ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/6661/26
провадження № 2/753/9166/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Київ
Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Маркєлової В.М.,
за участю:
секретаря судового засідання Шепко А.А.,
позивача
позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 , її представника адвоката Чохрій В.С.,
відповідача за первісним позовом ОСОБА_2 , його представника адвоката Мілетич О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей
та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей,
У С Т А Н О В И В:
ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН.
15.03.2026 Позивачка за первісним позовом, ОСОБА_1 , звернулася до суду шляхом поштового направлення, із позовом до Відповідача, ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 30 000,00 грн щомісячно, починаючи з 13.09.2024 і до досягнення дітьми повноліття.
У судовому засіданні Позивачка, ОСОБА_1 , та її представниця адвокат Чохрій В.С. повністю підтримали позовні вимоги про стягнення з Відповідача аліментів у розмірі 30 000,00 грн щомісячно. Позивачка пояснила, що з вересня 2024 Відповідач повністю самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо матеріального забезпечення, виховання та розвитку дітей. Усі витрати на харчування, одяг, взуття, шкільне приладдя, оплату репетиторів, внесків у навчальних закладах, випускні заходи доньки та дозвілля дітей здійснюються виключно за рахунок Позивачки. Позивачка також вказувала про необхідність стягнення аліментів з 13.09.2024 (з дати звернення із заявою про видачу судового наказу), зазначаючи про те, що виданий судовий наказ не виконувався боржником.
Позивачка спростувала твердження Відповідача про нібито ведення ними спільного побуту та бюджету. Вона пояснила, що хоча сторони та діти тимчасово проживають в одній трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , вони мешкають у окремих кімнатах, мають повністю роздільне харчування, окремий побут та не спілкуються між собою з вересня 2024. У холодильнику Відповідач виділив собі окремі полиці й купує продукты лише для власного споживання. Позивачка зауважила, що неодноразово зверталася до Відповідача з проханням надати реквізити для спільної сплати комунальних платежів, проте останній ухилявся від цього з метою створення видимості одноособового утримання житла.
Щодо забезпечення житлових умов та майна Позивачка та її представник пояснили, що після пошкодження квартири за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок обстрілу, саме Позивачка організувала та за власні кошти оплатила встановлення нових віконних блоків, а також заміну й повірку лічильника. Водночас спільним автомобілем марки Renault Fluence одноособово користується Відповідач, ключі та документи знаходяться у нього, а Позивачка з дітьми змушені користуватися громадським транспортом або таксі.
Представник Позивачки у судовому засіданні наголосила на тому, що Позивачка самостійно забезпечує належне медичне обслуговування дітей, супроводжує їх до лікарень та купує необхідні ліки. До матеріалів справи долучено докази проходження дітьми лабораторних та діагностичних досліджень, стоматологічного лікування, оглядів офтальмолога, придбання окулярів для доньки ОСОБА_4 , а також лікування сколіозу у доньки та латентного дефіциту заліза у сина ОСОБА_3 . Позивачка окремо підкреслила, що син ОСОБА_3 проходив обстеження у стороннього лікаря-уролога, незважаючи на те, що Відповідач є лікарем-урологом за спеціальністю, що свідчить про відсутність довіри та емоційного контакту між батьком і сином.
Заперечуючи проти зустрічного позову Відповідача про стягнення з Позивачки аліментів у розмірі 1/3 частки її доходів, Позивачка та її представник пояснили, що подання зустрічної заяви є зловживанням процесуальними правами та спрямоване на затягування розгляду справи. Твердження Відповідача про утримання ним дітей є маніпулятивними та недоведеними. Окрім того, посилання Відповідача на втрату працездатності через стан здоров`я спростовуються тим, що він працює у ТОВ Медичний центр Добробут-Поліклініка», отримує високий дохід (понад 79 000,00 грн на місяць) та має значні заощадження.
У засіданнях з розгляду матеріалів про адміністративні правопорушення Позивачка вину у вчиненні домашнього насильства не визнала та пояснила, що суперечки у сім`ї виникають виключно на ґрунті цивільно-правового спору про розірвання шлюбу та поділ майна. Позивачка зазначила, що ніяких замків у двері не врізала, речей чоловіка не викидала, а під час побутового конфлікту 05.07.2025 на кухні лише відштовхнула Відповідача від балконних дверей, коли той намагався закрутити їх викруткою, оскільки в приміщенні було жарко від готування їжі. Позивачка наголосила, що Відповідач систематично викликав працівників поліції та подавав безпідставні заяви до органів поліції й Служби у справах дітей, звинувачуючи сина у домашньому насильстві, чим чинив психологічний тиск на сім`ю.
Відповідач за первісним позовом, ОСОБА_2 , та його представник адвокат Мілетич О.О. у судових засіданнях та поданих процесуальних заявах заперечили проти задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення аліментів у розмірі 30 000,00 грн щомісячно в повному обсязі.
Відповідач та його представник пояснили, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30.08.2008 та спільно проживають разом із неповнолітніми дітьми в трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить Відповідачу на праві приватної власності. Відповідач стверджує, що сімейні відносини між сторонами не припинені, вони ведуть спільне господарство та спільний побут, а діти перебувають на їхньому спільному утриманні. На підтвердження виконання батьківських обов`язків Відповідач вказав, що він регулярно бере участь у забезпеченні матеріальних потреб дітей та сім`ї, купує продукти харчування, одяг, взуття, учнівське приладдя, сплачує комунальні платежі за житло, а також здійснює додаткові витрати в інтересах дітей, зокрема придбав та направив велосипед для користування дітьми за місцем проживання їхньої бабусі у м. Гайсин Вінницької області. При цьому заявлений Позивачкою розмір аліментів Відповідач вважає завищеним, необґрунтованим та таким, що значно перевищує реальні потреби дітей і встановлений законом прожитковий мінімум. Окрім того, Відповідач посилався на те, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.11.2024 у справі № 753/17829/24 судовий наказ про стягнення з нього аліментів визнано таким, що не підлягає виконанню, і наведені в цій ухвалі висновки про проживання дітей на спільному утриманні батьків мають преюдиційне значення для цієї справи.
Відповідач наголосив на суттєвому погіршенні стану власного здоров`я та наявності у нього захворювань хребта, зору, серцево-судинної системи та опорно-рухового апарату. 07.05.2025 Відповідачу встановлено III групу інвалідності, а 22.04.2026 № 221/26/1370/З встановлено II групу інвалідності у зв`язку із загостренням патологій та обмеженням працездатності. Відповідач пояснив, що потребує постійного дороговартісного лікування та проведения хірургічної операції з транспедикулярної фіксації хребта вартістю понад 201 350,00 грн, однак через накладення арешту на його банківські заощадження ухвалою суду від 25.09.2024 у справі № 753/17832/24 за позовом Позивачки про поділ майна він обмежений у фінансових можливостях для оплати лікування. Водночас Позивачка є працездатною особою з належним рівнем доходів, проте самоусунулася від надання матеріальної допомоги чоловікові як непрацездатному подружжю.
15.04.2026 Відповідач, ОСОБА_2 , звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від усіх видів доходів Позивачки щомісячно, починаючи з дати пред`явлення зустрічного позову і до досягнення дітьми повноліття.
У судовому засіданні Відповідач та його представник підтримали вимоги зустрічного позову та пояснили, що Позивачка неналежно бере участь у матеріальному забезпеченні дітей, оскільки її участь обмежується епізодичними покупками продуктів у закладах швидкого харчування, та намагається перекласти обов`язок утримання дітей виключно на Відповідача. Відповідач підкреслив, що відповідно до статті 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язані утримувати дітей, а встановлення аліментних виплат з Позивачки забезпечить належний рівень життя неповнолітніх та гарантуватиме захист їхніх найкращих інтересів.
Щодо ініційованого Позивачкою клопотання про допит дітей Відповідач та його представник подали заперечення, вказуючи, що залучення дітей до суду для вирішення майнових питань між батьками є для них психологічно травмуючою подією, а розмір витрат підлягає підтвердженню письмовими доказами.
Заяви Позивачки про вчинення Відповідачем домашнього насильства спростовані посиланнями на постанови Дарницького районного суду м. Києва та Київського апеляційного суду, якими провадження у справах про притягнення Відповідача до відповідальності за статтею 173-2 КУпАП закрито за відсутністю складу правопорушення.
Стосовно використання автомобіля марки Renault Fluence Відповідач пояснив, що не перешкоджає Позивачці у користуванні цим майном, а сам транспортний засіб використовується виключно в інтересах сім`ї для купівлі та доставки продуктів харчування й побутових товарів.
З приводу сплати комунальних платежів Відповідач зауважив, що Позивачка за наявності вільного доступу до реквізитів не виявила бажання брати участь у витратах на утримання житла, у зв`язку з чим він сплачує їх самостійно.
ЗАЯВИ, КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ УХВАЛИ СУДУ.
15.03.2026 Позивачка за первісним позовом подала разом із позовною заявою клопотання про виклик та допит свідків (неповнолітніх дітей сторін), а також клопотання про витребування доказів щодо доходів Відповідача з ДПС України.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва (суддя Маркєлова В.М.) від 30.03.2026 прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження у справі № 753/6661/26 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Цією ж ухвалою суду задоволено клопотання Позивачки про витребування доказів: сформовано за допомогою ЄСІТС електронний запит до ДПС України про джерела та суми доходів Відповідача за період з 01.12.2024 по 28.02.2026», а також витребувано від 13 банківських установ довідки про наявність рахунків та залишки коштів Відповідача станом на 06.02.2026. Одночасно вказаною ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання Позивачки про виклик і допит як свідків неповнолітніх дітей сторін.
06.04.2026 представник Відповідача адвокат Мілетич О.О. подала клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва (суддя Маркєлова В.М.) від 06.04.2026 відмовлено у задоволенні клопотання представника Відповідача про розгляд справи у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.
10.04.2026 представник Відповідача адвокат Мілетич О.О. подала через систему Електронний суд заяву про відвід головуючого судді Маркєлової В.М. від розгляду справи.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва (суддя Маркєлова В.М.) від 13.04.2026 визнано необґрунтованим заявлений представником Відповідача відвід та передано заяву про відвід разом із матеріалами справи до канцелярії суду для визначення судді в порядку статті 33 ЦПК України.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва (суддя Котенко Р.В.) від 16.04.2026 у задоволенні заяви представника Відповідача про відвід головуючої судді Маркєлової В.М. відмовлено.
15.04.2026 Відповідач подав відзив на позовну заяву.
Одночасно 15.04.2026 Відповідач направив поштою (надійшла до суду 20.04.2026») зустрічну позовну заяву про стягнення аліментів, клопотання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом та перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також клопотання про витребування доказів щодо доходів і банківських рахунків Позивачки та дітей.
20.04.2026 Позивачка подала відповідь на відзив на первісний позов.
30.04.2026 Позивачка подала заперечення проти клопотання Відповідача про прийняття зустрічного позову та перехід у загальне позовне провадження.
30.04.2026 представник Відповідача подала додаткові пояснення на підтримку вказаного клопотання.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.04.2026 прийнято зустрічний позов ОСОБА_2 до спільного розгляду з первісним позовом, об`єднано їх в одне провадження, ухвалено здійснити перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15.06.2026 о 15 год. 30 хв. та визнано обов`язковою явку сторін у судове засідання для надання особистих пояснень.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 30.04.2026 задоволено клопотання представника Відповідача про витребування доказів та витребувано у ГУ ДПС у м. Києві відомості про доходи Позивачки за період з вересня 2024 по березень 2026 включно, а також інформацію від 13 банківських установ щодо наявності відкритих рахунків і залишків коштів на ім`я Позивачки та дітей станом на 01.04.2026.
18.05.2026 Позивачка подала відзив на зустрічний позов.
26.05.2026 Відповідач подав відповідь на відзив на зустрічний позов та заперечення на відповідь на відзив на первісний позов.
12.06.2026 Позивачка подала заяву про виклик та допит у судовому засіданні неповнолітніх дітей сторін у якості свідків.
15.06.2026 представник Відповідача подала заперечення проти вказаної заяви.
У підготовчому засіданні 15.06.2026 суд ухвалив задовольнити клопотання сторін про заслуховування думки неповнолітніх дітей відповідно до статті 171 СК України, закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті.
ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 30.08.2008 (актовий запис № 110).
Від даного шлюбу вони мають двох неповнолітніх дітей: сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньку, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зареєстрованим та фактичним місцем проживання сторін та дітей є трикімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві приватної власності Відповідачу.
Судом встановлено, що з вересня 2024 між сторонами виник тривалий конфлікт, внаслідок якого спільне господарство, спільний бюджет та спільне харчування сторін припинено. Сторони мешкають у окремих кімнатах вказаної квартири та мають повністю відокремлений побут.
Здійснюючи аналіз пояснень сина сторін, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наданих під час судового опитування, судом встановлено, що після виникнення конфліктної ситуації між батьками та початку процесу розлучення Відповідач, ОСОБА_2 , повністю відокремив свій побут та харчування від решти сім`ї. Дитина повідомила, що Відповідач виділив у холодильнику окремі полички та купує продукты харчування виключно для власного споживання, мотивуючи це тим, що Позивачка заблокувала його банківські рахунки. За словами сина, закупівлю харчових продуктів для всієї сім`ї на суму близько 3000-4000 грн щотижня у магазині «Новус» здійснює саме мати, ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 допомагає їй у транспортуванні цих покупок. Окрім цього, ОСОБА_3 пояснив, що Відповідач ніколи не надавав у користування Позивачці чи дітям свій автомобіль, Позивачка за кермо цього транспортного засобу не сідала. Також син підтвердив, що Відповідач систематично ініціював виклики працівників поліції та подавав заяви до органів поліції й Служби у справах дітей, звинувачуючи неповнолітнього сина у вчиненні домашнього насильства, а також вечорами провокував конфлікти за місцем проживання. Щодо стану здоров`я батька син вказав, що незважаючи на заяви Відповідача про наявність у нього інвалідності та потребу в операції, Відповідач щовечора бігає на біговій дорожці.
Аналізуючи пояснення доньки сторін, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , суд зазначає, що неповнолітня підтвердила відсутність матеріальної підтримки з боку батька. За словами доньки, Відповідач не надає їй кишенькових грошей, а раніше на її прохання виділяв максимум 20 грн. Усі витрати на харчування, придбання одягу, шкільного приладдя, а також на дозвілля та відвідування культурних заходів повністю покриваються матір`ю, ОСОБА_1 , яка надає потрібні суми за першою вимогою дитини. Додатково ОСОБА_4 повідомила, що після пошкодження квартири за адресою: АДРЕСА_1 внаслідок обстрілу, заміну та встановлення нових вікон організувала й оплатила саме мати. Донька особисто допомагала майстру проводити заміри віконного блоку, тоді як Відповідач питань відновлення житла не порушував та коштів на ремонт не виділяв.
На підтвердження виконання обов`язку щодо утримання, лікування, навчання та розвитку дітей Позивачка надала суду такі письмові докази.
Щодо лікування дітей:
-фіскальні чеки, квитанції та медичні висновки про оплату лабораторних досліджень крові сина, ОСОБА_3 , та доньки, ОСОБА_4 , зокрема замовлення № 593064245, аналізи на резус-фактор, електрокардіограму (ЕКГ) та ортостатичну пробу;
-довідки, звіти та розрахункові документи про проведення консультації та обстеження сина у лікаря-уролога;
-медичні звіти та розрахункові документи щодо проведення стоматологічних процедур, діагностики ротової порожнини та покриття фісур емалі сина й доньки;
-результати офтальмологічних оглядів сина та доньки, рецепти на окуляри, а також фіскальні чеки про замовлення й придбання оптичних лінз та окулярів для доньки;
-результати діагностичного огляду барабанної перетинки та лор-обстежень доньки, а також рентгенографії грудної клітки сина;
-медичні документи, що підтверджують систематичний контроль стану здоров`я дітей та виконання лікарських рекомендацій при виявлених патологіях (корекція латентного дефіциту заліза у сина, сколіозу та погіршення зору у доньки).
щодо розвитку, шкільних та позашкільних витрат Позивачкою долучено:
-договір № 146.2025 від 29.07.2025 про надання освітніх послуг ВСП Фаховий економічний коледж КНЕУ ім. Вадима Гетьмана щодо здобуття фахової передвищої освіти сином, ОСОБА_3 , а також довідку навчального закладу, що підтверджує його навчання;
-квитанції, розрахункові документи та скріншоти платіжних інструкцій про сплату внесків до фонду класу, придбання підручників з іноземних мов та оплату послуг охорони у Ліцеї № 329 Логос ім. Георгія Ґонгадзе для доньки, ОСОБА_4 ;
-скріншоти та квитанції про перекази коштів на випускний фотоальбом і проведення випускних заходів доньки;
-листування та квитанції про оплату послуг репетитора з іноземної мови;
-листи-відповіді навчальних закладів (зокрема Ліцею № 329 Логос від 24.06.2025 № 84 та Київського інженерного ліцею), які підтверджують безпосередню участь матері у навчальному житті дітей, відвідування нею батьківських зустрічей та контроль успішності.
Щодо харчування, придбання одягу та щоденного побутового забезпечення дітей Позивачкою надано:
-численні фіскальні чеки супермаркетів (Новус», Сільпо», Абсолют тощо), які підтверджують регулярну закупівлю продуктів харчування для дієтичного та повноцінного раціону дітей;
-квитанції та розрахункові документи про понесені витрати на придбання одягу, взуття, білизни, шкільного та канцелярського приладдя для дітей;
-докази забезпечення проїзду дітей та оплати транспортних витрат.
МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (частина перша статті 141 СК України).
Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (частина друга статті 141 СК України).
Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).
Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними (частина перша статті 181 СК України).
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).
При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (абзац перший частини другої статті 182 СК України). Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (абзац другий частини другої статті 182 СК України).
Оцінюючи пояснення дітей за правилами статті 89 ЦПК України у сукупності з іншими доказами у справі, суд зазначає, що відповідно до частини першої та частини другої статті 171 СК України дитина має право бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її утримання та виховання. На час опитування ОСОБА_3 досяг 16 років, а ОСОБА_4 досягла 14 років, що свідчить про їх здатність усвідомлювати значення своїх слів, аналізувати події сімейного життя та надавати послідовні пояснення.
Зважаючи на те, що відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, пояснення дітей спростовують твердження Відповідача, ОСОБА_2 , про нібито ведення ним спільного побуту з сім`єю, забезпечення дітей продуктами харчування, одягом, кишеньковими коштами та участь у ремонті й утриманні житла. Пояснення неповнолітніх повністю узгоджуються з наданими Позивачкою розрахунковими документами про понесення витрат на харчування, лікування, навчання, дозвілля дітей та ремонтні роботи. Водночас пояснення дітей підтверджують факт відсутності належного емоційного контакту між Відповідачем та дітьми, а також факт того, що основний тягар матеріального забезпечення та піклування про неповнолітніх дітей покладено на матір, ОСОБА_1 .
Щодо дати, з якої підлягають стягненню аліменти за первісним позовом.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову (частина перша статті 191 СК України).
Судом встановлено, що ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.11.2024 у справі № 753/17829/24 (провадження № 2-н/753/812/24, суддя Колесник О.М.) за заявою ОСОБА_2 судовий наказ від 20.09.2024 про стягнення аліментів визнано таким, що не підлягає виконанню на підставі статті 432 ЦПК України.
Зваживши на те, що судовий наказ втратив юридичну силу та визнаний таким, що не підлягає виконанню, підстави для присудження аліментів за минулий час з дати подання заяви про видачу скасованого виконавчого документа відсутні.
Тому аліменти підлягають присудженню за загальним правилом частини першої статті 191 СК України - з дня пред`явлення цього позову до суду шляхом поштового направлення, а саме з 15.03.2026.
Щодо заперечень Відповідача про наявність преюдиції та встановлення обставини проживання дітей разом з батьком ухвалою суду. Суд відхиляє як повністю безпідставні доводи Відповідача про те, що обставина фактичного проживання дітей разом з батьком та перебування їх на його утриманні була встановлена ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 15.11.2024 у справі № 753/17829/24 (провадження № 2-н/753/812/24), якою судовий наказ про стягнення аліментів визнано таким, що не підлягає виконанню.
За правилами частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Водночас наказне провадження за своєю процесуальною природою є винятково спрощеним та безспірним видом судочинства, спрямованим на оперативний захист безспірних вимог (розділ II ЦПК України). Визнаючи судовий наказ таким, що не підлягає виконанню на підставі статті 432 ЦПК України, суд в ухвалі від 15.11.2024 у справі № 753/17829/24 не вирішував спір про право по суті та не встановлював юридичних фактів із преюдиційним значенням для інших справ. Постановлення вказаної ухвали лише констатувало факт наявності між сторонами заперечень та спору щодо обов`язку з утримання дітей, який підлягає вирішенню за правилами позовного провадження.
Крім того, відповідно до частини сьомої статті 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Суд зазначає, що будь-які судження або висновки, викладені у мотивувальній частині ухвали суду в наказному провадженні, не мають преюдиційного характеру та не зв`язують суд під час розгляду позовної заяви у порядку загального позовного провадження. У цій справі № 753/6661/26 суд здійснює безпосереднє дослідження всього комплексу письмових доказів та пояснень учасників справи відповідно до принципів змагальності та диспозитивності (статті 12, 13, 89 ЦПК України). Безпосередньо досліджені судом докази, у тому числі надані Позивачкою фіскальні чеки, платіжні документи та особисті пояснення неповнолітніх дітей сторін, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , повністю спростовують твердження Відповідача про надання ним матеріального забезпечення дітям та підтверджують відсутність його участі в утриманні дітей з вересня 2024.
Щодо оцінки доказів, які підтверджують стан здоров`я Відповідача.
Заперечуючи проти вимог про стягнення аліментів, Відповідач посилається на суттєве погіршення стану свого здоров`я, часткову втрату працездатності та наявність у нього інвалідності II групи. Дослідивши надані Відповідачем медичні документи за правилами статті 89 ЦПК України, суд зазначає про таке.
Згідно з витягом № 221/26/1370/ВТ з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи від 22.04.2026 № 221/26/1370/Р Відповідачу, ОСОБА_2 , встановлено II групу інвалідності за загальним захворюванням (попередня III група інвалідності була встановлена рішенням від 07.05.2025 № 221/25/960/Р). Відповідно до рекомендацій від 22.04.2026 № 221/26/1370/І, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, Відповідачу визначено помірний ступінь обмеження здатності до трудової діяльності (пункт 5.1.7) при збереженні нормальної здатності до самообслуговування, пересування та спілкування.
Відповідно до консультаційних висновків спеціалістів ДУ Інститут травматології та ортопедії НАМН України від 15.05.2025 № 297464-643435, ДУ Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України від 27.01.2026 № 484-18-73/24-51819 та КНП КДЦ Подільського району м. Києва від 11.05.2026 у Відповідача діагностовано поширений остеохондроз хребта, сколіоз грудного відділу II-III ст., нестабільність на рівні L4-L5 сегменту, Spina bifida S1 хребця, порушення кровообігу вертебробазилярного басейну, дегенеративну міопію, амбліопію та гіпертонічну хворобу. Лікарями рекомендовано обмеження важких фізичних навантажень, проходження ЛФК, носіння поперекового корсета, а у разі неефективності консервативної терапії розгляд питання про хірургічне лікування (транспедикулярну фіксацію хребта). Також до матеріалів справи долучено свідоцтва про хворобу від 19.01.2026 № 2026-0119-0939-5597-0 і від 29.04.2026 № 2026-0429-1006-2262-0 та протоколи засідань ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_3 від 30.01.2026 і від 29.04.2026.
На підтвердження майбутніх витрат на лікування Відповідач надав рахунок-фактуру ФОП ОСОБА_7 від 03.02.2026 № К16СГ-001002 та рахунок-фактуру ФОП ОСОБА_8 від 04.02.2026 № К16СГ-00103 щодо вартості системи для транспедикулярної фіксації хребта у розмірі 201 350,00 грн. Оцінюючи вказані рахунки-фактури, суд зазначає, що вони є виключно попередніми комерційними пропозиціями щодо вартості медичного обладнання. Матеріали справи не містять доказів фактичної сплати вказаних коштів, придбання імплантатів чи проходження Відповідачем відповідного оперативного втручання.
Аналізуючи сукупність вказаних медичних доказів, суд доходить висновку, що встановлення II групи інвалідності та наявність хронічних захворювань хребта й зору самі по собі не свідчать про повну втрату Відповідачем працездатності чи неможливість виконання ним імперативного батьківського обов`язку щодо утримання дітей. Як вбачається з матеріалів справи, Відповідач перебуває на амбулаторному лікуванні, проходить консервативну терапію та продовжує здійснювати активну професійну діяльність за спеціальністю, отримує високий дохід за місцем роботи. Водночас під час опитування в судовому засіданні неповнолітній син, ОСОБА_3 , повідомив суду, що Відповідач у побуті підтримує хорошу фізичну форму та регулярно займається на біговій дорожці за місцем проживання, що спростовує твердження Відповідача про критичний стан його фізичного функціонування.
Щодо оцінки доказів, які підтверджують матеріальний стан Відповідача.
При визначенні розміру аліментів суд відповідно до пункту 2 частини першої статті 182 СК України оцінює матеріальне становище платника аліментів, наявність у нього доходів, майна та грошових коштів.
Судом установлено, що Відповідач працевлаштований за основним місцем роботи у ТОВ Медичний центр «Добробут-Поліклініка» на посаді лікаря-уролога та лікаря з ультразвукової діагностики. Згідно з довідками ТОВ Медичний центр «Добробут-Поліклініка» від 08.04.2026 № ДП000000169 та № ДП000000172 сукупний нарахований дохід Відповідача за 2025 рік склав 1 375 980,87 грн, а щомісячна заробітна плата коливалася у межах від 82 356,83 грн до 138 216,94 грн. За січень та лютий 2026 року сума нарахованого доходу Відповідача склала 227 308,18 грн (у січні 2026 року - 125 478,28 грн, у лютому 2026 року - 101 829,90 грн). Заперечуючи проти вимог про стягнення аліментів, Відповідач посилається на суттєве зниження доходів через встановлення II групи інвалідності та перебування на лікарняному, однак з розрахункового листка ТОВ Медичний центр «Добробут-Поліклініка» за березень 2026 вбачається отримання ним заробітної плати у розмірі 79 258,35 грн.
Окрім того, за даними АТ ПроКредит Банк (лист від 08.04.2026 № 08-04-26/1/46/БТ) на рахунку Відповідача № НОМЕР_1 станом на 06.02.2026 знаходяться грошові кошти у розмірі 630 000,00 грн.
Також Відповідач є одноосібним власником трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 98,7 кв.м) та володіє і користується автомобілем марки Renault Fluence 2014 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2 ).
Посилання Відповідача на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 25.09.2024 у справі № 753/17832/24 про накладення арешту на його депозитні рахунки як на обставину, що унеможливлює надання матеріальної допомоги дітям, суд вважає безпідставними. Заходи забезпечення позову справі про поділ майна подружжя не обмежують використання Відповідачем його поточних заробітних доходів, які знаходяться у його вільному розпорядженні та дають йому змогу в повному обсязі покривати особисті потреби й виконувати аліментні зобов`язання.
Щодо оцінки поведінки Відповідача та визначення розміру аліментів за первісним позовом. Пояснення Відповідача містять суперечливі твердження: з одного боку, у відзиві на первісний позов та запереченнях він наполягає на веденні спільного господарства, спільного побуту та проживанні однією сім`єю, а з іншого боку, у заявах про притягнення Позивачки до відповідальності та зверненнях про встановлення режиму окремого проживання зазначає про наявність тривалого конфлікту та відокремленість побуту з вересня 2024. Суд оцінює таку процесуальну поведінку як суперечливу, що не може слугувати підставою для звільнення батька від обов`язку утримувати дітей.
Отже, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я Відповідача, а саме - те, що він має другу групу інвалідності, потребує лікування, одноособово несе витрати на часткове задоволення базових потреб дітей у вигляді сплати рахунків за комунальні послуги по квартирі, у якій проживають сторони разом з дітьми, однак має високий рівень доходів, наявність у платника аліментів депозитного рахунку з коштами у розмірі 630 000,00 грн, а також стан здоров`я та матеріальне становище дітей, те, що Позивачка одноособово несе витрати на навчання, лікування та розвиток дітей, що підтвердила наданими нею доказами, а також встановив суд при опитування дітей у засіданні (частина перша статті 182 СК України).
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини (абзац перший частини другої статті 182 СК України).
Враховуючи викладене, суд вважає заявлений Позивачкою розмір аліментів у сумі 30 000,00 грн завищеним, а тому доходить висновку про часткове задоволення первісного позову та стягнення з Відповідача аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000,00 грн щомісячно на сина ОСОБА_3 та 10 000,00 грн щомісячно на доньку ОСОБА_4 (загалом 20 000,00 грн щомісячно), що є належним та співмірним розміром.
Щодо зустрічного позову. Зважаючи на те, що задоволення переважної більшості базових потреб дітей у вигляді забезпечення їх усім необхідним, здійснюються матір`ю, яка купує продукти харчування, одяг, сплачує освітні та медичні послуги, тоді як Відповідач, який проживає в одній квартирі з дітьми, однак, окрім оплати комунальних послуг за квартиру, належної матеріальної допомоги дітям на інші базові потреби не надає, підстави для стягнення аліментів з Позивачки на користь Відповідача відсутні. У зв`язку з цим у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 слід відмовити повністю.
Розподіл судових витрат. Зваживши на те, що Позивачка звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір», відповідно до статті 141 ЦПК України з Відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись нормами статей 141, 180-182, 191 СК України, статей 12, 13, 81, 82, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей:
-сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно - до досягнення ним повноліття;
-доньки, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову - з 15.03.2026 - до досягнення нею повноліття.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
В судовому засіданні 18.09.2026 суд перейшов до стадії ухвалення рішення.
Повне судове рішення ухвалено та складено 24.09.2026.
Суддя В.М. Маркєлова