Справа № 273/912/25
Провадження № 2/273/280/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 вересня 2026 року м.Баранівка
Баранівський районний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Бєлкіної Д.С., при секретарі судових засідань Стаднюк В.В., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Баранівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баранівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно , -
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить: визнати за нею право власності на спадкове майно за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Баранівка Баранівського району Житомирської області спадкодавця ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з коридора 1 площею 3,9 кв.м., кімнати 2 площею 18,8 кв.м., кімнати 3 площею 9,6 кв.м. , кухні 4 площею 7,8 кв.м, веранди 1 площею 4,9 кв.м., загальною площею, 45.0 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м. , допоміжною площею 16,6 кв.м та всі господарські будівлі та споруди біля цього будинку - веранду «а» , прибудову «а-1», літню кухню «Б», сарай «В», сарай «Г», сарай «Д» , сарай «Е», навіс «Ж», погріб «О», вбиральню «П», навіс Р-1 , огорожу №4, колодязь №2.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Баранівка Звягельського (Баранівського) району Житомирської області помер спадкодавець ОСОБА_3 . Заповіту спадкодавець ОСОБА_2 не залишав , а тому спадщина відкрилась за законом. Після його смерті залишилось таке спадкове майно: житловий будинок за АДРЕСА_2 та земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,10 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер №[номер приховано]:01:001:0439 та земельна ділянка, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0526 га. для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер №[номер приховано]:01:001:0440. Вказані земельні ділянки належали ОСОБА_2 на підставі Державних актів на право власності на земельні ділянки. Спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця була його дружина ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину. ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Баранівка Звягельського ( Баранівського) району Житомирської області померла спадкодавець ОСОБА_2 . 24.09.2013 року спадкодавець ОСОБА_2 залишила заповіт, яким заповіла ОСОБА_1 та її рідному брату ОСОБА_4 все майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось , і взагалі все те , що буде що буде належати їй на день смерті і на що матиме за законом право , в рівних долях кожному з нас , а тому спадщина відкрилась за заповітом. З метою упорядкування нумерації та у зв`язку з дублюванням адреси об`єкта нерухомого майна - житловий будинок, який рахується за ОСОБА_2 (нині покійна), змінено поштову адресу з АДРЕСА_3 . Спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 вона прийняла вчасно. Їі рідний брат ОСОБА_4 від прийняття спадщини по заповіту відмовився. Інших спадкоємців, у.т.ч. таких, що мають право, чи претендують на спадщину, у померлого спадкодавця немає. У квітні 2025 року вона звернулась до приватного нотаріуса Присяжнюка В.О. з проханням видати свідоцтво про право на спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 , проте 08.04.2025 року отримала свідоцтво про право на спадкову земельну ділянку площею 0,10 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та свідоцтво про право на спадщину на спадкову земельну ділянку площею 0,0526 га. для ведення особистого селянського господарства , що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а отримати свідоцтво про право на спадковий будинок не змогла , оскільки у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи на вищезазначений будинок, що стало підставою для відмови у видачі їй свідоцтва про право на спадщину.
Ухвалою Баранівського районного суду від 12.06.2025 року відкрито загальне позовне провадження по справі, надано відповідачеві строк для подання відзиву, витребувано від нотаріуса матеріали спадкової справи, справу призначено до підготовчого засідання, в яке викликано учасників справи.
Ухвалою Баранівського районного суду від 30.04.2026 року підготовче провадження по справі закрито, справу призначеного до судового розгляду по суті.
Позивач ОСОБА_1 до суду не з`явилася, подала до суду письмову заяву, в якій просить розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання свого представника не направив, подав до суду заяву, в якій просить розглядати справу без участі представника, позовні вимоги визнає, за умови їх підтвердження належними доказами .
Суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, надавши їм об`єктивну та неупереджену оцінку, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Баранівка Баранівського району Житомирської області помер ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ( а.с. 7).
Спадкоємцем майна ОСОБА_2 була його дружина ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину, але своїх спадкових справ не оформила, а ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Баранівка Баранівського району Житомирської області померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ( а.с. 9,56).
Згідно копії заповіту від 24.09.2013 року ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_4 все своє майно, де б воно не було та з чого б воно не складалось , і взагалі все те , що буде що буде належати їй на день смерті і на що матиме за законом право , в рівних долях кожному (а.с.8).
Піісля смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на житловий будинок за АДРЕСА_2 та земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,10 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер №[номер приховано]:01:001:0439 та земельну ділянку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , площею 0,0526 га. для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер №[номер приховано]:01:001:0440. Вказане майно належало її покійному чоловіку ОСОБА_2 .
ОСОБА_4 відмовився від прийняття спадщини по заповіту, про що подав відповідну заяву, що знаходиться в матеріалах спадкової справи (а.с.37).
ОСОБА_1 звернувшись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, отримала свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, а щодо права власності на житловий будинок отримала відмову у зв`язку з відсутністю правовстановлюючого документа на будинок (а.с.20) .
Відмова нотаріуса у видачі свідоцтва позивачем не оскаржувалася.
Отже, у ОСОБА_1 відсутні умови для оформлення прав на нерухоме майно в нотаріальній конторі.
Відповідно до копії договору на право побудови будинку і безстрокове користування земельною ділянкою від 20.02.1952 року ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку під будівництву житлового будинку в м. Баранівка, провулук Червоний (а.с.6).
Згідно з копією технічного паспорта, виготовленого Новоград - Волинським МБТІ станом на 06.03.2025 року, житловий будинок по АДРЕСА_1 є загальною площею 45,00 м2, житловою 28,40 м2, а також до будинку відносяться господарські будівлі. Рік побудови 1952 рік (а.с. 13-14).
Відповідно до наказу відділу містобудування, архітектури, земельних відносин та комунальної власності Баранівської міської ради від 27.05.2025 року №41-О про зміну адреси, поштова адреса АДРЕСА_2 змінено на АДРЕСА_1 ( а.с. 21).
Відповідно до матеріалів копії спадкової справи №31/2014, що надійшла до суду на запит, встановлено, що ОСОБА_5 є єдиним спадкоємцем, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 , її брат ОСОБА_4 відмовився від спадщини у встановленний законом строк, про що в матеріалах справи є відповідна заява ( а.с. 34-52).
З досліджених судом письмових доказів вбачається, що спадкове майно належало чоловіку померлої ОСОБА_2 на праві власності, яке вона успадкувала, однак за життя не отримала правовстановлювальний документ та не зареєструвала право власності.
Згідно зі ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
За приписами ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (ч.1 ст.1296 ЦК України). Згідно з ч.1 ст.1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Відповідно до ч. 1 ст. 1298 ЦК, свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців із часу відкриття спадщини.
Виходячи зі змісту п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають.
Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За змістом ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.
Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами). Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах. Відповідно до положень ст.ст. 100,101 ЦК УРСР, 1963 року, громадяни могли мати у власності житловий будинок, при чому норми глави 10 "Особиста власність" цього Кодексу не пов`язували наявність такого права з його обов`язковою державною реєстрацією.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі.
На підставі наведеного, керуючись ст. 55 Конституції України, ст.ст.1296 - 1298 ЦК України, п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст. ст.ст. 4,5,13, 89, 200, 206, 207, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Баранівської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , право власності у порядку спадкування майно за заповітом, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Баранівка Баранівського району Житомирської області спадкодавця ОСОБА_2 , а саме: житловий будинок АДРЕСА_1 , який складається з коридора 1 площею 3,9 кв.м., кімнати 2 площею 18,8 кв.м., кімнати 3 площею 9,6 кв.м. , кухні 4 площею 7,8 кв.м, веранди 1 площею 4,9 кв.м., загальною площею, 45.0 кв.м., житловою площею 28,4 кв.м. , допоміжною площею 16,6 кв.м та всі господарські будівлі та споруди біля цього будинку - веранду «а» , прибудову «а-1», літню кухню «Б», сарай «В», сарай «Г», сарай «Д» , сарай «Е», навіс «Ж», погріб «О», вбиральню «П», навіс Р-1 , огорожу №4, колодязь №2.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Бєлкіна Д.С.