ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/9920/26 Справа № 183/7941/22 Суддя у 1-й інстанції - Парфьонов Д. О. Суддя у 2-й інстанції - Свистунова О. В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2026 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Свистунової О.В.,
суддів: Пищиди М.М., Ткаченко І.Ю.,
за участю секретаря - Піменової М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2022 року
у цивільній справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Балаклійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) , -
В С Т А Н О В И Л А:
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
В обґрунтування заяви посилався на те, що він є рідним братом ОСОБА_1 , який, будучи військовослужбовцем, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Волноваха Донецької області у результаті вибухово-осколкового поранення. Ушкодження отримано внаслідок військових дій.
Факт загибелі підтверджується поясненнями свідків події та актом настання смерті, актом службового розслідування, витягом з наказу командира військової частини, в якій ОСОБА_1 проходив службу та сповіщенням про загибель на ім`я матері.
Мати заявника та померлого звернутися до суду з заявою не має можливості, оскільки не знаходиться в Україні.
Документи, які підтверджують смерть брата заявнику видали в військоматі м. Лозова Харківської області.
Оскільки документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою заявник не має, такий не видавався, заявник не може зареєструвати смерть свого брата.
Встановлення даного факту необхідно заявнику для державної реєстрації смерті брата, проведеної державним органом України.
У зв`язку з чим просив суд встановити факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 на території населеного пункту Волноваха, Донецької області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Червоний Донець, Балаклійського району Харківської області, громадянина України, внаслідок вибухово-осколкового поранення.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2022 року заяву заодоволено.
Встановлено факт, що має юридичне значення, а саме факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 10:00 год. на території, на якій введено воєнний стан - населеного пункту Волноваха, Донецької області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця смт Червоний Донець, Балаклійського району Харківської області, громадянина України, внаслідок вибухово-осколкового поранення, ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків, поранення не сумісного із життям.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 , посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам.
Відповідно ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що апелянт ОСОБА_1 , щодо якого судом першої інстанції встановлено факт смерті, є особою, права, свободи, інтереси та обов`язки якої безпосередньо зачіпаються оскаржуваним рішенням, а тому відповідно до частини першої статті 352 ЦПК України має право на його апеляційне оскарження.
Учасники справи не скористалися своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів звертає увагу, що про час та місце слухання даної справи апеляційним судом сторони у справі повідомлені належним чином у відповідності до вимог статей 128-130 ЦПК України, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про отримання документів в Електронному суді.
Заяв, або клопотань про відкладення розгляду справи від учасників справи до суду не надходило.
Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.
Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.
Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність нез`явившихся сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов'язковою.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
З абзацу 2 частини 1 статті 317 ЦПК України вбачається, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника.
Відповідно до належним чином засвідченої копії повторного Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 20 липня 2022 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області у батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 народився син - ОСОБА_2 .
Із засвідченої копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 СК України № 0[телефон приховано] від 20 липня 2022 року вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт Червоний Донець Балаклійського району Харківської області у батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 народився син - ОСОБА_1 .
Наданими заявником доказами підтверджується, що заявник є рідним братом ОСОБА_1 .
Відповідно до засвідченої копії сповіщення від 29 червня 2022 року № 1593, складеного командиром військової частини та начальником штабу - першим заступником командира військової частини 07 березня 2022 року, сповіщено громадянку ОСОБА_6 , яка проживає у м. Лозова Харківської області, про те, що її син - розвідник-кулеметник розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини, військовослужбовець військової служби за контрактом, солдат ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , був вірний військовій присязі у бою за нашу Батьківщину, виявивши стійкість та мужність, під час артилерійського обстрілу в Донецькій області зі сторони Збройних сил Російської Федерації, загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 , виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій.
Відповідно до належним чином засвідченої копії акту службового розслідування від 03 травня 2022 року № 304, комісією створеною у складі заступника командира військової частини та 4 осіб - членів комісії проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин смерті військовослужбовця військової частини, чиї дії або бездіяльність стали причиною смерті та встановлення винних осіб. З акту вбачається, що: ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 10 год. 00 хв. у зоні бойових дій на території населеного пункту Волноваха, Донецької області від вибухово-осколкового поранення, ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків, поранення не сумісного з життям помер розвідник-кулеметник розвідувального відділення розвідувального взводу розвідувальної роти військової частини солдат ОСОБА_1 . Факт загибелі військовослужбовця підтверджується поясненнями свідків події та Акту про настання смерті. В ході проведення службового розслідування встановлено, зокрема: під час виконання бойового завдання, внаслідок артилерійського обстрілу регулярних військ РФ позицій ЗС України із застосуванням артилерійського озброєння, в результаті влучання артилерійського снаряду було смертельно поранено військовослужбовця ОСОБА_1 . Тіло військовослужбовця з місця події не було евакуйовано та направлено до медичного закладу, у зв`язку з активними бойовими діями. Смерть виникла в результаті вибухово-осколкового поранення. Ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» смерть військовослужбовця сталася під час проходження служби за контрактом в Збройних Силах України та пов`язана з виконанням військового обов`язку військової служби в Збройних Силах України, та не пов`язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення і не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп`яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. Смертельне поранення військовослужбовцем отримано під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації на території Донецької області. Обставини смерті підтвердили допитані свідки події.
Обставини, викладені в акті службового розслідування затверджені витягом з наказу командира військової частини від 03 травня 2022 року № 363 за результатами службового розслідування за фактом смерті солдата ОСОБА_1 , яким службове розслідування визнано завершеним, встановлено факти, досліджені у висновку службового розслідування.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою. Державна реєстрація смерті проводиться за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті чи виявлення трупа або за місцем поховання.
Відповідно до п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року № 5 суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
Волноваська міська територіальна громада, разом з Волноваським районом Донецької області включена до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25 квітня 2022 року № 75.
Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив із того, що судом об`єктивно встановлено, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , загинув при виконанні бойового завдання ІНФОРМАЦІЯ_1 внаслідок вибухово-осколкового поранення, ушкодження внаслідок військових дій від інших вибухів та осколків, поранення не сумісного із життям.
Проте, колегія суддів не може погодитись із таким висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2020 року у справі № 752/1839/19 (провадження № 61-976св20) та від 11 листопада 2020 року у справі № 760/16979/15-ц (провадження № 61-4848св19) зазначено: «Відповідно до частин першої та третьої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. За змістом статті 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції».
За змістом частин 1-3 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.
До апеляційної скарги було додано довідку ДП "Український національний центр розбудови миру" Міністерства розвитку громад та території України від 06.07.2026 року, згідно якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат в/ч НОМЕР_2 перебував у полоні та був звільнений 26 червня 2026 року.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає за необхідне прийняти до матеріалів справи докази, подані апелянтом разом з апеляційною скаргою, оскільки їх неподання до суду першої інстанції було зумовлено об`єктивними обставинами, які не залежали від волі апелянта.
Враховуючи характер справи та необхідність встановлення дійсних обставин щодо особи, стосовно якої судом першої інстанції встановлено факт смерті, колегія суддів доходить висновку про наявність передбачених законом виняткових підстав для прийняття зазначених доказів судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, суд першої інстанції, розглядаючи заяву про встановлення факту смерті ОСОБА_1 , виходив із наявних на той момент у матеріалах справи документів та показань свідків, відповідно до яких останній нібито загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 . На підставі зазначених доказів суд дійшов висновку про наявність правових підстав для встановлення факту його смерті.
Водночас після ухвалення судового рішення стали відомі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та безпосередньо спростовують встановлений судом факт смерті. Зокрема, встановлено, що ОСОБА_1 є живим, перебував у полоні та в подальшому був звільнений. Консультативним Висновком за результатами ототожнення особи за ознаками зовнішності згідно договору від 28.08.2023 № 28082023 від 25.12.2023 №21517-1-23 встановлено, що у відеозапису файлу "0001.jpg" в проміжок часу часу 02:18-03.25 у фотознімку файлу "0001.jpg" та на фотознімку файлу "0007.jpg", наданому в якості порівняльного зразку ОСОБА_1 зодражена одна й та сама особа (т.1 а.с.139-143). Більше того, саме ОСОБА_1 особисто звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду, яким встановлено факт його смерті, що об`єктивно підтверджує невідповідність встановленого судом факту фактичним обставинам.
При цьому встановлення факту смерті особи є юридично значущою обставиною, яка безпосередньо впливає на її особисті немайнові та майнові права, а також породжує передбачені законом правові наслідки, пов`язані з припиненням правоздатності фізичної особи, оформленням актового запису про смерть, спадкуванням та іншими правовідносинами. Встановлення такого факту щодо живої особи є очевидно несумісним із фактичним станом речей та призводить до безпосереднього порушення її прав та законних інтересів.
За таких обставин колегія суддів вважає, що подальше залишення в силі рішення суду першої інстанції про встановлення факту смерті ОСОБА_1 не відповідає завданню цивільного судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Судове рішення має ґрунтуватися на встановлених судом дійсних обставинах справи, тоді як у цьому випадку встановлений юридичний факт смерті спростований безпосередньою обставиною - фактом перебування ОСОБА_1 в полоні та його подальшого звільнення.
З огляду на викладене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції про встановлення факту смерті ОСОБА_1 не може залишатися чинним, оскільки встановлений ним факт смерті не відповідає дійсності. Відтак, оскаржуване рішення підлягає скасуванню як таке, що ґрунтується на висновку, спростованому фактичними обставинами, встановленими після його ухвалення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1, 3, 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви.
Керуючись статтями 259, 268, 374, 376, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2022 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
У задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Балаклійський відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Ізюмському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 24 вересня 2026 року.
Головуючий О.В. Свистунова
Судді: М.М. Пищида
І.Ю. Ткаченко