Справа № 756/11063/26
Провадження № 2/756/8687/26
оболонський районний суд міста києва
РІШЕННЯ
іменем України
(заочне)
21 вересня 2026 року м. Київ
Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Пукала А.В.,
за участю
секретаря судового засідання Зінець К.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Оболонського районного суду м. Києва із зазначеною позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 26 460 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 29.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем в електронній формі укладено договір кредитної лінії, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 5 600 грн. Кредитні кошти перераховано на платіжну картку відповідача, проте у визначений договором строк відповідач кредит не повернула та проценти за користування ним не сплатила.
Позивач зазначив, що право грошової вимоги до відповідача за цим договором послідовно відступлено первісним кредитором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», далі - Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а в подальшому - позивачу. Загальний розмір заборгованості становить 29 260 грн, проте вимог про стягнення штрафних санкцій позивач не заявляє, у зв`язку з чим до стягнення просить 26 460 грн, які складаються із заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 29.06.2026 відкрито провадження у справі. Судом вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Цією ж ухвалою задоволено клопотання позивача про витребування доказів.
Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, було надано строк для подання відзиву на позов. У встановлений строк відповідач відзив на позов не подала.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав з мотивів, наведених у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подавала.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, відповідно до ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дійшов таких висновків.
Судом установлено, що 29.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії № 457791306, що підтверджується копією заявки на отримання грошових коштів у кредит від 29.03.2024, паспорта споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до договору № 457791306 від 29.03.2024 та правил надання грошових коштів у позику.
Договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MVWK-6878, що підтверджується довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора.
Умовами договору сторони погодили: суму кредиту - 5 600 грн і строк кредиту - 30 днів (заявка на отримання грошових коштів у кредит від 29.03.2024); тип кредиту - кредитна лінія, строк кредитування - до 1 826 днів із дисконтним періодом 30 днів з можливістю продовження, дисконтну процентну ставку - від 3,65 % до 912,50 % річних, базову процентну ставку - 912,50 % річних, тип процентної ставки - фіксований (розділи 3, 4 паспорта споживчого кредиту); порядок повернення - основна сума кредиту повертається протягом 30 календарних днів після закінчення строку дії договору чи його дострокового припинення, проценти за користування кредитом виплачуються в кінці дисконтного періоду, а в разі користування кредитом понад встановлений строк дисконтного періоду - кожного дня користування кредитом (розділ 5 паспорта споживчого кредиту).
Підписавши договір, відповідач підтвердила, що ознайомлена з його умовами, погодилася з ними та зобов`язалася повернути кредит і сплатити проценти у строк та в розмірі, визначені договором. У визначений договором строк відповідач кредит не повернула, узятих на себе зобов`язань належним чином не виконала.
Виконання первісним кредитором обов`язку з надання кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 07726e33-c071-4088-98ac-419e5d866865 від 29.03.2024, згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало 5 600 грн на платіжну картку № НОМЕР_4 з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 457791306 від 29.03.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 ». Номер зазначеної платіжної картки збігається з реквізитами платіжної картки відповідача, указаними у заявці на отримання грошових коштів у кредит від 29.03.2024, а отримувача коштів ідентифіковано за прізвищем, ім`ям, по батькові та РНОКПП відповідача, що дає підстави вважати доведеним перерахування кредитних коштів саме відповідачу.
На виконання ухвали суду про витребування доказів Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» листом від 14.07.2026 № КНО-07.8.5/12284БТ повідомило, що платіжну картку № НОМЕР_2 випущено на ім`я ОСОБА_1 , а закріпленим за нею фінансовим номером телефону є НОМЕР_3 . За результатами аналізу операцій за цією карткою за період з 29.03.2024 по 03.04.2024 банк виявив операцію з надходження грошових коштів у сумі 5 600 грн, здійснену 29.03.2024 о 12:40:56 через сервіс LIQPAY, банк-еквайр - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».
28.11.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, на виконання якого сторони підписали реєстр прав вимоги № 287 від 04.06.2024, за яким право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», що підтверджується копією договору факторингу, витягом з реєстру прав вимоги, актом звірки взаємних розрахунків та протоколом узгодження предмета факторингової операції.
28.05.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/0525-01, на виконання якого підписано реєстр прав вимоги № 2 від 28.05.2025, за яким право грошової вимоги до відповідача перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», що підтверджується копією договору факторингу, витягом з реєстру прав вимоги та платіжною інструкцією про сплату фінансування.
16.07.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 16/07/25-Е, на виконання якого підписано реєстр боржників № 2 від 16.07.2025 та акт приймання-передавання реєстру боржників, за якими право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на суму 29 260 грн перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс». Витяг з реєстру боржників підписано обома сторонами договору факторингу та він містить дані саме за кредитним договором № 457791306 від 29.03.2024.
Як вбачається з розрахунків заборгованості, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», проценти за користування кредитом нараховувалися за період з 29.03.2024 по 25.08.2024: протягом дисконтного періоду - за ставкою 54,88 грн на день, а починаючи з 03.05.2024 - за ставкою 140 грн на день; крім того, 05.05.2024 проценти за дисконтний період донараховано до базової ставки.
Загальний розмір нарахованої за договором заборгованості становить 29 260 грн, з яких 5 600 грн - заборгованість за тілом кредиту, 20 860 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 2 800 грн - неустойка. Вимог про стягнення неустойки позивач не заявив.
Наявність та розмір заборгованості підтверджуються також випискою з особового рахунку за договором кредитної лінії № 457791306 від 29.03.2024, виданою позивачем, згідно з якою станом на 18.03.2026 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 29 260 грн, з яких 5 600 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту, 20 860 грн - прострочена заборгованість за процентами, 2 800 грн - заборгованість за штрафними санкціями. Зазначена виписка містить відмітку стягувача про непогашення заборгованості за кредитним договором.
Доказів повернення кредиту та сплати процентів відповідачем суду не надано.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Факт перерахування кредитних коштів підтверджується платіжним дорученням № 07726e33-c071-4088-98ac-419e5d866865 від 29.03.2024 на суму 5 600 грн, перераховану на платіжну картку № НОМЕР_4 . Зазначений платіжний документ ідентифікує операцію перерахування та отримувача коштів - платіжну картку, реквізити якої позичальник зазначила під час укладення договору.
Належність платіжної картки, на яку перераховано кредитні кошти, саме відповідачу підтверджується відповіддю банку-емітента - Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» від 14.07.2026 № КНО-07.8.5/12284БТ, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів. Платіжну картку № НОМЕР_2 , реквізити якої відповідач зазначила у заявці на отримання грошових коштів у кредит, випущено на її ім`я, а час надходження на цю картку 5 600 грн - 29.03.2024 о 12:40:56 - узгоджується з даними інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора про перерахування коштів 29.03.2024 о 12:40:57.
Кредитний договір укладено в електронній формі. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі електронних). Згідно зі ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною; електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону (зокрема з використанням одноразового ідентифікатора), вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19.
Одноразовий ідентифікатор MVWK-6878 надіслано 29.03.2024 о 12:40:13 на номер телефону НОМЕР_5 , зазначений відповідачем у заявці на отримання грошових коштів у кредит, та введено о 12:40:47. Цей самий номер телефону за відповіддю Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» закріплено за відповідачем як фінансовий номер, на який надсилається інформація про підтвердження операцій за її платіжною карткою, що підтверджує підписання договору саме відповідачем.
Згідно зі ст. 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом; згідно зі ст. 517 ЦК України первісний кредитор передає новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються.
Відповідно до ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника; предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Належними доказами переходу права вимоги до нового кредитора є укладені та підписані договори про відступлення права вимоги (факторингу) на кожному етапі, а також реєстр (витяг з реєстру) боржників, що містить дані саме за цим кредитним договором, і докази відповідної оплати. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 905/306/17.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Договори про відступлення права вимоги (факторингу) у встановленому законом порядку недійсними не визнавалися та відповідачем не оспорювалися, а тому позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
За змістом ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, що входять до предмета доказування; питання про достатність доказів для встановлення обставин вирішується судом. Відповідний правовий висновок щодо стандарту доказування «вірогідності доказів» викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Перевіряючи заявлений позивачем розрахунок заборгованості, суд виходить з того, що відповідність умов договору та розрахунку заборгованості вимогам законодавства є питанням, яке суд зобов`язаний перевірити незалежно від доводів сторін.
Проценти нараховано за період з 29.03.2024 по 25.08.2024, тобто в межах строку кредитування, а тому підстав для висновку про їх нарахування поза строком кредитування немає.
Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону України від 22.11.2023 № 3498-IX, що набрав чинності 24.12.2023) максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 відсотка. Відповідно до п. 17 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону граничний розмір денної процентної ставки становить: 2,5 відсотка - у період з 24.12.2023 до 22.04.2024; 1,5 відсотка - у період з 23.04.2024 до 20.08.2024; 1 відсоток - з 21.08.2024. Умова договору про споживчий кредит щодо денної процентної ставки та/або інших платежів за договором у розмірі, що перевищує граничне значення, є нікчемною (ч. 5 ст. 12 цього Закону).
Оскільки умова договору в частині розміру процентів (платежів), що перевищує граничне значення, є нікчемною та не створює юридичних наслідків, суд самостійно здійснює перерахунок заборгованості виходячи з граничного (максимально допустимого) розміру денної ставки.
Договір кредитної лінії № 457791306 укладено 29.03.2024, тобто після набрання чинності Законом України від 22.11.2023 № 3498-IX. Базова процентна ставка за договором становить 912,50 % річних, що відповідає 2,5 % за кожен день користування кредитом, і саме виходячи з неї нараховано проценти починаючи з 03.05.2024 - по 140 грн за кожен день.
Здійснивши перерахунок процентів за граничними розмірами денної процентної ставки, суд встановив:
- за період з 29.03.2024 по 22.04.2024, який належить до перших 120 днів з дня набрання чинності Законом № 3498-IX, граничний розмір денної процентної ставки становить 2,5 %, а розмір процентів за 25 днів - 3 500 грн (5 600 грн ? 2,5 % ? 25);
- за період з 23.04.2024 по 20.08.2024, який належить до наступних 120 днів, граничний розмір денної процентної ставки становить 1,5 %, а розмір процентів за 120 днів - 10 080 грн (5 600 грн ? 1,5 % ? 120);
- за період з 21.08.2024 по 25.08.2024, який починається з 241-го дня з дня набрання чинності Законом, граничний розмір денної процентної ставки становить 1 %, а розмір процентів за 5 днів - 280 грн (5 600 грн ? 1 % ? 5).
Отже, розмір процентів за користування кредитом, нарахування яких відповідає граничним розмірам денної процентної ставки, становить 13 860 грн, тоді як позивачем заявлено до стягнення проценти у розмірі 20 860 грн. Проценти, нараховані понад граничний розмір денної процентної ставки, у сумі 7 000 грн стягненню не підлягають.
Заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5 600 грн відповідач не погасила, доказів зворотного матеріали справи не містять.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 19 460 грн, з яких 5 600 грн - заборгованість за тілом кредиту та 13 860 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що суд задовольняє позов частково у розмірі 19 460 грн, тобто 73,54 % від ціни позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 958,06 грн.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи; до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною. Розмір таких витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг і ціною позову (ч. 4 ст. 137 ЦПК України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивач надав договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, додаткову угоду № 25771127259 від 21.01.2026 до цього договору, акт приймання-передавання наданих послуг, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та довіреність адвоката. Заявлений розмір витрат становить 7 000 грн.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. Відповідний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Суд встановив, що заявлені витрати є реальними, пов`язаними з розглядом цієї справи та документально підтвердженими. Клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідач не заявила. Водночас відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, а також чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 виснувала, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони або з власної ініціативи, керуючись критеріями частини третьої статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу або присудити їх частково.
Як вбачається з акта приймання-передавання наданих послуг від 20.03.2026, заявлена сума складається з 5 000 грн за складання позовної заяви, 1 000 грн за вивчення матеріалів справи, 500 грн за підготовку та подання адвокатського запиту та 500 грн за підготовку клопотання про витребування доказів. Водночас справа є типовою та нескладною, спір стосується стягнення заборгованості за одним кредитним договором, а представник позивача участі в судових засіданнях не брав. Вивчення матеріалів справи є невід`ємною складовою підготовки позовної заяви, а не окремою послугою, а заявлений розмір витрат становить понад чверть ціни позову.
З огляду на наведене суд вважає обґрунтованим та пропорційним до предмета спору розмір витрат на професійну правничу допомогу 5 000 грн. З урахуванням часткового задоволення позову на 73,54% та вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України ці витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно - у розмірі 3 677,25 грн.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є частково обґрунтованими. Доведеною є заборгованість у частині тіла кредиту та процентів за користування кредитом у перерахованому судом розмірі, яка підлягає стягненню з відповідача. У задоволенні решти позовних вимог, а саме процентів, нарахованих понад граничний розмір денної процентної ставки, належить відмовити з наведених вище підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 80, 81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 268, 273, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором № 457791306 від 29.03.2024 у розмірі 19 460 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір у розмірі 1 958,06 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 677,25 грн.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс», ЄДРПОУ 42986956, адреса: м. Київ, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуте Оболонським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його складення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Андрій ПУКАЛО