Справа № 204/2879/26
Провадження № 2/204/2930/26
ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРА
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року м. Дніпро
Чечелівський районний суд м. Дніпра у складі:
головуючого судді Чапали Г.В.,
за участю секретаря судового засідання Братко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , поданої в його інтересах представником - адвокатом Мажара Наталією Іванівною до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - у особі її законного представника - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
ВСТАНОВИВ:
У провадження Чечелівського районного суду м. Дніпра надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - у особі її законного представника - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він є квартиронаймачем вказаної квартири на підставі ордеру на житлове приміщення № 53 серії 2 від 18 березня 1997 року. У спірній квартирі, відповідно до листа Відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 19.02.2026 року №5/5-45, за наявними даними картотеки зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - падчерка позивача (зареєстрована з 27.03.2014 року), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - позивач по справі (зареєстрований з 17.03.2014 року), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син позивача (зареєстрований з 08.04.2005 року), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - падчерка позивача (зареєстрована з 03.04.2001 року), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дружина позивача (зареєстрована з 29.12.1988 року).
При цьому, за наявною у позивача інформацією відповідачі виїхали за межі України та тривалий час не підтримують сталого зв`язку зі спірним житлом, наразі мешкають у Російській Федерації за адресою: АДРЕСА_2 , прийняли громадянство Російської Федерації та отримали паспорти. Позивач вимушений звернутися до суду з метою захисту свого права власності та припинення безпідставного користування житловим приміщенням, оскільки реєстрація відповідачів у квартирі створює істотні перешкоди, зокрема в оформленні субсидії, оскільки позивач одноособово утримує житло та оплачує комунальні послуги.
Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року відкрито провадження по справі та призначено її до розгляду за правилами загального позовного провадження.
В підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Мажара Н.І. просила задовольнити раніше подане нею клопотання про витребування доказів від Державної прикордонної служби України, а саме інформацію щодо перетину державного кордону відповідачами, зокрема відомості про дату їх останнього виїзду з території України та інформацію про те, чи поверталися вони після цього на територію України.
Ухвалою суду від 11 червня 2026 року вищезазначене клопотання було задоволено.
На виконання ухвали, на адресу суду надійшла відповідь від Головного центру спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, яка містить відомості про перетин державного кордону відповідачами із зазначеннями дат останнього виїзду.
14 липня 2026 року у судовому засіданні суд протокольно ухвалив закрити підготовче та призначити справу до розгляду по суті.
29 липня 2026 року на адресу суду надійшли письмові пояснення від третьої особи - ОСОБА_5 , в яких останній зазначив, що відповідачі протягом тривалого часу фактично не проживають у спірному житловому приміщенні та не користуються ним, як місцем свого проживання близько 6 років. Вони виїхали та проживають на території Російської Федерації, облаштували там своє життя та не мають наміру повертатися до України. Комунальних послуг не сплачують, участі в утриманні квартири не беруть. Враховуючи викладене, вважає що збереження реєстрації місця проживання відповідачів не відповідає реальним обставинам, а їх формальна реєстрація створює невизначеність і труднощі під час вирішення питань у користуванні квартирою.
У судове засідання відповідачі не з`явились, повідомлялись належним чином, шляхом оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, жодних заяв протягом розгляду справи від них не надходило.
Представник позивача - адвокат Мажара Н.І. позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд задовольнити.
Вислухавши думку представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є наймачем житлового приміщення у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яку він займає на підставі ордеру на житлове приміщення виданого Виробничим об`єднанням Південний машинобудівний завод за № 53 серія 2 від 18 березня 1997 року на ім`я позивача разом із членами сім`ї у кількості чотирьох осіб. Склад сім`ї згідно ордеру: ОСОБА_1 (основний квартиронаймач), ОСОБА_4 (дружина), ОСОБА_2 (донька), ОСОБА_5 (син).
У вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - падчерка позивача (зареєстрована з 27.03.2014 року), ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - позивач по справі (зареєстрований з 17.03.2014 року), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - син позивача (зареєстрований з 08.04.2005 року), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - падчерка позивача (зареєстрована з 03.04.2001 року), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - дружина позивача (зареєстрована з 29.12.1988 року). Відповідні відомості підтверджуються листом Відділу обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 19.02.2026 року №5/5-45, за наявними даними картотеки з питань реєстрації фізичних осіб.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ., перебуваючи на реєстраційному обліку у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 , протягом тривалого часу за адресою своєї реєстрації не проживають, витрат по утриманню житла не несуть. Будь яких юридичних дій не вчиняли, за наявною у позивача інформацією відповідачі виїхали за межі України та тривалий час не підтримують сталого зв`язку зі спірним житлом, наразі прийняли громадянство Російської Федерації, на підтвердження чого долучено копії паспортів, що містять відомості про зареєстроване місце їх проживання на території РФ.
Окрім того, як слідує з відповіді Державної прикордонної служби України від 11 червня 2026 року № 17274\-26-Вих., щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України відповідачами за період з 08 листопада 2017 по 25 червня 2026 року, протягом 2019-2020 року було здійснено наступні перетинання: 1) відповідачем ОСОБА_2 було здійснено перетин 03.07.2019 - у напрямку «Виїзд», пункт пропуску «Гоптівка»; 2) відповідачем ОСОБА_4 було здійснено перетин 12.09.2020 - у напрямку «Виїзд», пункт пропуску «Гоптівка»; 3) відповідачем ОСОБА_3 було здійснено перетин 09.08.2019 - у напрямку «Виїзд», пункт пропуску «Плетинівка».
Жодних доказів, які б підтверджували, що відповідачі цікавляться житловою площею, сплачують комунальні послуги та намагаються вселитися у спірну квартиру - не має.
3 початком військової агресії РФ проти України Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України року № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався. У пункті 3 вказаного Указу визначено, що у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.
За положеннями статті 47 Конституції України та статті 9 Житлового Кодексу України (тут і надалі - в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог ст. 72 Житлового Кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Відповідно до ст. 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.
За змістом ч. 1 ст. 156 Житлового Кодексу України члени сім`ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.
Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що відповідачі будучи членами сім`ї власника без поважних причин не проживають в квартирі АДРЕСА_1 вже тривалий час (понад 6 місяців), витрати на утримання квартири не несуть, жодних дій не вчиняли, за таких обставин позов підлягає задоволенню.
У судовому засіданні 14 вересня 2026 року суд відповідно до вимог ст. 244 ЦПК України перейшов до стадії ухвалення судового рішення, відклавши ухвалення та проголошення судового рішення на 24 вересня 2026 року. У зазначене засідання сторони не з`явились. Згідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
На підставі ст. ст. 71, 72 ЖКУкраїни, ст. 812-816 ЦК України та керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 141, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - у особі її законного представника - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа: ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , такою, що втратила право на користування квартирою АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення виготовлено 24 вересня 2026 року.
Суддя