СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 4-с/759/115/26
ун. № 759/2134/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2026 року м.Київ
Святошинський районний суд міста Києва
під головуванням судді Сенька М.Ф.,
за участю секретаря судового засідання Дутової К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливно Процесинговий Центр»,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича у виконавчому провадженні №81168206, яке об`єднано у зведене виконавче провадження № 81173396, з примусового виконання судового наказу № 759/2134/26 про стягнення з ТОВ «Паливно Процесинговий Центр» на користь ОСОБА_1 заборгованості із заробітної плати у розмірі 114 782,60 грн.
Скаржник зазначає, що рішенням єдиного учасника ТОВ «Паливно Процесинговий Центр» від 30.06.2025 № 30/06-25 його було призначено директором товариства з 01.07.2025. Наказом від 01.07.2025 № 01/07/25 ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків директора товариства.
23.12.2025 ОСОБА_1 був звільнений із посади директора ТОВ «Паливно Процесинговий Центр», однак належна йому заробітна плата виплачена не була.
Згідно з довідкою ТОВ «Паливно Процесинговий Центр» станом на 23.12.2025 заборгованість із заробітної плати перед ОСОБА_1 становила 114 782,60 грн.
У зв`язку з невиплатою заробітної плати ОСОБА_1 звернувся до суду, за результатами чого було видано судовий наказ № 759/2134/26 про стягнення з ТОВ «Паливно Процесинговий Центр» на його користь заборгованості із заробітної плати.
03.06.2026 приватним виконавцем Гненним Д.А. відкрито виконавче провадження № 81168206 з примусового виконання зазначеного судового наказу.
Одночасно у приватного виконавця перебувало виконавче провадження №79770793 від 08.12.2025 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 910/8290/25 від 20.10.2025 про стягнення з ТОВ «Паливно Процесинговий Центр» на користь ТОВ «Аріс Балтія» заборгованості у розмірі 2 874 742,52 грн та судового збору у розмірі 43 121,14 грн.
У зв`язку з наявністю двох виконавчих проваджень щодо одного боржника приватним виконавцем було відкрито зведене виконавче провадження №81173396.
Як вбачається з листа приватного виконавця Гненного Д.А., у межах ВП №79770793 09.12.2025 з ТОВ «Паливно Процесинговий Центр» було стягнуто грошові кошти у сумі 2 214 563,78 грн.
При цьому станом на дату складення листа зазначені кошти перебували на депозитному рахунку приватного виконавця та не були перераховані стягувачу ТОВ «Аріс Балтія» у зв`язку з відсутністю у останнього рахунків у банківських установах України.
Таким чином, судом встановлено, що кошти у сумі 2 214 563,78 грн фактично стягнуті з боржника, перебувають на депозитному рахунку приватного виконавця та станом на час звернення ОСОБА_1 до суду не були виплачені іншому стягувачу.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження.
Отже, після відкриття ВП № 81168206 приватний виконавець був зобов`язаний здійснювати виконання судового наказу на користь ОСОБА_1 у складі зведеного виконавчого провадження № 81173396 з дотриманням установленої законом черговості задоволення вимог стягувачів.
Згідно з частиною першою статті 45 Закону України «Про виконавче провадження» розподіл стягнутих з боржника грошових сум здійснюється у визначеній законом черговості.
Відповідно до частини першої статті 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі недостатності стягнутої суми для задоволення вимог стягувачів кошти розподіляються між стягувачами у такій черговості:
у першу чергу - забезпечені заставою вимоги;
у другу чергу - вимоги щодо стягнення аліментів, відшкодування відповідної шкоди та інші визначені законом вимоги;
у третю чергу - вимоги працівників, пов`язані з трудовими правовідносинами;
у четверту чергу - вимоги щодо загальнообов`язкового державного соціального страхування, податків та інших платежів до бюджету;
у п`яту чергу - всі інші вимоги.
Частиною другою статті 46 цього Закону передбачено, що вимоги стягувачів кожної наступної черги задовольняються після задоволення у повному обсязі вимог стягувачів попередньої черги. Вимоги стягувачів щодо виплати заборгованості із заробітної плати та інші вимоги, пов`язані з трудовими правовідносинами, задовольняються в порядку надходження виконавчих документів.
Таким чином, законодавець встановив спеціальний порядок захисту майнових прав працівників, пов`язаних із виплатою заробітної плати, шляхом віднесення таких вимог до третьої черги задоволення.
Вимога ОСОБА_1 підтверджена судовим наказом № 759/2134/26 та безпосередньо стосується стягнення заборгованості із заробітної плати.
Натомість вимога ТОВ «Аріс Балтія», яка виконується у ВП № 79770793, виникла з інших правовідносин і не є вимогою працівника, пов`язаною з трудовими правовідносинами.
Отже, за відсутності вимог першої та другої черг, наявність у зведеному виконавчому провадженні вимоги ОСОБА_1 як працівника має враховуватися приватним виконавцем при розподілі наявних на депозитному рахунку коштів до задоволення вимог п`ятої черги.
Суд враховує, що розмір коштів, фактично стягнутих з боржника, становить 2 214 563,78 грн, що істотно перевищує суму заборгованості із заробітної плати ОСОБА_1 - 114 782,60 грн.
Таким чином, наявних коштів достатньо для повного задоволення вимоги ОСОБА_1 щодо виплати заборгованості із заробітної плати.
При цьому приватний виконавець фактично підтвердив як факт стягнення коштів, так і перебування цих коштів на його депозитному рахунку. Одночасно приватний виконавець не зазначив про наявність вимог першої або другої черги, які перешкоджали б задоволенню вимоги ОСОБА_1 .
Посилання приватного виконавця на те, що грошові кошти були стягнуті до відкриття виконавчого провадження № 81168206, саме по собі не є достатньою правовою підставою для ігнорування встановленої статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження» черговості після включення зазначеного виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження.
Інше тлумачення призвело б до фактичного позбавлення працівника передбаченої законом черговості задоволення його вимоги виключно через те, що інший виконавчий документ щодо цього самого боржника був пред`явлений до виконання раніше.
Суд також враховує, що відповідно до статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» грошові кошти, стягнуті з боржника, зараховуються на рахунок приватного виконавця, а стягувачу - фізичній особі - стягнуті кошти перераховуються виконавцем на зазначений ним рахунок не пізніше наступного робочого дня з дня надходження таких коштів на рахунок приватного виконавця.
Отже, перебування коштів на депозитному рахунку приватного виконавця не означає, що вони перестали бути стягнутими з боржника коштами. Навпаки, їх перебування на такому рахунку свідчить про фактичне отримання приватним виконавцем коштів, які підлягають подальшому розподілу та виплаті відповідно до вимог Закону.
У цій справі приватний виконавець, отримавши інформацію про наявність виконавчого документа щодо стягнення заробітної плати та включивши відповідне виконавче провадження до зведеного виконавчого провадження, був зобов`язаний визначити черговість задоволення вимог та здійснити відповідний розподіл наявних коштів.
Натомість протягом тривалого часу кошти залишалися на депозитному рахунку приватного виконавця, а вимога працівника щодо виплати заробітної плати фактично не була задоволена.
Сам факт направлення приватним виконавцем запиту до Міністерства юстиції України не звільняє його від обов`язку виконувати вимоги Закону України «Про виконавче провадження». Звернення за роз`ясненням не є передбаченим законом способом зупинення виконання виконавчих дій та не може саме по собі бути підставою для невчинення дій, необхідних для розподілу та виплати стягнутих коштів.
Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Оцінивши надані докази у їх сукупності, суд доходить висновку, що бездіяльність приватного виконавця Гненного Дмитра Анатолійовича щодо невчинення дій, необхідних для розподілу та перерахування ОСОБА_1 коштів у розмірі 114 782,60 грн у рахунок погашення заборгованості із заробітної плати, є неправомірною.
При цьому спосіб поновлення порушеного права має відповідати характеру встановленого порушення та забезпечувати фактичне виконання судового наказу.
Враховуючи, що необхідна для задоволення вимоги ОСОБА_1 сума наявна на депозитному рахунку приватного виконавця, суд вважає обґрунтованою вимогу скаржника про зобов`язання приватного виконавця здійснити необхідні виконавчі дії щодо виплати зазначених коштів.
Керуючись статтями 2, 18, 30, 45, 46, 47 Закону України «Про виконавче провадження», статтями 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича - задовольнити.
Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича у виконавчому провадженні № 81168206, об`єднаному у зведене виконавче провадження № 81173396, яка полягає у невчиненні передбачених Законом України «Про виконавче провадження» дій щодо розподілу та виплати ОСОБА_1 коштів у рахунок погашення заборгованості із заробітної плати.
Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича усунути допущене порушення прав ОСОБА_1 шляхом здійснення розподілу коштів, що перебувають на депозитному рахунку приватного виконавця та були стягнуті з ТОВ «Паливно Процесинговий Центр» у межах зведеного виконавчого провадження № 81173396, з урахуванням встановленої статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження» черговості задоволення вимог стягувачів, та перерахувати ОСОБА_1 суму заборгованості із заробітної плати у розмірі 114 782 (сто чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят дві) грн 60 коп.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом строку та в порядку, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя Сенько М.Ф.