Справа № 760/5680/26
2-а/760/1304/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 року суддя Солом`янського районного суду міста Києва Фіцай О.Л., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 5402118 від 05 серпня 2025 року про накладення адміністративного стягнення,
встановила:
Представник ОСОБА_1. звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 5402118 від 05.08.2025 про накладення адміністративного стягнення.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 05.08.2025 інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві, який діяв від імені та як уповноважена особа Департаменту патрульної поліції, винесено постанову серії ЕНА № 5402118 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за перевищення встановленої швидкості руху в населеному пункті.
Позивач вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню. В обґрунтування позову позивач зазначає, що жодних процесуальних документів у день події не підписувала, копію постанови не отримувала, про порядок і строки її оскарження повідомлена не була, а наявний на копії постанови підпис як власноручний не визнає та вважає, що він не підтверджує факту вручення постанови в день її винесення. Про існування штрафу позивач дізналася з електронного сервісу, а копію оскаржуваної постанови отримала особисто лише 20 лютого 2026 року, що підтверджується відповідною відміткою на документі. Позивач посилається на те, що до моменту фактичного вручення постанови вона не була належним чином повідомлена про притягнення до адміністративної відповідальності та була позбавлена можливості реалізувати права, передбачені ст. 268 КУпАП, зокрема знати, у чому її обвинувачують, давати пояснення, подавати докази, користуватися правовою допомогою та брати участь у розгляді справи. Позивач також зазначає, що сплату штрафу здійснила вимушено, виключно з метою уникнення негативних наслідків, а саме відкриття виконавчого провадження, арешту банківських рахунків, застосування заходів примусового виконання та стягнення штрафу в подвійному розмірі, у зв`язку з чим така сплата не є добровільним визнанням вини та не позбавляє права на судове оскарження. На переконання позивача, оскаржувана постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів вчинення нею інкримінованого правопорушення, з істотним порушенням її права на захист та порядку притягнення до адміністративної відповідальності.
Позивач просить прийняти скаргу до розгляду та скасувати постанову серії ЕНА № 5402118 від 05.08.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Позовну заяву надіслано до суду та зареєстровано у лютому 2026 року. 02.03.2026 складено протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідачем у справі є Департамент патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, 3) як суб`єкт владних повноважень, від імені якого діяв інспектор, що виніс оскаржувану постанову.
Ухвалою суду від 25.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідач був належним чином повідомлений про наявність позову, копію ухвали про відкриття провадження отримав, проте відзиву на позовну заяву до суду не подав, своїм правом на участь у справі не скористався, доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови не надав.
Дослідивши матеріали справи та наявні у справі докази, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 05.08.2025 інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві, що є структурним підрозділом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, винесено постанову серії ЕНА № 5402118 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за перевищення встановленої швидкості руху в населеному пункті.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань забезпечує публічний порядок і безпеку. Відповідно до ст. 23 зазначеного Закону поліція вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень, припиняє їх, а у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ст. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги в русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само за інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених іншими статтями цієї глави.
Відповідно до ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою, виступати рідною мовою, оскаржувати постанову у справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а забезпечення особі можливості реалізувати надані їй процесуальні права є обов`язковою умовою законності провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити, зокрема, посилання на нормативний акт, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення, та опис обставин, установлених при розгляді справи. Постанова у справі про адміністративне правопорушення є законною та обґрунтованою лише за умови, що обставини, установлені при розгляді справи, відповідають правовій кваліфікації діяння, наведеній у постанові.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Позивач заперечує факт вчинення нею інкримінованого адміністративного правопорушення та посилається на відсутність у матеріалах справи належних і допустимих доказів перевищення нею встановленої швидкості руху, а також на порушення порядку притягнення її до відповідальності, зокрема неналежне вручення постанови та позбавлення її можливості реалізувати процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Суд враховує, що в силу ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача. Отже, у цій справі саме на Департамент патрульної поліції покладено обов`язок довести належними та допустимими доказами наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, зокрема факт перевищення позивачем встановленої швидкості руху та дотримання порядку фіксації такого правопорушення.
Разом з тим відповідач, будучи належним чином повідомленим про наявність позову та про відкриття провадження у справі, відзиву на позовну заяву до суду не подав, своїм правом на участь у справі не скористався, доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови не надав. Оскаржувана постанова та інші наявні у справі матеріали не містять належних і допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували факт перевищення позивачем встановленої швидкості руху, зокрема даних технічного засобу вимірювання швидкості та відомостей про дотримання порядку його застосування. За таких обставин наведені в оскаржуваній постанові обставини вчинення позивачем правопорушення залишилися недоведеними.
Крім того, суд враховує доводи позивача про порушення порядку притягнення її до адміністративної відповідальності. Позивач послідовно зазначає, що жодних процесуальних документів у день події не підписувала, копію постанови в день її винесення не отримувала, про порядок і строки оскарження повідомлена не була, а копію оскаржуваної постанови отримала особисто лише 20 лютого 2026 року, що підтверджується відповідною відміткою на документі. Належних та допустимих доказів вручення позивачу копії оскаржуваної постанови в день її винесення, роз`яснення їй процесуальних прав та порядку оскарження постанови матеріали справи не містять, а відповідач такі докази суду не надав.
Суд наголошує, що забезпечення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати процесуальні права, передбачені ст. 268 КУпАП, у тому числі право знати, у чому вона обвинувачується, давати пояснення, подавати докази та користуватися правовою допомогою, є обов`язковою умовою законності провадження у справі про адміністративне правопорушення. Позбавлення особи такої можливості є істотним порушенням її права на захист, яке впливає на законність винесеної постанови. Що ж до сплати позивачем штрафу, суд враховує, що така сплата за обставин цієї справи не може розцінюватися як добровільне визнання вини та не позбавляє позивача права на судове оскарження постанови, оскільки право на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення гарантовано законом та не ставиться в залежність від факту сплати накладеного стягнення.
Ураховуючи наведене, суд доходить висновку, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, належними та допустимими доказами не підтверджено, а оскаржувану постанову винесено з порушенням порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, що свідчить про її протиправність та є достатньою підставою для її скасування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України обов`язок щодо доказування правомірності оскаржуваного рішення покладено на відповідача. Відповідач належними та допустимими доказами правомірності оскаржуваної постанови в частині правильності правової кваліфікації діяння позивача не довів, у зв`язку з чим сумніви щодо законності постанови тлумачаться на користь позивача.
З огляду на встановлену судом недоведеність факту вчинення позивачем правопорушення та порушення порядку притягнення її до відповідальності, що є достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови, суд не вбачає потреби надавати окрему правову оцінку решті доводів позивача, оскільки їх дослідження не може вплинути на висновок суду по суті спору.
За наведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, а позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 484,48 грн. Оскільки позов задоволено, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Департаменту патрульної поліції.
Керуючись ст.ст. 2, 6-11, 19, 20, 22, 72, 77, 90, 139, 242-246, 257, 262, 286 КАС України, суддя,
вирішила:
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕНА № 5402118 від 05 серпня 2025 року про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
2. Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 5402118 від 05 серпня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесену інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві від імені Департаменту патрульної поліції, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 - закрити.
3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому з асіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;
Відповідач: Департамент патрульної поліції, адреса: 03048, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.
Суддя: Фіцай О.Л.