Справа № 574/721/26
Провадження №2-а/574/11/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Гука Т.Р.,
з участю секретаря судового засідання Божок В.М.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача Бабченко І.О. (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся в суд з даним позовом, мотивуючи його тим, що 17.07.2026 року інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 м. Буринь Конотопського РВП ГУНП в Сумській області Падалко В.О. було винесено постанову серії ЕНА №7566388, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. Відповідно до даної постанови 17.07.2026 року в м. Буринь вул. Захисників України він керував електроскутером Форте Спорт, н.з. НОМЕР_1 з потужністю двигуна 2 кВт, не маючи права керувати транспортними засобами даної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР. Однак, свою вину у даному правопорушенні він не визнає та зазначає, що працівником поліції не були йому роз`яснені його права, він не зміг скористатися послугами адвоката при розгляді ним адміністративної справи відносно нього. З постанови вбачається, що він керував електроскутером, який має номінальну максимальну потужність 2 кВт. Враховуючи відсутність в ПДР України визначення «електоскутер», а також те, що електроскутер яким він керував має електродвигун максимальною потужністю 2 кВт, такий транспортний засіб не може визнаватись мопедом у розумінні абз. 56 п.1.10 ПДР України. Натомість, вимога щодо обов`язку водія мати відповідну категорію на право керування та керувати ТЗ у мотошоломі встановлена лише до водіїв механічних транспортних засобів чи мопедів, яким спірний електроскутер не є. Вважає, що він не є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
На підставі викладеного Барсуков Ю.М. просить скасувати постанову серії ЕНА №7566388, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАп та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 3400 грн. та стягнути з відповідача на його користь понесені судові витрати.
Ухвалою Буринського районного суду Сумської області від 27.07.2026 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
31.07.2026 року від представник відповідача ГУНП в Сумській області Бабченко І.О. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона покликається на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, оскільки позивачем не наведено обґрунтованих підстав для скасування постанови серії ЕНА №75663088 від 17.07.2026 року. Вважає, що хоча згідно основних характеристик електроскутера, яким керував ОСОБА_1 він не є механічним, оскільки обладнаний електродвигуном потужністю менше 3кВт, проте є двоколісним транспортним засобом, який за своїми технічними характеристиками прирівняний до мопеда. При цьому, водіями вважаються не лише особи, які керують механічними транспортними засобами, тобто які обладнані електродвигуном потужністю понад 3кВт, а й тими транспортними засобами, які не перевищують таких параметрів потужності, в той час як ч. 2 ст. 126 КУпАП поширює свою дію на водіїв всіх транспортних засобів, а не лише механічних транспортних засобів.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити з підстав, наведених у позові.
Представник відповідача ГУНП в Сумській області Бабченко І.О. позов не визнала та просила відмовити в його задоволенні.
Суд, заслухавши доводи позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що 17.07.2026 року інспектором сектору поліцейської діяльності № 1 (м. Буринь) Конотопського РВП ГУНП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Падалком В.О. винесено постанову серії ЕНА №7566388, якою ОСОБА_2 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн.
Зі змісту постанови слідує, що 17.07.2026 16:31:03 м. Буринь, вул. Захисників України (першотравнева) водій керував електроскутером Форте Спорт, н.з.116783аа з потужністю двигуна 2 вВт, не маючи права керувати транспортними засобами даної категорії, чим порушив п.2.1.а ПДР .
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306.
Згідно з ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Електроскутер марки Форте має максимальну потужність 2,0 кВт, що вбачається з сертифікату відповідності виданого ОСОБА_3 , керівником ОМСЧ ТОВ «АВТОТЕХНОСЕРВІС».
Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України «Про дорожній рух» (далі - Закон №3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно ч.15 вказаного Закону, кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.
Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: мототранспортними засобами і мотоколясками (категорії A1, A) - особам, які досягли 16-річного віку.
Водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського пред`являти для перевірки посвідчення водія (ч.2 ст.16 Закону №3353-XII).
Згідно ч.2 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, не маючої права керування транспортними засобами, оскільки не отримував посвідчення водія відповідної категорії, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.
Згідно із пунктом 1.3 Правил дорожнього руху (ПДР) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Відповідно до пп. «а» п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
За визначеннями, наведеними у пункті 1.10 ПДР України, транспортний засіб - пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів; механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3кВт; мотоцикл двоколісний механічний транспортний засіб з боковим причепом або без нього, що має двигун з робочим об`ємом 50 куб. см і більше. До мотоциклів прирівнюються моторолери, мотоколяски, триколісні та інші механічні транспортні засоби, дозволена максимальна маса яких не перевищує 400 кг; мопед двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.
Відповідно до п.2.13 ПДР України транспортні засоби класифікуються, залежно від категорій, зокрема: А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт; А - мотоцикли, у тому числі з боковим причепом, та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом 50 куб.см і більше або електродвигун потужністю 4 кВт і більше.
Крім того, п.3 Положення про порядок видачі посвідчень водія, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1993 №340, передбачено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, поділяються на такі категорії, зокрема А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні (триколісні) транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см, або електродвигун потужністю до 4кВт.
Згідно з пунктами 2 та 3 Положення №340 особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії. А транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на відповідні категорії.
З наведеного вбачається, що Правилами дорожнього руху України розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Для транспортних засобів з двигуном внутрішнього згоряння жодних обмежень щодо технічних характеристик останнього відповідною правовою нормою не передбачено. Водночас, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3кВт. У зворотному випадку транспортний засіб з електродвигуном не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом.
Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.03.2018 у справі №278/3362/15-к.
Зі спірної постанови серії ЕНА №7566388 від17.07.2026 року вбачається, що позивачу було інкриміновано порушення вимог п.п. "а" п.2.1 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Разом з тим, суд зауважує, що п.п. "а" п.2.1 Правил ПДР передбачає обов`язок мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом для водіїв саме механічних транспортних засобів , а тому вказана норма має застосовуватись системно разом з п.2.13 Правил ПДР.
При цьому, з системного аналізу положень п.1.10 та п.2.13 Правил №1306 випливає, що пристрої (електровелосипед, електроскутер і т.д.) у яких потужність електромотора до 3кВт, не є механічним транспортним засобом у розумінні п.1.10 Правил №1306, а значить на них не розповсюджуються вимоги п.2.13 Правил №1306 стосовно права на управління транспортними засобами категорії А1 з потужністю мотора від 3 кВт до 4кВт тільки при наявності «посвідчення водія на право керування ТЗ відповідною категорією».
Таким чином, у відповідності до визначень, закріплених у ПДР електроскутер марки Форте потужністю 2000 кВт, не може визнаватись механічним транспортним засобом, тому особа, яка керує таким електроскутером, не є суб`єктом адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, оскільки адміністративну відповідальність за порушення п.п."а" п.2.1 ПДР України може нести виключно водій механічного транспортного засобу, яким вказаний електроскутер не є.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП.
Пунктом 1 ч.1 ст.247 КУпАП передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що відповідачем не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.
З огляду на викладене, позов ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання позову був сплачений судовий збір у розмірі 665 грн. 50 коп. Таким чином, враховуючи задоволення позовних вимог, вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУНП в Сумській області.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 9, 14, 72-77, 139, 242-246, 229, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №7566388 від 17.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.126 КУпАП, відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Сумській області (код ЄДРПОУ 40108777, вул. Герасима Кондратьєва, 23, м. Суми, 40000) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 24.09.2026 року.
Суддя Т.Р. Гук