Справа №567/1326/20
Провадження №6/567/41/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
розглянувши заявуТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», заінтересовані особи: ОСОБА_1 , АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Острозький відділ ДВС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа, -
встановив:
ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» звернулося в суд із заявою про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого листа у цивільній справі за позовом АТ КБ«ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування заяви зазначає, що 04.02.2021 року Острозьким районним судом Рівненської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі №567/1326/20 за позовом АТ КБ«ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та в подальшому на виконання вказаного рішення 12.03.2021 року було видано виконавчий лист.
Вказує, що 22.08.2025 року між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, згідно якого було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором до ОСОБА_1 .
Зазначає, що на підставі вищевказаного договору факторингу ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло всіх прав та обов`язків кредитора, а відтак просить суд замінити стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» його правонаступником - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».
Крім того, вказує, що з метою виконання рішення суду від 04.02.2021 року Острозьким районним судом Рівненської області у цивільній справі №567/1326/20 для АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було видано виконавчий лист, який було пред`явлено до примусового виконання, та в подальшому у зв`язку з відсутністю коштів та майна боржника оригінал такого виконавчого листа було повернуто стягувачу згідно постанови державного виконавця Острозького ВДВС у Рівненському районі Рівненської області.
Зазначає, що при укладенні вищевказаного договору факторингу оригінал виконавчого листа для ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» не передавався та з даного приводу товариство зверталось до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та у відповідь на звернення банк повідомив, що оригінал виконавчого листа втрачено.
У зв`язку з втратою виконавчого листа ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» вказує, що не може реалізувати свої права, як стягувача, які передбачені законодавством України, що й спонукало звернутися до суду з вищевказаною заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 14.09.2026 р. прийнято до розгляду заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» про заміну стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документу.
Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час та дату розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дубліката виконавчого документу.
У зв`язку неявкою учасників справи в судове засідання, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що 04.02.2021 р. Острозьким районним судом Рівненської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі №567/1326/20 за позовною заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, згідно якого з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» стягнуто заборгованість за кредитним договором №б/н від 20.09.2016 р. в розмірі 9 001,23 грн. та судовий збір в розмірі 1 602,21 грн.
12.03.2021 р. за заявою АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з метою примусового виконання рішення суду було видано виконавчий лист, який згідно супровідного листа від 12.03.2021 р. було направлено стягувачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Банк отримав виконавчий лист 18.03.2021 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення.
26.11.2021 р. старшим державним виконавцем Острозького ВДВС у Рівненському районі Рівненської області винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу (ВП №65027756), згідно якої виконавчий лист №567/1326/20, виданий 12.03.2021 р. Острозьким районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором в сумі 9 001,23 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 602,21 грн. було повернуто стягувачу , у зв`язку з тим, що грошових коштів та майна боржника не виявлено.
Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.
Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
З досліджених судом доказів встановлено, що 22.08.2025 р. між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу №8-22-08/2025, відповідно до якого право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором №б/н від 20.09.2016 р. перейшло від АТ «ПРИВАТБАНК» до ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».
Відповідно до акту приймання-передачі № 5 від 10.09.2025 року Реєстру боргових зобов`язань №5 від 10.09.2025 р. за договором факторингу №8-22/2025 від 22.08.2025 року, АТ КБ «ПРИВАТБАНК» передало на користь ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» право вимоги боргових зобов`язань згідно відповідного реєстру, в якому під порядковим номером 34890 вказано боргове зобов`язання ОСОБА_1 згідно кредитного договору № б/н від 20.09.2016 р.
Таким чином, відбулася заміна кредитора у зобов`язані - ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» стало новим кредитором у фінансових відносинах з боржником ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.
З листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18.03.2026 року, наданого у відповідь на запит ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» щодо надання оригіналів виконавчих документів та постанов про завершення виконавчих проваджень, вбачається, що оригінали документів (які надійшли до банку в період до 05.10.2025 р. включно) за витребуваними ІПН клієнтів знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 р. під час ракетного обстрілу з боку рф, та повідомлено про неможливість передачі таких документів внаслідок форс-мажорних обставин. За даним фактом правохоронними органами відкрито кримінальне провадження.
Станом на день звернення до суду із заявою про заміну стягувача та видачу дубліка виконавчого листа, зобов`язання ОСОБА_1 зі сплати заборгованості у вищевказаному розмірі на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС», залишається не виконаним, ОСОБА_1 таку заборгованість у повному обсязі не погасив, що останнім не заперечується та не надано доказів, які б спростовували таку обставину.
Таким чином, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» стало правонаступником всіх прав та обов`язків АТ КБ «ПРИВАТБАНК» за кредитним договором №б/н від 20.09.2016 р. щодо боржника ОСОБА_1 .
Згідно ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до положень ст.512 ЦК України, ст.442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.
Заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Зі змісту ст.ст.512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом ч.ч.1, 2, 5 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (ст.442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.
Згідно з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 (справа № 6-122 цс 13), виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 378 ЦПК України, статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Такий правовий висновок підтверджено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2021 у справі № 346/1305/19, провадження № 14-181 цс 20.
У постановах Верховного Cуду від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11 та від 27.08.2020 у справі №804/536/18, зроблено правовий висновок про те, що заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір (процесуальне правонаступництво), можлива на будь-якій стадії судового процесу, як на стадії розгляду справи, так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того, чи виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання.
Відповідно до ч.5 ст.442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Важко уявити, щоб ст.6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у ст.6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи конвенцію. Отже, для цілей ст.6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (рішення від 19.03.97 у справі "Hornsby v. Greece", п.40).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувача - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ЦК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі № 6- 1355/10, провадження № 61-12076св18.
Враховуючи вищезазначене та позицію Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту ст.ст.512, 514 ЦК України та ст.15 Закону України «Про виконавче провадження».
Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.
Враховуючи наведене, оскільки у правовідносинах, що виникли на підставі кредитного договору, відбулась заміна стягувача на ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» до відкриття виконавчого провадження, судове рішення про задоволення вимог кредитора не виконане боржником, що не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін договору, тому зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення заяви та заміни стягувача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».
При вирішення заяви ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» в частині видачі дубліката виконавчого листа суд виходить з наступного.
Підпунктом 17.4 пункту 17 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 18.11.2020 у справі №263/4331/18, сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 09.10.2019 у справі №2-6471/06 (провадження №61-11034св19), від 19.04.2021 у справі № 2-1316/285/11 (провадження №61-34св21).
Верховний Суд зауважив, що аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.
Як було вище встановлено судом, виконавчий лист №567/1326/20, виданий 12.03.2021 р. Острозьким районним судом Рівненської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором в сумі 9 001,23 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 1 602,21 грн. було повернуто стягувачу, у зв`язку з тим, що грошових коштів та майна боржника не виявлено, що підтверджується відповідною постановою старшого державного виконавця Острозького ВДВС у Рівненському районі Рівненської області від 26.11.2021р. (ВП №65027756).
Водночас, згідно листа АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 18.03.2026 р. оригінали документів (які надійшли до банку в період до 05.10.2025 р. включно) за витребуваними ІПН клієнтів знаходилися на зберіганні в архівному приміщенні, яке було знищено 05.10.2025 р. під час ракетного обстрілу з боку рф, що об`єктивно підтверджується долученими актом про пожежу від 06.10.2025 р., складеним Львівським міським управлінням цивільного захисту та превентивної діяльності.
Таким чином, виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором та судових витрат на даний час на примусовому виконанні не перебуває, та вказана обставина ні боржником ОСОБА_1 , ні заінтересованою особою - Острозьким відділом ДВС у Рівненському районі Рівненської області не спростована та не заперечується.
Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.
Згідно виданого судом виконавчого листа, строк пред`явлення його до виконання встановлено - до 11.03.2024 р., тобто протягом строку, встановленого законом.
Відповідно до підпункту 4 пункту 10-2 Розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав вважати пропущеним строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.
Верховний суд у своїй постанові від 24.01.2022 у справі №18/113- 53/81 висловив позицію про те, що процесуальний закон не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дублікату з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує наводити причини втрати.
За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дублікату не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі.
Конституційний Суд України в рішенні № 5-рп/2013 від 26.06.2013 у справі №1-7/2013 встановив, що виконання рішення суду є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямований на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У пункті 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 №16-рп/2009, суд зазначив, що, відповідно до положень Конституції України, судові рішення є обов`язковими до виконання; обов`язковість рішень суду є однією із основних засад судочинства, яка гарантує ефективне здійснення правосуддя; виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Таким чином, 04.02.2021 року Острозьким районним судом Рівненської області було ухвалено заочне рішення у справі №567/1326/20, на виконання якого було видано та надіслано стягувачу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» виконавчий лист, який на час звернення заявника до суду не перебуває у провадженні державної виконавчої служби та який було втрачено, що позбавляє заявника можливості пред`явити виконавчий лист до виконання.
З огляду на те, що судом встановлено, що виконавчий лист було втрачено, з метою захисту законних прав та інтересів стягувача та забезпечення виконання судового рішення, яке набрало законної сили, суд вважає за необхідне видати дублікат вищевказаного виконавчого листа.
На підставі викладено та керуючись ст.442, п.17.4 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, -
ухвалив:
Заяву ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» (04073, м.Київ, пр.Степана Бандери, буд.28А, код ЄДРПОУ 43513923),заінтересовані особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570), Острозький відділ ДВС у Рівненському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Острог, пр.Незалежності,9, код ЄДРПОУ 34838377), про заміну стягувача та видачу дубліката виконавчого листа - задовольнити.
Замінити стягувача АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» за виконавчим листом, виданим 12.03.2021 року Острозьким районним судом Рівненської області у цивільній справі №567/1326/20 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.09.2016 р., на його правонаступника ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС».
Видати ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа №567/1326/20 від 12.03.2021р. про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 20.09.2016 р.
Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст ухвали складено 24.09.2026 року.
Суддя Острозького районного суду Василевич О.В.