РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 564/3091/26
23 вересня 2026 року
Костопільський районний суд Рівненської області
в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Ажнюк О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Костопіль у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненння неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів,
В С Т А Н О В И В:
У зазначеній позовній заяві ОСОБА_1 покликалася на те, що відповідно до рішення Костопільського районного суду Рівненської області у справі № 564/3298/21 від 15.02.2022 з відповідача на її користь стягувалися аліменти на утримання повнолтньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03.12.2021 і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Вказане судове рішення було звернуто до примусового виконання до Костопільського районного відідлу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Відповідач аліменти сплачував нерегулярно внаслідок чого утворилася заборгованість станом на червень 2026 року в сумі 50650 грн. 69 коп.
Вказала, що зазначена заборгованість виникла з вини відповідача та вона має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.
Згідно наведеного нею розрахунку розмір неустойки за період із 03.12.2021 до 26.08.2024 становить 15338 грн. 57 коп.
Покликаючись на положення ч. 1 ст. 196 Сімейного кодексу України, просила стягнути з відповідача неустойку (пеню) за кожен день прострочення за період з 03.12.2021 до 26.08.2024, яка становить 15338 грн. 57 коп.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було надано строк п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.
Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що не суперечить вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Частиною 9 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, встановлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін (частина четверта статті 15 СК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно до ст. 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189-192 і 194-197 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідно до рішення Костопільського районного суду Рівненської області у справі № 564/3298/21 від 15.02.2022 з відповідача на користь позивача стягувалися аліменти на утримання повнолтньої дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/8 частки від усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03.12.2021 і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Вказане судове рішення звернуто до примусового виконання до Костопільського районного відідлу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Із повідомлення державного виконавця від 03.07.2026 та розрахунку заборгованості вбачається, що за боржником ОСОБА_2 за період із 03.12.2021 до 11.06.2026 рахується заборгованість зі сплати аліментів за виконавчим документом № 564/3298/21, виданим 18.04.2022 Костопільським районним судом Рівненської області, у сумі 50650 грн. 69 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.
Як роз`яснено в абзаці 1 п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006., передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.
Судом встановлено, що відповідач ухилявся від сплати аліментів, присуджених рішенням Костопільського районного суду Рівненської області від 15.02.2022 у справі №564\3298\21 та внаслідок своєї винної, недобросовісної поведінки допустив заборгованість зі сплати аліментів, яка за період з 03.12.2021 до 11.06.2026 становить 50650 грн. 69 коп.
Доказів того, що заборгованість по сплаті аліментів утворилася з незалежних від нього причин, відповідачем не надано, розмір існуючої зборгованості не спростовано.
У постанові Верховного Суду від 17 листопада 2021 року в справі № 569/14819/19 (провадження № 61-1586св20) зазначено, що: «правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже, і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.
Отже, зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі частини першої статті 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого - обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму. Викладене узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 572/1762/15-ц (провадження № 14-37цс18) та від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18)».
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток. Тобто, заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %. (постанова Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 провадження № 61-18434св21).
Згідно наведеного позивачем розрахунку розмір неустойки (пені) за несплаченими аліментами за період із 03.12.2021 до 26.08.2024 становить 15338 грн. 57 коп.
Суд погоджується із розрахунком позивача, вважає його обгрунтованим і підставним.
Таким чином, враховуючи, що розмір заборгованості за аліментами за період з 03.12.2021 до 11.06.2026 становить 50650 грн. 69 коп. та розмір пені, яка підлягає стягненню, не перевищує 100% заборгованості по сплаті аліментів, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення пеня за прострочення сплати аліментів за період із 03.12.2021 до 26.08.2024 в розмірі 15338 грн. 57 коп., а тому позовна заява підлягає до задоволення.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивачі у справах про стягнення аліментів звільняються від сплати судового збору, таким чином позивач звільнена від сплати судового збору.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України, зокрема вони підлягають стягненню з відповідача на користь держави пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем при зверненні до суду мав бути сплачений судовий збір у сумі 1331 грн. 20 коп., який у зв`язку із задоволенням позову підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
На підставі наведеного та керуючись ст. 7, ч. 1 ст. 196, 199 - 201 Сімейного Кодексу України, ст. 10 - 13, 81, 89, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України,
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягненння неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення зі сплати аліментів за період з 03.12.2021 до 26.08.2024 у сумі 15338 (п`ятнадцять тисяч триста тридцять вісім) грн. 57 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач - ОСОБА_1 , проживає АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Повний текст рішення складено 23 вересня 2026 року.
Суддя: Р. М. Снітчук