Справа № 178/514/26
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
15 вересня 2026 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Лісняк В.В.,
за участі секретаря: Коваль Л.І.,
розглянувши у відкритому відкритому судовому засіданні в залі суду сел. Кринички цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 а про зміну способу стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В :
Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом до відповідача про зміну способу стягнення аліментів на утримання дитини, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання ОСОБА_4 , у твердій грошовій сумі 1200 грн. щомісячно до досягнення дитиною повнолітнього віку, починаючи стягнення з 19 січня 2017 року. На даний час, зазначений розмір аліментів є недостатнім для забезпечення належного утримання дитини з урахуванням зростання цін та потреб дитини. Відповідач має заборгованість по сплаті аліментів, участі у вихованні дитини не бере, не цікавиться її життям, здоров`ям та розвитком, матеріальної допомоги добровільно не надає. Дитина повністю перебуває на її утриманні, на даний час вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною від іншого шлюбу, що ускладнює її матеріальне становище. Вважає, що стягнення аліментів у частці від доходу відповідача забезпечить належне утримання дитини, тому просить змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 на підставі рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2017 року на її користь на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1200,00 грн. щомісяця на 1/4 частину від його заробітку (доходу), але не менше мінімального розміру, передбаченого законодавством України до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, про день розгляду справи сповіщений, про причину неявки не повідомив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, за таких обставин суд вважає можливим розглянути позов за його відсутності на підставі доказів, наданих у справі, постановивши заочне рішення, відповідно до ст.280 ЦПК України.
Дослідивши докази, перевіривши матеріали справи суд вважає, що вимоги позивачки підлягають задоволенню. Судом встановлено, що рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року, що набрало законної сили 21 квітня 2017 року, справа № 178/83/17, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який народився в с. Світлогірське Криничанського району Дніпропетровської області, проживаючого в АДРЕСА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у твердій грошовій сумі 1200 гривень щомісячно, до повноліття дитини, починаючи стягнення з 19 січня 2017 року.
Зміна прізвища позиваки з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 » підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Кам`янець-Подільським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Кам`янець-Подільському районі Хмельницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, актовий запис № 529.
Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (ч.2 ст.51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві. Зокрема, статтею 180 Сімейного кодексу України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Частиною 2 ст.182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Статтями 183, 184 СК України встановлено, що за рішенням суду розмір аліментів визначається у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З правового аналізу вищезазначених норм вбачається, що Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження, ст.192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (ч. 3ст. 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки).
Частиною першою ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Позивач просить змінити спосіб стягнення аліментів, посилаючись на те, що стягувані з відповідача аліменти не покривають потреб дитини відповідного віку.
Право вимагати зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених ст.ст.182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Таким чином, суд погоджується з позицією позивача в частині зміни розміру стягуваних з відповідача аліментів, в першу чергу, діючи передусім в інтересах дитини, та з огляду на обов`язок батьків забезпечувати своїх дітей та дбати про їх необхідний та достатній рівень життя.
При цьому, матеріальне забезпечення дитини є лише одним із обов`язків батьків, серед інших виховання дитини, духовний, моральний та фізичний розвиток дитини, забезпечення здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, підготовка її до самостійного життя, тощо.
Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 статті 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.
Обов`язок утримувати дитину це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.
Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.
Ті обставини, що з віком потреби дитини зростають, що в свою чергу, тягне постійне зростання витрат, зокрема, з боку матері, з якою проживають діти, на їхнє утримання, забезпечення освіти, гармонійного розвитку, медичного догляду та відпочинку дитини є загально відомими та не потребують доказування.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, та те, що розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач, при цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13) суд вважає можливим заявлені вимоги задовольнити.
На час розгляду справи судом, відповідачем, який будучи обізнаним про розгляд справи, в судові засідання не з`являвся, доказів, що свідчать про неможливість сплачувати аліменти на утримання сина за зміненим способом та розміром відповідачем не надано.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги те, що позивач має право вибору способу стягнення аліментів, а зміна способу стягнення аліментів у даному випадку не ставить відповідача в скрутне матеріальне становище, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та змінити спосіб стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) у розмірі 1/4, щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Така зміна способу стягнення аліментів буде відповідати інтересам дитини та засадам справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у разі задоволення судом вимоги про зміну розміру аліментів, у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 81, 89, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд-
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 а про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.
Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 а на підставі рішення Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року по справі №178/83/17.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який народився в с. Світлогірське Криничанського району Дніпропетровської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки від його заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили, до досягнення дитиною повноліття.
З дати набрання рішенням законної сили припинити стягнення аліментів за рішенням Криничанського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року по справі №178/83/17.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 1331,20 (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок) судового збору на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. В. Лісняк