Ухвала № 140071186 у справі № 718/2972/26 від 24.09.2026

Справа № 718/2972/26

Номер провадження 2/718/1333/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24.09.2026 року м. Кіцмань Чернівецька область

Суддя Кіцманського районного суду Чернівецької області Мінів О.І., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

До суду 22.09.2026 клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з земельної ділянки, накладеного у 2009 році в межах кримінальної справи №К-099010, а саме - скасувати арешт (заборону відчуження) на земельну ділянку площею: 1,7313 га, розташовану за адресою: с.Ошихліби, Чернівецький район (колишній Кіцманський район), Чернівецька область, кадастровий номер: [номер приховано]:03:002:0079, яка належить на праві власності ОСОБА_1 .

Посилається на те, що у 2009 році Прокуратурою Кіцманського району Чернівецької області в межах кримінальної справи №К-099010 за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України щодо колишнього начальника відділу Держкомзему Цимбалюка Я.Я. на підставі постанови прокуратури Кіцманського району від 09.02.2009 р., б/н було накладено арешт на майно, яке належить їй на праві приватної власності, а саме: вказаної земельної ділянки.

Розглянувши подану заяву, вважаю за необхідне залишити зазначену заяву без руху з наступних підстав.

Виходячи із приписів частини 9 статті 10 цього ж Кодексу щодо застосування судом закону за аналогією, вимоги до вказаної заяви визначаються загальними нормами, зокрема, статями 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 126 КПК України (в ред. 1960 року), який був чинний на моментприйняття рішення про накладення арешту, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії.

Частиною 1 статті 409 КПК України 1960 року визначено, що питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

Відповідно до п.9 розділу 11 Перехідних положень КПК України 2012 року, арешт майна, застосований під час досудового слідства до дня набрання чинності КПК 2012 року, продовжує свою дію до моменту його зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності КПК України 2012 року.

Постанова про накладення арешту на майно ухвалена органом досудового слідства - 2009 року, тобто, до набрання чинності новим КПК України.

Разом з тим, якщо арешт майна накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року і при цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України 2012 року питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, то розгляд справи повинен відбуватися в порядку цивільного судочинства.

Такий правовий висновок узгоджуються з правовою позицією ВСУ у постановах від 24.04.2019 №2-3392/11, від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц та від 15.05.2013 № 6-26цс13.

Позиція Великої Палати Верховного Суду стосовно юрисдикційної підсудності щодо зняття арешту з майна, накладеного в рамках кримінального провадження залишається незмінним - розглядається у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, навіть за умови, що особа (власник) не є учасником кримінального провадження. Проте, якщо арешт на майно було накладено слідчим під час досудового слідства у кримінальній справі на підставі положень КПК України 1960 року, а не КПК України 2012 p., то спір повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до висновку Великої палати Верховного Суду України викладеного у справі №911/1247/18 від 21.08.2019, вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до положень статті 19 ЦПК України, статті 20 ГПК України можуть бути вирішені судом цивільної чи господарської юрисдикції. Захист майнового права фізичною чи юридичною особою відповідно до вимог ЦПК України може здійснюватись в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин, заявнику слід роз`яснити, що він не позбавлений права звертатися до суду з позовом про звільнення майна з-під арешту в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З клопотання та доданих до неї документів вбачається, що клопотання подане без додержання вимог, викладених у п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму ВССУ України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03.06.2016 за № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» визначено, що у резолютивній частині рішення у цій категорії справ суду належить зазначати конкретне майно, з якого знімається арешт, на користь кого знято арешт і за ким визнається право власності чи кому це майно передається у володіння чи є у володінні.

Отже, заявнику слід усунути дані недоліки клопотання та вказати повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суд вважає, що клопотання слід залишити без руху, а заявнику надати строк для усунення недоліків. В іншому випадку клопотання вважатиметься неподаним і буде повернуте заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про зняття арешту з земельної ділянки - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків упродовж 5 (п`ять ) днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що у випадку не усунення зазначених недоліків, клопотання вважатиметься неподаним і буде повернуте заявнику.

Копію ухвали про залишення клопотання без руху надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.І.Мінів