Справа № 638/17719/26
Провадження № 2/638/10671/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 вересня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:
головуючого судді Семіряд І.В.,
за участю секретаря Рубель О.М.,
за участю
відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу,-
В С Т А Н О В И В:
29.07.2026 позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначено, що 24.09.2004 сторони зареєстрували шлюб, від якого народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для розірвання шлюбу є ті обставини, що у позивача та відповідача відсутні спільні інтереси, наявні різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Подружжя втратило почуття любові та поваги одне до одного. Шлюбні відносини між ними припинені з січня 2026 року. Позивач з відповідачем спільного господарства не ведуть, проживають окремо. Шлюб фактично припинив існування, подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, вона наполягає на розірванні шлюбу. Відповідач ухиляється від розірвання шлюбу через органи РАЦС. У зв`язку з чим ОСОБА_2 просила розірвати шлюб, змінити прізвище на « ОСОБА_5 », вирішити питання про розподіл судових витрат.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2026 вказану справу передано в провадження судді Семіряд І.В.
На виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України судом направлено запит.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 31.07.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання.
18.08.2026 представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_6 подала заяву про слухання справи за відсутності позивача та представника позивача, не заперечували проти ухвалення у справі заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував, зазначив, що з позивачем не проживає біля чотирьох місяців, але бажає примиритися, але позивачка не хоче. У них двоє спільних дітей. Дружина пропонувала подати на розлучення, але він відмовився. Впевнений, що сім`ю можна зберегти. Просив надати термін на примирення.
Суд, вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено та з матеріалів справи вбачається те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_7 перебувають у шлюбі, який зареєстровано 24.09.2004 у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1751.
Від шлюбу сторони мають дітей, які на день розірвання шлюбу досягли повноліття.
Згідно ч.2 ст.104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до приписів ст.112 СК України, при розгляді справ про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, оскільки подальше спільне життя неможливе. Фактичні шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться, почуття любові, поваги та взаєморозуміння між подружжям втрачені, тому примирення сторін неможливе, так як позивач посилаються на неможливість поновлення шлюбних відносин. Щодо строку для примирення.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі ст. 51 Конституції України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
У частинах третій та четвертій статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 111 СК України, суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 112 СК України Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною сьомою статті 240 ЦПК України визначено, що у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року, передбачене частиною першою статті 111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення.
Системний аналіз наведених положень матеріального та процесуального права дає підстави для висновку, що заходи для примирення подружжя вживаються судом за таких умов: це не суперечить моральним засадам суспільства; існують об`єктивні обставини, які свідчать, що такі заходи можуть бути дієвими, тобто такими, що можуть призвести до примирення сторін; застосовані заходи для примирення подружжя, якщо вони мають наслідком зупинення провадження у справі, не повинні суперечити загальним засадам цивільного судочинства та не порушувати розумність строків розгляду справ.
У постанові Верховного Суду від 26 листопада 2018 року у справі № 761/33261/16-ц (провадження № 61-33349св18) зроблено висновок по застосуванню статті 111 СК України та вказано, що «примирення подружжя здійснюється судом лише за умови, що це не суперечить моральним засадам суспільства. Суд не може примушувати дружину та чоловіка проживати разом, цікавитися обставинами їх приватного життя, вимагати надання доказів порушення сімейних обов`язків особистого характеру тощо. Закон не визначає, які саме заходи можуть застосовуватися судом для примирення подружжя».
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 08 березня 2023 року у справі № 127/16963/22-ц (провадження № 61-203св23).
У судовому засіданні відповідач зазначив, що вважає примирення можливим.
Разом з тим, відповідачем не вказано чи реальною є можливість примирення, які заходи для примирення планує вживати відповідач для примирення з позивачем.
Посилання відповідача на можливість збереження сім`ї, самі по собі не можуть бути підставою для відмови в позові та наданні строку для примирення, оскільки позивач заперечує проти збереження шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 113 СК України особа має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
При реєстрації шлюбу прізвище змінювалося позивачем, нею висловлено бажання відновити своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_5 ».
Таким чином, оцінюючи наведені докази, суд приходить до висновку про можливість розірвати шлюб між сторонами.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, ст. 75,76,104, 105, 110-114 СК України і керуючись ст.ст.12, 76, 77, 81, 141, 259 263-265, 268, 280-283, 352, 354 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ :
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24.09.2004 у Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис №1751- розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_5 ».
Рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки у актовому записі про шлюб.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн.
До визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до або через Харківський апеляційний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони:
Позивач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 .
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований АДРЕСА_2 .
Суддя: І.В. Семіряд