовтня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання (т. 1 а.с.31).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 21 жовтня 2019 року за заявою ОСОБА_1 забезпечено позов шляхом накладення арешту на: грошові кошти, а саме: банківського вкладу відкритого 18 жовтня 2018 року у АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_1 на суму 200 000 грн., на ім`я ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 33-34).
Позивачем, 15 жовтня 2019 року, через канцелярію суду, подано заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої остання просить в порядку поділу спільного сумісного майна подружжя, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою АДРЕСА_1 ; (т. 1 а.с. 46-66), а також клопотання (вх. № 41878 від 27.11.2019 року) про призначення судової будівельно-технічної експертизи (т. 1 а.с. 70-72).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 листопада 2019 року прийнято заяву про збільшення позовних вимог, подану 15 жовтня 2019 року ОСОБА_1 по цивільній справі за її позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна (т. 1 а.с. 76).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 листопада 2019 року за клопотанням представника позивача витребувано із ТСЦ3541 РСЦ МВС в Кіровоградській області інформацію щодо реєстрації за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , будь-яких транспортних засоби (т. 1 а.с. 77).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 28 листопада 2019 року заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику (т. 1 а.с. 84-85).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 грудня 2019 року за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову забезпечено позов шляхом накладення арешту на житловий будинок з господарсько-побутовимибудівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 93-94).
Відповідачем подано до суду зустрічний позов (вх. № 1081 від 14.01.2020 року), яким просить в порядку поділу спільного майна подружжя: визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 111-129).
Крім того, разом із зустрічною позовною заявою представником позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 , адвокатом Нофенко Ю.В, подано клопотання про призначення судової оціночно-будівельної експертизи (т. 1 а.с. 120-121).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 лютого 2020 року клопотання представника позивача - задоволено. Витребувано із Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області (25030, м. Кропивницький, вул. Ю. Бутусова, 22): інформацію щодо зареєстрованих за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 ) транспортних засобів та проведених ним операцій з їх відчуження в період з 07 вересня 1991 року по теперішній час (т. 1 а.с. 138-139).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 лютого 2020 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 об`єднано в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна. Розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя постанолвлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання (т. 1а.с. 141-142).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 04 лютого 2020 року за зявою ОСОБА_2 забезпечено зустрічний шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 143-145).
ОСОБА_1 подано до суду відзив на зустрічний позов (вх. № 6546 від 19.02.2020 року), в якому остання заперечує проти зустрічного позову. Зазначає, що в період перебування у шлюбі сторонами за спільні кошти був побудований житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , а щодо квартири за адресою: АДРЕСА_3 , вважає її особистою власністю (т. 1 а.с. 159-162).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 16 березня 2020 року провадження у справі № 404/7029/19 (номер провадження 2/404/1829/19) зупинено до набрання законної сили судового рішення по справі, яка розглядається Ленінським районним судом м. Кіровограда в порядку цивільного судочинства № 405/7113/19 (номер провадження 2/405/955/19) за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , третя особа: приватний нотаріус Кіровоградського міського нотаріального округу Куценко І.В. про визнання договору купівлі-продажу недійсним в частині покупця (т. 1 а.с.170-173).
В матеріалах справи містяться заяви позивача (вх. № 13953 від 09.04.2020 року; том 1, а.с.184-186; та вх. № 25184 від 11.06.2024 року; том 1, а.с.217-224) про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості ? частки транспортного засобу сідлового тягача RenaultMagnum VF611GTA000106873, 2000 року випуску, в сумі 104470,00 грн; стягнути з ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості ? частки транспортного засобу Schmitz SPR 24 1997 року випуску в сумі 43985,00 грн; в порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , припинивши право власності ОСОБА_2 на на? частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ; та визнати особитсою приватною власністю ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_2 .
У зв`язку з звільненням судді ОСОБА_7 , з посади судді Кіровського районного суду міста Кіровограда, відповідно до рішення Вищої Ради Правосуддя від 23.06.2020 року та наказу голови Кіровського районного суду міста Кіровограда від 25.06.2020 року № 121-ОС/д, враховуючи що суддя ОСОБА_7 у вказаному випадку не може продовжувати розгляд справи, відповідно до наказу голови Кіровського районного суду міста Кіровограда про передачу справ № 18-АГ від 26.06.2020 року, невирішені судові справи передані для повторного автоматизованого розподілу, та згідно з пунктом 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл матеріалів справи № 404/7029/19, № провадження 2/404/829/19 (розпорядження № 317 від 16.07.2020 року керівника апарату Кіровського районного суду міста Кіровограда «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи»).
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи № 404/7029/19, № провадження 2/404/829/19 визначено суддю Кіровського районного суду міста Кіровограда Кулінка Людмилу Дмитріївну.
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 березня 2024 року цивільну справу № 404/7029/19, номер провадження 2/404/1829/2019 за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя, прийнято до свого провадження. Поновлено провадження у справі. Призначено підготовче засідання (т. 1 а.с.214-215).
Ухвалою Кіровського районного суду міста Кіровограда від 29 квітня 2025 року прийнято заяви ОСОБА_1 (вх. № 13953 від 09.04.2020 року; том 1, а.с.184-186; та вх. № 25184 від 11.06.2024 року; том 1, а.с.217-224) про збільшення розміру позовних вимог. В подальшому постановлено розглядати цивільну за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя, з урахуванням заяв (вх. № 13953 від 09.04.2020 року; том 1, а.с.184-186; та вх. № 25184 від 11.06.2024 року; том 1, а.с.217-224) про збільшення розміру позовних вимог. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Призначено судове засідання (т. 2 а.с.26-27).
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 26 червня 2025 року призначено у справі судову оціночно-будівельну експертизу, проведення якої доручено експертам Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Провадження у справі зупинено до отримання висновку експерта (т. 2 а.с. 38-39).
На адресу Фортечного районного суду міста Кропивницького надійшло клопотання експерта Кіровоградського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, про надання додаткових матеріалів, в зв`язку з чим на адресу суду повернуто матеріали цивільної справи (вх. № 28917 від 17.07.2025 року) (т. 2 а.с. 48-49).
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 18 липня 2025 року поновлено провадження у справі, призначено судове засідання (т. 2 а.с. 52).
До суду надійшло повідомлення Кіровоградського науково-дослідного Експертно-криміналістичного центру МВС України (вх. № 35764 від 08.09.2025 року) про неможливість проведення судової експертизи, оскільки експерту не було надано необхідні додаткові документи та не здійснено оплату експертних послуг(т. 2 а.с. 60-64).
Представником позивача ОСОБА_1 , адвокатом Мазуренко Н.Ю, подано заяву (вх. № 50097 від 03.12.2025 року) про повернення на стадію підготовчого провадження, подання додаткової вимоги для ефективного здійснення судового захисту. Вважає, що суд при явці представників сторін в підготовче засідання міг більш повно з`ясувати що в позовних вимогах сторін відсутні вимоги щодо сплати компенсації за різність у вартості нерухомого майна, тож призначення судової будівельно-технічної експертизи є зайвим. На даний час відбулась заміна представника позивача і з`ясувалось, що позивач не зорієнтувалась, який же спосіб захисту нею обраний, а подання позовної заяви тільки про визнання права власності на частку нерухомого майна є неефективним способом, так як не вирішує спір і потребує повторного звернення до суду ще з одним позовом. У зв`язку з тим, що виникли деякі питання, вирішення яких можливе тільки в підготовчому засідання, зокрема позовні вимоги потребують доповнення про стягнення компенсації за різницю у вартості нерухомого майна або поділу майна в натурі, виникає необхідність в поверненні на стадію підготовчого провадження і в залежності від вибору способу захисту та правової позиції підготовки належного клопотання про призначення експертиз. Таким чином, для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, просить визнати за доцільне та необхідне повернутися на стадію підготовчого провадження (т. 2 а.с. 104-111).
Ухвалою Фортечного районного суду міста Кропивницького від 12 грудня 2025 року у задоволенні клопотання представника позивача, адвоката Мазуренко Н.Ю. про повернення до стадії підготовчого провадження, відмовлено (т. 2 а.с. 122-123).
Крім того, представником позивача подано до суду заяву (вх. № 7927 від 19.02.2026 року), в якій остання зазначає, що позивач відмовляється від клопотання про призначення судово-будівельної експертизи, так як не має позовних вимог про поділ майна в натурі (т. 2 а.с. 134-136).
Позивач в судове засідання не з?'явилася, подала до суду заяву (вх. № 40824 від 26.08.2026 року) про розгляд справи без її участі та участі представника, підписана повноважним представником.
Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву (вх. № 40994 від 27.08.2026 року) про розгляд справи без його участі, підписану повноважним представником. Зазначив, що позовні вимоги за зустрічним позовом підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити. Вимоги первісного позову не визнають в повному обсязі.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши учасників справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.
Сторони тривалий час перебували у шлюбі, який рішенням Кіровського районного суду міста Кіровограда від 20 листопада 2019 року розірвано (т. 1 а.с. 116).
Під час перебування у шлюбі придбали нерухоме, рухоме майно та накопичили грошові кошти, що підтверджується наступним.
Зокрема, на підставі договору № SAMDNWFD0072101683701 Вклад «Стандарт» строковий на 6 місяців від 18.10.2018 року ОСОБА_2 передав АТ КБ «Приватбанк» кошти для розміщення на депозитному вкладі. Дані за вкладом: вклад «Стандартний» строковий на 6 місяців SAMDNWFD0072101683701; оформлено 18.10.2018. Кошти при оформленні внесені готівкою. Вклад на 6 місяців до 18.04.2019 року. Початкова сума вкладу 200000,00 грн, залишок на вкладі на 18.10.2018 року 200000,00 грн. Банк відкриває особовий рахунок № НОМЕР_1 , на який зараховується вклад. На суму вкладу нараховуються проценти за ставкою 14,5 % річних. Проценти за вкладом зараховуються на рахунок/картку № НОМЕР_1 . Період нарахування процентів за вкладом - 1 місяць. На суму коштів на вкладі «до запитання» № НОМЕР_2 нараховуються проценти за ставкою 0,01 % річних (т.1 а.с. 15-16).
ОСОБА_2 уповноважив ОСОБА_8 розпоряджатися повністю його вкладами SAMDNWFD0072101683701 від 18.10.2018 (рахунок № НОМЕР_1 ) та SAMDNWFD0072101683700 від 18.10.2018 (рахунок № НОМЕР_2 ) в ПриватБанку, в тому числі: поповнювати, розривати, отримувати відсотки, отримувати інформацію про стан рахунку, проводити інші операції за вкладом, доступні згідно з умовами договору; переоформити його вкладиSAMDNWFD0072101683701 від 18.10.2018 та SAMDNWFD0072101683700 від 18.10.2018 уПриватБанку; оформляти нові вклади на його ім`я, що підтверджується довіреністю № deperl20190731[телефон приховано] м. Кропивницький від 03.07.2019 (т. 1 а.с. 17).
Також, відповідно до свідоцтва про право власності житлового будинка № НОМЕР_3 від 02 листопада 2000 року, Кіровоградський виконком міської ради посвідчує, що цілий житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної власності в цілому складається з цілого житлового будинка. Свідоцтво видане на підставі рішення Кіровоградського міськвиконкому № 1232 від 27.09.2000 року (т. 1 а.с. 51).
Згідно довідки № 115 від 08.10.2019 року виданої директором Агенства нерухомості «Респект», орієнтировна вартість домоволодіння площею 120 кв.м в місті Кропивницький в районі Стара Балашівка становить близько 450000 грн (т. 1 а.с. 52).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 196073384 від 13.01.2020 року об`єкт нерухомого майна: квартира, об`єкт житлової нерухомості, місцезнаходження: АДРЕСА_3 , на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 117).
Відповідно до висновку про вартість майна від 16.12.2019 року, виготовленого Приватним підприємством «Оцінка ЮА» на замовлення ОСОБА_2 , мета оцінки для сплати судового збору, ринкова вартість двокімнатної квартири, загальною площею 51,7 кв.м, житловою площею 29,0 кв. за адресою: АДРЕСА_3 , становить 599200,00 грн (т. 1 а.с. 126).
Крім того, згідно повідомлення Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області № 31.11-5310 від 10 грудня 2019 року згідно даних Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС на території Кіровоградської області на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , станом на 05 грудня 2019 року зареєстровано мотоцикл марки VIPERZS125J, 2008 року випуску, об`єм двигуна 125 куб. см, номерний знак НОМЕР_4 , дата реєстрації 02.07.2010 року. (т. 1 а.с. 105).
Згідно повідомлення Регіонального сервісного центру МВС в Кіровоградській області (вх. № 6768 від 20.02.2020 року), відповідно до інформації Єдиного державного реєстру транспортних засобів, держателем якого є Міністерство внутрішніх справ України, за громадянином ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на 07 вересня 1999 року були зареєстровані наступні транспортні засоби: 28 серпня 2013 року зареєстровано транспортний засіб марки Schmitz SPR 24, напівпричіп, 1997 року випуску VIN № НОМЕР_5 , який в подальшому 11 жовтня 2019 року було перереєстровано на іншого власника на підставі договору купівлі-продажу, укладеному у суб`єкта господарювання; 28 серпня 2013 року зареєстровано транспортний засіб марки Renault Magnum, вантажний, сідловий тягач - Е, 2000 року випуску, НОМЕР_6 , який в подальшому 16 жовтня 2019 року було перереєстровано на іншого власника на підставі договору купівлі-продажу, укладеному у суб`єкта господарювання (т. 1 а.с. 157).
Відповідно до звіту про незалежну оцінку подібного майна - колісного транспортного засобу Schmitz SPR 24 1997 року випуску від 31 березня 2020 року, виготовленого ТОВ «Експертне бюро», на замовлення ОСОБА_1 , ринкова вартість подібного транспортного засобу Schmitz SPR 24 1997 року випуску складає 87970,00 грн (т. 1 а.с. 187-196).
Відповідно до звіту про незалежну оцінку подібного майна - колісного транспортного засобу RenaultMagnum, 2000 року випуску, від 31 березня 2020 року, виготовленого ТОВ «Експертне бюро», на замовлення ОСОБА_1 , ринкова вартість подібного транспортного засобу RenaultMagnum, 2000 року випуску складає 208940,00 грн (т. 1 а.с. 197-206).
Отже судом встановлено, що спірні об`єкти нерухомого майна, за адресою: АДРЕСА_1 ; квартира, за адресою: АДРЕСА_3 та спірні автомобілі, а також грошовий вклад придбані сторонами в період перебування у зареєстрованому шлюбі.
Згідно зі статтею 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Відповідно до частини першої статті 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно з частиною третьою статті 368 Цивільного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільної сумісної власності подружжя на майно, яке набуте ними за час шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Відповідний правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17 та відображає актуальну судову практику щодо розгляду справ про поділ майна подружжя.
Під час розгляду справи позивач - ОСОБА_1 завлялала, що квартира за адресою: АДРЕСА_3 належить їй на праві особистої приватної власності, однак презумпцію спільної сумісної власності подружжя на вказане нерухоме майно не спростувала.
Статтею 63 Сімейного кодексу України визначено, що дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Згідно з частиною першою статті 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Тобто, законом закріплено презумпцію рівності часток у праві спільної сумісної власності подружжя.
Згідно з частиною першою статті 71 Сімейного кодексу України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до частини третьої статті 370 Цивільного кодексу України виділ частки з майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 Цивільного кодексу України.
Згідно з частинами першою-третьою статті 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За змістом частин другої-третьої статті 372 Цивільного кодексу України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Тобто суд має вирішити переданий на його розгляд спір про поділ спільної сумісної власності саме тоді, коли подружжя не домовилося про порядок такого поділу. Вирішення цього спору, зокрема щодо неподільної речі, не має зумовлювати у співвласників потребу після судового рішення домовлятися про порядок поділу цього ж майна, а саме про виплату одному із них компенсації іншим співвласником і про гарантії її отримання. Якщо одна зі сторін спору довірила його вирішення суду, відповідний конфлікт треба вичерпати внаслідок ухвалення судового рішення та подальшого його виконання (пункт 27 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 756/13997/15-ц, у процесі поділу майна суд може одночасно застосувати не один спосіб, а їх комбінацію: відносно одних видів речей застосувати їх поділ в натурі, стосовно інших здійснити передачу одному із подружжя з зобов`язанням певної компенсації другому, а треті види речей - розподілити між сторонами з урахуванням їх вартості. При цьому, враховується вартість окремих речей, а також загальна вартість майна, що передається кожному з подружжя.
Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема (але не виключно) на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (частина четверта статті 71 Сімейного кодексу України).
Оскільки майно подружжя складається, як правило, з різних за призначенням та вартістю речей, розподіл здійснюється таким чином, щоб в остаточному підсумку кожен одержав у натурі таку кількість речей, вартість яких була б тотожна величині частки дружини та чоловіка. У випадку, коли такої натуральної точності досягти неможливо, виходом із ситуації є доплата одному з подружжя грошової компенсації (постанова Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 532/1269/20).
Принцип обов`язкового отримання згоди особи на присудження їй грошової компенсації, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України (стаття 365 цього Кодексу), підлягає застосуванню до правовідносин, які виникають при зверненні одного з подружжя (позивача) до суду з вимогами про припинення права іншого з подружжя (відповідача) на частку у спільному майні з одночасним присудженням грошової компенсації.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20 зробила висновок, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 Сімейного кодексу України і статті 365 Цивільного кодексу України з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу Украйни) треба розуміти так: а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 Цивільного кодексу України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.
За системним тлумаченням частин четвертої та п`ятої статті 71 Сімейного кодексу України згоду на отримання компенсації за частину майна при його поділі повинен надати той з подружжя, на чию користь така компенсація присуджується, оскільки іншому з подружжя присуджується майно. Вимога одного з подружжя (позивача) про стягнення з іншого з подружжя (відповідача) грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно не породжує обов`язку такого відповідача попередньо вносити відповідну грошову суму на депозитний рахунок суду.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 299/2587/15, підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20.
У пункті 50 цієї ж постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою. За змістом частини четвертої статті 71 Сімейного кодексу України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд. Цей припис узгоджується з приписом частини другої статті 364 Цивільного кодексу України, за змістом якого саме той співвласник, який бажає виділу, має надати згоду на одержання від інших співвласників грошової компенсації вартості його частки у неподільній речі.
Грошові кошти, які були внесені за час зареєстрованого шлюбу та обліковувалися на розрахунковому рахунку, є спільним майном подружжя, а тому підлягають поділу (постанова Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 756/14404/15-ц).
Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом статті 5 Цивільного процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 Цивільного процесального кодексу України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (стаття 12 Цивільного процесуального кодексу України) та диспозитивності (стаття 13 Цивільного процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 13 Цивільного процесуального кодексу України принципдиспозитивності полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (принцип змагальності).
Частиною шостою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 Цивільного процесуального кодексу України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 Цивільного процесуального кодексу України).
За змістом частин першої-третьої статті 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи наведені положення законодавства та релевантної практики Верховного Суду в контексті обставин цієї справи, суд зазначає наступне.
Щодо нерухомого майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , судом встановлено, що зазначене майно було набуте сторонами під час перебування у шлюбі, тобто в силу вимог статті 60 Сімейного кодексу України та статті 368 Цивільного кодексу України набуте у спільну сумісну власність подружжя. Відповідач не заперечував, що зазначене майно було набуте за спільні кошти подружжя, не надав доказів на спростування презумпції рівності часток кожного з подружжя у спільній сумісній власності щодо нерухомого майна та коштів. Навпаки, заявляючи у зустрічному позові право власності на цілий будинок, відповідач фактично визнав та підтвердив обставини, що нерухоме майно було набуте сторонами за спільні кошти подружжя.
З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини щодо правового режиму спірного майна (спільна сумісна власність подружжя), рівності часток сторін у праві спільної сумісної власності, враховуючи інтереси сторін, відсутність обставин, які перешкоджають здійсненню поділу майна подружжя в обраний позивачем спосіб, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо нерухомого майна, зокрема, житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , та визнає за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці на об`єкт нерухомого майна з одночасним припинення права спільної сумісної власності.
Щодо іншого об`єкта нерухомого майна, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_3 , суд відмовляє в задоволенні вимоги позивача про визнання цієї квартири особистою приватною власнстію позивача - ОСОБА_1 , з підстав, як зазначено вище, недоведеністю позивачем та не спростування нею презумпції спільної сумісної власності подружжя.
Відповідачеві, ОСОБА_2 суд також не присуджує частку у цій квартирі, так як ним не заявлено вимог про її поділ, більш того в зустрічному позові він просить визнати право власності на вищевказану спірну квартиру за позивачем, відтак примушування відповідача до набуття частки у спірній квартирі, суд вважає порушенням права відповідача, оскільки законодавством не передбачена можливість набуття права власності в примусовому порядку, а тому суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити відмовити як первісного, акт і зустрічного позовів.
Доводи відповідача про те, що запропонований позивачем спосіб поділу нерухомого майна є несприятливим для відповідача, і його пропозиція щодо поділу з врахуванням фактичного користування нерухомим майном, суд відхиляє, оскільки такий поділ суперечить принципу рівності часток у праві спільної сумісної власності подружж та не є обставиною, яка має істотне значення які мають братися судом до уваги при поділі у відповідності до положень частини першої статті 71 Сімейного кодексу України.
Щодо стягнення з відповідача на користь позивача компенсації 1/2 вартості спірних автомобілів, судом встановлено цю обставину і відповідач не заперечував, що автомобіль Schmitz SPR 24 1997 року випуску, та автомобіль Renault Magnum, 2000 року випуску, є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбаний сторонами під час перебування у шлюбі за спільні кошти. Презумпцію рівності часток подружжя у праві спільної сумісної власності на спірні автомобілі під час судового розгляду не спростовано. Після розірвання шлюбу зареєстрованим власником спірних автомобілів залишається відповідач. Сторонами не досягнуто згоди щодо порядку поділу цього майна. З огляду на відсутність доказів передання відповідачем позивачу у власність спірних автомобілів, наявність згоди позивача на отримання компенсації за частку у праві спільної сумісної власності, яка припиняється, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача половини вартості спірних автомобілів, і в цій чатині позов задовольняє, оскільки згода відповідача на виплату грошової компенсації позивачеві, право власності якого на частку у праві спільної сумісної власності припиняється, не є обов`язковою, оскільки за змістом частини четвертої статті 71 Сімейного кодексу України згоду на отримання такої компенсації замість частки у праві спільної сумісної власності на майно при його поділі має надати той із подружжя, на чию користь таку компенсацію присуджує суд (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Визначаючи розмір грошової компенсації, судом враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, відповідно до якого виплата одному з подружжя компенсації його частки у майні здійснюється за дійсною (ринковою) вартістю цього майна на час розгляду справи.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку подібного майна - колісного транспортного засобу Schmitz SPR 24 1997 року випуску від 31 березня 2020 року, виготовленого ТОВ «Експертне бюро», на замовлення ОСОБА_1 , ринкова вартість подібного транспортного засобу Schmitz SPR 24 1997 року випуску, складає 87970,00 грн (т. 1 а.с. 187-196).
За таких обставин, виходячи із ринкової вартості автомобіля Schmitz SPR 24 1997 року випуску, а саме 87970,00 грн, суд стягує з відповідача на користь позивача грошову компенсацію половини вартості вказаного автомобіля, тобто 43985,00 грн.
Відповідно до звіту про незалежну оцінку подібного майна - колісного транспортного засобу Renault Magnum, 2000 року випуску, від 31 березня 2020 року, виготовленого ТОВ «Експертне бюро», на замовлення ОСОБА_1 , ринкова вартість подібного транспортного засобу Renault Magnum, 2000 року випуску, складає 208940,00 грн (т. 1 а.с. 197-206).
За таких обставин, виходячи із ринкової вартості транспортного засобу Renault Magnum, 2000 року випуску, а саме 208940,00 грн, суд стягує з відповідача на користь позивача грошову компенсацію половини вартості вказаного автомобіля, тобто 104470,00 грн.
Щодо визнання права власності за позивачем половини грошових коштів, розміщених на банківських рахунках відповідача суд зазначає, що, як зазначалось вище, у статті 60 Сімейного кодексу України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і ст.368 ЦК України.
Частиною першою статті 70 Сімейного кодексу України встановлено, що в разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Грошові кошти, які були внесені за час зареєстрованого шлюбу та обліковувалися на розрахунковому рахунку, є спільним майном подружжя, а тому підлягають поділу (постанова Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 756/14404/15-ц).
З урахуванням викладеного, керуючись принципом диспозитивності та розглядаючи справу в межах заявлених ОСОБА_1 позовних вимог, а саме щодо поділу грошових коштів у розмірі 200000,00 грн, на підставі статті 60 Сімейного кодексу України суд визнає грошові кошти, розміщені на банківських рахунках ОСОБА_2 у розмірі 200000,00 грн спільним сумісним майном сторін та, з урахуванням положень статті 70 Сімейного кодексу України, в порядку поділу спільного майна подружжя визнає за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/2 частці на грошові кошти, розміщені на рахунку відповідача в банку з одночасним припинення права спільної сумісної власності.
З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 частково, а саме в частині визнання спільною сумісною власністю сторін спірного нерухомого майна, визнання за кожною зі сторін права власності на 1/2 частку в спірному об`єкті нерухомого майна з одночасним припиненням спільної сумісної власності подружжя; визнання спільною сумісною власністю сторін спірного автомобіля, стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації половини вартості автомобілів; визнання спільною сумісною власністю сторін грошових коштів у розмірі 200000,00 грн, розміщених на банківських рахунках ОСОБА_2 станом на 20.11.2024 та визнання за кожною зі сторін права власності на 1/2 частку цих коштів; тоді як у задоволенні позовних вимог про визнання особистою приватною власністю ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_2 суд відмовляє за необґрунтованістю.
Зустріний позов суд залишає без задоволення в повному обсязі, так як в даному виадку часткове задоволення первісного позову виключає повністю задоволення зустрічного позову.
Відповідно до частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду з позовом мала сплатити 1000,00 грн за позовну вимоги про стягнення вкладу, 1991,50 грн за визнання права власності на 1/2 частку будинку, 5992,00 грн за визання права власності на квартиру та за компенсацію за автомобілі 1681,00 грн, що в загальній суиі складає 10585,10 грн. Водночас, позивачем сплачено судовий збір в сумі лише 4734,50 грн.
Зважаючи на обсяг задоволених позовних вимог первісного позову судовий збір в сумі 4593,10 грн (1000,00 +1911,50+1681,60 = 4593,10) покладається на відповідача у відповідності до приписів пункту 1 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України та пропорційності задоволених позовних вимог, а решту недоплаченого судового збору позивачем при зверненні до суду в сумі 5850,60 грн (10585,10 грн - 4734,50 грн =5850,60 грн) підлягає стягненню з позивача в дохід держави.
Керуючись статтями 60, 61, 63, 69, 70, 71 Сімейного кодексу України, статтями 328, 355, 364, 368, 370, 372, Цивільного кодексу України, статтями 4, 12, 13,76, 77, 80, 81, 89, 139, 141, 142, 206, 263-265, 268, 272 Цивільного процесуального України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про поділ спільного майна, задовольнити частково.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 нерухомого майна, а саме: житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на: ? (одну другу) частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 ;
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_2 право власності на: ? (одну другу) частку житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 .
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , на зазначене вище нерухоме майно.
Визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 рухомого майна, а саме транспортних засобів - автомобіль Schmitz SPR 24, напівпричіп, 1997 року випуску VIN № НОМЕР_5 , автомобіль Renault Magnum, вантажний, сідловий тягач - Е, 2000 року випуску, НОМЕР_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію половини спільного сумісного майна подружжя, а саме автомобіля Schmitz SPR 24, напівпричіп, 1997 року випуску VIN № НОМЕР_5 , у розмірі 43985,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію половини спільного сумісного майна подружжя, а саме автомобіля Renault Magnum, вантажний, сідловий тягач - Е, 2000 року випуску, VF611GTA000106873, у розмірі 104470,00 грн.
Припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на рухоме майно: автомобіль Schmitz SPR 24, напівпричіп, 1997 року випуску VIN № НОМЕР_5 , та автомобіль Renault Magnum VF611GTA000106873, 2000 року випуску.
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати спільною сумісною власністю ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 грошового вкладу, який знаходиться на рахунку № НОМЕР_1 у AT КБ «ПриватБанк», відкритого на ім`я ОСОБА_2 .
В порядку поділу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 право власності на: 1/2 (одну другу) частку грошового вкладу, який знаходиться на рахунку № НОМЕР_1 у AT КБ «ПриватБанк», відкритого на ім`я ОСОБА_2 , в розмірі 100000,00 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4593,10 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід державни судовий збір в сумі 5850,60 грн.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , до ОСОБА_1 , про поділ майна подружжя, відмовити повністю.
Судові витрати, понесені за зустрічним позовом, залишити по фактично понесенеми відповідачем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення
Відомості про учасниківсправи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ; місце проживання: АДРЕСА_4 ;.
Повний текст рішення суду складено 07.09.2026 року.
Суддя Фортечного районного
суду містаКропивницького Людмила КУЛІНКА
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького Л. Д. Кулінка