Справа № 344/11734/26
Провадження № 2-а/344/144/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
25 вересня 2026 року місто Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мелещенко Л.В.
за участю секретаря судового засідання - Дутки Р.-І.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення,-
В С Т А Н О В И В:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Іванів-Магльована Ірина Романівна звернулася до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою № R576679 від 11.06.2026, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено штраф у розмірі 17 000,00 гривень. Зі змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення вбачається, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення стало те, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці.
Однак у встановлений законодавством спосіб належним чином оформленої повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки ані особисто, ані засобами поштового зв`язку позивач не отримував, не знав і не міг знати про дату, час та місце, куди потрібно з`явитися, а також мету такої явки. Позивач не отримував дзвінків, смс-повідомлень про наявність поштового відправлення. Позивачу не було відомо про те, що на його ім`я направлено рекомендованим листом (поштовим відправленням) повістку про виклик до ТЦК та СП.
Крім того, у постанові за справою про адміністративне правопорушення не міститься відомостей щодо самої повістки, яка нібито стала підставою для виклику. Зокрема, у тексті постанови не зазначено дату складання (від якого числа) та номер цієї повістки, а також дату, на яку позивач мав з`явитися до ТЦК та СП.
Відповідачем до постанови в межах розгляду справи про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів, зі змісту яких вбачався би факт отримання позивачем повістки (розпорядження) про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки на конкретну дату, на яку він, за твердженням відповідача, не з`явився. Зокрема, не долучено копії рекомендованого листа з відміткою «про відсутність за зареєстрованим місцем проживання» або «про відмову від отримання повістки», надісланого на ім`я позивача, з позначкою «Повістка ТЦК».
Так як позивач не був проінформований про необхідність явки до ТЦК та СП, у його діях відсутня вина, яка є складовою адміністративного правопорушення.
Відсутність у постанові від 11.06.2026 відомостей про дату та час вчинення правопорушення свідчить про її неповноту та невідповідність вимогам статей 256, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, отже постанова повинна містити серед іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи, а вказані обставини є суттєвими при визначенні наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні.
Зазначені порушення є істотними, отже без зазначення цих даних сторона позивача окрім того позбавлена можливості перевірити дотримання строків накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, відповідачем не зафіксовано та не підтверджено належними доказами ні сам факт існування конкретної повістки, ні факт належного оповіщення позивача, що свідчить про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, а сама постанова була прийнята відповідачем при неповному з`ясуванні обставин справи, що є грубим порушенням норм чинного законодавства та безумовною підставою для її скасування. Позивач вважає дану постанову незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
За наведених обставин позивач просить скасувати постанову № R576679 від 11 червня 2026 року, закрити провадження по справі та стягнути понесені судові витрати (а.с. 1-6).
06 липня 2026 року представником відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 подано до суду через систему «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити.
Відповідач зазначає, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовозобов`язаним (рядовий склад, солдат), перебуває на військовому обліку та має присвоєний номер у реєстрі «Оберіг» 211220209309448400033.
12.05.2026 керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано та підписано КЕП повістку № 7338821 про виклик ОСОБА_1 на 09:00 годину 22.05.2026 з метою уточнення облікових даних. Вказана повістка була централізовано надрукована та невідкладно надіслана військовозобов`язаному засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням із описом вкладення № R067169441062 на адресу його фактичного задекларованого/зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , яку сам позивач підтвердив під час уточнення даних 21.04.2025 року. Факт вкладення саме повістки № 7338821 від 12.05.2026 підтверджується оригіналом опису вкладення форма 107П. Відповідно до офіційного трекінгу АТ «Укрпошта» за номером відправлення № R067169441062, лист прибув до відділення зв`язку в м. Івано-Франківськ 15.05.2026. 18.05.2026 року оператором поштового зв`язку було здійснено повернення відправлення з офіційною відміткою «Одержувач відсутній за вказаною адресою». Після цього відправлення повернулося до установчого органу.
У визначену в повістці дату та час - 22.05.2026 о 09:00 - громадянин ОСОБА_1 до ТЦК та СП не з`явився, про поважні причини своєї неявки у встановлений законом триденний строк не повідомив і документи про наявність таких причин не надав.
У зв`язку з неявкою до ІНФОРМАЦІЯ_4 , 01.06.2026 сформоване цифрове подання до органів Національної поліції з метою доставки правопорушника для складання матеріалів, що прямо відображено у Військово-обліковому документі позивача (Резерв+ від 12.06.2026).
11.06.2026 об 11:00 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_5 за участю ОСОБА_1 головним спеціалістом групи бронювання ОСОБА_5 було виявлено факт правопорушення та складено протокол про адміністративне правопорушення № 05/77 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Громадянин ОСОБА_1 від надання пояснень та підписання протоколу відмовився в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про що було внесено записи.
Того ж дня, 11.06.2026 об 11:30, начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 , після всебічного розгляду матеріалів, було винесено постанову № R576679, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 гривень. Копію постанови правопорушник отримав особисто під підпис 11.06.2026.
Щодо твердження позивача про те, що він «не знав і не міг знати про повістку» та відсутності доказів її належного вручення, дане твердження повністю нівелюється нормами профільного законодавства. Процедура централізованого надсилання повісток регулюється Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560. Як вбачається з Витягу з Резерв+.pdf та матеріалів справи, Позивач уточнив свої дані вчасно 21.04.2025, вказавши адресу: АДРЕСА_1 . Саме туди АТ «Укрпошта» направило рекомендований лист, і саме там 18.05.2026 було проставлено відмітку про відсутність одержувача. Згідно з законом, неотримання листа через відсутність особи за адресою не звільняє її від відповідальності та прирівнюється до належного вручення повістки. Подія оповіщення відбулася у суворій відповідності до закону.
Позивач зазначає, що в постанові не вказано детальних відомостей про номер і дату повістки. Проте оскаржувана постанова містить чітке посилання на порушення статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (неявка за викликом до ТЦК та СП). Більш того, детальні відомості (номер повістки 7338821, номер поштового відправлення R067169441062, дата явки 22.05.2026) вичерпно викладені у протоколі № 05/77 від 11.06.2026, який є невіддільною частиною матеріалів справи та досліджувався під час розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_4 перед винесенням постанови.
Усі процесуальні строки притягнення до відповідальності, встановлені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, повністю дотримані (уточнення мало відбутися 22.05.2026, постанову винесено 11.06.2026, тобто в межах передбачених строків з дня виявлення/вчинення правопорушення).
Оскільки відповідач діяв виключно в межах закону на підставі частини другої статті 19 Конституції України, підстави для задоволення позову та, як наслідок, стягнення з відповідача судового збору та 4 000,00 гривень витрат на правничу допомогу відсутні. Відповідач просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (а.с. 25-30).
08 липня 2026 року представником позивача через систему «Електронний суд» до суду надана відповідь на відзив.
Позивач наголошує, що жодних повідомлень про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» на адресу позивача не надходило. У матеріалах справи відсутні дані про інформування позивача як адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або залишення працівником пошти повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», Разом з тим, у матеріалах справи відсутній конверт, у якому повістка направлялася на зареєстровану адресу проживання позивача, що унеможливлює перевірку наявності чи відсутності відмітки про дату вкладення повідомлення ф. 22а до абонентської поштової скриньки позивача та неможливо встановити наявність чи відсутність на конверті із повісткою контактний номер телефону ОСОБА_1 , що у свою чергу, унеможливлює стверджувати про належне чи не належне виконання обов`язку листоноші інформувати адресата про надходження повістки засобами телефонного зв`язку.
Відтак, відсутні правові підстави для висновку, що позивач був обізнаний про надходження на його адресу рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК». Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.
Отже, відповідачем не доведено належного повідомлення позивача про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», а всі сумніви щодо доведеності вини позивача повинні тлумачитися на його користь (а.с. 48-51).
Процесуальні дії у справі.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 червня 2026 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с.16-17).
Ухвалою суду від 26 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі (а.с. 18-19).
Пояснення учасників справи у судовому засіданні.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак представник позивача - адвокат Іванів-Магльована І.Р. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності сторони позивача, позовні вимоги підтримала у повному обсязі на підставах, викладених у позові, просила позов задовольнити (а.с.58).
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не прибув, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Оскільки сторони у судове засідання, призначене на 21 вересня 2026 року, не з`явилися, суд, з дотриманням положень статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України, відклав складення повного рішення суду на строк не більше п`яти днів та зазначив датою ухвалення рішення дату його складання, підписав судове рішення без його проголошення.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Суд, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Постановою № R576679 по справі про адміністративне правопорушення від 11 червня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень (а.с. 9, 44-45).
Як вбачається з копії застосунку "Резерв+", ОСОБА_1 є солдатом резерву потребує проходження базової загальновійськової підготовки, солдат резерву (а.с.10, 39-40).
11 червня 2026 року складено протокол № 05/77 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме не з`явився до ТЦК та СП за місцем обліку за повісткою № 7338821 номер поштового відправлення № R067169441062 у визначений повісткою час та дату, а саме: на 22.05.2026 на 9:00. Від підпису ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків (а.с. 37-38).
ОСОБА_1 надсилалася повістка № 7338821 про явку до ТЦК та СП на 22.05.2026 на 9:00, яка була повернута з відміткою «Одержувач відсутній за вказаною повісткою» (а.с.41-44).
ОСОБА_1 звертався за медичною допомогою (а.с.55-56).
Згідно висновку лікаря-офтальмолога від 23.02.2026 ОСОБА_1 непридатний до військової служби (а.с. 57).
Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду
за результатами розгляду справи.
Відповідно до статті 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту Закон № 2232-XII).
Так, згідно з частинами першою, другою та третьою статті 1 Закону № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходження військової служби, виконання військового обов`язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
На виконання вимог частини десятої статті 1 Закону № 2232-XII громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні було введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався Указами Президента України та діє станом по сьогоднішній день.
Згідно із Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-ХІІ, особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Враховуючи те, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 65/2022, було оголошено проведення загальної мобілізації, суд зазначає, що на момент притягнення позивача до адміністративного правопорушення (11.06.2026) діяв особливий період.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначення засад організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів регулює Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі по тексту Закон № 3543-XII).
Згідно абзацу 2 частини першої статті 22 Закону № 3543-XII громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.
Згідно частини другої статті 26 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» посадові особи, винні в порушенні законів України та інших нормативно-правових актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації, а також громадяни за невиконання своїх обов`язків щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 р. № 352 (далі по тексту Положення № 352) оповіщення громадян про призов на строкову військову службу та їх прибуття на призовні дільниці здійснюється за розпорядженнями керівників районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 17.
Конкретні строки явки до призовних дільниць установлюються районними (міськими) територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки в повістках за формою згідно з додатком 18, вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти, незалежно від підпорядкування і форми власності. Повістки громадянам можуть також вручатися безпосередньо посадовими особами районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Розпорядження керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки розсилається відповідним органам місцевого самоврядування, керівникам підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти.
Відповідно до пункту 1 «Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 р. № 154 (далі по тексту Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно із пунктом 8 Положення № 154 завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
На виконання пункту 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань здійснюють заходи оповіщення та призову громадян (крім військовозобов`язаних та резервістів СБУ та Служби зовнішньої розвідки): на військову службу за призовом осіб офіцерського складу; на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву); на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період (незалежно від місця їх перебування на військовому обліку).
Отже, саме на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки законодавцем покладено обов`язок здійснювати заходи оповіщення та призову громадян.
Згідно з абзацом 8 частини третьої статті 22 Закону № 3543-XII у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до частини третьої статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно зі статтею 235 Кодексу України про адміністративні правопорушення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
За змістом частини третьої статті 22 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію громадянин який отримав повістку зобов`язаний прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Також громадянин у разі неявки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний у строк, що не перевищує сім календарних днів, повідомити про причини неявки та прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
В обґрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що він не отримував будь-яких повісток про його виклик до приміщення ТЦК та СП.
Надаючи оцінку таких доводів позивача, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що 12.05.2026 керівником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_4 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів було сформовано та підписано КЕП повістку № 7338821 про виклик ОСОБА_1 на 09:00 годину 22.05.2026 з метою уточнення облікових даних. Вказана повістка була централізовано надрукована та невідкладно надіслана військовозобов`язаному засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим поштовим відправленням із описом вкладення №R067169441062 на адресу його фактичного задекларованого/зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , яку сам позивач підтвердив під час уточнення даних 21.04.2025.
Факт вкладення саме повістки № 7338821 від 12.05.2026 підтверджується оригіналом опису вкладення форма 107П. Відповідно до офіційного трекінгу АТ «Укрпошта» за номером відправлення № R067169441062, лист прибув до відділення зв`язку в м. Івано-Франківськ 15.05.2026.
Працівником АТ «Укрпошта» 18.05.2026 вказано відмітку «Невдала спроба вручення інші причини», а 21.05.2026 зроблено відмітку «Одержувач відсутній за вказаною адресою», що підтверджується трекінгом АТ «Укрпошта».
Після цього зазначений лист з повісткою повернуто 21.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Також позивачем не зазначено та не надано жодних доказів про інше місце проживання, за якою йому могли б надсилатися повістки.
Відповідно до пункту 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Таким чином, ОСОБА_1 вважається належним чином оповіщеним про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 21.05.2026 на 09 годину 00 хвилин.
Під час складання 11.06.2026 протоколу про адміністративне правопорушення №05/77 за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 був присутній, проте від надання пояснень та підписання протоколу відмовився в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , про що свідчать відповідні записи у протоколі.
Того ж дня, 11.06.2026, начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № R576679, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17 000,00 гривень. Копію постанови позивач отримав особисто під підпис 11.06.2026.
Позивач зазначає, що в постанові не вказано детальних відомостей про номер і дату повістки. Проте оскаржувана постанова містить чітке посилання на порушення статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (неявка за викликом до ТЦК та СП). Більш того, детальні відомості (номер повістки 7338821, номер поштового відправлення R067169441062, дата явки 22.05.2026) вичерпно викладені у протоколі № 05/77 від 11.06.2026, який є невід`ємною частиною матеріалів справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії, бездіяльності покладається на відповідача.
Стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному, об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Відповідно до частини першої статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно частини першої статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, іншими документами.
Недоліки описової частини оскарженої постанови, на які посилається сторона позивача, зокрема незазначення у постанові номера повістки, дати повістки та дати, на яку позивач викликався для уточнення даних, у цій справі самі по собі не є достатньою підставою для скасування постанови
Відповідачем доведено належними та допустимими доказами факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскаржувана постанова винесена уповноваженою особою, в порядку та спосіб, визначений Кодексом України про адміністративні правопорушення, із дотриманням встановленої процедури та з урахуваннях усіх обставин справи, у свою чергу, позивач жодним чином не спростував вказаного, окрім твердження про те, що повістку відповідач не надсилав, а відтак суд дійшов висновку, що у позові слід відмовити.
Розподіл судових витрат.
З урахуванням статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у зв`язку з відмовою позивачу у задоволенні позовних вимог, судові витрати позивачу не відшкодовуються.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 33, 38, 210-1, 251, 252, 254, 256, 258, 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст. 9, 77, 134, 139, 241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В И Р І Ш И В :
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_6 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено та підписано 25 вересня 2026 року.
Суддя Мелещенко Л.В.