Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/6627/24
Провадження №: 2-а/332/2/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 вересня 2026 р. м. Запоріжжя
Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючої судді Ретинської Ю.І., за участю секретаря судового засідання Карліної А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
У листопаді 2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з наведеним позовом, в обґрунтування якого зазначав наступне.
07.11.2024 року оператором рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол № 934 про адміністративне правопорушення. 11.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено постанову № 934 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно з якою на ОСОБА_1 було накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000,00 грн.
Посилаючись на незаконність оскаржуваної постанови зазначав, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки факт виклику позивача повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 не доведений, зокрема, у постанові не зазначено: місце вручення повістки, доказ вручення, ким вручена (посадова особа), чи сформована фото та відео вручення.
Крім того, вказував, що він працює будівельником в ТОВ «ПБК «Акві-буд» на об`єктах критичної інфраструктури та має бронь, відстрочку від мобілізації.
На підставі викладеного, позивач просив зазначену постанову скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього закрити.
16.12.2024 на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що оскаржувана постанова відповідає вимогам КУпАП, оскільки в ній зазначено усі фактичні обставини справи, наведені відповідні норми чинного законодавства, яке діяло на час вчинення правопорушення. 14.09.2024 року було оповіщено громадянина ОСОБА_1 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 08.11.2024 № 298 «Про організацію проведення оповіщення військовозобов`язаних офіцерського, сержантського та рядового складу групами оповіщення на тиждень» Повістку отримав особисто під підпис в день проведення оповіщення 14.09.2024 року. Однак, в призначений день, а саме: 16 вересня 2024 року громадянин ОСОБА_1 не прибув за викликом. З 18.09.2024 військовозобов`язаний ОСОБА_1 перебував у розшуку. 07.11.2024 року ОСОБА_1 було виявлено працівниками поліції ГУНП в Запорізькій області. Цього ж дня оператором рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол № 934 про адміністративне правопорушення. Розгляд справи було призначено на 11.11.2024 року. Для прийняття участі в розгляді адміністративної справи не прибув. Відповідно до наданих пояснень при складанні протоколу - не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом так як повістку не отримував, повідомлень не було. За результатами розгляду матеріалів справи начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 полковником ОСОБА_3 було винесено постанову № 934 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Вважає твердження позивача щодо наявності бронювання та відстрочки від мобілізації безпідставними, адже позивачем не надано відповідних підтверджуючих документів, а надана позивачем довідка Запорізької ОВА не надає права на відстрочку від призову від мобілізації в особливий період.
Ухвалою суду від 22.11.2024 справу прийнято до розгляду та призначено судове засідання.
Ухвалою суду від 10.01.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду від 20.01.2025 у справі призначено почеркознавчу експертизу, провадження у справі зупиненою.
Ухвалою суду від 11.02.2025 відновлено провадження у справі за клопотанням експерта.
Ухвалою суду від 19.02.2025 зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.
Ухвалою суду від 19.03.2025 провадження у справі відновлено за клопотанням експерта.
Ухвалою суду від 10.04.2025 зупинено провадження у справі до отримання висновку експерта.
Ухвалою суду від 12.05.2025 провадження у справі відновлено.
Ухвалою суду від 19.06.2025 задоволено клопотання представника позивача, проведення експертизи доручено ТОВ «Український центр експертиз та оцінки».
Ухвалою суду від 12.03.2026 відновлено провадження.
Ухвалою суду від 31.03.2026 погоджено кандидатуру експерта ОСОБА_4 щодо можливості проведення почеркознавчої експертизи. Провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 17.09.2026 провадження у справі відновлено, призначено судове засдіання.
У судове засідання учасники справи не з`явились, були повідомлені про час та місце розгляду справи. Крім того, звернулися до суду із заявами про розгляд справи у їх відсутність.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 194 КАС України суд вважає можливим розгляд справи здійснювати у відсутність учасників справи, на підставі наявних матеріалів.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні в них докази та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного висновку.
Згідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог (ч. 1, ч. 2 ст. 9 КАС України).
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до частини 3 статті 288 КУпАП, оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення здійснюється в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, викладені у статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
За приписами статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУПАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Виходячи з вимог статті 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.
За статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі (стаття 283 КУпАП).
Судом встановлено, що оператором рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_2 старшим солдатом ОСОБА_2 складено протокол № 934 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого 16.09.2024 року військовозобов`язаний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 не з`явився за повісткою (розпорядженням) про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_5 , про причини неявки не повідомив.
11.11.2024 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 за № 934, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, за те, що останній не з`явився за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_5 . Про дату, час та місце прибуття був повідомлений особисто, що підтверджується підписом на корінці повістки № 1931 від 14.09.2024.
Частиною 3 статті 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період (частина 1 статті 210-1 КУпАП: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).
Пунктами 40 та 41 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яка набрала чинності 18.05.2024 року встановлено, що під час вручення повістки здійснюється фото і відео фіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото та відео фіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським. Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розсліду вальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.
Пункт 47 передбачає, що старший групи оповіщення, представник, уповноважений вручати повістки, територіального центру комплектування та соціальної підтримки, відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органах СБУ зупиняє (підходить до) громадянина та відрекомендовується, повідомляє про мету зупинки (прибуття) та спілкування. На вимогу громадянина пред`являє свій паспорт громадянина (посвідчення офіцера, військовий квиток, службове посвідчення), службове посвідчення особи, уповноваженої вручати повістки, а також пропонує громадянину пред`явити його паспорт та військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Якщо особа підлягає оповіщенню відповідно до розпорядження голови (начальника) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації) або відповідного керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки про проведення заходів мобілізації чи виклик резервістів та військовозобов`язаних районного (міського) територіального центру комплектування, їй вручається повістка.
Форма розписки та її зміст визначені в Додатку 11 до наведеного вище Порядку №1487, згідно якому повістка має відривну частину розписки про те, що повістка про виклик у визначений час до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, одержана певним громадянином із засвідченням його особистим підписом. У разі відмови від підписання повістки посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки у присутності свідків складається акт про відмову від отримання.
Відповідачем до відзиву була долучена розписка № 1931 про отримання ОСОБА_1 повістки на 16.09.2024.
Звертаючись із вказаним позовом та надаючи відповідь на відзив, ОСОБА_1 зазначав, що повістку він не отримував та не підписував.
Так, згідно висновку експерта № 773-1/08.2026 підпис від імені ОСОБА_1 , що міститься у рядку «(особистий підпис громадянина)» у розписці № 1931 від 14.09.2024, складені від імені ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Рукописний запис « ОСОБА_1 », що міститься у рядку «(Повістку на ім`я)» у розписці № 1931 від 14.09.2024, складені від імені ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Цифровий рукописний запис дати «14 09 24», що міститься у рядку «(одержав)» у розписці № 1931 від 14.09.2024, складені від імені ОСОБА_1 , виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.
Крім того, суду не було надано фото та відео фіксації здійснення вручення ОСОБА_1 працівниками РТЦК повістки, як то передбачає постанова КМУ № 560, що враховуючи заперечення позивача щодо обізнаності про таку повістку, а також про те, що ним не робився підпис на розписці про отримання повідомлення ставить під сумнів наявність фактичних обставин правопорушення, які послугували підставою до винесення оскаржуваної постанови.
Отже, достовірних даних про обізнаність ОСОБА_1 про його виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 16.09.2024 року, як то і про фіксацію його відмови від отримання повістки, матеріали справи не містять.
З приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із змісту рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 вбачається, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідно до закріпленого у ст. 62 Конституції України принципу особа вважається невинуватою, доки її вину не буде доведено в законному порядку; ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість; обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а вказав, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно з пунктом 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Виходячи з норм, викладених в пункті 1 частини 1статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, постанова про притягнення останнього до адміністративної відповідальності скасуванню, а справа закриттю у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 139 КАС України у зв`язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 1211,20 гривень та витрат на проведення експертизи в розимірі 24000,00 грн.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 72-77, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.
Постанову № 934 від 11.11.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_3 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП із накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень, - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 210-1КУпАП, закрити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) понесені позивачем судові витрати на загальну суму 25211 гривень 20 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: Ю.І. Ретинська