Справа № 569/22989/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області у складі:
головуючої судді Балацької О.Р.,
присяжних Кравчук І.Ю., Кугай Л.В.
з участю секретаря судового засідання Кулікович Д.П.
учасників справи:
представника заявника Арістової К.В.,
лікаря-психіатра ОСОБА_1 ,
прокурора Прокопчук О.В.,
особи, щодо якої вирішується питання про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 ,
представника ОСОБА_2 адвоката Теперика О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою Комунального підприємства «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку,
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позиції заявника.
До Рівненського міського суду Рівненської області звернулася Генеральний директор Комунального підприємства «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради Дишлюк Людмила Михайлівна із заявою про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку, в якій просить суд примусово госпіталізувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка прописана та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , в психіатричний стаціонар в примусовому порядку.
Заява мотивована тим, що ОСОБА_2 ургентно, у супроводі поліції та бригади екстреної медичної допомоги, була доставлена до КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» через неадекватну поведінку. Відповідно до комісійного огляду лікарів-психіатрів від 22.09.2026, у пацієнтки виявлено ознаки тяжкого психічного розладу, внаслідок якого вона виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для неї та оточуючих. Заявник зазначає, що ОСОБА_2 раніше неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні, однак після останньої виписки амбулаторне лікування не приймала. Останнім часом стала розгальмованою, агресивною по відношенню до матері, висловлює суїцидальні думки («прийшла вмирати»), від прийому медикаментів і будь-яких пояснень щодо свого стану категорично відмовляється, критика до власного стану повністю відсутня. Оскільки обстеження та лікування пацієнтки можливі лише в умовах психіатричного стаціонару, а її психічний стан становить небезпеку, генеральний директор закладу просить суд задовольнити заяву та надати примусову психіатричну допомогу ОСОБА_2 шляхом госпіталізації до психіатричного стаціонару.
ІІ. Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 вересня 2026 року справу передано судді Балацькій О.Р.
Відповідно до протоколу попереднього відбору присяжних від 23 вересня 2026 року присяжними обрано Кравчук І.Ю., Кугай Л.В.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 23 серпня 2026 року заяву прийнято до розгляду, справу призначено на 24 серпня 2026 року на 11 год. 03 хв. в приміщенні Рівненського міського суду Рівненської області (м. Рівне, вул. Шкільна, 1) з повідомленням (викликом) сторін. (а.с. 13)
В порядку визначеному ч. 1 ст. 247 ЦПК України, розгляд справи здійснюється судом з повним фіксуванням судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши докази з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, застосовуючи норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з огляду на таке.
ІІІ. Фактичні обставини справи та докази.
Суд встановив, що 22 вересня 2026 року ургентною бригадою екстреної медичної допомоги у супроводі співробітників поліції до Комунального підприємства «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради було доставлено ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з її неадекватною поведінкою вдома та конфліктами з родичами.
Згідно з медичною документацією, зокрема виписками з медичної карти стаціонарного хворого, ОСОБА_2 раніше неодноразово перебувала на стаціонарному лікуванні в КП «РОЦПЗН» та страждає на психічне захворювання з 2013 року (остання госпіталізація мала місце у період з 16.02.2026 по 05.03.2026). Після виписки з лікувального закладу призначене амбулаторне лікування пацієнтка не приймала, рекомендації лікарів ігнорувала.
Останнім часом стан здоров`я ОСОБА_2 значно погіршився: вона стала розгальмованою, виявляє агресію по відношенню до матері, з якою проживає, провокує постійні побутові конфлікти. Під час первинного огляду та прибуття до стаціонару пацієнтка поводилася емоційно неадекватно, на запитання лікарів відповідає неохоче, самостійно змінює тему розмови. Висловлює суїцидальні наміри («Я прийшла вмирати, тому що вже такий стан»), а на запитання щодо прийому медикаментів реагує агресивно, підвищує голос, заявляє: «Це не ваше діло, нічого я приймати не збираюсь». Критика до власного психічного стану у пацієнтки повністю відсутня, на зауваження вона не реагує, давати будь-які пояснення відмовляється та категорично заперечує проти госпіталізації й лікування.
Ключовим доказом у справі є комісійний огляд лікарів-психіатрів КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» від 22.09.2026 року. За висновками лікарської комісії, у ОСОБА_2 виявлено ознаки тяжкого психічного розладу, через який вона на момент огляду виявляє реальні наміри вчинити дії, що становлять безпосередню небезпеку для неї самої та оточуючих (матері), а також є неспроможною самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує життєдіяльність. (а.с. 4-6, 8)
У судовому засіданні представник заявника Арістова К.В. підтримала подану заяву та просила суд її задовольнити, наголосивши на тому, що впровадження примусової госпіталізації обумовлено важким психічним станом пацієнтки, який не дозволяє їй критично оцінювати реальність та потребує невідкладного стаціонарного втручання.
Адвокат Теперик О. В. у судовому засіданні зазначив, що не заперечує проти задоволення заяви, оскільки в матеріалах справи наявні всі необхідні докази, які повністю підтверджують стан здоров`я особи та обґрунтованість заявлених вимог.
Прокурор Прокопчук О. В. у своєму виступі вказала, що вважає заяву законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим попросила суд задовольнити її в повному обсязі.
Лікар ОСОБА_3 пояснила суду, що поточний стан здоров`я пацієнтки дійсно вимагає примусової госпіталізації до стаціонару, аби фахівці могли надати їй необхідну допомогу, оскільки добровільно лікуватися особа категорично не бажає і критично до свого стану не ставиться.
З огляду на характер виявленого психічного розладу та агресивну поведінку пацієнтки, її обстеження та подальше надання медичної допомоги можливі виключно в умовах стаціонарного психіатричного закладу загального типу. Участь пацієнтки у судовому засіданні забезпечено в режимі відеоконференції з використанням технічних засобів установи за місцем її фактичного перебування.
Надані суду докази у їх сукупності (медичні довідки, висновок комісії лікарів-психіатрів, матеріали ургентного доставлення та пояснення заявника) є належними, допустимими, достовірними та у повній мірі підтверджують обставини, на які посилається КП «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення».
IV. Застосовані норми права та мотиви, з яких суд виходить при прийнятті рішення.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права. У своєму рішенні Європейський Суд з прав людини (справа «Анатолій Руденко проти України») від 17.04.2014 року зазначив, що особа не може вважатися «психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об`єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання.
Відповідно до частини 2 статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Статтею 14 Закону України «Про психіатричну допомогу» закріплені підстави для госпіталізації особи до психіатричного закладу в примусовому порядку. Так, особа, яка страждає на психічний розлад, може бути госпіталізована до психіатричного закладу без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника, якщо її обстеження або лікування можливе лише в стаціонарних умовах, та при встановленні в особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.
Статтею 16 зазначеного Закону визначено, що особа, яку було госпіталізовано до психіатричного закладу за рішенням лікаря-психіатра на підставах, передбачених статтею 14 цього Закону, підлягає обов`язковому протягом 24 годин з часу госпіталізації огляду комісією лікарів-психіатрів психіатричного закладу для прийняття рішення про доцільність госпіталізації.
В статях 339 та 340 ЦПК України закріплено, що за умов, визначених Законом України «Про психіатричну допомогу» заява лікаря-психіатра про проведення психіатричного огляду особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги та її продовження в примусовому порядку подається до суду за місцем проживання особи, а заява представника психіатричного закладу про госпіталізацію особи до психіатричного закладу у примусовому порядку та заява про продовження такої госпіталізації подається до суду за місцезнаходженням зазначеного закладу.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 342 ЦПК України залежно від встановлених обставин суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні, яке підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання. Рішення про задоволення заяви лікаря-психіатра, представника закладу з надання психіатричної допомоги є підставою для надання відповідної психіатричної допомоги у примусовому порядку.
У заяві про проведення психіатричного огляду фізичної особи у примусовому порядку, про надання особі амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку та її продовження, про госпіталізацію до психіатричного закладу у примусовому порядку та продовження такої госпіталізації повинні бути зазначені підстави для надання психіатричної допомоги у примусовому порядку, встановлені законом.
До заяви про психіатричний огляд або надання амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку додається висновок лікаря-психіатра, а про продовження примусово амбулаторної психіатричної допомоги, про примусову госпіталізацію, її продовження висновок комісії лікарів-психіатрів та інші відповідні матеріали.
Зважаючи на те, що ОСОБА_2 страждає на тяжкий психічний розлад, через який він виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для нього та оточуючих, а також те, що його лікування можливе лише в стаціонарних умовах, виникла необхідність примусової госпіталізації в заклад з надання психіатричної допомоги.
Отже, враховуючи вище викладене, суд доходить до висновку про наявність обґрунтованих підстав для прийняття судом рішення про примусову госпіталізацію ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради, що відповідатиме інтересам особи щодо якої стосовно якої вирішується питання про надання їй психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про надання особі психіатричної допомоги у примусовому порядку.
Судові витрати у справі віднести за рахунок держави.
Керуючись статтями 293-294, 339-342 ЦПК України, статтями 14, 16 Закону України «Про психіатричну допомогу» суд,
УХВАЛИВ:
Заяву генерального директора Комунального підприємства «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради про надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку задовольнити.
Госпіталізувати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 в психіатричний стаціонар в примусовому порядку до Комунального підприємства «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради.
Рішення підлягає негайному виконанню. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи:
Заявник - Комунальне підприємство «Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення» Рівненської обласної ради, місцезнаходження: вул. Дубенська, 64, м. Рівне, код ЄДРПОУ 22563423.
Повний текст судового рішення складено та підписано 24 вересня 2026 року.
Суддя Ольга БАЛАЦЬКА
Присяжні: Інна КРАВЧУК
Людмила КУГАЙ