Справа № 127/24430/26
Провадження 2/127/6673/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 вересня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Борисюк І.Е., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання, -
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького міського суду Вінницької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, що продовжує навчання.
Позов мотивований тим, що Вінницьким міським судом Вінницької області у справі № 127/1518/20 було видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь матері позивача - ОСОБА_3 аліменти на його утримання. ІНФОРМАЦІЯ_1 матір позивача померла. Ухвалою суду від 12.12.2022 було скасовано постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу по справі № 127/15128/20 та замінено стягувача у виконавчому проваджені з ОСОБА_3 на позивача. 06.07.2026 позивачу виповнилось 18 років та на даний час від навчається у Харківському національному університеті Повітряних Сил, термін навчання з 31.07.2025 по червень 2029 року. Єдиним хто на даний час може допомогти позивачу матеріально на період навчання, є його батько - відповідач по справі. Позивач немає можливості самостійно працювати задля свого забезпечення у зв`язку з денною формою навчання, що носить характер військової служби (казармений режим). Державного утримання недостатньо для повноцінного забезпечення позивача цивільним одягом, взуттям, харчуванням, лікування, додатковими навчальними матеріалами та іншим. Позивач самотужки неспроможний забезпечувати свої базові потреби на навчання. Відповідач є фізично здоровою, молодою за віком та працездатною особою, а тому може надавати фінансову допомогу позивачу.
Вищевикладене й стало підставою для звернення позивача до суду із вимогою про стягнення на його користь з ОСОБА_2 аліментів на своє утримання, як повнолітнього сина, що продовжує навчання, в розмірі частки доходу відповідача.
Ухвалою суду від 15.07.2026 вищевказану заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Також, даною ухвалою запропоновано учасникам справи надати суду заяви по суті справи та докази у строк, встановлений судом.
З матеріалів справи вбачається, що поштове відправлення із ухвалою суду від 15.07.2026 та копією позовної заяви із доданими до неї документами, неодноразово направлене відповідачу за адресою його місця проживання (перебування) зареєстрованою у встановленому законом порядку, повернулось до суду із відмітками «за закінченням терміну зберігання» і «одержувач відсутній за вказаною адресою». (а.с. 32-36)
Водночас, з матеріалів справи вбачається, що ухвалу суду від 15.07.2026 було направлено до електронного кабінету адвоката відповідача та доставлено до нього 06.08.2026 о 17 год. 22 хв., що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного документу. (а.с. 20а)
Враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи. Також, враховуючи положення ст. 272 ЦПК України, ухвала суду від 15.07.2026 вважається врученою адвокату відповідача 07.08.2026.
12.08.2026, у строк встановлений судом ухвалою від 15.07.2026, від адвоката відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Адвокат відповідача зазначив, що відповідач позовні вимоги визнає частково. Так, відповідач не заперечує проти свого обов`язку брати участь в утриманні сина, який продовжує навчання, водночас відповідач не погоджується із розміром аліментів, заявленим позивачем, оскільки це буде надмірним фінансовим навантаженням на нього, адже він не має наразі фінансової змоги надавати в такому розмірі грошову допомогу. Також адвокат відповідача зазначив, що твердження позивача про те, що відповідач єдиний хто може допомогти йому матеріально, не відповідає дійсності, оскільки йому також матеріально допомагають його рідні дві бабусі та дідусь. Крім того, позивач отримує державне забезпечення у розмірі 6 500, 00 гривень та соціальну допомогу у зв`язку із смертю матері, навчається безкоштовно. Разом з тим, відповідач на даний час не має можливості сплачувати аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі частки від свого доходу, оскільки наразі він офіційно не працює, а заробляє дрібними підробітками. При цьому, відповідач щомісячно несе витрати на оплату житлово-комунальних послуг з місця свого проживання, придбання продуктів харчування, сезонного одягу, засобів гігієни, що також повинно враховуватися при розгляді справи про стягнення аліментів, як його обов`язкові витрати. Нерухомого майна у відповідача немає. Крім того, в позові не обґрунтовано в чому саме полягає потреба позивача в матеріальній допомозі, оскільки його забезпечено житлом, одягом, харчуванням, лікуванням, підручниками, навчання безкоштовне, відсутня потреба у транспортних витратах на проїзд до закладу освіти. На думку сторони відповідача, заявлений позивачем розмір аліментів є необґрунтованим та безпідставним. З огляду на зазначене, адвокат відповідача просив суд задовольнити позовні вимоги частково та стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина в розмірі частки від його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до закінчення його навчання, але не більше ніж до досягнення ним 23 років.
Згідно відомостей з вебсайту Укрпошта вищевказаний відзив було направлено на адресу позивача, який 28.08.2026 було повернуто відправнику з відміткою «за закінчення встановленого терміну зберігання» (трекінг відправлення [номер приховано] 99).
У строк, встановлений судом ухвалою від 15.07.2026, від позивача на адресу суду відповідь на відзив не надходила.
Ухвалою суду від 13.08.2026 було частково задоволено клопотання адвоката відповідача про витребування доказів по справі.
13.08.2026 судом було одержано витребувані докази.
Будь-які докази по справі, крім поданих позивачем разом із позовною заявою та адвокатом відповідача разом із відзивом та на виконання вимог судового рішення, чи інші клопотання, від учасників справи на адресу суду не надходили.
Враховуючи положення ст. 279 ЦПК, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Варто зазначити, що дата ухвалення цього рішення обумовлюється тим, зокрема, що в період з 24.08.2026 до 18.09.2026 суддя Борисюк І.Е. перебувала у відпустці.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 05.08.2008 Відділом реєстрації актів цивільного стану Вінницького міського управління юстиції Вінницької області, батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , актовий запис № 2717. (а.с. 5)
Постановою державного виконавця Центрального відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Хмельницький) Жовмір Ю.П. від 16.09.2020 було відкрито виконавче провадження № 63026292, з примусового виконання судового наказу виданого 31.07.2020 Вінницьким міським судом Вінницької області по справі № 127/15128/20 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % від прожиткового мінімуму і не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 16 липня 2020 року. (а.с. 7)
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 15.03.2021 Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Вінниця, актовий запис № 1085. (а.с. 6)
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2022 по справі № 127/15128/20, яка згідно відомостей з ЄДРСР, які перебувають у публічному доступі набрала законної сили 12.12.2022, було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження № 63026292 від 12.05.2021, постановлену державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький) з виконання судового наказу № 127/15128/20, виданого 31.07.2020 Вінницьким міським судом Вінницької області.
Також вищевказаним судовим рішенням замінено сторону у виконавчому провадженні № 63026292, а саме стягувача з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 .
На підставі ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 12.12.2022 по справі № 127/15128/20 старшим державним виконавцем Першого ВДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Дриганом І.В. 23.12.2022 було винесено відповідні постанови. (а.с. 9-10)
Згідно довідки № 115/814, виданої 22.05.2026 начальником відділу персоналу штабу Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба підполковником ОСОБА_4 , молодший сержант ОСОБА_5 перебуває на військовій службі (навчанні) курсантом у Харківському національному університеті Повітряних Сил та дійсно навчається на 1 курсі. Термін навчання з 31.07.2025 по червень 2029 року, денна форма навчання, державне забезпечення. (а.с. 8)
З довідки від 11.08.2026, наданої адвокатом відповідача до відзиву на позовну заяву вбачається, що станом на 11.08.2026 за РНОПП відповідача у Державному реєстрі нерухомого майна відсутні відомості про наявність об`єктів нерухомості у власності. (а.с. 30)
Згідно відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи № 3172342 від 13.08.2026, дохід ОСОБА_1 за період з 3 кварталу 2025 року по 4 квартал 2026 становить - 102 763, 60 гривень. (а.с. 39-39зв.)
Згідно відповіді з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи № 3172383 від 13.08.2026, інформація щодо сум нарахованого доходу та сум утриманого з них податку за період з 3 кварталу 2025 року по 4 квартал 2026 щодо ОСОБА_2 - відсутня. (а.с. 40)
Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Оскільки ОСОБА_1 досяг повноліття та продовжує навчання, останній правомірно звернувся до суду із даним позовом.
Згідно із ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до положень СК України, обрання способу стягнення аліментів у частці від доходу чи у твердій грошовій сумі здійснюється саме позивачкою, якою як вбачається з позовної заяви, обрано спосіб стягнення аліментів в частці від доходу батька.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно із ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.
Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.
Також, судом в ухвалі від 15.07.2026 було роз`яснено сторонам по справі наслідки ненадання суду доказів по справі, дії в разі неможливості надання доказів, а також право і порядок звернення до суду із заявами та клопотаннями.
Отже, кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
Відповідно до ч. 1 ст. 12 ЦК України особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.
Відповідно до ч. 2 і ч. 3 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п. 2, п. 4, п. 6 - п. 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно із ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, враховуючи вищевикладене та положення ч. 8 ст. 279 ЦПК України, судом досліджуються письмові пояснення викладені позивачем у позовній заяві та адвокатом відповідача у відзиві, а також докази надані разом із цими заявами по суті справи та на виконання вимог судового рішення.
Так, у ході розгляду справи судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого є ОСОБА_2 - відповідач по справі, є повнолітньою особою, перебуває на військовій службі (навчанні) і є курсантом 1 курсу Харківського національного університету Повітряних Сил. Термін навчання з 31.07.2025 по червень місяць 2029 року, денна форма навчання, державне забезпечення. Мати позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При визначені розміру аліментів та матеріальних можливостей відповідача суд виходить з того, що платник аліментів є працездатною та здоровою людиною. Такі твердження позивача відповідачем спростовані не були.
Як вбачається із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 3 кварталу 2025 року по 4 квартал 2026 року, відповідач доходу не отримує.
Водночас, судом встановлено, що дохід позивача за вищевказаний період становить 102 763, 60 гривень.
При цьому, судом прийнято до уваги, що на матеріальний стан відповідача можуть вказувати не лише його офіційні доходи, але й його спосіб життя, яким майном він володіє і користується тощо, адже все це разом демонструє його фінансову спроможність.
Судом встановлено, що відповідач станом на 11.08.2026 нерухомого майна у власності немає.
Також, на час ухвалення судового рішення суду не повідомлено ні позивачем, ні відповідачем відомостей щодо: відсутності/наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; наявності на праві власності, володіння та/або користування у відповідача майнових прав, рухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав.
Позивачем не надано доказів здійснення витрат платником аліментів, у тому числі, на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи.
При цьому, позивачем не було повідомлено суду про неможливість самостійно подати будь-які докази.
При визначені розміру аліментів судом враховано й матеріальне становище позивача, який навчаючись на денній формі навчання, має самостійний дохід.
Крім того судом прийнято до уваги, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України «Про Державний бюджет на 2026 рік» з 01.01.2026 становить 3 328, 00 гривень.
Прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, мінімального набору непродовольчих товарів і мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Тобто обсяг прожиткового мінімуму містить два елементи - фізіологічний та соціальний. Фізіологічний мінімум - це вартісне вираження матеріальних цінностей, конче необхідних для існування людини та соціальну частину - певний набір духовних цінностей мінімально прийнятого рівня життя.
Закон України «Про прожитковий мінімум» відповідно до ст. 46 Конституції України дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Отже, законодавець визначив вартісну величину, яка є мінімально достатньою для працездатної особи.
Звісно, суд не визначає мінімального розміру аліментів, оскільки такий встановлюється законом, а не судовим рішенням. При присудженні аліментів суд ураховує, що їх розмір не може бути меншим, ніж визначений законом, зокрема ч. 2 ст. 182 СК України. Тобто, враховуючи положення ч. 2 ст. 182 СК України, суд не вправі визначити розмір аліментів менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.
Суд зауважує, що стягнення із батьків аліментів на повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства. Водночас, стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно зі становищем одержувача аліментів.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що за даних обставин, частка від заробітку (доходу) відповідача щомісячно, буде достатнім розміром аліментів на утримання повнолітнього ОСОБА_6 .
Достатніх підстав для стягнення аліментів з відповідача на користь позивача в розмірі визначеному позивачем - або визначеному відповідачем - частки від його заробітку (доходу) щомісячно, судом не встановлено.
Суд прийшов до висновку, що відповідач може надавати матеріальну допомогу своєму повнолітньому сину, якої він потребує у зв`язку із навчання, в розмірі частки від свого заробітку (доходу) щомісячно.
Отже суд, дослідивши письмові пояснення викладені учасниками справи у заявах по суті справи та оцінивши, відповідно до ст. 89 ЦПК України, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, враховуючи вищевикладене, прийшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до переконання в наявності підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на його утримання, як особи, яка продовжує навчання і у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, у розмірі частки від заробітку (доходу) відповідача щомісячно.
У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити, враховуючи їх необґрунтованість та недоведеність належними, допустимими та достовірними доказами в розумінні ст.ст. 77-79 ЦПК України, які б були достатніми, в розумінні ст. 80 ЦПК України, для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, яка застосовуються в даному випадку на підставі ч. 1 ст. 201 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Положеннями ст. 199 СК України чітко визначено, що аліменти на повнолітню особу, яка потребує матеріальної допомоги, стягуються виключно у зв`язку із навчанням, право на які припиняється у разі припинення навчання. Якщо навчання припиняється після досягнення особою двадцяти трьох років, то право на аліменти припиняється із досягненням цією особою двадцяти трьох років. З матеріалів справи вбачається, що термін навчання ОСОБА_1 по червень місяць 2029 року, а двадцяти трьох років він досягне ІНФОРМАЦІЯ_4 . Таким чином, в даному випадку, аліменти можуть стягуватися до припинення навчання - по червень місяць 2029 року, а в разі продовження навчання - до досягнення ОСОБА_1 двадцяти трьох років - ІНФОРМАЦІЯ_4 , за умови якщо він не припинить навчання раніше.
Суд звертає увагу сторін по справі, що ухвалення даного судового рішення не позбавляє платника або одержувача аліментів права звернутися до суду в разі зміни згодом матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених Сімейним кодексом України, на підставі ч. 1 ст. 192 СК України.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні даного позову точно визначити неможливо, оскільки даний позов носить вимоги немайнового характеру, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Отже, враховуючи те, що позивач на момент звернення до суду був звільненим від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», часткове задоволення позову, а також положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 665, 60 гривень, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
До ухвалення рішення у справі ні позивач, ні відповідач не повідомили суд про неможливість надання доказів, що підтверджують розмір понесених інших судових витрат; про причини неможливості надання таких доказів. Відповідно суд, ухвалюючи рішення у справі, не має підстав та обов`язку вирішувати питання щодо встановлення учасникам справи терміну для надання суду доказів щодо розміру понесених витрат, як і призначати засідання для вирішення питання про судові витрати, вказуючи про це у резолютивній частині рішення (п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України).
Отже, доказів понесення сторонами по справі інших судових витрат суду не надано.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
На підставі викладеного та керуючись ст. 182, ч. 1 ст. 191, ст.ст. 199-201 СК України, ст.ст. 12, 15, 16 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 5, 11-13, 76-83, 89, 133, 141, 229, 235, 258, 259, 263-265, ч. 4 ст. 268, ст.ст. 273-275, 278, 279, 354, 355, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у розмірі частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, починаючи з 10.07.2026 до припинення навчання ОСОБА_1 , але не більше, ніж до 06.07.2031.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Допустити негайне виконання судового рішення у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення до Вінницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 : ІНФОРМАЦІЯ_5 ; РНОКПП НОМЕР_4 ; місце проживання зареєстроване у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 .
Рішення суду складено 25.09.2026.
Суддя