ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/6982/26 Справа № 185/5234/25 Суддя у 1-й інстанції - Болдирєва У.М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 вересня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Ткаченко І.Ю.,
суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.,
за участю секретаря - Усенко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу
за позовом Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію
за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року, -
В С Т А Н О В И В:
14 травня 2025 року КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР звернувся до суду іх позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію, в обґрунтування якого посилається на те, що відповідачі є споживачами послуг з централізованого опалення, що надаються до квартири АДРЕСА_1 , однак не сплачували за фактично спожиту теплову енергію, а тому просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 січня 2010 року по 01 травня 2025 року у розмірі 103 165,59 грн, інфляційні втрати у розмірі 4155,88 грн., три відсотки річних у розмірі 1227,95 грн., пеню - 146,92 грн. (а.с. 2-4).
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року позов КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію - задоволено частково.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради заборгованість за спожиту теплову енергію за період з 01 січня 2017 року до 01 травня 2025 року у розмірі 79 950,62 грн.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат (а.с. 38-40).
В апеляційній скарзі КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, і в цій частині ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги (а.с.42-44).
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду скасувати в оскарженій частині з наступних підстав.
Задовольняючи частково позов КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР суд першої інстанції виходив з його обґрунтованості та доведеності. Відмовляючи в частині позову щодо стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені суд виходив з того, що оскільки на день розгляду справи судом в Україні діє правовий режим воєнного стану, покладення на споживача комунальних послуг додаткової відповідальності у цей складний час не відповідатиме загальним засадам цивільного судочинства - справедливості, добросовісності та розумності.
Однак погодитися з такими висновками суду в повному обсязі неможливо, оскільки суд дійшов них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду.
Колегія суддів звертає увагу на те, що рішення оскаржується лише в частині відмови у задоволенні позову, а саме щодо стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та пені, а тому в іншій частині рішення суду колегією суддів не переглядається.
Як передбачено частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до положень статей 64, 67, 68 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Згідно наведених положень закону, споживач, який фактично отримував послуги з теплопостачання, зобов`язаний сплатити за них теплопостачальній організації незалежно від дати укладення відповідного договору.
Судом першої інстанції встановлено, що КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР надаються послуги з теплопостачання за адресою АДРЕСА_2 .
Згідно виписки з особистого рахунку 4-40128А042 за зазначеною адресою нарахована заборгованість за послуги з теплопостачання за період з 01 січня 2010 року по 01 травня 2025 року у розмірі 103 165,59 грн. (а.с.6-8).
Згідно з інформацією відділу реєстрації та обліку громадян виконавчого комітету Павлоградської міської ради, місце проживання відповідачів зареєстроване за адресою АДРЕСА_2 :
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - з 11 травня 1989 року по теперішній час (а.с. 28),
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - з 11 березня 2005 року по теперішній час (а.с.29).
Оскільки місце проживання зазначених осіб у період з 01 січня 2010 року по 01 травня 2025 року було зареєстроване за адресою надання послуг з теплопостачання, вони фактично споживали ці послуги та мають солідарний обов`язок по оплаті цих послуг.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься судовий наказ Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17 січня 2017 року у справі № 185/303/17, яким стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які мешкають за адресою АДРЕСА_2 , на користь КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР заборгованість по оплаті за спожиту теплову енергію в сумі 23 214,97 грн.
Згідно з даними особистого рахунку 4-40128А042 зазначений у судовому наказі розмір заборгованості нарахований станом на 01 січня 2017 року.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що оскільки місце проживання зазначених осіб у період з 01 січня 2010 року по 01 травня 2025 року було зареєстроване за адресою надання послуг з теплопостачання, вони фактично споживали ці послуги та мають солідарний обов`язок по оплаті цих послуг.
З урахуванням зазначеного судового наказу, відомостей щодо реєстрації місця проживання відповідачів за адресою надання послуг з теплопостачання, а також даних особистого рахунку заборгованість за спожиту теплову енергію суд першої інстанції стягнув за період з 01 січня 2017 року до 01 травня 2025 року у розмірі 103 165,59 грн. - 23 214,97 грн. = 79 950,62 грн.
Оскільки апелянтом у цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, тому не переглядається судом апеляційної інстанції.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені суд першої інстанції виходив з того, що на день розгляду справи в Україні діє правовий режим воєнного стану та покладення на споживача комунальних послуг додаткової відповідальності в цей складний час не відповідатиме загальним засадам цивільного судочинства.
Проте, з такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з наступних підстав.
Так, відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом аналізованої норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу і 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони є способом захисту майнового права й інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника, який користується утримуваними грошовими коштами, що належить сплатити кредиторові.
Виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.
Крім того, частиною першою статті 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання /частина третя статті 549 ЦК України).
Частиною першою статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.
Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування 06 березня 2022 року і застосовується з 24 лютого 2022 року.
Нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням, на всій території України було заборонено у період з 24 лютого 2022року по 29 грудня 2023року у зв`язку з дією постанови КМУ від 05 березня 2022року №206 у редакції, що діяла до 29 грудня 2023 року.
Проте, відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції: "1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285);".
Тож, основні зміни полягають в тому, що з 30 грудня 2023року заборона на нарахування штрафних санкцій, інфляційних нарахувань, процентів річних стосується виключно територій, де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окупованих територій.
Місто Павлоград Дніпропетровської області, де зареєстровані відповідачі та де позивачем надаються послуги з постачання теплової енергії, не входило та не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, можливі бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022року №309.
Отже, КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР правомірно ставить питання про стягнення з відповідачок пені, 3% річних, інфляційних втрат, які є мірою відповідальності за прострочення грошового зобов`язання, в межах заявленого у позовній заяві періоду, а саме інфляційних втрат у розмірі 4155,88 грн., 3% річних у розмірі 1227,95 грн., пені - 146,92 грн. (а.с. 9-13, 14).
За наведених умов, колегія суддів приймає та вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права щодо вимог позивача про стягнення з відповідачок 3% річних, інфляційних втрат та пені.
На викладене суд першої інстанції уваги не звернув, у повному обсязі фактичні обставини не встановив та неправильно застосував норми матеріального права.
Висновки місцевого суду про можливість звільнити споживача послуг теплопостачання від відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат за період, про який у позовній заяві просив позивач, з підстав введення в Україні воєнного стану, є помилковими та не ґрунтуються на нормах Закону.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені з мотивів невідповідності цих вимог засадам справедливості, добросовісності та розумності не навів детального пояснення своїх міркувань та не пояснив причин такого процесуального підходу.
Тож, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені та ухвалити нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги КП «Павлоградтеплоенерго» ПМР, оскільки позовні вимоги в цій частині є законними та обґрунтованими.
Встановивши наведені фактичні обставини у цій справі, від яких залежить правильне вирішення спору, застосовуючи положення вищенаведених норм права апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції в частині доводів, що стали предметом апеляційного оскарження, не виконав вимоги про законність та обґрунтованість рішення суду, висновки суду в частині позовних вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, здійснені з недотриманням норм матеріального права, що відповідно до статті 376 ЦПК України є підставою для задоволення апеляційної скарги, часткового скасування судового рішення та стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради 3% річних у розмірі 1227,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 4155,88 грн та пеню у розмірі 146,92 грн., відповідно до розрахунку, наданого позивачем, який відповідачами не спростовано.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, доходить висновку наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині відповідно до положень статті 376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову в цій частині.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно зі статтею 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Таким чином, у зв`язку із задоволенням позову, з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір, пропорційно розміру задоволених вимог за подання позовної заяви у розмірі 2361,84 грн. та апеляційної скарги у розмірі 3115 грн, що разом становить 5 476,84 грн., тобто по 2 738,42 грн з кожної.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради - задовольнити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2026 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені - скасувати та ухвалити нове рішення в цій частині.
Позов Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в частині стягнення 3% річних, інфляційних втрат та пені - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради 3% річних у розмірі 1227,95 грн, інфляційні втрати у розмірі 4155,88 грн та пеню у розмірі 146,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Павлоградтеплоенерго» Павлоградської міської ради судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2361,84 грн. та апеляційної скарги у розмірі 3115 грн, що разом становить 5 476,84 грн., тобто по 2 738,42 грн з кожної.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 24 вересня 2026 року.
Судді: