УХВАЛА
24 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 757/9683/25-ц
провадження № 61-11675ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,
Зайцева А. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Санамян Ольга Олегівна, на постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» ( далі - ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за період з жовтня 2021 по січень 2025 у розмірі 77 173,35 грн та судових витрат, які складаються з витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі
10 000,00 грн.
Печерський районний суд м. Києва рішенням від 01 жовтня 2025 року відмовив ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» у задоволені позову.
Київський апеляційний суд постановою від 05 серпня 2026 року скасував рішення Печерського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2025 року та ухвалив нове судове рішення, яким позов ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Компанія з управління та житлової експлуатації «НОВОСЕРВІС» заборгованість за надані послуги з утримання та управління будинком, прибудинкової території, комунальних та додаткових послуг по квартирі АДРЕСА_1 за період з 01 жовтня 2021 року по 31 січня 2025 року у розмірі 49 548,67 грн. В іншій частині позову відмовив. Вирішив питання розподілу судових витрат.
04 вересня 2026 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, сформовану її представником в системі «Електронний суд», у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року у справі № 3-88/2021(209/21, 47/22, 77/23, 188/23), зокрема визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 328, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 77 173,35 грн, що станом на 01 січня
2026 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 328,00 грн х 250 = 832 000,00 грн).
Касаційна скарга містить посилання на те, що судове рішення у цій справі оскаржується до суду касаційної інстанції на підставі підпунктів «а», «б», «в»,
пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені заявницею обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Посилання в касаційній скарзі на те, що відповідачка позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженими судовими рішеннями, при розгляді іншої справи, не підтверджують наявність таких випадків у відповідності до положень підпункту «б» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України оскільки заявницею не зазначено, в якій саме справі, що перебуває на розгляді в судах, вона позбавлена можливості спростувати обставини, а також в чому полягає така неможливість. Тому наведений довід не обґрунтований.
Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.
Пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржуване судове рішення ухвалене у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і воно не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не потребують окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.
Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління та житлової експлуатації «Новосервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Санамян Ольга Олегівна, на постанову Київського апеляційного суду від 05 серпня 2026 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: Є. В. Коротенко
І. А. Воробйова
А. Ю. Зайцев