УХВАЛА
21 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 201/689/22
провадження № 61-11646ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Крата В. І., розглянув касаційні скарги Акціонерного товариства «Ідея Банк», які підписані представником Коненко Оленою Степанівною, на ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року у провадженнях: 6/201/18/2026, 6/201/17/2026, 6/201/20/2026 та постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2026 року у провадженнях: № 22 - ц/803/5599/26, № 22 - ц/803/5601/26, № 22-ц/803/5602/26у частині заяв Акціонерного товариства «Ідея Банк» в частині визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягнення грошових коштів у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання депозитних договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Аналіз Єдиного державного реєстру судових рішень свідчить, що Акціонерне товариство «Ідея Банк» (далі - АТ «Ідея Банк»), звернулось до суду із заявами про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та зобов`язання вчинити певні дії по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання депозитних договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Ухвалами Соборного районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року в задоволенні заяв Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено.
Постановами Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2026 року апеляційні скарги Акціонерного товариства «Ідея Банк» - залишено без задоволення. Ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року - залишено без змін.
04 вересня 2026 року АТ «Ідея Банк» через підсистему «Електронний суд» звернулось до Верховного Суду з касаційними скаргами, які підписані представником Коненко О. С., на ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року у провадженнях: 6/201/18/2026, 6/201/17/2026, 6/201/20/2026 та постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2026 року у провадженнях: № 22 - ц/803/5599/26, № 22 - ц/803/5601/26, № 22-ц/803/5602/26, у яких просить ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2026 року скасувати. Справу в частині розгляду заяви АТ «Ідея Банк» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та пов`язаних із нею вимог щодо зобов`язання приватного виконавця вчинити певні дії у виконавчому провадженні передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктами 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу (частина перша статті 406 ЦПК України).
Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України (частина друга статті 352 ЦПК України).
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку (пункт 2 частини першої статті 389 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (SHISHKOV v. RUSSIA, № 26746/05, § 110, ЄСПЛ, від 20 лютого 2014 року).
Ухвала суду щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню може бути оскаржена в апеляційному порядку (пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України).
У статті 389 ЦПК України міститься норма, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку.
Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвали щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у касаційному порядку, не передбачено.
Ухвала суду першої інстанції про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню (пункт 25 статті 353 ЦПК України), та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатами її перегляду, оскарженню у касаційному порядку не підлягають. У ЦПК України не передбачено права на оскарження у касаційному порядку ухвали суду про задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та постанови суду апеляційної інстанції, ухваленої за результатами її перегляду (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 червня 2022 року в справі № 2/2218/3393/11, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 листопада 2022 року у справі № 754/5288/21, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 грудня 2022 року у справі № 2-68/11, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року в справі № 757/35696/15-ц).
Ухвала суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню, може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду (пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України). Ухвала суду першої інстанції щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню після її перегляду в апеляційному порядку не підлягає касаційному оскарженню, оскільки не зазначена в пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 лютого 2023 року в справі № 757/30497/15-ц).
В ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 753/23412/17 (провадження № 61-44581сво18) вказано, що: «відповідно до пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України ухвала суду щодо задоволення заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню може бути оскаржена в апеляційному порядку. Водночас стаття 389 ЦПК України містить норму, яка визначає перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені у касаційному порядку після їх перегляду в апеляційному порядку. Тлумачення пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України свідчить, що оскарження ухвал про відмову у задоволенні заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у касаційному порядку, не передбачено. За таких обставин та з урахуванням вказаних норм процесуального права постанова Апеляційного суду м. Києва від 29 серпня 2018 року, якою відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 звернувся про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, не підлягає оскарженню у касаційному порядку».
Зміст пункту 25 частини першої статті 353 та частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права та регламентує право касаційного оскарження судових рішень, свідчить про те, що неможливим є як касаційне оскарження ухвали суду про відмову у задоволенні заяви про визнання судового наказу таким, що не підлягає виконанню, так і касаційне оскарження постанови апеляційного суду, згідно з якою така ухвала переглядалася (див., зокрема, ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 травня 2023 року в справі № 196/1186/18 (провадження № 61-6023ск23), ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2023 року в справі № 761/8893/22 (провадження № 61- 7534ск23)).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Касаційний суд вже зазначав, що відповідно до частини першої та четвертої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Про виправлення помилки в виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом. Таким чином оскаржені ухвала районного суду Одеської області та постанова апеляційного суду про стягнення грошових коштів як безпідставно одержаних від боржника за виконавчим документом, з урахуванням частини четвертої статті 432 ЦПК України, є частиною ухвали про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. ухвали суду першої інстанції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, передбачені пунктом 25 частини першої статті 353 ЦПК України, виходячи з положень пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2026 року в справі № 522/6867/24-Е (провадження № 61-4359ск26)).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Таким чином, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, оскільки ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року у провадженнях: 6/201/18/2026, 6/201/17/2026, 6/201/20/2026 та постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2026 року у провадженнях: №22 - ц/803/5599/26, № 22 - ц/803/5601/26, № 22-ц/803/5602/26 у частині заяв Акціонерного товариства «Ідея Банк»про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягнення грошових коштів не підлягають касаційному оскарженню відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами Акціонерного товариства «Ідея Банк», які підписані представником Коненко Оленою Степанівною, на ухвали Соборного районного суду міста Дніпра від 24 лютого 2026 року у провадженнях: 6/201/18/2026, 6/201/17/2026, 6/201/20/2026 та постанови Дніпровського апеляційного суду від 28 липня 2026 року у провадженнях: № 22 - ц/803/5599/26, № 22 - ц/803/5601/26, № 22-ц/803/5602/26 у частині заяв Акціонерного товариства «Ідея Банк» про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, стягнення грошових коштів у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», третя особа ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання депозитних договорів, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков
В. І. Крат