Справа № 525/1328/25
Провадження №2/525/98/2026 Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17.09.2026 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Пархоменко Я.І.,
з участю представника позивача Пилипчука С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
у с т а н о в и в:
ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором №3261490 від 27.11.2020 у розмірі 16728 грн. та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилається на те, що 27.11.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №3261490. За умовами договору Споживачу надається кредит у розмірі 5100 грн., строк кредиту 360 днів.
30.06.2021 було укладено договір №30062021 відповідно до якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3261490.
23.05.2024 було укладено договір №23/05/24 відповідно до якого ТОВ «ФК «ЄАПБ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №3261490.
Загальний розмір заборгованості за договором №3261490 від 27.11.2020 станом на день звернення до суду становить 16728 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 5100 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 11628 грн.
09.12.2025 судом відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено розгляд справи на 12.01.2026, учасникам судового розгляду роз`яснено порядок та строки подання заяв по суті справи. Надалі розгляд справи неодноразово відкладався з поважних причин.
Представник позивача Пилипчук С.В. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 та його представник адвокат Смірнов С.І. у судове засідання не з`явилися, про місце дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином. Від представника відповідача адвоката Смірнова С.І. надійшла заява про часткове визнання позовних вимог, згідно якої представник відповідача повідомив, що відповідач визнає заявлений позов частково у розмірі 5515, 30 грн., з яких тіло кредиту - 5100 грн. та відсотки 15,30 грн., просив проводити розгляд справи без участі сторони відповідача.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до наступних висновків.
Судом установлено, що 27.11.2020 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір №3261490 про надання споживчого кредиту. Згідно умов Договору сума кредиту складає 5100 грн., строк кредиту 30 днів, з можливістю пролонгації, знижена процентна ставка 0,01% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4. Договору, якщо в цей строк Споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох днів, що слідують за датою закінчення такого строку; стандартна процентна становить 1,9% в день від суми кредиту та застосовується у межах строку кредиту, зазначеного в пункті 1.4 Договору, якщо Споживач не виконав умови у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1 - 4.6 Договору, у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України (а.с. 7-11, 129). Аналогічні умови містяться у паспорті споживчого кредиту ( а.с. 12-13).
Факт перерахування грошових коштів на рахунок відповідача підтверджується квитанцією до платіжної інструкції ( а.с. 18). Укладення кредитного договору та отримання коштів стороною відповідача не оспорюється.
Згідно картки обліку Договору (розрахунку заборгованості) за договором №3261490 від 27.11.2020 ОСОБА_1 здійснювалося нарахування відсотків за договором з 27.11.2020 до 27.03.2021. Загальна заборгованість станом на 29.06.2021 становить 16728 грн., з яких 5100 грн. - тіло кредиту; 11628 грн. - відсотки ( а.с. 20-24).
30.06.2021 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» був укладений договір факторингу №30062021 (а.с. 25-26).
Згідно акту прийому-передачі Реєстру боржників за Договором Факторингу №30062021 від 30.06.2021 ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» Реєстр боржників кількістю 4737 ( а.с. 27).
Згідно витягу з Реєстру боржників до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договором №3261490 у розмірі 16728 грн. ( а.с. 28-30).
23.05.2024 між ТОВ «ФК «ЄАПБ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір факторингу №23/05/24. Згідно умов договору Фактор передає грошові кошти, що дорівнюють Ціні Продажу, в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступає Факторові Права Вимоги до Боржників, зазначених в Реєстрі Заборгованостей. До Фактора переходять права Клієнта у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували не момент переходу цих прав. Права вимоги, які відступаються Клієнтом Фактору згідно цього Договору, не обмежуються лише розміром заборгованості кожного Боржника перед Клієнтом, що зазначається в Реєстрі Боржників ( а.с. 31-40).
Згідно акту прийому-передачі реєстру заборгованостей за Договором факторингу №23/05/24 від 23.05.2024 Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстри заборгованостей №1, №2, №3, №4, №5 від 23.05.2024 (а.с. 42).
Відповідно до реєстру заборгованостей №1 від 23.05.2024 до ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №3261490 від 27.11.2020 у розмірі 16728 грн. ( а.с. 44-46, 47).
Згідно розрахунку ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» станом на 12.11.2025 розмір заборгованості за кредитним договором №3261490 від 27.11.2020 складає 16728 грн., з яких 5100 грн. - заборгованість по основному боргу; 11628 грн. - заборгованість за відсотками (а.с. 48).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційних телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За умовами договору №3261490 від 27.11.2020 відповідачу був наданий кредит у розмірі 5100 гривень строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитом за базовою відсотковою ставкою 1,9% за кожен день користування кредитом. Договором передбачено можливість пролонгації строку кредиту на умовах визначених розділом 4 Договору. Доказів пролонгації строку кредитування на умовах визначених Договором суду не надано. Крім того, оскільки відповідачем не було вчасно повернуто кредитні кошти, тому відсутні підстави для застосування зниженої відсоткової ставки, передбаченої п. 1.5.1 Договору.
Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також неустойку.
У таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року по справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року по справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року по справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року по справі №522/1528/15-ц.
Отже, відсотки за користування кредитними коштами, нараховані за період з 27.12.2020 не підлягають стягненню, оскільки вони нараховані поза межами строку кредитування.
Таким чином, розмір заборгованості за кредитним договором становить 8007 грн., з яких: 5100 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2907 грн. - заборгованість за відсотками ( 5100 х 1,9% х 30 = 2907).
У іншій частині заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем відповідно до платіжної інструкції №[номер приховано] від 26.11.2025 сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп. (а.с. 1).
Оскільки позовні вимоги ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» підлягають задоволенню частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду підлягає стягненню з відповідача на його користь пропорційно до розміру заявлених позовних вимог. Розмір заявлених вимог 16728 грн. (100%), розмір вимог, що підлягають задоволенню 8007 грн. (47,87%), розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1274,49 грн. (2422,40 х 47,87% = 1274,49 грн.).
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до наступних висновків.
Позивач при зверненні до суду посилається на те, що ним були понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.
Відповідно до ч. ч. 1-5 ст. 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» було укладено Договір про надання правової допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 (а.с. 55-58).
Згідно заявки на надання юридичної допомоги №991 від 01.10.2025 та витягу з акту №21 про надання юридичної допомоги від 31.10.2025 адвокатським об`єднанням були надані позивачу наступні послуги: надання усної консультації з вивченням документів 2 години, вартістю 1500 грн. на загальну суму 3000 грн.; складання позовної заяви 2 години, вартістю 3000 грн., на загальну суму 6000 грн. Всього 9000 гривень ( а.с. 61, 62).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом правового висновку, викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого в самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У постанові від 28 вересня 2022 року у справі №534/14/20 Верховний Суд зазначив про те, що аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, колегія суддів враховує, що адвокат - це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом своїй клієнтці такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Так, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 24-26), від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед проти України» (пункт 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обгрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 03 листопада 2023 року у справі №94/2355/21).
Суд ураховує, що дана справа є малозначною та типовою, у даній категорії справ мається стала судова практика; позовна заява є незначною за обсягом, містить посилання виключно на норми чинного законодавства та частково на умови кредитного договору, жодних розрахунків не містить, що, як наслідок, не потребувало витрачання значного часу для обґрунтування правових підстав позову.
З огляду на викладене, обсяг юридичної та технічної роботи (зокрема, складання позовної заяви) не можна вважати значним; вартість такої роботи адвоката у загальному розмірі 9000 грн. є завищеною та не співмірною із ціною позову, яка становить 16728 грн. належним чином не обґрунтованою. Ураховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, характер спірних правовідносин, обсяг наданих адвокатом послуг позивачу, складність справи та реальності наданих адвокатських послуг суд вважає доведеним розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного, суд приходить до висновку, що витрати понесені позивачем на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1436,10 грн. (3000 грн. х 47,87% = 1436,10 грн.).
У іншій частині заявлені вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України,
у х в а л и в:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором №3261490 про надання споживчого кредиту від 27.11.2020 у розмірі 8007 ( вісім тисяч сім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судовий збір в сумі 1274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) гривні 49 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1436 (одна тисяча чотириста тридцять шість) гривень 10 копійок.
У іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», ЄДРПОУ 42640371, адреса: вул. Ґедройця Єжи, 6, офіс 521, м. Київ, 03150;
представник позивача: Пилипчук Сергій Валерійович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;
представник відповідача: адвокат Смірнов Сергій Іванович, РНОКПП НОМЕР_3 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2764 видане 23.04.2019 Радою адвокатів Полтавської області, адреса: вул. Каштанова, 40, оф. 4, селище Велика Багачка, Миргородський район, Полтавська область.
Повний текст рішення суду складено 22.09.2026.
Суддя Я.В. Прасол