Справа № 626/3221/26
Провадження № 2/626/1965/2026
У Х В А Л А
про забезпечення позову
18 вересня 2026 року м.Берестин
Берестинський районний суд Харківської області в складі:
головуючої судді Бєлостоцькій О.В.,
секретаря Івашкіної Т.В.,
розглянувши заяву керівника Берестинської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Берестинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берестинської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И В:
Керівник Берестинської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Берестинської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 , в якому просить витребувати у ОСОБА_1 на користь Берестинської міської територіальної громади Харківської області в особі Берестинської міської ради Харківської області земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га, кадастровий номер [номер приховано]:00:002:0068, розташовану у с. Тишенківка на території Берестинської міської територіальної громади Харківської області, посилаючись в обгрунтування позову на те, що право власності на зазначену земельну діялнку набуто відповідачем з порушенням норм Земельного кодексу України.
Разом із позовною заявою керівником Берестинської окружної прокуратури подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0068 загальною площею 2,0000 га, розташовану на території Берестинської міської територіальної громади Харківської області, яка зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили.
Керівник Берестинської окружної прокуратури обґрунтовує заяву про забезпечення позову наступним. 30.08.2016 року ОСОБА_1 реалізував передбачене пунктом «б» частини 1 статті 121 Земельного кодексу України право на безоплатне одержання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у граничному розмірі 2,00 га. Право приватної власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:09:000:0232 було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 30.08.2016 року. 28.09.2016 року на підставі договору купівлі-продажу № 1424 ОСОБА_1 відчужив земельну ділянку кадастровий номер [номер приховано]:09:000:0232 ОСОБА_2 . Водночас, 29.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до Красноградської міської ради Харківської області із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства. У заяві зазначено, що право на безоплатну передачу у власність земельної ділянки за цим видом використання ним не використано. 27.10.2021 року Красноградською міською радою Харківської області було прийнято рішення XXIV сесії VIII скликання № 1534-VIII «Про передачу земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 », яким затверджено проєкт землеустрою та передано ОСОБА_1 безоплатно у приватну власність земельну ділянку площею 2,0000 га, кадастровий номер [номер приховано]:00:002:0068, для ведення особистого селянського господарства (КВЦПЗ 01.03), за рахунок земель комунальної власності сільськогосподарського призначення. Таким чином, на момент подання заяви про передачу спірної земельної ділянки у власність до Красноградської міської ради Харківської області ОСОБА_1 вже не мав передбаченого Земельним кодексом України права безоплатної передачі йому спірної земельної ділянки площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства. Предметом спору у цивільній справі, зокрема, є витребування земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0068 у ОСОБА_1 на користь Берестинської міської територіальної громади Харківської області. Пред`явлення позову зумовлене виключно необхідністю поновлення прав і законних інтересів громади, порушених внаслідок неправомірної передачі у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0068. Оскільки предметом позову у даній справі є витребування спірної земельної ділянки на користь громади, то існує досить висока ймовірність того, що відповідач може в будь-який момент здійснити її відчуження на користь інших осіб, що може значно ускладнити або зробити взагалі неможливим виконання рішення суду. Сам факт державної реєстрації за відповідачем права приватної власності на майно, яке знаходиться у його власності, формально наділяє його передбаченими законодавством необмеженими правомочностями власника (володіння, користування, розпорядження) щодо ділянки, отже можливість відповідача в будь-який момент відчужити спірну земельну ділянку є очевидною, беззаперечною та не потребує додаткового доведення. Враховуючи те, що державна реєстрація права приватної власності на спірну земельну ділянку на даний час унеможливлює здійснення Берестинською територіальною громадою в особі Берестинської міської територіальної громади Харківської області законних повноважень розпорядника цієї земельної ділянки, повторне її відчуження чи здійснення інших реєстраційних дій може у майбутньому істотно ускладнити або навіть унеможливити поновлення порушених інтересів громади в особі зазначеного органу. Вказане може призвести до необхідності залучення до участі у справі осіб, прав і інтересів яких стосуватиметься вирішення даного спору, неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позову у зв`язку з наявністю майнового інтересу цих осіб, а також може зумовити необхідність звернення прокурора з іншим позовом для захисту порушених інтересів держави.
З огляду на викладене, в даному випадку наявні підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну земельну ділянку до вирішення справи по суті та набрання рішенням суду законної сили. Необхідність вжиття заходів забезпечення позову безпосередньо випливає з предмету позову, нерозривно пов`язана із заявленими вимогами та спрямована на упередження настання негативних наслідків, передусім недопущення незаконного відчуження спірної земельної ділянки.
Заходи забезпечення позову є тимчасовими, їх дія пов`язана перебуванням справи у провадженні суду та обмежена встановленими ст. 158 ЦПК України часовими межами. У цей період відповідні заходи мають легітимну мету, прямо передбачену національним законодавством, а саме забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позову, тому їх вжиття не може оцінюватися як втручання у право особи на мирне володіння майном.
Норми права і висновки суду
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватись, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб..
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.
Відповідно до вимог ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 25 травня 2016 року (справа №6-605цс16), метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі, задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Як вбачається із матеріалів цивільної справи №626/3221/26 предметом позову є земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0068, площею 2,0000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, землі сільськогосподарського призначення.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0068, площею 2,0000 гана підставі рішення Красноградської міської ради від 27.10.2021 № 1534-VIII з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, землі сільськогосподарського призначення зареєстровано за ОСОБА_1 .
Необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку витікає із змісту заявлених позовних вимог та предмету позову, отже, невжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на спірну земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0068, може істотно ускладнити ефективний захист охоронюваних законом інтересів держави в особі Берестиської міської ради Харківської області.
Враховуючи вищевикладене, наявність спору між сторонами, предмет позову, обґрунтованість ризиків невиконання можливого рішення суду, суд приходить до висновку про задоволення заяви керівника Берестинської окружної прокуратури про забезпечення позову та про доцільність застосування заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0068 загальною площею 2,0000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, землі сільськогосподарського призначення, розташовану на території Берестинської міської територіальної громади Харківської област, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , оскільки на переконання суду, зазначений захід спроможний забезпечити фактичне виконання можливого судового рішення в разі задоволення позову та забезпечить збалансованість інтересів сторін, унеможливить відчуження земельної ділянки відповідачем.
Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ
Заяву керівника Берестинської окружної прокуратури про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Керівника Берестинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Берестинської міської ради Харківської області до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння- задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером [номер приховано]:00:002:0068 загальною площею 2,0000 га, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, землі сільськогосподарського призначення, розташовану на території Берестинської міської територіальної громади Харківської області, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Копію ухвали суду для виконання направити до відповідних компетентних органів.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя