Справа № 712/1103/24
Провадження № 2/712/96/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 серпня 2026 року Соснівський районний суд міста Черкаси у складі:
головуючого судді Токової С.Є.
за участю секретаря судових засідань Білик О.Ю.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача Ковені Т.В., Різника Ю.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, та компенсацію за затримку розрахунку при звільненні , -
ВСТАНОВИВ:
25 січня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Черкаський державний науково-дослідний інститут техніко-економічної інформації в хімічній промисловості" про стягнення грошової компенсації за невикористану відпустку, компенсації за затримку розрахунку при звільненні в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просила суд стягнути з відповідача недонараховані грошові кошти компенсації за невикористану щорічну відпустку при звільненні в розмірі 123925,48 грн. та середній заробіток за затримку виплати компенсації за щорічну відпустку у розмірі 220178,28 грн.
30.06.2026 року на адресу суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_3 про призначення у справі повторної судово-почеркознавчої експертизи.
Клопотання обгрунтовує тим, що проаналізувавши висновок експерта від 18.03.2026 року № 3387-25-32 за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи ставить його під сумнів з наступних причин : усі надані в розпорядження експерта 9 документів з умовно- вільними підписами ОСОБА_1 за своїм змістом, характером та цільовим призначенням не відповідають змісту, характеру та цільовому призначенню досліджувального документу ( заяви про щорічну відпустку). Окрім того, на момент складання висновку від 18.03.2026 року відсутні відомості про підтвердження підвищення кваліфікації експертом Дзюбою О.Є. відповідно до даних Реєстру атестованих судових експертів, у зв"язку з чим у відповідача виникають обгрунтовані сумніви щодо наявності у експерта підтвердженої кваліфікації на дату проведення експертизи, що впливає на допустимість та доказову силу висновку. До клопотання долучено 45 завірених оригіналів службових документів з підписом позивача ОСОБА_1 , копію консультативного висновку спеціаліста, від 26.04.2022 року; копію службової розписки ОСОБА_4 від 10 травня 2022 року, копію табеля виходу на роботу відділу № 3 за квітень місяць 2022 року.
В судовому засіданні представники відповідача ОСОБА_5 , Ковеня Т.В. вказане клопотання підтримали та просили суд призначити повторну судово- почеркознавчу експертизу.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти клопотання про призначення у справі повторної судової- почеркознавчої експертизи через його необгрунтованість, просила врахувати письмові заперечення, подані через систему " Електронний суд". Звертала увагу суду, що представники відповідач були належним чином залучені судом до всіх процесуальних дій, пов"язаних із призначенням та проведеннням судової-почеркознавчої експертизи, мали реальну можливість висловити свої заперечення, клопотання , однак не скористалися жодним із цих процесуальних прав.
Заслухавши учасників справи, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання за наступних обставин.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаютьсясторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша,третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).
Згідно із частиною першою статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам). Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам) (стаття 113 ЦПК України).
Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.(Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 квітня 2021 року у справі № 201/15019/14-ц).
Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14).
Аналіз матеріалів справи свідчить:
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 09 березня 2025 року за клопотанням представника позивача було призначено судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Під час розгляду вказаного клопотання представники відповідача не заперечував проти її проведення, не вказували, що в матеріалах справи недостатньо документів із підписом позивачки, необхідних для проведення відповідної експертизи. Клопотання щодо приєднання документів, які є у розпорядженні підприємства та які містять підпис ОСОБА_1 не заявляв, як і не заперечували проти експертної установи, якій необхідно доручити проведення експертизи.
Після складення висновку експерта та ознайомлення представниками відповідача з його змістом, скерували до суду суду клопотання в якому представник ОСОБА_3 не визнає результати судово- почеркознавчої експертизи та наполягає на проведенні повторної експертизи в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз, надає додаткові оригінали вільних зразків підписів позивача ОСОБА_1 для забезпечення більшої повноти порівняльних зразків.
В той же час, повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи.
Проте, клопотання представника відповідача не містить належного обґрунтування обставин, з якими процесуальний закон пов"язує можливість призначення повторної експертизи.
Поряд з цим, суд вважає, що підстав для визнання висновку експерта № 3387/25-32 від 18 березня 2026 року необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, не встановлено, що у розумінні частини другої статті 113 ЦПК України виключає призначення повторної експертизи.
Сама по собі незгода з висновком експерта не є підставою для призначення повторної експертизи.
Крім того, в силу положень статті 83 ЦПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву на позовну заяву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Об`єктивних причин, які б унеможливлювали подання до суду доказів - 45 завірених оригіналів службових документів з підписом ОСОБА_1 за 2021-2022 роки, які наразі долучено до клопотання про призначення повторної експертизи не встановлено. Підставамии надання цих документів представник відповідача зазначає, що додаткові оригінали вільних підписів позивача необхідно надати експерту для забезпечення більшої повноти порівняльних зразків.
Надуманими суд вважає і доводи представників відповідача щодо наявності у експерта, який проводиві експертизу за ухвалою суду ОСОБА_6 , підтвердженої кваліфікації на дату проведення експертизи.
Матеріалами справи встановлено, що останнє підтвердження кваліфікації судового експерта ОСОБА_6 було здійснено 29 листопада 2022 року. Водночас наказом Міністерства юстиції України від 06 травня 2025 року № 1224/5 «Питання діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України», який набрав чинності 25 червня 2025 року, були врегульовані особливості підтвердження підвищення кваліфікації судових експертів після внесення змін до Закону України «Про судову експертизу». Абзацом третім пункту 3 зазначеного наказу передбачено, що якщо з дня присвоєння кваліфікації судового експерта або останнього підтвердження кваліфікації (продовження строку дії свідоцтва) на день набрання чинності цим наказом минуло більше двох років, строк для підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю збільшується на один рік. Оскільки станом на день набрання чинності зазначеним наказом -25 червня 2025 року -з моменту останнього підтвердження кваліфікації ОСОБА_6 (29 листопада 2022 року) минуло більше двох років, на неї повністю поширюється дія наведеної перехідної норми. Таким чином, граничний строк підтвердження підвищення кваліфікації експерта був продовжений на один рік, а тому спливав лише 29 листопада 2026 року. Натомість висновок судової почеркознавчої експертизи у даній справі складений 18 березня 2026 року, тобто більш ніж за вісім місяців до закінчення встановленого законодавством строку підтвердження підвищення кваліфікації.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про необгрунтованість вказаного клопотання та відмови у його задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 113, 260, 353 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя : С.Є. Токова