Провадження №2/760/514/26
Справа №760/7382/25
РІШЕННЯ
Іменем України
24.09.2026 м. Київ
Солом`янський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді судді Застрожнікової К.С.,
при секретарі судового засідання Кронік В.Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою м. Київ, вул. Максима Кривоноса, 25 за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС" (назва змінена з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ"), в інтересах якого діє представник - адвокат Білецький Богдан Михайлович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ПІНГ-ПОНГ" (в подальшому змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС"), в інтересах якого діє представник - адвокат Білецький Богдан Михайлович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Кредитним договором № 1209859 від 09.02.2020.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.02.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІЛОАН" та ОСОБА_1 в Особистому кабінеті на офіційному веб сайті був укладений електронний Кредитний договір № 1209859.
Відповідно до умов кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу кредит у розмірі 5 000,00 грн. строком на 5 днів з кінцевим терміном повернення до 14.02.2020 включно зі сплатою комісії за надання кредиту в розмірі 1 000,00 грн. (20% від суми кредиту) та процентів за користування кредитом за базовою процентною ставкою 2,50% в день. Договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора. Первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, перерахувавши кошти в сумі 5 000,00 грн. на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 через платіжну установу ТОВ "ФК "Елаєнс" за платіжним дорученням № 15007111 від 09.02.2020.
У подальшому відбулося відступлення права вимоги за вказаним кредитним договором: х 09.10.2020 між ТОВ "МІЛОАН" та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено Договір факторингу № 03/10; х 24.01.2022 між ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" та ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ" (наразі ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС") укладено Договір факторингу № 1/15, відповідно до умов якого право вимоги заборгованості за Кредитним договором № 1209859 від 09.02.2020 перейшло до позивача.
Відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту, сплати комісії та процентів належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 15 625,00 грн., яка складається з наступного: 5 000,00 грн. - заборгованість за сумою кредиту (тілом кредиту); 1 000,00 грн. - заборгованість за комісією; 8 125,00 грн. - заборгованість за процентами; 1 500,00 грн. - заборгованість за пенею.
Позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість у розмірі 15 625,00 грн., а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000,00 грн..
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано для розгляду судді Застрожніковій К.С..
Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 10.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у судове засідання.
Учасники справи повідомлені про розгляд справи у встановленому законом порядку. Представник позивача у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не подав, клопотань або заперечень до суду не направив.
З огляду на вказане, на підставі частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справу за наявними матеріалами.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 09.02.2020 між ТОВ "МІЛОАН" та відповідачем ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 1209859 у письмовій (електронній) формі шляхом реєстрації відповідача в інформаційно-телекомунікаційній системі та підписання тексту договору за допомогою електронного підпису з використанням одноразового ідентифікатора.
Перед укладенням кредитного договору відповідач пройшов процедуру електронної ідентифікації та верифікації, підтвердив свої персональні дані, зокрема реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , паспортні дані, адресу реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 , а також ознайомився з умовами кредитування та Графіком розрахунків.
Згідно з умовами Кредитного договору № 1209859 від 09.02.2020 сума кредиту складає 5 000,00 грн., строк кредиту визначено 5 днів з кінцевим терміном повернення до 14.02.2020 (включно), комісія за надання кредиту становить 1 000,00 грн., базова процентна ставка за користування кредитом становить 2,50% в день.
Відповідно до частини першої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
На підставі абзацу другого частини другої статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За приписами статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до вимог абзацу третього частини першої статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Укладення кредитного договору в електронній формі з використанням електронного підпису та електронної ідентифікації узгоджується з нормами статей 6, 627 Цивільного кодексу України та статей 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Підписавши кредитний договір, відповідач відповідно до статей 3, 627 Цивільного кодексу України добровільно погодився на визначені в ньому умови та взяв на себе відповідні договірні зобов`язання щодо повернення суми кредиту, сплати комісії та процентів.
Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі та 09.02.2020 надав відповідачу кошти в розмірі 5 000,00 грн. шляхом перерахування на його платіжну картку № НОМЕР_1 через платіжну установу ТОВ "ФК "Елаєнс", що підтверджується платіжним дорученням № 15007111 від 09.02.2020, випискою за рахунком та розрахунком заборгованості.
У результаті послідовного укладення Договору факторингу № 03/10 від 09.10.2020 та Договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022 право вимоги заборгованості за Кредитним договором № 1209859 від 09.02.2020 перейшло до позивача ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" (назва якого була змінена з ТОВ "ФК "ПІНГ-ПОНГ").
Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі статтею 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з Витягом з Додатку № 1 до Договору факторингу № 1/15 від 24.01.2022 до позивача перейшло право вимоги заборгованості відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1209859 від 09.02.2020.
Відповідач зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконував, грошові кошти у визначений строк до 14.02.2020 включно не повернув, комісію та проценти не сплатив.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Аналізуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 5 000,00 грн. та заборгованості за комісією за надання кредиту у розмірі 1 000,00 грн., суд доходить висновку, що вказані вимоги є обґрунтованими, підтвердженими розрахунковими документами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами у розмірі 8 125,00 грн. та заборгованості за пенею у розмірі 1 500,00 грн., суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України проценти за користування кредитом нараховуються як плата за правомірне користування грошовими коштами протягом визначеного договором строку кредитування.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом за регулятивною нормою частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування (пункт 54). Починаючи з моменту спливу строку кредитування, у разі неналежного виконання боржником своїх зобов`язань, застосуванню підлягають норми відповідальності за порушення грошового зобов`язання, зокрема частина друга статті 625 Цивільного кодексу України, а не договірна процентна ставка.
Судом установлено, що згідно з умовами Кредитного договору № 1209859 від 09.02.2020 кінцевий термін повернення кредиту визначено до 14.02.2020 включно. Таким чином, визначений договором строк кредитування закінчився 14.02.2020.
Здійснюючи перевірку обґрунтованості та правильності розрахунку заборгованості за процентами, суд встановив, що позивач заявив до стягнення 8 125,00 грн. процентів, які включають нарахування за 60 днів після закінчення строку кредитування за базовою процентною ставкою 2,50% в день (125,00 грн. на день).
Враховуючи висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12, нарахування процентів за базовою ставкою 2,50% на день після 14.02.2020 є безпідставним.
Провівши перерахунок процентів за період правомірного користування кредитом у межах визначеного договором 5-денного строку кредитування (з 09.02.2020 по 14.02.2020 включно), суд встановив, що розмір процентів за цей період складає 625,00 грн. (5 000,00 грн. х 2,50% х 5 днів). У задоволенні решти позовних вимог про стягнення процентів у розмірі 7 500,00 грн., нарахованих поза межами строку кредитування, слід відмовити.
Вирішуючи позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 1 500,00 грн., суд зазначає, що згідно з пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а нарахована неустойка підлягає списанню. Окрім того, право кредитодавця нараховувати неустойку за договором припиняється зі спливом визначеного договором строку кредитування. З огляду на це у задоволенні вимог про стягнення пені в сумі 1 500,00 грн. слід відмовити.
За таких обставин законна та обґрунтована заборгованість відповідача ОСОБА_1 , яка підлягає стягненню на користь позивача, складає 6 625,00 грн., з яких: 5 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 1 000,00 грн. - заборгованість за комісією та 625,00 грн. - заборгованість за процентами у межах строку дії договору.
Згідно з частиною першою статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Наданий позивачем розрахунок заборгованості судом перевірений та скоригований відповідно до норм матеріального права. Відповідач правом на подання відзиву не скористався, наданих позивачем розрахунків не спростував.
Враховуючи викладене, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 6 625,00 грн..
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір та інші судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позову позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.. Зваживши на те, що позовні вимоги задоволено на суму 6 625,00 грн., що становить 42,40% від заявленої ціни позову (15 625,00 грн.), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 1 027,10 грн., а решта судового збору в сумі 1 395,30 грн. залишається за позивачем.
Щодо вимог позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн., суд зазначає наступне.
За приписами статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги № 43657029 від 01.11.2024, Додаткову угоду № 102861321, витяг з Акту № 1209859 про підтвердження факту надання правничої допомоги від 03.03.2025 на суму 6 000,00 грн., Детальний опис робіт (наданих послуг), копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії РН № 5618/10 від 17.03.2016 та посвідчення адвоката Білецького Богдана Михайловича.
З огляду на задоволення позовних вимог на 42,40%, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 2 544,00 грн., а в задоволенні решти заявлених витрат на правничу допомогу в сумі 3 456,00 грн. слід відмовити.
Керуючись статтями 4, 10, 12, 13, 76-81, 137, 141, 178, 247, 258, 259, 263-265, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 267, 512, 514, 525, 526, 530, 628, 629, 638, 639, 1048, 1050, 1054, пунктом 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, Законом України "Про електронну комерцію", Законом України "Про споживче кредитування", суд -
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС" (місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029) заборгованість за Кредитним договором № 1209859 від 09.02.2020 у загальному розмірі 6 625,00 грн., яка складається з:
- 5 000,00 грн. - заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту);
- 1 000,00 грн. - заборгованість за комісією за надання кредиту;
- 625,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом.
У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за процентами у розмірі 7 500,00 грн. та заборгованості за пенею у розмірі 1 500,00 грн., - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС" (місцезнаходження: 07406, Київська обл., м. Бровари, вул. Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029) судовий збір у розмірі 1 027,10 грн. (одна тисяча двадцять сім гривень 10 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 544,00 грн. (дві тисячі п`ятсот сорок чотири гривні 00 копійок).
У задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 456,00 грн., - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 24.09.2026
Суддя К.С. Застрожнікова