Справа № 577/3992/26
Провадження № 2/577/2143/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 вересня 2026 року м. Конотоп
Конотопський міськрайонний суд Сумської області
в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,
за участі секретаря судового засідання Подейко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі Сумської області у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 23 080 грн. 61 коп, -
В С Т А Н О В И В :
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та прохає стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025від 25 лютого 2025 року в розмірі 23 080 грн. 61 коп.
Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що 25 лютого 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит на суму 12 000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності та платності, а також сплатити проценти за користування кредитними коштами. Вказаний договір був підписаний електронним підписом ОСОБА_1
ТОВ «Стар Файненс Груп» зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року виконало, перерахувавши грошові кошти ОСОБА_1 .
Однак свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 не виконав, у зв`язку з чим за ним утворилася заборгованість за вказаним договором на загальну суму 23 080 грн. 61 коп, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9 207 грн 96 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 7 872 грн. 65 коп. та заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 6 000 грн 00 коп.
19 червня 2025 між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передало ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» за плату право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, в тому числі й право вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року.
У добровільному порядку заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 погашена не була, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося з позовом до суду.
Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 15 липня 2026 року позовна заява ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» була прийнята до розгляду судом, відкрите провадження у справі, визначено, що розгляд справи буде проведений за правилами спрощеного позовного провадження. Судовий розгляд справи був призначений на 8 вересня 2026 року на 08 год 30 хв. (а.с. 36).
Представник позивача ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без участі представника ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал»,зазначивши, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення (а.с. 53).
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку (а.с. 41-43), про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 наданий не був.
Оскільки дотримані всі, передбачені ч. 1 ст. 280 ЦПК України вимоги, суд, зі згоди позивача, ухвалює заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.
Суд, дослідивши надані докази, приходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
Частиною 1 ст. 205 ЦК України передбачено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв, ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст. 638 ЦК України визначено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частинами 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. . Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
В судовому засіданні встановлено, що 25 лютого 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року (а.с. 9зв-13).
Пунктом 2.1. вищевказаного договору передбачено, що перед укладенням цього договору товариство здійснило ідентифікацію та верифікацію клієнта з урахуванням вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного Банку України з питань здійснення установами фінансового моніторингу, шляхом отримання, шляхом отримання через систему BankID НБУ ідентифікаційних даних клієнта (а.с. 13зв).
Пунктом 7.1 договору про надання фінансового кредиту № 19406-06/2024 від 17 червня 2024 року передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами сторін і діє протягом строку вказаного в п.1.2 договору (а.с. 10).
Договір про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року був підписаний ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Y537(а.с.13зв).
За умовами договору про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року ОСОБА_1 був наданий кредит на суму 12 000 грн 00 коп на умовах строковості, зворотності, платності. Кредит був наданий строком на 120 днів. Дата надання кредиту 25 лютого 2025 року. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити частинами відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту - 24 червня 2025 року (п.п. 1.1, 1.2. договору).
Договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року визначено, що тип кредитної ставка - фіксована. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1200,00 грн ( що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Денна процентна ставка складає 0,98% та застосовується в межах строку кредитування, вказаного у п. 1.2. договору (п.п. 1.4., 1.4.1. договору).
Кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 50хх хххх 2508 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту за вказаними реквізитами (п. 1.6 договору).
У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), клієнт втрачає право отримати кредитні кошти за цим договором, а у товариства не виникає прострочення кредитора (п. 1.7 договору).
Відповідно до ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Свої зобов`язання за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року виконало (а.с. 16, 60-61).
Пунктом 4.4.2. вищевказаного договору передбачено, що клієнт зобов`язаний повернути кредит та сплачувати проценти за користування кредитом у порядку, встановленому договором.
Як вбачається з Графіку платежів Черненко Д.О., з метою погашення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року повинен був щомісяця сплачувати грошові кошти з метою повного погашення кредиту та нарахованих процентів (а.с. 14зв).
Однак взяті на себе за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року зобов`язання ОСОБА_1 не виконав, у зв`язку з чим за ним станом на 19 червня 2025 року утворилася заборгованість на загальну суму 22 666 грн. 26 коп, яка включала в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9 207 грн 96 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 7 458 грн. 30 коп. та заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 6 000 грн 00 коп. (а.с. 16 зв.-17).
Положеннями ч. 1 ст. 512 та ст. 514 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника.
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України, в редакції, чминній станом на 19 червня 2025 року, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1078 ЦК України, яка діяла станом на 19 червня 2025 року, передбачено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
19 червня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» був укладений договір факторингу № 19062025 (а.с. 18зв-23).
Пунктом 1.1. вищевказаного договору факторингу передбачено, що за цим договором та у відповідності до глави 73 ЦК України, Фактор (ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал») зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ТОВ «Стар Файненс Груп») (ціна договору) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, до боржників за кредитними договорами.
Відповідно до п. 1.4. договору факторингу права вимоги переходять до Фактора з моменту набрання чинності вказаним договором, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.
Згідно п. 7.1. зазначеного договору Фактор сплачує Клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 6 622 433 грн 48 коп.
Відповідно до п. 13.1. вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2026 року, але у будь-якому випадку до повного виконання відповідних зобов`язань сторонами.
Грошові кошти в сумі 6 622 433 грн 48 коп були сплачені ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» на рахунок ТОВ «Стар Файненс Груп» 19 червня 2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 11887 (а.с. 24зв).
Акт прийому-передачі письмового та електронного Реєстру боржників від 19 червня 2025 року до договору факторингу № 19062025 від 19 червня 2025 року був підписаний ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» та ТОВ «Стар Файненс Груп» 19 червня 2025 року (а.с. 24).
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 19062025 від 19 червня 2025 року до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року на загальну суму 22 666 грн. 26 коп, яка включала в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9 207 грн 96 коп, заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 7 458 грн. 30 коп. та заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 6 000 грн 00 коп. (а.с. 23зв).
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» нарахувало ОСОБА_1 проценти за користування кредитними коштами за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року за період з 20 червня 2025 року до 24 червня 2025 року в сумі 414 грн 35 коп (а.с. 25).
Станом на 14 липня 2026 року за ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року утворилася заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9 207 грн 96 коп та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 7 872 грн. 65 коп, а також ОСОБА_1 була нарахована заборгованість по штрафним санкціям у розмірі 6 000 грн 00 коп. Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором становив 23 080 грн. 61 коп
Положенням ч. 2 ст. 516 ЦК України встановлено, що у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, виконання ним свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Слід зазначити, що повідомлення про зміну кредитора у зобов`язанні жодним чином не змінює умов раніше укладеного кредитного договору, а носить лише інформативний характер.
ОСОБА_1 не здійснював погашення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року ні ТОВ «Стар Файненс Груп», ні ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал».
11 травня 2026 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» відповідачу ОСОБА_1 була надіслана досудова вимога щодо погашення кредитної заборгованості за вищевказаним договором (а.с. 25зв).
Однак вказана заборгованість ОСОБА_1 у добровільному порядку погашена не була.
ОСОБА_1 за невиконання умов договору про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року нарахований штраф в розмірі 6 000 грн 00 коп., відповідно до п. 5.3. зазначеного договору.
Разом з тим, згідно п. 18 «Прикінцеві та Перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Воєнний стан в Україні запроваджено Указом Президента «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24лютого 2022 № 2102-ІХ, з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Дія режиму воєнного стану у подальшому неодноразо була продовжена.
Тлумачення п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.
Враховуючи, що строк дії таких обмежень триває з 24 лютого 2022 року і на період дії воєнного, надзвичайного стану та тридцятиденний строк після його припинення або скасування, а позивачем нараховані штрафні санкції за невиконання грошових зобов`язань за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року у вказаний період, то підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій відсутні.
За таких обставин з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Кредит Капітал» слід стягнути заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9 207 грн 96 коп та заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 7 872 грн. 65 коп, всього 17 080 грн 61 коп.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кредит Капітал» слід відмовити.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Позивачем ТОВ «Кредит Капітал» при зверненні до суду через підсистему «Електронний суд» був сплачений судовий збір в розмірі 2 662 грн 40 коп (а.с. 5).
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовні вимоги ТОВ «Кредит Капітал`задоволені на 74 %, то, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 970 грн 18 коп (2 662 грн 40 коп х 74 %).
Що стосується стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу, то у ч. ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України йдеться про те, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Тобто, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 цього Кодексу).
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 11 листопада 2021 року у справі № 922/449/21 та від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» прохає стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000 грн 00 коп.
На підтвердження витрат, понесених позивачем за надання адвокатським об`єднанням «Апологет» адвокатом Усенко М.І. професійної правничої допомоги суду надані: договір про надання правової (правничої) № 0107 допомоги від 01 липня 2025 року (а.с. 28); акт № 124 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 11 травня 2026 року (а.с. 28зв); детальний опис наданих послуг до акту (а.с. 29), ордер на надання правничої допомоги ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» адвокатом Усенком М.І. (а.с. 29зв).
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд у тому числі враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим, а також критерій розумності їх розміру.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34 - 36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. У рішенні Європейський суд з прав людини 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та не співрозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.
Суд вважає, що заявлена позивачем сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн 00 коп є неспівмірною зі складністю справи та виконаними роботами, часом, витраченим адвокатом на надання послуг з правничої допомоги, їх обсягом та не відповідає критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру у співвідношенні з предметом позову.
При цьому суд також враховує, що справа розглядалася у порядку спрощеного провадження, а адвокат не приймав участі в судових засіданнях.
Таким чином, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн 00 коп. Саме така сума, на думку суду, відповідає критеріям розумності, співмірності та ґрунтуються на вимогах закону.
Керуючись ст. 509 ,512, 514,516, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638, 1054,1055, 1056-1, 1077 ЦК України, ст. 12, 77-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 273, 280-284, 353, 354 ЦПК України, -
У Х В А Л И В:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту № 55932-02/2025 від 25 лютого 2025 року, яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі яка включає в себе: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 9 207 грн 96 коп (дев`ять тисяч двісті сім грн. 96 коп), заборгованість по процентам за користування кредитними коштами в розмірі 7 872 грн. 65 коп (сім тисяч вісімсот сімдесят дві грн. 65 коп), всього 17 080 грн 61 коп. (сімнадцять тисяч вісімдесят грн. 61 коп).
В іншій частині у задоволенні позовних вимог, - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 1 970 грн 18 коп (одна тисяча дев`ятсот сімдесят грн. 18 коп), та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 грн 00 коп (три тисячі грн 00 коп), всього 4 970 грн 18 коп (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят грн. 18 коп).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо повне заочне рішення суду не було вручене відповідачу у день його проголошення, відповідач має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», юридична адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корпус 28, ЄДРПОУ 35234236.
відповідач: ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя Ярмак О. М.