Справа № 166/959/26 Головуючий у 1 інстанції: Свистун О. М.
Провадження № 22-ц/802/1237/26 Доповідач: Матвійчук Л. В.
ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Матвійчук Л. В.,
суддів Киці С. І., Осіпука В. В.,
з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,
представника відповідача Рясного В. Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу запозовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 02 липня 2026 року,
В С Т А Н О В И В:
01 червня 2026 року Акціонерне товариство «Універсал Банк`звернулося до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 07 лютого 2022 року ОСОБА_1 установила мобільний додаток monobank, який є мобільним банком, у рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю цього проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно, без відділень. Пройти віддалену ідентифікацію можна за такими документами: id картка та РНОКПП (за наявності); паспорт у формі книжечки та РНОКПП (за наявності); закордонний паспорт та РНОКПП; посвідки на постійне проживання (для іноземних громадян) та РНОКПП (за наявності).
Пройшовши реєстрацію, одним із зазначених шляхів та надавши один із пакетів документів, відповідач підписала Анкету-заяву Клієнта до Договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.
ОСОБА_1 , отримавши кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 40000 грн, зобов`язання за кредитним договором не виконує, внаслідок чого станом на 06 квітня 2026 року в неї виникла заборгованість в розмірі 100162 грн 85 коп., з яких: 96695 грн 75 коп. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 3467 грн 10 коп. - заборгованість за пенею.
Враховуючи наведене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 100162 грн 85 коп. заборгованості за кредитним договором та судові витрати.
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 02 липня 2026 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» 40000 (сорок тисяч) гривень заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 07 лютого 2022 року, яка складається із заборгованості за тілом кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Універсал Банк» в користь ОСОБА_1 2670 (дві тисячі шістсот сімдесят) гривень 96 (дев`яносто шість) копійок витрат на професійну правничу допомогу.
В апеляційній скарзі представник позивача АТ «Універсал Банк» Македон О. А., покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просив оскаржуване рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення про їх задоволення, в решті просив рішення суду залишити без змін.
На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову у цій справі, відмовивши у стягненні з відповідача на користь банку 96695 грн 75 коп. Суд не дослідив механізму отримання банківських послуг, а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту. Тим самим, суд першої інстанції дійшов передчасних висновків, що клієнт не був ознайомлений із вищезазначеними Умовами, правилами обслуговування, Тарифами, Таблицею розрахунку вартості кредиту, Паспортом споживчого кредиту.
Вказує, що всі Умови і правила за всі періоди розміщені на сайті Мonobank (https://www.monobank.ua/terms), є публічно доступними, викладеними у форматі PDF, із зазначенням рішень, на підставі яких вони прийняті та часом набуття їх чинності.
Покликався на те, що відповідач підтвердив свою згоду з указаними документами в електронному вигляді у мобільному додатку «monobank» шляхом застосування клієнтом електронного цифрового підпису, відтак, сторонами погоджені усі істотні умови договору. Виконаний банком розрахунок заборгованості є належним доказом, який підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містить детальний розпис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів, період, за який нарахована заборгованість. Водночас відповідач не надав суду доказів, які би спростовували правильність наданого банком розрахунку, а тому в суду були відсутні підстави для відмови у задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» про стягнення заборгованості у розмірі 96695 грн 75 коп.
Зазначив, що загальний розмір заборгованості становить 100162 грн 85 коп., що складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) - 96695 грн 75 коп.; заборгованості за пенею та комісією - 3467 грн 01 коп.; заборгованості за порушення грошового зобов`язання - 0 грн. Тобто, саме заборгованість за тілом кредиту складає 96695 грн 75 коп., яку суд не стягнув у повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача Рясний В. Д. вважає доводи, які зазначені в апеляційній скарзі недостатньо обґрунтованими, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення залишити без змін. Також представником відповідача Рясним В. Д. подано клопотання про стягнення з позивача на користь відповідача витрати понесені на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 6000,00 гривень.
Оскільки в частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції позивачем не оскаржується, то відповідно до норм ст. 367 ЦПК України апеляційним судом у цій частині рішення не переглядається та на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що 07 лютого 2022 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг.
Відповідно до підписаної анкети-заяви, відповідач просила банк відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.
В анкеті-заяві зазначено, що анкета-заява разом із Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|Universalbank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, що розміщені за посиланням monobank/ua/rates, складають договір про надання банківських послуг.
Також відповідач погодилась, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1 % на місяць з першого дня користування кредитом. Підтвердила, що надані нею документи є чинними (дійсними) та наведені вище їх копії відповідають оригіналу та надана нею інформація є правдивою. Засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що буде використовуватися нею для вчинення правочинів та платіжних операцій. Визнала, що УЕП є аналогом власноручного підпису. Погодилась з тим, що невід`ємною частиною анкети-заяви є запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг «Monobank», з підписанням якого в мобільному додатку договір набуває чинність.
Згідно із запевненням клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, ОСОБА_1 своїм власним підписом УЕП в мобільному додатку підтвердила отримання примірника договору в мобільному додатку monobank, підтвердила своє ознайомлення та згоду з умовами договору, згідно з яким буде здійснюватись відкриття та обслуговування її рахунків, розміщення вкладів, отримання споживчого кредиту тощо, підтвердила укладання нею договору, зобов`язалася виконувати умови договору, підтвердила, що інформація, передбачена ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надана їй шляхом її розміщення у договорі та на офіційному сайті.
Позивачем було надано витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank|UniversalBank, який набув чинності з 27 листопада 2021 року та витяг з тарифів за карткою monobank, копія паспорту споживчого кредиту Чорної картки monobank.
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 06.04.2026 ОСОБА_1 видано картку «Чорна», № НОМЕР_2 , рахунок № НОМЕР_1 , з терміном дії до 11/29.
Згідно з довідкою АТ «Універсал Банк» від 06.04.2026, розмір встановленого кредитного ліміту клієнта ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг monobank станом на 02 жовтня 2024 року становить 40000 грн.
Відповідно до руху коштів по картці ОСОБА_1 за період з 07.02.2022 до 06.04.2026 заборгованість відповідачки становить 100162 грн 85 коп., сума витрат за період - 874864 грн 72 коп., сума зарахувань за період - 767434 грн 49 коп.
Згідно з розрахунком заборгованості за договором б/н від 07.02.2022, наданого позивачем, станом на 06 квітня 2026 року загальний залишок заборгованості ОСОБА_1 за наданим кредитом (тілом кредиту) становить 100162 грн 85 коп, з яких: 96695 грн 75 коп. - заборгованість за тілом кредиту, 3467 грн 10 коп. - заборгованість за пенею.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
За положеннями ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
За положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що анкета-заява від 07 лютого 2022 року підписана особисто відповідачем ОСОБА_1 фізичним підписом, у анкеті-заяві також зазначений її відкритий електронний ключ, сторони погодили, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ст. 536 ЦК України).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом, зокрема її розміру та порядку нарахування, крім розрахунку заборгованості за кредитним договором, покликався також на Запевнення Клієнта до Договору про надання банківських послуг monobank, Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank, розміщені на офіційному сайті банку https://monobank.соm.ua.
Так, в анкеті-заяві, підписаній позичальником передбачено, що у разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3,1% на місяць з першого дня користування кредитом.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором та руху коштів по картці відповідача судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість в сумі 100162 грн складається з повністю використаного кредитного ліміту в розмірі 40000 грн та суми овердрафту в розмірі 60162,85 грн.
Згідно Пояснення до Виписки про рух коштів на рахунку овердрафт-(мінус) 60162,85 грн виник наступним чином. Якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати заборгованості, то заборгованість збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення, по неустойці. При цьому банк надає кредит згідно з договором в розмірі зазначеної заборгованості та направляє кредитні кошти на погашення вказаної заборгованості, а саме відсотків за користування кредитним лімітом, неустойки за прострочені платежі згідно з тарифами. Виникнення офердрафту та умови повернення овердрафту передбачені саме Умовами і правиламиобслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, які не підписані ОСОБА_1 ..
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, була ознайомлена саме з цією редакцією Умов і правил і погоджувалася на наведені у позовній заяві тарифи кредитування.
За відсутності підтверджень щодо конкретних умов, які були запропоновані відповідачу, подані банком Умови та правила не можуть розглядатися як типовий документ, що автоматично застосовується до укладеного між сторонами кредитного договору.
У своїй постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок про те, що «оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. У разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила ч. 1 ст. 634 ЦК України за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим банком, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, надані банком витяг з тарифів та витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин».
Крім того, роздруківка зазначених документів із сайту також не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та правила, про що вказано і у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15), і не спростовано позивачем при розгляді цієї справи.
Обґрунтовуючи вимоги про стягнення заборгованості про порушення зобов`язань та перевищення тіла кредиту розміру ліміту кредитування за рахунок надання позичальнику овердрафту для погашення його боргу за процентами, Банк посилався на Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк».
Проте матеріали справи не містять підтверджень, що саме надані Банком до суду Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» розуміла відповідач, ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг в рамках проекту Монобанк (monobank), тоді як вказані Умови і правила ОСОБА_1 не підписані, зокрема електронним цифровим підписом, як це передбачено узгодженими сторонами умовами у анкеті-заяві ОСОБА_1 до договору про надання банківських послуг в рамках проекту Монобанк (monobank).
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З огляду на викладене не можна вважати обґрунтованими посилання представника позивача як на підставу задоволення позовних вимог на те, що Умовами і правилами передбачено, що у разі якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для внесення щомісячного платежу, то Банк має право самостійно збільшити кредитний ліміт на суму заборгованості клієнта та направити відповідні грошові кошти на здійснення щомісячного платежу, погашення відсотків та неустойки, - оскільки такі умови кредитування сторонами у належній формі не були узгоджені.
Звертаючись з позовом до суду банк просив стягнути з відповідача заборгованість за тілом кредиту в розмірі 96695,75 грн. та пеню за порушення грошового зобов`язання в розмірі 3467,10 грн.
Рішення суду в частині відмови в стягненні з відповідача на користь позивача пені за порушення грошового зобов`язання не оскаржується.
Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту судом встановлено, що заборгованість за тілом кредиту збільшуваласяне за рахунок того, що відповідач використовував кредитні кошти на споживчі потреби, а за рахунок того, що позивач збільшуючи кредитний ліміт, погашав прострочені проценти цими новими кредитними коштами. Ці кредитні кошти позивач обліковував як виданий відповідачу кредит, який відразу списувався на погашення прострочених відсотків.
Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що сума заборгованості у розмірі 96695,75 грн. не є заборгованістю за тілом кредиту, оскільки сформована за рахунок нарахованих та списаних в односторонньому порядку відсотків за користування кредитним лімітом, а тому обґрунтовано задовольнив позов частково, стягнувши заборгованість за тілом кредиту в розмірі 40 000 грн.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представником відповідача адвокатом Рясним В. Д. було подано Ордер на надання правничої допомоги Серії АН №2057017 від 24.08.2026 року, Договір про надання юридичних послуг (додатковий) від 24.08.2026 року укладений між адвокатом Рясним В. Д. та ОСОБА_1 відповідно до якого Виконавець надає Замовнику юридичну послугу із супроводу цивільної справи (в суді апеляційної інстанції) про стягнення заборгованості за кредитним договором (п.1.3.), Акт наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 24.08.2026 року, додаток до договору від 24.08.2026 року в якому за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2., 1.3. Договору Замовник сплачує Виконавцю винагороду в розмірі 6000 гривень після підписання договору, квитанцію про сплату коштів від 24.08.2026 року на суму 6000 гривень.
Представником позивача Македоном О. А. подано заяву-заперечення в якій позивач вважає заявлений розмір витрат неспівмірним із фактичним обсягом та складністю виконаних робіт. Заявлений розмір витрат на правничу допомогу має бути оцінений судом з урахуванням фактичного обсягу та складності виконаної роботи.
Оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт, витраченому адвокатом часу, обсягу наданих послуг та складності справи, з урахуванням того, що послуга полягала у підготовці до розгляду справи в апеляційному суді та написання відзиву на апеляційну скаргу, ураховуючи, що апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду залишено без змін, враховуючи заперечення позивача, щодо заявленої суми, клопотання слід задовольнити частково та стягнути витрати на правничу допомогу, понесених на стадії апеляційного перегляду справи, у розмірі 2000 гривень, оскільки такий розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» залишити без задоволення.
Рішення Ратнівського районного суду Волинської області від 02 липня 2026 року в оскаржуваній частині залишити без змін.
Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду упродовж тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді :