Справа № 524/6668/25
Провадження № 2/524/282/26
УХВАЛА
23.09.2026 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі
головуючого судді Мельник Н. П.,
з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Публічного акціонерного товариства «Український іноваційний Банк», Публічного акціонерного товариства «Українська іноваційна компанія»,
треті особи Департамент державної реєстрації виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Веселовський Анатолій Григорович, Комунальне підприємство «Квартирне управління» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області,
про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження нерухомим майном та скасування державної реєстрації права іпотеки,
УСТАНОВИВ:
У провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Український іноваційний Банк», ПАТ «Українська іноваційна компанія» про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження нерухомим майном та скасування державної реєстрації права іпотеки.
23.09.2026 у судове засідання не з`явилися учасники справи, повідомлені належним чином.
Від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшли письмові заяві 15.09.2026 про повернення до стадії підготовчого судового засідання та проуточнення позовних вимог.
Заяви мотивовані тим, що на стадії розгляду справи по суті виникла об`єктивна необхідність у з`ясуванні обставин та захисті прав позивача шляхом уточнення (або зміни) позовних вимог відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України.
01.09.2026 представником позивача після закриття підготовчого засідання у справі отримано повідомлення від приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Веселовського А. Г. про неможливість здійснення реєстраційних дій щодо припинення іпотеки та заборони відчуження квартири АДРЕСА_1 . Зазначене мотивано тим, що припинення обтяжень іпотекою і забороною відчуження квартири, зареєстрованих на підставі іпотечного договору та зняття заборони відчуження цієї квартири вирішуються у судовому порядку.
При цьому, після ознайомлення із текстом зазначеного повідомлення, ураховуючи вимоги до реєстраційних дій щодо припинення іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна, практику Верховного Суду, виникла необхідність деталізації прохальної частини позовної заяви відповідно до актуального правового статусу нерухомого майна (кв. АДРЕСА_1 ).
Представник позивача зазначає, що ефективний захист прав позивача можливий шляхом одночасного припинення іпотеки та скасування державної реєстрації заборони на відчуження, тому виникла потреба уточнити позовні вимоги.
В позовній заяві присутня вимога щодо скасування іпотеки та заборони без чіткого її формулювання, що призведе до ухвалення рішення, яке неможливо буде виконати. Важливість деталізації вимог за ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачає, що суди не просто в рішенні зазначають про зняття заборони, а чітко вказувають у рішенні про припинення обтяження або скасування запису/рішення реєстратора.
Розглянувши подані заяви, суд приходит до таких висновків.
ЦПК України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття. Однак, відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблений висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно постанов Верховного Суду від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20 суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження заявник має навести вагомі обставини, що потребують процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформулював такий правовий висновок: «Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя» (п. 30).
З урахуванням наведеного, представником позивача доведено вагомість обставин, що можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, тому задля забезпечення права учасників справи на справедливий судовий розгляд доцільно повернутися до стадії підготовчого провадження у справі для вчинення процесуальних дій. Зазначені дії можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження та мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті.
Згідно з ч. 3 ст. 49 ЦПК України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, а також збільшити або зменшити розмір позовних вимог лише до закінчення підготовчого засідання.
З аналізу заяви про уточнення позову слідує, що сторона позивача просить викласти прохальну частину позовної заяви в зміненій редакції, що не змінює предмет позову, а лише конкретизує його.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося (ч. 2 ст. 247 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 196 - 198, 200, 247, 260, 261, 353 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити клопотання представника позивача.
Повернутися на стадію підготовчого провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ПАТ «Український іноваційний Банк», ПАТ «Українська іноваційна компанія» про усунення перешкод у здійсненні права розпорядження нерухомим майном та скасування державної реєстрації права іпотеки.
Призначити підготовче судове засідання у справі на 09 год 05 хв 30.10.2026 у приміщенні Автозаводського районного суду міста Кременчука, вул. Університетська, 29/5.
Прийняти до розгляду заяву представника позивача про уточнення позовних вимог.
Встановити відповідачам 15-денний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на уточнені позовні вимоги. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів віповідачами повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачами відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву відповідачі мають право пред`явити зустрічний позов.
Встановити позивачу 5-денний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити відповідачам 5-денний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Роз`яснити учасникам судового процесу та їхнім представникам добросовісне користування процесуальними правами, зловживання якими не допускається.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н. П. Мельник