Справа № 740/5334/26
Провадження № 2/740/3506/26
У х в а л а
про залишення позовної заяви без руху
25 вересня 2026 року місто Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Гагаріна Т.О., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАРКЕТСЕРВІС» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,
встановила:
22.09.2026 позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
При вирішенні питання про відкриття провадження за даним позовом відповідно до вимог ст.187 ЦПК України суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статтях 175, 177 ЦПК України.
Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви закріплені у ст. 175 ЦПК України.
Згідно п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Усупереч викладеному, у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у позивача та відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Згідно п.1, 10 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про стягнення грошових коштів сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; у позовах, що складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Так, позовна заява не містить ціни позову, хоча позивачем заявлено позовні вимоги майнового характеру: стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за дні невикористаної відпустки.
Також, відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У позовній заяві позивач просила звільнити її від сплати судового збору за подання позову на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі № 910/4518/16 сформулювала правовий висновок про те, що не всі виплати, які обчислюються із середнього заробітку або підлягають виплаті у зв'язку із припиненням трудових відносин, є заробітною платою, а відтак не всі такі вимоги охоплюються пільгою щодо сплати судового збору.
У постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19 Велика Палата Верховного Суду підтвердила зазначений підхід та зауважила, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця, а не складовою заробітної плати, у зв'язку з чим вимога про його стягнення не підпадає під пільгу щодо сплати судового збору.
Таким чином, суд приходить до висновку, що пільг щодо сплати судового збору за позовними вимогами про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні Законом України «Про судовий збір» не передбачено.
Доказів того, що позивач має інші пільги щодо сплати судового збору не надано.
Документів, які б надавали позивачу пільги щодо сплати судового збору згідно ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали позовної заяви не містять.
Отже, за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач не звільнена від сплати судового збору і ця вимога підлягає оплаті в установленому Законом України «Про судовий збір» розмірі, як за майнову вимогу.
Згідноч.2 ст.133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Розміри ставок судового збору визначені у ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір».
Згідно п.1 ч.2 ст.4 ЗаконуУкраїни«Про судовийзбір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, юридичною особою, ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру, залежно від визначеної позивачем ціни позову,та надати відповідний підтверджуючий документ про його сплату.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, наявні підстави для залишення позовної заяви без руху відповідно до ст.185 ЦПК України, про що повідомити позивача, надавши строк для усунення вищезазначеного недоліку позовної заяви.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України,
постановила:
позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «МАРКЕТСЕРВІС» про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористані дні відпустки та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишити без руху, про що повідомити позивача, і запропонувати в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки, зазначені в мотивувальній частині ухвали.
Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання вимог даної ухвали у вказаний строк, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Ухвала не підлягає оскарженню та набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Суддя Т.О.Гагаріна